Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іван Васильович Рильський (урожд. Іван Васильович Аполлонов; 1 (15) жовтня 1876, с. Ламоново, Звенигородський повіт, Московська губернія — 29 грудня 1952, Москва) — російський і радянський архітектор, педагог, дослідник і реставратор. Дійсний член Академії архітектури СРСР, професор, доктор архітектури. Один з ініціаторів створення в Москві Музею архітектури.
| Рильський Іван Васильович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 15 (27) жовтня 1876 d, d, Істринський район[d], СРСР |
| Смерть | 29 грудня 1952 (76 років) |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна (підданство) |  Російська імперія СРСР |
| Навчання | Московське училище живопису, скульптури та зодчества (1894) і Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1904) |
| Діяльність | реставратор, архітектор |
| Праця в містах | Москва, Санкт-Петербург, Стариця і Іваново |
| Архітектурний стиль | модерн, неокласицизм і d |
| Заклад | Московський архітектурний інститут |
| Нагороди |   |
Біографія
Народився 1 (15) жовтня 1876 року в родині селянина Василя Аполлоновича Аполлонова в с. Ламоново Звенигородського повіту. Прізвище Рильський отримав від місцевого поміщика, який його всиновив.
1888 року Іван став вихованцем Московського училища живопису, ліплення і зодчества (МУЖВЗ). Наступні десять років він здобував професійний досвід як помічник педагогів Училища:
- виконував креслення в архітектора в період проектування і будівництва Верхніх Торгових рядів (нині рос. ГУМ) на Красній площі в Москві 1889 - 1893 рр.
- брав участь у проектуванні церкви для маєтку Самаріних у селі Васильєвському Самарської губернії під керівництвом Сергія Соловйова (будівля не збереглася, 1894)
- обмірював пам'ятники XVII століття в Ярославлі й Ростові Великому, а в 1896 - 1897 роках виконував обміри Сухаревої вежі на замовлення Московського міського повіту.
1899 року брав участь у створенні моделі Великої срібної медалі Училища, а саме розробка проекту церкви в національних формах. За цей проект у 1900 році Рильський отримав звання класного художника архітектури й був нагороджений цією ж медаллю.
Після 1900 року Іван Рильський здійснив нетривалу професійну подорож Європою, де під керівництвом працював над розробленням проекту павільйонів Росії для Всесвітньої виставці в Парижі. Після повернення в Росію потрапив на короткострокову військову службу та вступив до Вищого художнього училища Імператорської Академії мистецтв для вдосконалення своєї професійної майстерності.
1903 року молодого спеціаліста нагороджують золотою медаллю імені та за найкращі досягнення в механіці, а саме за метод графічного розрахунку статично невизначених ферм на прикладі будівництва Верхніх Торгових рядів.
1904 року відмінно закінчив курс Імператорської Академії мистецтв і здобув звання художника-архітектора. У тому ж році був мобілізований у зв'язку з початком російсько-японської війни; проходив службу в Омську як військовий інженер.
У 1906—1907 рр. був направлений у пенсіонерську поїздку за кордон, а саме в Лондон, а пізніше в Індію.
Після повернення з Індії 1907 року Іван Рильський виступав як автор проекту розпису собору Олександра Невського на Міуській площі в Москві (арх. О. Померанцев). Того ж року розпочав викладацьку діяльність в архітектурному відділі Училища, де вперше впроваджує у навчальну програму курс з практики обмірів давньоруських пам'ятників.
1908 року був запрошений викладачем архітектурного проектування на Жіночі будівельні курси (приватні), а з 1910 року викладав у Середньому будівельному училищі московських інженерів і педагогів.
Паралельно, Іван Рильський, брав активну участь у діяльності Імператорського Московського археологічного товариства: з 1909 року — член-кореспондент, 1910 — дійсний член, 1913 — Секретар комісії по збереженню давніх пам'ятників, змінивши з цієї посади , з 1920 року — заступник голови Товариства.
Як представник Московського археологічного товариства керував реставрацією Успенського собору, Храму Василя Блаженного, Троїцького собору Троїцько-Сергієвого монастиря і Крутицького подвір'я. 1910 року разом з Ігорем Грабарем й Іваном Жолтовським був членом міського журі конкурсу «краси фасадів» у Москві.
Паралельно з громадською й викладацькою діяльністю займався власною архітектурною практикою. Підмайстром І. Рильського деякий час працював архітектор Артур Карст.
1918 року був членом Комісії з охорони пам'ятників мистецтва й старовини Московської ради, входив до складу Спеціальної комісії зі створення «архітектурно-художнього фонду» Республіки. 1918—1926 рр. Іван Рильський керував реставрацією споруд Московського Кремля. 1925 року — голова комісії з вивчення архітектури в архітектурній секції (рос. ГАХН), у 1927—1928 роках був обраний заступником голови ради з питань реставрації при Наркомпросі.
Іван Рильський викладав у ВХУТЕМАСі, з 1925 року — декан архітектурного факультету, а з 1934 року — завідувач навчальною частиною. Не дивлячись на численні реорганізації Інституту, зберігав посаду завідувача кафедри архітектурного проектування (1923—1951); з 1936 року — заступник директора МАрхІ з навчальної частини. Крім того, був викладачем у таких навчальних закладах — (1923—1924), (1923—1925), Московському вищому технічному училищі (1918—1925). Серед учнів Івана Рильського — Михайло Барщ, Михайло Парусніков та інші архітектори.
У червні 1933 року Іван Рильський виступив на засіданні правління Спілки архітекторів із доповіддю про необхідність створити Музей архітектури в Москві і у 1934 році було засновано Державний науково-дослідний музей архітектури імені Олексія Щусева.
У 1939 році був обраний дійсним членом Всесоюзної Академії архітектури. У 1942 році очолив комісію Академії архітектури СРСР з відновлення зруйнованих під час війни пам'ятників архітектури. У 1940—1948 роках — голова Вченої ради управління у справах мистецтв при РНК РРФСР із реставрації пам'ятників Музею-заповідника колишньої Троїце-Сергієвій лаврі в Загорську.
Іван Рильський мешкав у Москві за адресою Останній провулок (рос. Последний переулок) 26. Помер 1952 року, похований у Москві на Новодівочому кладовищі (ділянка № 3).
Праці
- Проект розпису собору Олександра Невського (1907, Москва, Міуська площа), не зберігся;
- Прибутковий будинок (1909—1910, Москва, Кривонікольський провулок, 8);
- Двоповерховий будинок Банзи (1913) і двоповерхова будівля Германа (1914) у садибі ;
- Заміський будинок Ледницького (1911—1912, Віленська губернія);
- Дача Удіна (1911—1912, Іваново);
- Туберкульозний санаторій (1911—1912, Іваново);
- Заміський будинок у маєтку Вогау за Савеловською залізницею (1911—1912);
- Дача Ф. Ф. Надлера (1913, Іваново);
- Вищі жіночі курси (1913, Санкт-Петербург);
- Перебудова міської садиби (1913, Москва, Велика Нікітська вулиця, 56 стор. 2);
- Прибутковий будинок, спільно з (1914, Москва, Садова-Спаська вулиця, 18);
- Прибутковий будинок (1915, Москва, Трубниковський провулок, ?);
- Військове містечко (клуб, літній театр, будинок інвалідів, земська школа і реальне училище) (1915—1916, Стариця);
- Реставрація стіни Китай-місто, спільно з М.В. Марковніковим, О.Ф. Мейснером, І. П. Машковим, І. Є. Бондаренко, С. К. Родіоновим та ін. (1919—1921, Москва), не збереглася.
- Відновлення шатрика Беклемишевської вежі (1920, Московський Кремль)
Нагороди
- орден Трудового Червоного Прапора (7 грудня 1946)
Примітки
- Бранденбург Б. Ю., Татаржинская Я. В., Щенков А. С. Архитектор Иван Машков. — М.: Русская книга, 2001. — С. 86. — 136 с. — .
- Печенкин И. Е. Иван Васильевич Рыльский — воспитанник и педагог московской архитектурной школы // Наука, образование и экспериментальное проектирование. Труды МАРХИ. Материалы научно-практической конференции. — М., 2011. — С. 303—307.
- Зодчие Москвы времени эклектики, модерна и неоклассицизма (1830-е — 1917 годы): илл. биогр. словарь / Гос. науч.-исслед. музей архитектуры им. А. В. Щусева и др. — М.: КРАБиК, 1998. — С. 216—217. — 320 с. — .
- Історія музею [ 20 травня 2011 у Wayback Machine.] www.muar.ru
- Печенкин, 2011, с. 303—307.
- Вся Москва: адресная и справочная книга на 1914 год. — М.: Товарищество А. С. Суворина «Новое Время», 1914. — С. 407. — 845 с.
- Печенкин, Илья (среда, 28 сентября 2011 г.). . Блог Ильи Печенкина. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 19 серпня 2018.
- Реестр памятников истории и культуры. Официальный сайт . Архів оригіналу за 1 серпня 2012. Процитовано 2011-6-6.
Література
- Зодчие Москвы времени эклектики, модерна и неоклассицизма (1830-е — 1917 годы): илл. биогр. словарь / Гос. науч.-исслед. музей архитектуры им. А. В. Щусева и др. — М.: КРАБиК, 1998. — С. 216—217. — 320 с. — ISBN 5-900395-17-0.
- Печенкин И. Е. Профессор ВХУТЕМАСа Иван Васильевич Рыльский (1876—1952). Материалы к творческой биографии // Декоративное искусство и предметно-пространственная среда: Вестник МГХПА им. С. Г. Строганова. — М., 2010. — № 3.
- Печенкин И. Е. Иван Васильевич Рыльский — воспитанник и педагог московской архитектурной школы // Наука, образование и экспериментальное проектирование. Труды МАРХИ. Материалы научно-практической конференции. — М., 2011. — С. 303—307.
Посилання
- Рильський Іван Васильович [ 19 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Блог Іллі Печенкіна [ 19 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Рыльский Иван Васильевич. Справочник научных обществ России. Архів оригіналу за 14-05-2012. Процитовано 7-06-2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rilskij Ivan Vasilovich Rilskij urozhd Ivan Vasilovich Apollonov 1 15 zhovtnya 1876 s Lamonovo Zvenigorodskij povit Moskovska guberniya 29 grudnya 1952 Moskva rosijskij i radyanskij arhitektor pedagog doslidnik i restavrator Dijsnij chlen Akademiyi arhitekturi SRSR profesor doktor arhitekturi Odin z iniciatoriv stvorennya v Moskvi Muzeyu arhitekturi Rilskij Ivan VasilovichNarodzhennya15 27 zhovtnya 1876 d d Istrinskij rajon d SRSRSmert29 grudnya 1952 1952 12 29 76 rokiv Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina piddanstvo Rosijska imperiya SRSRNavchannyaMoskovske uchilishe zhivopisu skulpturi ta zodchestva 1894 i Vishe hudozhnye uchilishe pri Rosijskij imperatorskij akademiyi mistectv 1904 Diyalnistrestavrator arhitektorPracya v mistahMoskva Sankt Peterburg Staricya i IvanovoArhitekturnij stilmodern neoklasicizm i dZakladMoskovskij arhitekturnij institutNagorodiBiografiyaNarodivsya 1 15 zhovtnya 1876 roku v rodini selyanina Vasilya Apollonovicha Apollonova v s Lamonovo Zvenigorodskogo povitu Prizvishe Rilskij otrimav vid miscevogo pomishika yakij jogo vsinoviv 1888 roku Ivan stav vihovancem Moskovskogo uchilisha zhivopisu liplennya i zodchestva MUZhVZ Nastupni desyat rokiv vin zdobuvav profesijnij dosvid yak pomichnik pedagogiv Uchilisha vikonuvav kreslennya v arhitektora v period proektuvannya i budivnictva Verhnih Torgovih ryadiv nini ros GUM na Krasnij ploshi v Moskvi 1889 1893 rr brav uchast u proektuvanni cerkvi dlya mayetku Samarinih u seli Vasilyevskomu Samarskoyi guberniyi pid kerivnictvom Sergiya Solovjova budivlya ne zbereglasya 1894 obmiryuvav pam yatniki XVII stolittya v Yaroslavli j Rostovi Velikomu a v 1896 1897 rokah vikonuvav obmiri Suharevoyi vezhi na zamovlennya Moskovskogo miskogo povitu 1899 roku brav uchast u stvorenni modeli Velikoyi sribnoyi medali Uchilisha a same rozrobka proektu cerkvi v nacionalnih formah Za cej proekt u 1900 roci Rilskij otrimav zvannya klasnogo hudozhnika arhitekturi j buv nagorodzhenij ciyeyu zh medallyu Pislya 1900 roku Ivan Rilskij zdijsniv netrivalu profesijnu podorozh Yevropoyu de pid kerivnictvom pracyuvav nad rozroblennyam proektu paviljoniv Rosiyi dlya Vsesvitnoyi vistavci v Parizhi Pislya povernennya v Rosiyu potrapiv na korotkostrokovu vijskovu sluzhbu ta vstupiv do Vishogo hudozhnogo uchilisha Imperatorskoyi Akademiyi mistectv dlya vdoskonalennya svoyeyi profesijnoyi majsternosti 1903 roku molodogo specialista nagorodzhuyut zolotoyu medallyu imeni ta za najkrashi dosyagnennya v mehanici a same za metod grafichnogo rozrahunku statichno neviznachenih ferm na prikladi budivnictva Verhnih Torgovih ryadiv 1904 roku vidminno zakinchiv kurs Imperatorskoyi Akademiyi mistectv i zdobuv zvannya hudozhnika arhitektora U tomu zh roci buv mobilizovanij u zv yazku z pochatkom rosijsko yaponskoyi vijni prohodiv sluzhbu v Omsku yak vijskovij inzhener U 1906 1907 rr buv napravlenij u pensionersku poyizdku za kordon a same v London a piznishe v Indiyu Pislya povernennya z Indiyi 1907 roku Ivan Rilskij vistupav yak avtor proektu rozpisu soboru Oleksandra Nevskogo na Miuskij ploshi v Moskvi arh O Pomerancev Togo zh roku rozpochav vikladacku diyalnist v arhitekturnomu viddili Uchilisha de vpershe vprovadzhuye u navchalnu programu kurs z praktiki obmiriv davnoruskih pam yatnikiv 1908 roku buv zaproshenij vikladachem arhitekturnogo proektuvannya na Zhinochi budivelni kursi privatni a z 1910 roku vikladav u Serednomu budivelnomu uchilishi moskovskih inzheneriv i pedagogiv Paralelno Ivan Rilskij brav aktivnu uchast u diyalnosti Imperatorskogo Moskovskogo arheologichnogo tovaristva z 1909 roku chlen korespondent 1910 dijsnij chlen 1913 Sekretar komisiyi po zberezhennyu davnih pam yatnikiv zminivshi z ciyeyi posadi z 1920 roku zastupnik golovi Tovaristva Yak predstavnik Moskovskogo arheologichnogo tovaristva keruvav restavraciyeyu Uspenskogo soboru Hramu Vasilya Blazhennogo Troyickogo soboru Troyicko Sergiyevogo monastirya i Krutickogo podvir ya 1910 roku razom z Igorem Grabarem j Ivanom Zholtovskim buv chlenom miskogo zhuri konkursu krasi fasadiv u Moskvi Paralelno z gromadskoyu j vikladackoyu diyalnistyu zajmavsya vlasnoyu arhitekturnoyu praktikoyu Pidmajstrom I Rilskogo deyakij chas pracyuvav arhitektor Artur Karst 1918 roku buv chlenom Komisiyi z ohoroni pam yatnikiv mistectva j starovini Moskovskoyi radi vhodiv do skladu Specialnoyi komisiyi zi stvorennya arhitekturno hudozhnogo fondu Respubliki 1918 1926 rr Ivan Rilskij keruvav restavraciyeyu sporud Moskovskogo Kremlya 1925 roku golova komisiyi z vivchennya arhitekturi v arhitekturnij sekciyi ros GAHN u 1927 1928 rokah buv obranij zastupnikom golovi radi z pitan restavraciyi pri Narkomprosi Ivan Rilskij vikladav u VHUTEMASi z 1925 roku dekan arhitekturnogo fakultetu a z 1934 roku zaviduvach navchalnoyu chastinoyu Ne divlyachis na chislenni reorganizaciyi Institutu zberigav posadu zaviduvacha kafedri arhitekturnogo proektuvannya 1923 1951 z 1936 roku zastupnik direktora MArhI z navchalnoyi chastini Krim togo buv vikladachem u takih navchalnih zakladah 1923 1924 1923 1925 Moskovskomu vishomu tehnichnomu uchilishi 1918 1925 Sered uchniv Ivana Rilskogo Mihajlo Barsh Mihajlo Parusnikov ta inshi arhitektori U chervni 1933 roku Ivan Rilskij vistupiv na zasidanni pravlinnya Spilki arhitektoriv iz dopoviddyu pro neobhidnist stvoriti Muzej arhitekturi v Moskvi i u 1934 roci bulo zasnovano Derzhavnij naukovo doslidnij muzej arhitekturi imeni Oleksiya Shuseva U 1939 roci buv obranij dijsnim chlenom Vsesoyuznoyi Akademiyi arhitekturi U 1942 roci ocholiv komisiyu Akademiyi arhitekturi SRSR z vidnovlennya zrujnovanih pid chas vijni pam yatnikiv arhitekturi U 1940 1948 rokah golova Vchenoyi radi upravlinnya u spravah mistectv pri RNK RRFSR iz restavraciyi pam yatnikiv Muzeyu zapovidnika kolishnoyi Troyice Sergiyevij lavri v Zagorsku Ivan Rilskij meshkav u Moskvi za adresoyu Ostannij provulok ros Poslednij pereulok 26 Pomer 1952 roku pohovanij u Moskvi na Novodivochomu kladovishi dilyanka 3 PraciProekt rozpisu soboru Oleksandra Nevskogo 1907 Moskva Miuska plosha ne zberigsya Pributkovij budinok 1909 1910 Moskva Krivonikolskij provulok 8 Dvopoverhovij budinok Banzi 1913 i dvopoverhova budivlya Germana 1914 u sadibi Zamiskij budinok Lednickogo 1911 1912 Vilenska guberniya Dacha Udina 1911 1912 Ivanovo Tuberkuloznij sanatorij 1911 1912 Ivanovo Zamiskij budinok u mayetku Vogau za Savelovskoyu zalizniceyu 1911 1912 Dacha F F Nadlera 1913 Ivanovo Vishi zhinochi kursi 1913 Sankt Peterburg Perebudova miskoyi sadibi 1913 Moskva Velika Nikitska vulicya 56 stor 2 Pributkovij budinok spilno z 1914 Moskva Sadova Spaska vulicya 18 Pributkovij budinok 1915 Moskva Trubnikovskij provulok Vijskove mistechko klub litnij teatr budinok invalidiv zemska shkola i realne uchilishe 1915 1916 Staricya Restavraciya stini Kitaj misto spilno z M V Markovnikovim O F Mejsnerom I P Mashkovim I Ye Bondarenko S K Rodionovim ta in 1919 1921 Moskva ne zbereglasya Vidnovlennya shatrika Beklemishevskoyi vezhi 1920 Moskovskij Kreml Nagorodiorden Trudovogo Chervonogo Prapora 7 grudnya 1946 PrimitkiBrandenburg B Yu Tatarzhinskaya Ya V Shenkov A S Arhitektor Ivan Mashkov M Russkaya kniga 2001 S 86 136 s ISBN 5 268 00413 1 Pechenkin I E Ivan Vasilevich Rylskij vospitannik i pedagog moskovskoj arhitekturnoj shkoly Nauka obrazovanie i eksperimentalnoe proektirovanie Trudy MARHI Materialy nauchno prakticheskoj konferencii M 2011 S 303 307 Zodchie Moskvy vremeni eklektiki moderna i neoklassicizma 1830 e 1917 gody ill biogr slovar Gos nauch issled muzej arhitektury im A V Shuseva i dr M KRABiK 1998 S 216 217 320 s ISBN 5 900395 17 0 Istoriya muzeyu 20 travnya 2011 u Wayback Machine www muar ru Pechenkin 2011 s 303 307 Vsya Moskva adresnaya i spravochnaya kniga na 1914 god M Tovarishestvo A S Suvorina Novoe Vremya 1914 S 407 845 s Pechenkin Ilya sreda 28 sentyabrya 2011 g Blog Ili Pechenkina Arhiv originalu za 19 serpnya 2018 Procitovano 19 serpnya 2018 Reestr pamyatnikov istorii i kultury Oficialnyj sajt Arhiv originalu za 1 serpnya 2012 Procitovano 2011 6 6 LiteraturaZodchie Moskvy vremeni eklektiki moderna i neoklassicizma 1830 e 1917 gody ill biogr slovar Gos nauch issled muzej arhitektury im A V Shuseva i dr M KRABiK 1998 S 216 217 320 s ISBN 5 900395 17 0 Pechenkin I E Professor VHUTEMASa Ivan Vasilevich Rylskij 1876 1952 Materialy k tvorcheskoj biografii Dekorativnoe iskusstvo i predmetno prostranstvennaya sreda Vestnik MGHPA im S G Stroganova M 2010 3 Pechenkin I E Ivan Vasilevich Rylskij vospitannik i pedagog moskovskoj arhitekturnoj shkoly Nauka obrazovanie i eksperimentalnoe proektirovanie Trudy MARHI Materialy nauchno prakticheskoj konferencii M 2011 S 303 307 PosilannyaRilskij Ivan Vasilovich 19 serpnya 2018 u Wayback Machine Blog Illi Pechenkina 19 serpnya 2018 u Wayback Machine Rylskij Ivan Vasilevich Spravochnik nauchnyh obshestv Rossii Arhiv originalu za 14 05 2012 Procitovano 7 06 2011