Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Море́лос (ацт.Temoānchan ісп. Morelos) — штат Мексиканської Республіки, розташований в центрі країни. Межує з Федеральним округом і штатами Мехіко, Пуебла, Ґерреро. Столиця штату — місто Куернавака. Населення штату станом на 2007 рік становило 1 612 899 мешканців.
| Морелос | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| — Штат — | |||||
| Morelos | |||||
| |||||
| Столиця | Куернавака | ||||
| Країна |  Мексика | ||||
| |||||
| Муніципалітетів | 33 | ||||
| Офіційна мова | Іспанська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 1 612 899 () | ||||
| Етнікон | італ. Morelense | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 4 950 км² | ||||
| - широта | 18º 22' - 19º 07'º N N | ||||
| - довгота | 98º 37' - 99º 30'º W W | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 5 610 м (Pico de Orizaba) | ||||
| - мінімальна | 1169 м | ||||
| Часовий пояс | UTC−6 | ||||
| ВВП | 7 462 млрд. $ (2003) | ||||
| ІРЛП | 0,7856 - середній | ||||
| Став штатом | 17 квітня 1869 | ||||
| Губернатор | Marco Adame Castillo (PAN) | ||||
| Число сенаторів | 3 (PAN: 2, PRD: 1) | ||||
| Число депутатів | 16 (PAN: 3, PRD:1, PRI: 1) | ||||
| Вебсайт | e-morelos.gob.mx | ||||
| - код ISO 3166-2 | MX-MOR | ||||
| - поштове ск. | Mor. | ||||
 | |||||
| Штат Морелос на мапі Мексики | |||||
| |||||
Історія
Військовий округ Мехіко (1824-1868)
Після проголошення незалежності Мексики у 1824 році було створено третій військовий округ Куернавака, як входив до складу Мехіко. У 1834 році, після першої хвилі американського вторгнення на територію Мексики, місто Куернавака було захоплене генералом Каудаладером. У 1854 році у місті Куаутла вибухнуло повстання проти Антоніо Санта-Анни. І хоча Санта-Анна жорстоко помстився спаливши місто, його було усунуто від влади -- президентом було обрано Хуана Альвареса. Альварес перемістив столицю Мексики до Куернаваки, також перемістивши іноземні дипломатичні представництва. У 1857 році відповідно до нової конституції Куернавака стає столицею Мексики, але після відставки Альвареса столиця знову повернулася до Мехіко. У 1858-1861 роках, під час війни за реформи, Куернавака стала оплотом консерваторів, у той час коли Куаутла була бастіоном лібералів.
Французька інтервенція в Мексиці (1862-1867)
У 1862 році, після французької інтервенції в Мексиці, проти французів на чолі з Франціско Лейва, з Куернаваки до штату Пуебла вирушила армія. Після захоплення французами Мексики та проголошення імператором наставника Наполеона III Максиміліана I, у Куернавакі імператор використовував будинок Хардін Борда як свою резиденцію. У 1866 році в Куернавакі з'явилася перша телеграфна лінія. 1 січня 1867 року республіканські війська під керівництвом Франсіско Лейви, Ігнасіо Фігеро та Ігнасіо Мануеля Альтамірано розпочали восьмиденну облогу Куернаваки. Австрійські та бельгійські добровольці розформувалися і частково приєдналися до мексиканської армії, хоча деякі намагались залишити країну. 15 травня Максиміліан потрапив до полону, а через місяць розстріляний.
Вільний та суверенний штат (з 1869)
21 вересня 1868 року на федеральному з'їзді уряду було вирішено про створення штату Морелос на честь мексиканського борця за незалежність Мексики Хосе-Марія Морелоса. 17 квітня 1869 року Морелос став одним із штатів Мексики. Куернавака було оголошено столицею нового штату. Суперечки за кордони поміж штатами виникали протягом 20 років, але в 1890 році були врегульовані. Першу конституцію штату ратифікували у 1870 році.
У 1867 та 1869 роках телеграфна лінія була прокладена поміж Куеранавакою та Мехіко, а в 1870 році телеграфну лінію було прокладено в містах Ігуала, Чільпансінго, Тіксла, а в 1875 році поміж Куернавакою та Куаутлою. В цей період було побудоване шосе Толука-Куернавака, залізничні лінії з Мехіко виходили до самого Тихого океану. 11 травня 1874 року столиця була перенесена до Куаутли, але з 1 січня 1876 року Куенавака знову стала столицею. У 1894 році була заснована Куернавакська Єпархія, першим єпископом якої став Фортіно Хіполіто Віра.
Порфіріат (1880-1910)
Наприкінці XIX-го початку XX-го століття, в період правління Порфіріо Діаса, на великих плантаціях цукрової тростини використовувалися парові машини та відцентрові екстрактори, що дозволяло отримувати більше води та витісняти менших конкурентів. Заможні землевласники мали політичний захист від федерального уряду, в той час коли їхні робітники працювали в тяжких умовах та за низьку платню. Також у 1884-1905 роках 18 промислових містечок були зайняті хацієндами, що ще більше підбурювали робітничі маси до страйкування.
Революція (1910-1920)
Виробництво цукру, інвестиції в підприємства та закони, сприятливі для бізнесу та іноземних інвестицій, дозволили штату Морелос відігравати одну з основних ролей у світовому експорті на початку XX-го століття. Деякі містечка штату перетворилися в промислові міста з кількістю працівників від 250 до 3000 зі своїми власними крамницями, електростанціями, школами та поліцією. Проте розвиток промисловості відбувався за рахунок корінних мешканців, які втрачали свої права на землі. Будівництво великих підприємств зайняло 77% площі територій штату, куди наймали в основному іноземних працівників (хаціендів). Така ситуація в країні в цілому спровокувала робітничі спільноти до страйків, а згодом до революції.
Уроженці штату Морелос Еміліано Сапата та генерал [en] підняли перші повстання в місті Куернавак та організували власну [en]. В 1911 році штат опинився під контролем південно-західної армії Сапати, яка фактично керували усіма півдненими землями Мексики. Сапатисти обклали великими податками хаціендів, а коли господарі підприємств у містах Чінамека, Тенанго, Трінта, Атілхайан, Сата-Інес та Санта-Габрієлі відмовилися платити — повстанці спалили їхні цукрові плантації. Спроби федеральних військ налагодити ситуацію, фактично стали можливими лише в 1919 році, після смерті Сапати.
Наш час
В післяреволюційний період в Морелосі значно зріз бандитизм. У 20-30-х роках виникали проблеми з бандами на авто- та залізничних шляхах. У 1936 році було побудовано автодорогу Буенавіста-Тепостлан. Нове шосе в кінцевому результаті припинило дію деяких залізничних шляхів. У 1963 році залізнична дорога Мехіко-Куернавака-Ігуала припинила своє функціонування..
В кінці 1990-х, на початку 2000-х років значно зросла злочинність із викраденням людей заради викупу. В результаті частих випадків викрадення інвестиції в економіку штату знизилися на 245 млн. доларів США, в 1999 році до 102 млн. дол. Також у штаті виникла проблема наркоторгівлі на шляху до Мехіко. Найбільше злочинів скоєно в Куернаваці. На початку 2000-х федеральний уряд викрив злочинну групу, яка складалася із корумпованих поліцейських, адвокатів та суддів і які захищали викрадачів. Найбільш відомий злочинець тих часів -- Даніель "Моккі-Вуха" Арізменді (ісп. Daniel "Mocha Orejas" Arizmendi), який отримав своє прізвисько відрізаючи вуха своїм жертвам і надсилаючи їх членам сімей.
Держава вважається однією з найнебезпечніших, незважаючи на її малі розміри та невелику кількість населення. Найбільше злочинів скоюється у Куернаваці. Рівень злочинності перевищує рівень Мехіко в порівнянні зі злочинами які припадають на 1000 осіб. Це на 50% вище, ніж у середньому по всій країні.
Примітки
- (ісп.)
- (ісп.)
- Secretaria, pp. 132–136(ісп.)
- Secretaria, pp. 138–139(ісп.)
- Secretaria, pp. 141–144(ісп.)
- [John P. Schmal. "Morelos:The Land of Zapata". History of Mexico. Houston: Houston Institute for Culture.(ісп.)]
- Secretaria, pp. 152–158(ісп.)
- John P. Schmal. "Morelos:The Land of Zapata". History of Mexico. Houston: Houston Institute for Culture.2010(англ.)
- Secretaria de Educación Publica. Morelos: Monografía estatal: 1982.(ісп.)
- (ісп.)
- John Moody (October 2003). "Saving the rose state". Business Mexico. Mexico City. 13 (10): 26.(англ.)
- Rafael Ruiz Harrell (July 18, 2005). "La Ciudad y el Crimen / El Estado de Morelos". Mexico City. p. 8(ісп.)
Література
- Jimenez Gonzalez, Victor Manuel, ed. (2009). Morelos: Guia para descubrir los encantos del estado. Mexico City: Editorial Oceano de Mexico SA de CV. (ісп.).
- Romo, Luis (2006). "La ciudad de la eterna primavera". Rutas Turisticas:Morelos Mexico Desconocido. Mexico City: Grupo Editorial Impresiones Aéreas. 130. ISSN 0188-5146(ісп.).
- Secretaria de Educación Publica. Morelos: Monografía estatal: 1982(ісп.).
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Морелос |
- (ісп.)
- (ісп.)
- Morelos Travel portal tourist information, municipal, cultural, archaeological, and so on. (ісп.)
- Air Video of Tequesquitengo, Xochicalco and El Rodeo [ 14 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Morelos in Mexico, portal events and tourist attractions, municipal, cultural, archaeological, and so on. [ 21 вересня 2017 у Wayback Machine.] (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
More los act Temoanchan isp Morelos shtat Meksikanskoyi Respubliki roztashovanij v centri krayini Mezhuye z Federalnim okrugom i shtatami Mehiko Puebla Gerrero Stolicya shtatu misto Kuernavaka Naselennya shtatu stanom na 2007 rik stanovilo 1 612 899 meshkanciv Morelos Shtat MorelosGerb MorelosuStolicya KuernavakaKrayina MeksikaMezhuye z susidni adminodiniciMehiko Puebla Gerrero Mehiko Municipalitetiv 33Oficijna mova IspanskaNaselennya povne 1 612 899 Etnikon ital MorelensePlosha povna 4 950 km shirota 18º 22 19º 07 º N N dovgota 98º 37 99º 30 º W WVisota maksimalna 5 610 m Pico de Orizaba minimalna 1169 mChasovij poyas UTC 6VVP 7 462 mlrd 2003 IRLP 0 7856 serednijStav shtatom 17 kvitnya 1869Gubernator Marco Adame Castillo PAN Chislo senatoriv 3 PAN 2 PRD 1 Chislo deputativ 16 PAN 3 PRD 1 PRI 1 Vebsajt e morelos gob mx kod ISO 3166 2 MX MOR poshtove sk Mor Shtat Morelos na mapi MeksikiShtat Morelos na mapi MeksikiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MorelosIstoriyaVijskovij okrug Mehiko 1824 1868 Pislya progoloshennya nezalezhnosti Meksiki u 1824 roci bulo stvoreno tretij vijskovij okrug Kuernavaka yak vhodiv do skladu Mehiko U 1834 roci pislya pershoyi hvili amerikanskogo vtorgnennya na teritoriyu Meksiki misto Kuernavaka bulo zahoplene generalom Kaudaladerom U 1854 roci u misti Kuautla vibuhnulo povstannya proti Antonio Santa Anni I hocha Santa Anna zhorstoko pomstivsya spalivshi misto jogo bulo usunuto vid vladi prezidentom bulo obrano Huana Alvaresa Alvares peremistiv stolicyu Meksiki do Kuernavaki takozh peremistivshi inozemni diplomatichni predstavnictva U 1857 roci vidpovidno do novoyi konstituciyi Kuernavaka staye stoliceyu Meksiki ale pislya vidstavki Alvaresa stolicya znovu povernulasya do Mehiko U 1858 1861 rokah pid chas vijni za reformi Kuernavaka stala oplotom konservatoriv u toj chas koli Kuautla bula bastionom liberaliv Francuzka intervenciya v Meksici 1862 1867 U 1862 roci pislya francuzkoyi intervenciyi v Meksici proti francuziv na choli z Francisko Lejva z Kuernavaki do shtatu Puebla virushila armiya Pislya zahoplennya francuzami Meksiki ta progoloshennya imperatorom nastavnika Napoleona III Maksimiliana I u Kuernavaki imperator vikoristovuvav budinok Hardin Borda yak svoyu rezidenciyu U 1866 roci v Kuernavaki z yavilasya persha telegrafna liniya 1 sichnya 1867 roku respublikanski vijska pid kerivnictvom Fransisko Lejvi Ignasio Figero ta Ignasio Manuelya Altamirano rozpochali vosmidennu oblogu Kuernavaki Avstrijski ta belgijski dobrovolci rozformuvalisya i chastkovo priyednalisya do meksikanskoyi armiyi hocha deyaki namagalis zalishiti krayinu 15 travnya Maksimilian potrapiv do polonu a cherez misyac rozstrilyanij Vilnij ta suverennij shtat z 1869 Pam yatnik borcyu za nezalezhnist Meksiki Hose Mariya Morelosa v stolici 21 veresnya 1868 roku na federalnomu z yizdi uryadu bulo virisheno pro stvorennya shtatu Morelos na chest meksikanskogo borcya za nezalezhnist Meksiki Hose Mariya Morelosa 17 kvitnya 1869 roku Morelos stav odnim iz shtativ Meksiki Kuernavaka bulo ogolosheno stoliceyu novogo shtatu Superechki za kordoni pomizh shtatami vinikali protyagom 20 rokiv ale v 1890 roci buli vregulovani Pershu konstituciyu shtatu ratifikuvali u 1870 roci U 1867 ta 1869 rokah telegrafna liniya bula prokladena pomizh Kueranavakoyu ta Mehiko a v 1870 roci telegrafnu liniyu bulo prokladeno v mistah Iguala Chilpansingo Tiksla a v 1875 roci pomizh Kuernavakoyu ta Kuautloyu V cej period bulo pobudovane shose Toluka Kuernavaka zaliznichni liniyi z Mehiko vihodili do samogo Tihogo okeanu 11 travnya 1874 roku stolicya bula perenesena do Kuautli ale z 1 sichnya 1876 roku Kuenavaka znovu stala stoliceyu U 1894 roci bula zasnovana Kuernavakska Yeparhiya pershim yepiskopom yakoyi stav Fortino Hipolito Vira Porfiriat 1880 1910 Dokladnishe Porfiriat Naprikinci XIX go pochatku XX go stolittya v period pravlinnya Porfirio Diasa na velikih plantaciyah cukrovoyi trostini vikoristovuvalisya parovi mashini ta vidcentrovi ekstraktori sho dozvolyalo otrimuvati bilshe vodi ta vitisnyati menshih konkurentiv Zamozhni zemlevlasniki mali politichnij zahist vid federalnogo uryadu v toj chas koli yihni robitniki pracyuvali v tyazhkih umovah ta za nizku platnyu Takozh u 1884 1905 rokah 18 promislovih mistechok buli zajnyati haciyendami sho she bilshe pidburyuvali robitnichi masi do strajkuvannya Revolyuciya 1910 1920 Emiliano Sapata Virobnictvo cukru investiciyi v pidpriyemstva ta zakoni spriyatlivi dlya biznesu ta inozemnih investicij dozvolili shtatu Morelos vidigravati odnu z osnovnih rolej u svitovomu eksporti na pochatku XX go stolittya Deyaki mistechka shtatu peretvorilisya v promislovi mista z kilkistyu pracivnikiv vid 250 do 3000 zi svoyimi vlasnimi kramnicyami elektrostanciyami shkolami ta policiyeyu Prote rozvitok promislovosti vidbuvavsya za rahunok korinnih meshkanciv yaki vtrachali svoyi prava na zemli Budivnictvo velikih pidpriyemstv zajnyalo 77 ploshi teritorij shtatu kudi najmali v osnovnomu inozemnih pracivnikiv haciendiv Taka situaciya v krayini v cilomu sprovokuvala robitnichi spilnoti do strajkiv a zgodom do revolyuciyi Urozhenci shtatu Morelos Emiliano Sapata ta general en pidnyali pershi povstannya v misti Kuernavak ta organizuvali vlasnu en V 1911 roci shtat opinivsya pid kontrolem pivdenno zahidnoyi armiyi Sapati yaka faktichno keruvali usima pivdnenimi zemlyami Meksiki Sapatisti obklali velikimi podatkami haciendiv a koli gospodari pidpriyemstv u mistah Chinameka Tenango Trinta Atilhajan Sata Ines ta Santa Gabriyeli vidmovilisya platiti povstanci spalili yihni cukrovi plantaciyi Sprobi federalnih vijsk nalagoditi situaciyu faktichno stali mozhlivimi lishe v 1919 roci pislya smerti Sapati Nash chas Palac Gubernatora v stolici V pislyarevolyucijnij period v Morelosi znachno zriz banditizm U 20 30 h rokah vinikali problemi z bandami na avto ta zaliznichnih shlyahah U 1936 roci bulo pobudovano avtodorogu Buenavista Tepostlan Nove shose v kincevomu rezultati pripinilo diyu deyakih zaliznichnih shlyahiv U 1963 roci zaliznichna doroga Mehiko Kuernavaka Iguala pripinila svoye funkcionuvannya V kinci 1990 h na pochatku 2000 h rokiv znachno zrosla zlochinnist iz vikradennyam lyudej zaradi vikupu V rezultati chastih vipadkiv vikradennya investiciyi v ekonomiku shtatu znizilisya na 245 mln dolariv SShA v 1999 roci do 102 mln dol Takozh u shtati vinikla problema narkotorgivli na shlyahu do Mehiko Najbilshe zlochiniv skoyeno v Kuernavaci Na pochatku 2000 h federalnij uryad vikriv zlochinnu grupu yaka skladalasya iz korumpovanih policejskih advokativ ta suddiv i yaki zahishali vikradachiv Najbilsh vidomij zlochinec tih chasiv Daniel Mokki Vuha Arizmendi isp Daniel Mocha Orejas Arizmendi yakij otrimav svoye prizvisko vidrizayuchi vuha svoyim zhertvam i nadsilayuchi yih chlenam simej Derzhava vvazhayetsya odniyeyu z najnebezpechnishih nezvazhayuchi na yiyi mali rozmiri ta neveliku kilkist naselennya Najbilshe zlochiniv skoyuyetsya u Kuernavaci Riven zlochinnosti perevishuye riven Mehiko v porivnyanni zi zlochinami yaki pripadayut na 1000 osib Ce na 50 vishe nizh u serednomu po vsij krayini Primitki isp isp Secretaria pp 132 136 isp Secretaria pp 138 139 isp Secretaria pp 141 144 isp John P Schmal Morelos The Land of Zapata History of Mexico Houston Houston Institute for Culture isp Secretaria pp 152 158 isp John P Schmal Morelos The Land of Zapata History of Mexico Houston Houston Institute for Culture 2010 angl Secretaria de Educacion Publica Morelos Monografia estatal 1982 isp isp John Moody October 2003 Saving the rose state Business Mexico Mexico City 13 10 26 angl Rafael Ruiz Harrell July 18 2005 La Ciudad y el Crimen El Estado de Morelos Mexico City p 8 isp LiteraturaJimenez Gonzalez Victor Manuel ed 2009 Morelos Guia para descubrir los encantos del estado Mexico City Editorial Oceano de Mexico SA de CV ISBN 978 607 400 230 0 isp Romo Luis 2006 La ciudad de la eterna primavera Rutas Turisticas Morelos Mexico Desconocido Mexico City Grupo Editorial Impresiones Aereas 130 ISSN 0188 5146 isp Secretaria de Educacion Publica Morelos Monografia estatal 1982 isp DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Morelos isp isp Morelos Travel portal tourist information municipal cultural archaeological and so on isp Air Video of Tequesquitengo Xochicalco and El Rodeo 14 grudnya 2021 u Wayback Machine Morelos in Mexico portal events and tourist attractions municipal cultural archaeological and so on 21 veresnya 2017 u Wayback Machine isp