У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Присліп При сліп пол Przysłop лемківське село в Польщі ґміна Устя Г

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Присліп.

При́сліп (пол. Przysłop) — лемківське село в Польщі, ґміна Устя-Горлицьке Горлицький повіт Малопольського воєводства.

Село

Присліп

Przysłop

Військове кладовище № 59

Координати ^{H G O}

Країна	Польща Польща
Воєводство	Малопольське
Повіт	Горлицький
Ґміна	Устя-Горлицька
Населення	22 особи
Часовий пояс	, влітку
Телефонний код	(+48) 18
Поштовий індекс	38-315
Автомобільний код	KGR
Код SIMC	0468170
GeoNames	761017
OSM	↑2668411 ·R (Ґміна Устя-Горлицьке)

Присліп

Присліп (Польща)

Присліп

Присліп (Малопольське воєводство)

Присліп у Вікісховищі

Розташування

Розташоване на кордоні зі Словаччиною.

Знаходиться приблизно за 6 км на північний схід від Усть-Горлиці, за 12 км на південь від Горлиці, і за 107 км на південний схід від Кракова.

Географія

У селі бере початок річка Прислоп'янка.

Історія

Вважається поряд з Висовою і Вафкою одним із найдавніших лемківських сіл.

Зі збережених в Усті Руському парохіяльних актів відомо про існування парохії в 1554 р.

У другій половині XVI століття солтисом села був Іван Копеняк (Ywan Kopieniak). Своє право солтиства він за 400 злотих продав Мацейові Ліщакові (Maciej Liszchak). Про це пан Копеняк свідчив на суді 25 серпня 1593 року, а Ліщак показав привілей солтиства.

Спочатку церква була материнською в парохії для Новиці, а від 1791 р. стала дочірньою. Метричні книги провадились від 1784 р.

На початку XX ст. в регіоні проживало переважно українське населення. З листопада 1918 по січень 1919 тут існувала Команчанська Республіка.

До 1945 року було чисто лемківське населення: з 260 жителів села — всі 260 українці.

1945 року більшість українського населення села було вислано на територію України, а решта в 1947 р. депортована на понімецькі землі.

В період 1945—1946 рр. в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та польськими й радянським військами.

Пам'ятки

У селі збереглась давня українська дерев'яна церква Святого Архангела Михаїла 1756 року, в 1980-х роках відновлена і діє як греко-католицький храм.

Під час І світової війни, у безпосередній близькості від села проходила лінія фронту. Неподалік розташовані три військові кладовища. Найближче військове кладовище № 59 знаходиться приблизно за кілометр на північний схід від центру села, поруч знаходяться і цвинтарі № 58 поблизу верхівки Магури Маластовської та № 60 на Маластовському перевалі.

Сучасність

Після виселення лемків через знелюднення втратило статус села і вважається присілком Новиці. Зараз тут мешкає 22 особи.

Примітки

Księgi sądowe wiejskie, II, wyd. B. Ulanowski, Kraków 1902, s.263
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 17 липня 2016.
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 25.
. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 16 червня 2017.

Посилання

Przysłup (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 230. (пол.)
Central Statistical Office (GUS) – TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 28 серпня 2012.

Див. також

Cmentarz nr 58 — Magura Małastowska, Cmentarz nr 59 — Przysłup, Cmentarz nr 60 — Przełęcz Małastowska [ 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Cmentarz nr 60 Przełęcz Małastowska [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Apokryf Ruski [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Księgi sądowe wiejskie, II, wyd. B. Ulanowski, Kraków 1902, s.263

[2] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 17 липня 2016.

[3] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 25.

[4] . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 16 червня 2017.