Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Георгій Іванович Шаповалов | |
|---|---|
| Народився | 27 червня 1945 (79 років) Гурівці, Козятинський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР |
| Місце проживання | Запоріжжя |
| Країна |  СРСР Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | історик, археолог |
| Alma mater | Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара |
| Галузь | історія, археологія |
| Заклад | Запорізький краєзнавчий музей, Запорізький університет |
| Посада | директор[1] і директор[2] |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Вчителі | Ковальова Ірина Федорівна |
| Нагороди |  |
Шапова́лов Гео́ргій Іва́нович (нар. 27 червня 1945) — український історик та археолог, професор, доктор історичних наук.
Життєпис
Народився 27 червня 1945 року в селі Гурівці Козятинського району Вінницької області в родині службовця. Того ж року родина переїхала до міста Запоріжжя. Навчався спочатку у середній школі № 84, а потім у середній школі № 15. Вчителі Л. Ф. Анохіна, В. С. Флоренська, М. Ф. Голуб та інші сформували в нього глибокий інтерес до історії Запоріжжя, легендарного острова Хортиця. Під час навчання в школі Георгій Іванович захопився колекціонуванням монет, марок, почав збирати власну бібліотеку. У старших класах зацікавився боротьбою і підводним спортом.
У 1963 році закінчив школу й курси підводних плавців при обласній морській школі ДТСААФ. По закінченні школи стає слюсарем Запорізького електровозоремонтного заводу. Під час роботи на заводі бере активну участь у молодіжному русі: займається туризмом, боротьбою, підводним спортом у клубі аквалангістів «Скіф». Улітку 1964 р. стає учасником експедиції цього клубу на Чорне море.
У 1964—1967 роках проходив дійсну військову службу в Збройних Силах СРСР.
Демобілізувавшись, повертається до Запоріжжя, де стає одним із найактивніших членів акваклубу «Скіф» і восени 1967 року організовує разом з однодумцями пошуки старожитностей у Дніпрі біля Хортиці.
У 1968—1971 роках працював у Запорізькому обласному будинку технічної інформації та Запорізькому технікумі електронних приладів. У технікумі створив групу аматорів підводного спорту, члени якої брали активну участь у підводних експедиціях на Дніпрі та Чорному морі.
У 1969—1975 роках навчався на історичному факультеті Дніпропетровського державного університету. Під час навчання остаточно формується коло його наукових інтересів — розвиток підводної археології на Дніпрі з метою дослідження давнього судноплавства України.
У 1970 р. друкує програмну статтю «За дніпровськими таємницями», в якій виклав концепцію організації постійної експедиції, — із метою з'ясування стану підводних археологічних пам'яток у Дніпрі біля острова Хортиця, їх охорони й дослідження. При найактивнішій його участі така експедиція була створена тоді ж і успішно діє досі.
У 1972 році, на запрошення дирекції Державного історико-культурного заповідника запорозького козацтва на о. Хортиця, стає старшим науковим співробітником цього закладу. Беручи безпосередню участь у створенні музейних колекцій, досліджуючи й пропагуючи старожитності Хортиці, він у 1973 р. стає завідувачем відділу фондів та реставрації заповідника. Тоді ж виступив ініціатором створення на острові Музею давнього судноплавства на Дніпрі.
У 1974 р. перейшов працювати до Запорізького обласного краєзнавчого музею, з лютого 1976 року — директор музею. Працюючи поруч із такими досвідченими музейниками як С. Г. Перовська, В. В. Гуща, Г. І. Пугіна, Т. Ф. Мощиць, Л. О. Галактіонова, М. М. Ширяєва він пройшов справжню школу краєзнавства і сформувався у фахівця музейно-краєзнавчої справи. У ці роки зміцнюються його дружні стосунки з такими особистостями як О. В. Бодянський, В. Г. Фоменко, Ф. Г. Шевченко, В. І. Бідзиля, що мало великий вплив на становлення Г. І. Шаповалова як ученого.
За його майже 40-річне керівництво обласним краєзнавчим музеєм тут відбулися значні покращення: отримано і капітально відремонтовано нове приміщення, зібрані численні нові колекції, на сучасному науковому й художньому рівнях створені експозиції залів природи, археології, історії Запорізького краю. За безпосередньої участі Георгія Івановича і його колег із головного музею області створено державні краєзнавчі музеї у Пологах, Кам'янці-Дніпровській, Токмаку, Гуляйполі, Приморську, Василівці, багато музеїв на громадських засадах. У Запорізькому товаристві охорони пам'яток історії та культури багато років очолював археологічну секцію і є активним його членом. Завдяки його наполегливості було створено заповідну територію «Старий Олександрівськ», а також узято під охорону держави як комплексний пам'ятник історії і археології річку Дніпро на всій території області.
У 1990 р. ним розроблено наукову концепцію міжнародного проекту «Давній водний шлях „Із варяг у греки“ — шлях діалогу, миру і взаєморозуміння для Європи». Шаповалов є одним із засновників в 1997 р. Запорізького наукового товариства імені Я.Новицького та його дійсним членом.
Шаповалов Г. І. став засновником і постійним членом редакційної колегії фахового видання щорічника «Старожитності степового Причорномор'я та Криму», що з 1991 р. видається музеєм спільно з історичним факультетом Запорізького національного університету.
У 1996 р. Шаповалов Г. І. за конкурсом був обраний начальником управління культури Запорізької обласної державної адміністрації.
Наприкінці 1998 р. він повернувся на посаду директора Запорізького державного обласного краєзнавчого музею.
З 2001 року — відповідальний редактор науково-теоретичного щорічника «Музейний вісник», що видається управлінням культури облдержадміністрації та краєзнавчим музеєм.
Наукова й викладацька діяльність
З 1976 р. викладає у Запорізькому державному університеті та Запорізькому національному технічному університеті. Він бере участь у організації всіх археологічних та історичних конференцій та семінарів, які відбуваються у Запоріжжі.
У 1984 р. закінчив аспірантуру при Дніпропетровському державному університеті й захистив кандидатську дисертацію.
У 1991 р. вченою радою Запорізького державного університету йому присвоєно звання доцента.
У 2001 р. рішенням спеціалізованої вченої ради Дніпропетровського національного університету на підставі прилюдного захисту дисертації «Судноплавство у духовному житті населення України (з найдавніших часів до кінця XIX ст.)» йому присуджено науковий ступінь доктора історичних наук зі спеціальності «Історія України». Науковим консультантом дисертації виступила доктор історичних наук, професор ДНУ Ірина Федорівна Ковальова.
З 2003 р. — професор кафедри українознавства Запорізького національного технічного університету.
Праці
Він є автором більш ніж 200 наукових праць, багатьох журнальних і газетних публікацій з давньої історії краю, розвитку судноплавства на Дніпрі. Досліджуючи багато років давню історію судноплавства на території України, останнім часом зосередився на такій її проблемі, як вплив судноплавства на духовну культуру давнього населення України. Результатом цього стало видання праць
- «Походження українського тризуба, або як поєдналися якір і хрест»,
- «Знак Рюриковичів не тризуб, а якір-хрест» та інших.
Вагомим науковим підсумком розробки цієї теми стало видання Шаповаловим монографій:
- «рос. Корабли веры: Судоходство в духовной жизни древней Украини»(1997 р.) та
- «Судноплавство у духовності давньої України» (2001 р.).
Нагороди та почесні звання
- У 1995 р., він першим в області був відзначений премією імені Я. П. Новицького обласного відділення Фонду культури Україні, за особистий внесок у розвиток музейної справи та за пропаганду творчих доробок музею в галузі краєзнавства, етнографії, народної творчості і археології Запорізького краю;
- Лауреат щорічної премії ім. Я. П. Новицького за 1995;
- За підсумками роботи музеїв у 2003 р., що був роком культури в Україні, Запорізький обласний краєзнавчий музей визнано одним із найкращих у державі, а Г. І. Шаповалов відповідно нагороджений Дипломом Міністерства культури і мистецтв України як «найкращий директор музею обласного підпорядкування»;
- У 2004 р. він став першим лауреатом премії обласної державної адміністрації за досягнення у розвитку культури Запорізького краю у номінації «За досягнення у розвитку музейної справи»;
- Подяка Кабінету Міністрів України (2004);
- Почесна відзнака Міністерства культури і мистецтв України (2005);
- Орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» І ступеня (15 травня 2018).
Примітки
- http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15452
- Чабаненко М. Премія імені Я.П. Новицького: [Першим лауреатом щорічної премії ім. Я. П. Новицького став дир. обл. краєзнавч. музею Г. І. Шаповалов] // Запоріз. правда. — 1995.- 24 трав.
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 11 вересня 2023.
Посилання
- Біографічна довідка: Георгій Іванович Шаповалов [ 8 грудня 2010 у Wayback Machine.], сайт «Про Запорізький край».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
virospovidannya Georgij Ivanovich ShapovalovNarodivsya27 chervnya 1945 1945 06 27 79 rokiv Gurivci Kozyatinskij rajon Vinnicka oblast Ukrayinska RSR SRSRMisce prozhivannyaZaporizhzhyaKrayina SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnististorik arheologAlma materDniprovskij nacionalnij universitet imeni Olesya GoncharaGaluzistoriya arheologiyaZakladZaporizkij krayeznavchij muzej Zaporizkij universitetPosadadirektor 1 i direktor 2 Vchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor istorichnih naukVchiteliKovalova Irina FedorivnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shapovalov Shapova lov Geo rgij Iva novich nar 27 chervnya 1945 ukrayinskij istorik ta arheolog profesor doktor istorichnih nauk ZhittyepisNarodivsya 27 chervnya 1945 roku v seli Gurivci Kozyatinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti v rodini sluzhbovcya Togo zh roku rodina pereyihala do mista Zaporizhzhya Navchavsya spochatku u serednij shkoli 84 a potim u serednij shkoli 15 Vchiteli L F Anohina V S Florenska M F Golub ta inshi sformuvali v nogo glibokij interes do istoriyi Zaporizhzhya legendarnogo ostrova Horticya Pid chas navchannya v shkoli Georgij Ivanovich zahopivsya kolekcionuvannyam monet marok pochav zbirati vlasnu biblioteku U starshih klasah zacikavivsya borotboyu i pidvodnim sportom U 1963 roci zakinchiv shkolu j kursi pidvodnih plavciv pri oblasnij morskij shkoli DTSAAF Po zakinchenni shkoli staye slyusarem Zaporizkogo elektrovozoremontnogo zavodu Pid chas roboti na zavodi bere aktivnu uchast u molodizhnomu rusi zajmayetsya turizmom borotboyu pidvodnim sportom u klubi akvalangistiv Skif Ulitku 1964 r staye uchasnikom ekspediciyi cogo klubu na Chorne more U 1964 1967 rokah prohodiv dijsnu vijskovu sluzhbu v Zbrojnih Silah SRSR Demobilizuvavshis povertayetsya do Zaporizhzhya de staye odnim iz najaktivnishih chleniv akvaklubu Skif i voseni 1967 roku organizovuye razom z odnodumcyami poshuki starozhitnostej u Dnipri bilya Hortici U 1968 1971 rokah pracyuvav u Zaporizkomu oblasnomu budinku tehnichnoyi informaciyi ta Zaporizkomu tehnikumi elektronnih priladiv U tehnikumi stvoriv grupu amatoriv pidvodnogo sportu chleni yakoyi brali aktivnu uchast u pidvodnih ekspediciyah na Dnipri ta Chornomu mori U 1969 1975 rokah navchavsya na istorichnomu fakulteti Dnipropetrovskogo derzhavnogo universitetu Pid chas navchannya ostatochno formuyetsya kolo jogo naukovih interesiv rozvitok pidvodnoyi arheologiyi na Dnipri z metoyu doslidzhennya davnogo sudnoplavstva Ukrayini U 1970 r drukuye programnu stattyu Za dniprovskimi tayemnicyami v yakij viklav koncepciyu organizaciyi postijnoyi ekspediciyi iz metoyu z yasuvannya stanu pidvodnih arheologichnih pam yatok u Dnipri bilya ostrova Horticya yih ohoroni j doslidzhennya Pri najaktivnishij jogo uchasti taka ekspediciya bula stvorena todi zh i uspishno diye dosi U 1972 roci na zaproshennya direkciyi Derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika zaporozkogo kozactva na o Horticya staye starshim naukovim spivrobitnikom cogo zakladu Beruchi bezposerednyu uchast u stvorenni muzejnih kolekcij doslidzhuyuchi j propaguyuchi starozhitnosti Hortici vin u 1973 r staye zaviduvachem viddilu fondiv ta restavraciyi zapovidnika Todi zh vistupiv iniciatorom stvorennya na ostrovi Muzeyu davnogo sudnoplavstva na Dnipri U 1974 r perejshov pracyuvati do Zaporizkogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu z lyutogo 1976 roku direktor muzeyu Pracyuyuchi poruch iz takimi dosvidchenimi muzejnikami yak S G Perovska V V Gusha G I Pugina T F Moshic L O Galaktionova M M Shiryayeva vin projshov spravzhnyu shkolu krayeznavstva i sformuvavsya u fahivcya muzejno krayeznavchoyi spravi U ci roki zmicnyuyutsya jogo druzhni stosunki z takimi osobistostyami yak O V Bodyanskij V G Fomenko F G Shevchenko V I Bidzilya sho malo velikij vpliv na stanovlennya G I Shapovalova yak uchenogo Za jogo majzhe 40 richne kerivnictvo oblasnim krayeznavchim muzeyem tut vidbulisya znachni pokrashennya otrimano i kapitalno vidremontovano nove primishennya zibrani chislenni novi kolekciyi na suchasnomu naukovomu j hudozhnomu rivnyah stvoreni ekspoziciyi zaliv prirodi arheologiyi istoriyi Zaporizkogo krayu Za bezposerednoyi uchasti Georgiya Ivanovicha i jogo koleg iz golovnogo muzeyu oblasti stvoreno derzhavni krayeznavchi muzeyi u Pologah Kam yanci Dniprovskij Tokmaku Gulyajpoli Primorsku Vasilivci bagato muzeyiv na gromadskih zasadah U Zaporizkomu tovaristvi ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi bagato rokiv ocholyuvav arheologichnu sekciyu i ye aktivnim jogo chlenom Zavdyaki jogo napoleglivosti bulo stvoreno zapovidnu teritoriyu Starij Oleksandrivsk a takozh uzyato pid ohoronu derzhavi yak kompleksnij pam yatnik istoriyi i arheologiyi richku Dnipro na vsij teritoriyi oblasti U 1990 r nim rozrobleno naukovu koncepciyu mizhnarodnogo proektu Davnij vodnij shlyah Iz varyag u greki shlyah dialogu miru i vzayemorozuminnya dlya Yevropi Shapovalov ye odnim iz zasnovnikiv v 1997 r Zaporizkogo naukovogo tovaristva imeni Ya Novickogo ta jogo dijsnim chlenom Shapovalov G I stav zasnovnikom i postijnim chlenom redakcijnoyi kolegiyi fahovogo vidannya shorichnika Starozhitnosti stepovogo Prichornomor ya ta Krimu sho z 1991 r vidayetsya muzeyem spilno z istorichnim fakultetom Zaporizkogo nacionalnogo universitetu U 1996 r Shapovalov G I za konkursom buv obranij nachalnikom upravlinnya kulturi Zaporizkoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Naprikinci 1998 r vin povernuvsya na posadu direktora Zaporizkogo derzhavnogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Z 2001 roku vidpovidalnij redaktor naukovo teoretichnogo shorichnika Muzejnij visnik sho vidayetsya upravlinnyam kulturi oblderzhadministraciyi ta krayeznavchim muzeyem Naukova j vikladacka diyalnistZ 1976 r vikladaye u Zaporizkomu derzhavnomu universiteti ta Zaporizkomu nacionalnomu tehnichnomu universiteti Vin bere uchast u organizaciyi vsih arheologichnih ta istorichnih konferencij ta seminariv yaki vidbuvayutsya u Zaporizhzhi U 1984 r zakinchiv aspiranturu pri Dnipropetrovskomu derzhavnomu universiteti j zahistiv kandidatsku disertaciyu U 1991 r vchenoyu radoyu Zaporizkogo derzhavnogo universitetu jomu prisvoyeno zvannya docenta U 2001 r rishennyam specializovanoyi vchenoyi radi Dnipropetrovskogo nacionalnogo universitetu na pidstavi prilyudnogo zahistu disertaciyi Sudnoplavstvo u duhovnomu zhitti naselennya Ukrayini z najdavnishih chasiv do kincya XIX st jomu prisudzheno naukovij stupin doktora istorichnih nauk zi specialnosti Istoriya Ukrayini Naukovim konsultantom disertaciyi vistupila doktor istorichnih nauk profesor DNU Irina Fedorivna Kovalova Z 2003 r profesor kafedri ukrayinoznavstva Zaporizkogo nacionalnogo tehnichnogo universitetu PraciVin ye avtorom bilsh nizh 200 naukovih prac bagatoh zhurnalnih i gazetnih publikacij z davnoyi istoriyi krayu rozvitku sudnoplavstva na Dnipri Doslidzhuyuchi bagato rokiv davnyu istoriyu sudnoplavstva na teritoriyi Ukrayini ostannim chasom zoseredivsya na takij yiyi problemi yak vpliv sudnoplavstva na duhovnu kulturu davnogo naselennya Ukrayini Rezultatom cogo stalo vidannya prac Pohodzhennya ukrayinskogo trizuba abo yak poyednalisya yakir i hrest Znak Ryurikovichiv ne trizub a yakir hrest ta inshih Vagomim naukovim pidsumkom rozrobki ciyeyi temi stalo vidannya Shapovalovim monografij ros Korabli very Sudohodstvo v duhovnoj zhizni drevnej Ukraini 1997 r ta Sudnoplavstvo u duhovnosti davnoyi Ukrayini 2001 r Nagorodi ta pochesni zvannyaU 1995 r vin pershim v oblasti buv vidznachenij premiyeyu imeni Ya P Novickogo oblasnogo viddilennya Fondu kulturi Ukrayini za osobistij vnesok u rozvitok muzejnoyi spravi ta za propagandu tvorchih dorobok muzeyu v galuzi krayeznavstva etnografiyi narodnoyi tvorchosti i arheologiyi Zaporizkogo krayu Laureat shorichnoyi premiyi im Ya P Novickogo za 1995 Za pidsumkami roboti muzeyiv u 2003 r sho buv rokom kulturi v Ukrayini Zaporizkij oblasnij krayeznavchij muzej viznano odnim iz najkrashih u derzhavi a G I Shapovalov vidpovidno nagorodzhenij Diplomom Ministerstva kulturi i mistectv Ukrayini yak najkrashij direktor muzeyu oblasnogo pidporyadkuvannya U 2004 r vin stav pershim laureatom premiyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi za dosyagnennya u rozvitku kulturi Zaporizkogo krayu u nominaciyi Za dosyagnennya u rozvitku muzejnoyi spravi Podyaka Kabinetu Ministriv Ukrayini 2004 Pochesna vidznaka Ministerstva kulturi i mistectv Ukrayini 2005 Orden Za zaslugi pered Zaporizkim krayem I stupenya 15 travnya 2018 Primitkihttp esu com ua search articles php id 15452 Chabanenko M Premiya imeni Ya P Novickogo Pershim laureatom shorichnoyi premiyi im Ya P Novickogo stav dir obl krayeznavch muzeyu G I Shapovalov Zaporiz pravda 1995 24 trav Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 11 veresnya 2023 PosilannyaBiografichna dovidka Georgij Ivanovich Shapovalov 8 grudnya 2010 u Wayback Machine sajt Pro Zaporizkij kraj