Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хвалибóга — село в Україні, у Городенківській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області.
| село Хвалибога | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Коломийський район |
| Громада | Городенківська міська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Руднівка (1961—1993) |
| Населення | 332 |
| Площа | 7,477 км² |
| Густота населення | 44,4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78153 |
| Телефонний код | +380 03430 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°36′39″ пн. ш. 25°17′42″ сх. д. / 48.61083° пн. ш. 25.29500° сх. д.Координати: 48°36′39″ пн. ш. 25°17′42″ сх. д. / 48.61083° пн. ш. 25.29500° сх. д. |
| Водойми | потік Кадлуби |
| Найближча залізнична станція | з.п. Хвалибога |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78103, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Городенка, вул. Шевченка Тараса, буд. 77 |
| Карта | |
  Хвалибога | |
 Хвалибога | |
| Мапа | |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Городенківської міської громади.
Назва
1 квітня 1961 р. постановою облвиконкому № 199 село було перейменовано на Руднівка, через 32 роки повернено історичну назву.
Географія
Понад селом тече потік Кадлуби.
Історія
Перша письмова згадка про село Хвалибога з'явилася 1753 року. Однак з розповідей старожителів відомо, що село було засновано в 1702 році на сіножатях Попової долини с. Сороки.
Дуже багато мук зазнали наші предки. Як же пани знущалися над ними, то нападали татари і поляки, які палили все вщент. До середини XVIII століття поляки ще більше зміцнили своє панування на наших земля, вважаючи, що волелюбний дух народу остаточно зламано. Панівна влада посилила тиск на релігійне питання. Вони казали, що греко-католицька віра — це мужицька віра, а тому краще переходити на римо-католицьку віру, тобто ополячуватись. Така політика викликала протест серед свідомого українського населення.
Центральна дорога села розділяє його на дві частини. У давні часи, кажуть, ця вулиця була головною дорогою, що з'єднувала Буковину і Прикарпаття. Нею кочували різні народи, зокрема татари, війська молдавського воєводи Петрини, які переходили через село на війну з Польщею. На виноградських полях ця збройна рать зустрілася з військом короля Сигізмунда. Зав'язався бій. Своїм військовим умінням Сигізмунд переміг воєводу Петрину. Захопили багато гармат. За наказом Сигізмунда із цієї купи металу вилили великий дзвін, на якому було ім'я короля. Встановили цей дзвін на вежі краківського костьолу Пречистої Діви Марії. І сьогодні він кличе краків'ян на святу молитву.
На південному заході від села розміщене урочище Владичина. Тут колись поселилися перші люди. Село було укріплене валом, який мав утруднити доступ до нього ворогові. Однієї ночі татари напали на поселення, і повністю спалили село. Ті, хто залишився в живих, не захотіли знову відбудовувати спалене село Владичину, а вирішили поселитися на сусідніх землях теперішнього села Виноград.
Новітня історія
У 1848 році в цих краях було скасовано панщину. Ця подія сколихнула свідомість селян, бо що є кращим за свободу. В пам'ять про скасування панщини було споруджено два хрести. Але обидва цих хрести спіткала злочинна рука більшовиків.
Особливого значення набули події Першої світової війни. Протягом війни в селі кілька разів змінювалась влада. Частина сільських господарів була мобілізована до австрійської армії. З 1919 до 1939 року село входило до складу Коломийського повіту Станиславівського воєводства Польщі, у 1934—1939 рр. — у складі ґміни Виноград. На 01.01.1939 в селі проживало 420 мешканців, з них 390 українців-грекокатоликів і 30 українців-римокатоликів. Коли розпалася Польща, її землі поділили між Німеччиною та Радянським Союзом.
19 вересня 1939 року в село прибули частини Червоної Армії і тому кожен селянин сприйняв цю подію по-своєму: одні — насторожено, другі — байдуже, треті — з радістю, з квітами та хлібом і сіллю. В ті часи в селі розпочали безкоштовний показ кіно, влаштовували танці кожного вечора. Згодом комуністи наказували, щоб в хаті були зняти всі ікони, і замість них почіпили більшовицьких вождів.
В 1941 році село було окуповане німцями, які ставили своєю метою масове знищення великої частини українського народу: одних планували виселити з України, а решту зробити рабами німецьких колоністів. Німецькі плани були ясні, точні, детальні. Почався опір окупантам. В селі і до тепер, ще є люди, які теж вступали до УПА. Це люди, які люблять свою землю, свій край, свою Україну. Вони декларували, що борються за рівність усіх громадян, за повне право національних меншин, за свободу слова, друку, думки, віри, за обов'язкову середню освіту, за повну рівність чоловіка і жінки в усіх громадянських правах. Про те, наскільки ця фантастична картина відповідала історичній дійсності, без сміху незалежний дослідник довго дискутувати не зможе.
22 грудня 2014 року з благословення єпископа Коломийського і Косівського Юліана у селі відбулося освячення каплиці в честь Праведної Анни, каплицю побудовано в пам'ять про храм святої праведної Анни, котрий стояв на цьому місці, проте згорів від блискавки.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 332 | 100% |
Історичні пам'ятки
В даний час в селі Виноград та Хвалибога знаходиться багато архітектурних пам'яток. Першою з яких є могила, яка була насипана в 1991 році. На могилі є надпис:
 | Борцям за волю України! Кожен, хто проходить повз цю могилу не може не поклонитися. Адже кожен з нас знає, що люди які боролися за волю України, полягли в грізнім бою. І щоб хоч якось вшанувати їх, віддячити за це ми поклоняймося. |  |
Другою пам'яткою є — пам'ятник односельцям, які загинули у Другій світовій війні, який розміщений біля церкви.
Третім пам'ятником є — статуя білої матері з немовлям і книжкою в руках, як знак подяки односельчан жінці-просвітительниці.
Через село проходить залізнична лінія Коломия — Стефанешти, яка сполучає село Виноград з багатьма іншими селами та містами. Збудована залізниця в 1908 році, але тільки в 1991 році в селі Хвалибога відкрито зупинний пункт для приміських поїздів. Зупинний пункт побудований та введений в експлуатацію місцевим колгоспом «Дружба».
Сільське господарство
Споконвіку жителі села займалися сільським господарством, обробляли землі навколо села, утримували худобу. Ця земля і годувала селян за любої влади.
У 1948 році в селі Хвалибога створена сільськогосподарську артіль, яка тоді входила до складу Остапківської сільської ради. Створена під натиском влади сільськогосподарська артіль проіснували до лютого 1951 року. Наприкінці лютого 1951 року сільськогосподарську артіль села Хвалибога об'єднали із такою ж артіллю села Остапківці і був утворений колгосп імені Сталіна. Приблизно в такому вигляді проіснував колгосп до кінця 1961 року. На початку 1962 року за ініціативи влади було проведено друге реформування сільськогосподарських підприємств внаслідок чого був створений колгосп «Дружба», до складу якого ввійшли села Виноград, Руднівка, Острівець та Рогиня. Очолював цей колгосп виходець із села Виноград Вівчарик Петро Васильович, який до цього працював головою колгоспу у селі Острівець.
На початку 1966 року від колгоспу «Дружба» були від'єднані села Острівець та Рогиня. Весною 1972 року новим головою колгоспу став Прінько Леонід Іванович. В березні місяці 1976 року з ініціативи влади було проведено чергове реформування, внаслідок якого було створено колгосп «Радянське Прикарпаття», до складу якого ввійшли села Виноград, Руднівка, Росохач та Прикмище. Очолив новостворене господарство виходець із села Поточище Андрейко Василь Миколайович, який до цього працював головою колгоспу в селі Росохач.
В лютому 1982 року колгосп «Радянське Прикарпаття» роз'єднали і новостворений колгосп «Дружба» в селі Виноград очолив виходець із села Вікно Гевюк Мирослав Федорович.
В листопаді 1990 року головою колгоспу «Дружба» був обраний виходець із села Остапківці Яцик Ярослав Миколайович, який до того часу працював головним агрономом у цьому ж господарстві.
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 36.
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 31 грудня 2014.
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hvaliboga selo v Ukrayini u Gorodenkivskij miskij gromadi Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo HvalibogaKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kolomijskij rajonGromada Gorodenkivska miska gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniKolishnya nazva Rudnivka 1961 1993 Naselennya 332Plosha 7 477 km Gustota naselennya 44 4 osib km Poshtovij indeks 78153Telefonnij kod 380 03430Geografichni daniGeografichni koordinati 48 36 39 pn sh 25 17 42 sh d 48 61083 pn sh 25 29500 sh d 48 61083 25 29500 Koordinati 48 36 39 pn sh 25 17 42 sh d 48 61083 pn sh 25 29500 sh d 48 61083 25 29500Vodojmi potik KadlubiNajblizhcha zaliznichna stanciya z p HvalibogaMisceva vladaAdresa radi 78103 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n m Gorodenka vul Shevchenka Tarasa bud 77KartaHvalibogaHvalibogaMapa Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Gorodenkivskoyi miskoyi gromadi Nazva1 kvitnya 1961 r postanovoyu oblvikonkomu 199 selo bulo perejmenovano na Rudnivka cherez 32 roki poverneno istorichnu nazvu GeografiyaPonad selom teche potik Kadlubi IstoriyaPersha pismova zgadka pro selo Hvaliboga z yavilasya 1753 roku Odnak z rozpovidej starozhiteliv vidomo sho selo bulo zasnovano v 1702 roci na sinozhatyah Popovoyi dolini s Soroki Duzhe bagato muk zaznali nashi predki Yak zhe pani znushalisya nad nimi to napadali tatari i polyaki yaki palili vse vshent Do seredini XVIII stolittya polyaki she bilshe zmicnili svoye panuvannya na nashih zemlya vvazhayuchi sho volelyubnij duh narodu ostatochno zlamano Panivna vlada posilila tisk na religijne pitannya Voni kazali sho greko katolicka vira ce muzhicka vira a tomu krashe perehoditi na rimo katolicku viru tobto opolyachuvatis Taka politika viklikala protest sered svidomogo ukrayinskogo naselennya Centralna doroga sela rozdilyaye jogo na dvi chastini U davni chasi kazhut cya vulicya bula golovnoyu dorogoyu sho z yednuvala Bukovinu i Prikarpattya Neyu kochuvali rizni narodi zokrema tatari vijska moldavskogo voyevodi Petrini yaki perehodili cherez selo na vijnu z Polsheyu Na vinogradskih polyah cya zbrojna rat zustrilasya z vijskom korolya Sigizmunda Zav yazavsya bij Svoyim vijskovim uminnyam Sigizmund peremig voyevodu Petrinu Zahopili bagato garmat Za nakazom Sigizmunda iz ciyeyi kupi metalu vilili velikij dzvin na yakomu bulo im ya korolya Vstanovili cej dzvin na vezhi krakivskogo kostolu Prechistoyi Divi Mariyi I sogodni vin kliche krakiv yan na svyatu molitvu Na pivdennomu zahodi vid sela rozmishene urochishe Vladichina Tut kolis poselilisya pershi lyudi Selo bulo ukriplene valom yakij mav utrudniti dostup do nogo vorogovi Odniyeyi nochi tatari napali na poselennya i povnistyu spalili selo Ti hto zalishivsya v zhivih ne zahotili znovu vidbudovuvati spalene selo Vladichinu a virishili poselitisya na susidnih zemlyah teperishnogo sela Vinograd Novitnya istoriya U 1848 roci v cih krayah bulo skasovano panshinu Cya podiya skolihnula svidomist selyan bo sho ye krashim za svobodu V pam yat pro skasuvannya panshini bulo sporudzheno dva hresti Ale obidva cih hresti spitkala zlochinna ruka bilshovikiv Osoblivogo znachennya nabuli podiyi Pershoyi svitovoyi vijni Protyagom vijni v seli kilka raziv zminyuvalas vlada Chastina silskih gospodariv bula mobilizovana do avstrijskoyi armiyi Z 1919 do 1939 roku selo vhodilo do skladu Kolomijskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva Polshi u 1934 1939 rr u skladi gmini Vinograd Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 420 meshkanciv z nih 390 ukrayinciv grekokatolikiv i 30 ukrayinciv rimokatolikiv Koli rozpalasya Polsha yiyi zemli podilili mizh Nimechchinoyu ta Radyanskim Soyuzom 19 veresnya 1939 roku v selo pribuli chastini Chervonoyi Armiyi i tomu kozhen selyanin sprijnyav cyu podiyu po svoyemu odni nastorozheno drugi bajduzhe treti z radistyu z kvitami ta hlibom i sillyu V ti chasi v seli rozpochali bezkoshtovnij pokaz kino vlashtovuvali tanci kozhnogo vechora Zgodom komunisti nakazuvali shob v hati buli znyati vsi ikoni i zamist nih pochipili bilshovickih vozhdiv V 1941 roci selo bulo okupovane nimcyami yaki stavili svoyeyu metoyu masove znishennya velikoyi chastini ukrayinskogo narodu odnih planuvali viseliti z Ukrayini a reshtu zrobiti rabami nimeckih kolonistiv Nimecki plani buli yasni tochni detalni Pochavsya opir okupantam V seli i do teper she ye lyudi yaki tezh vstupali do UPA Ce lyudi yaki lyublyat svoyu zemlyu svij kraj svoyu Ukrayinu Voni deklaruvali sho boryutsya za rivnist usih gromadyan za povne pravo nacionalnih menshin za svobodu slova druku dumki viri za obov yazkovu serednyu osvitu za povnu rivnist cholovika i zhinki v usih gromadyanskih pravah Pro te naskilki cya fantastichna kartina vidpovidala istorichnij dijsnosti bez smihu nezalezhnij doslidnik dovgo diskutuvati ne zmozhe 22 grudnya 2014 roku z blagoslovennya yepiskopa Kolomijskogo i Kosivskogo Yuliana u seli vidbulosya osvyachennya kaplici v chest Pravednoyi Anni kaplicyu pobudovano v pam yat pro hram svyatoyi pravednoyi Anni kotrij stoyav na comu misci prote zgoriv vid bliskavki NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 332 100 Istorichni pam yatkiV danij chas v seli Vinograd ta Hvaliboga znahoditsya bagato arhitekturnih pam yatok Pershoyu z yakih ye mogila yaka bula nasipana v 1991 roci Na mogili ye nadpis Borcyam za volyu Ukrayini Kozhen hto prohodit povz cyu mogilu ne mozhe ne poklonitisya Adzhe kozhen z nas znaye sho lyudi yaki borolisya za volyu Ukrayini polyagli v griznim boyu I shob hoch yakos vshanuvati yih viddyachiti za ce mi poklonyajmosya Drugoyu pam yatkoyu ye pam yatnik odnoselcyam yaki zaginuli u Drugij svitovij vijni yakij rozmishenij bilya cerkvi Tretim pam yatnikom ye statuya biloyi materi z nemovlyam i knizhkoyu v rukah yak znak podyaki odnoselchan zhinci prosvititelnici Cherez selo prohodit zaliznichna liniya Kolomiya Stefaneshti yaka spoluchaye selo Vinograd z bagatma inshimi selami ta mistami Zbudovana zaliznicya v 1908 roci ale tilki v 1991 roci v seli Hvaliboga vidkrito zupinnij punkt dlya primiskih poyizdiv Zupinnij punkt pobudovanij ta vvedenij v ekspluataciyu miscevim kolgospom Druzhba Silske gospodarstvoSpokonviku zhiteli sela zajmalisya silskim gospodarstvom obroblyali zemli navkolo sela utrimuvali hudobu Cya zemlya i goduvala selyan za lyuboyi vladi U 1948 roci v seli Hvaliboga stvorena silskogospodarsku artil yaka todi vhodila do skladu Ostapkivskoyi silskoyi radi Stvorena pid natiskom vladi silskogospodarska artil proisnuvali do lyutogo 1951 roku Naprikinci lyutogo 1951 roku silskogospodarsku artil sela Hvaliboga ob yednali iz takoyu zh artillyu sela Ostapkivci i buv utvorenij kolgosp imeni Stalina Priblizno v takomu viglyadi proisnuvav kolgosp do kincya 1961 roku Na pochatku 1962 roku za iniciativi vladi bulo provedeno druge reformuvannya silskogospodarskih pidpriyemstv vnaslidok chogo buv stvorenij kolgosp Druzhba do skladu yakogo vvijshli sela Vinograd Rudnivka Ostrivec ta Roginya Ocholyuvav cej kolgosp vihodec iz sela Vinograd Vivcharik Petro Vasilovich yakij do cogo pracyuvav golovoyu kolgospu u seli Ostrivec Na pochatku 1966 roku vid kolgospu Druzhba buli vid yednani sela Ostrivec ta Roginya Vesnoyu 1972 roku novim golovoyu kolgospu stav Prinko Leonid Ivanovich V berezni misyaci 1976 roku z iniciativi vladi bulo provedeno chergove reformuvannya vnaslidok yakogo bulo stvoreno kolgosp Radyanske Prikarpattya do skladu yakogo vvijshli sela Vinograd Rudnivka Rosohach ta Prikmishe Ocholiv novostvorene gospodarstvo vihodec iz sela Potochishe Andrejko Vasil Mikolajovich yakij do cogo pracyuvav golovoyu kolgospu v seli Rosohach V lyutomu 1982 roku kolgosp Radyanske Prikarpattya roz yednali i novostvorenij kolgosp Druzhba v seli Vinograd ocholiv vihodec iz sela Vikno Gevyuk Miroslav Fedorovich V listopadi 1990 roku golovoyu kolgospu Druzhba buv obranij vihodec iz sela Ostapkivci Yacik Yaroslav Mikolajovich yakij do togo chasu pracyuvav golovnim agronomom u comu zh gospodarstvi Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2018 Procitovano 16 kvitnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 36 Arhiv originalu za 30 grudnya 2014 Procitovano 31 grudnya 2014 https socialdata org ua projects mova 2001 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi