Дзюрдзів (пол. Dziurdziów) — село в Польщі, у гміні Лісько Ліського повіту Підкарпатського воєводства, на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Населення — 193 особи (2011).
Село Церква с. Дзюрдзів Координати 49°25′58″ пн. ш. 22°17′53″ сх. д. / 49.43277778002777723° пн. ш. 22.29833333002777707° сх. д.Координати: 49°25′58″ пн. ш. 22°17′53″ сх. д. / 49.43277778002777723° пн. ш. 22.29833333002777707° сх. д.
Дзюрдзів у Вікісховищі |
Історія
Ймовірно, назва походить від волоського імені Giurgiu — Юрій. Напевно, поселення існувало ще за часів Київської Русі на" русь-"кому праві.
Вперше згадується 19 грудня 1480 р., коли три брати з роду Баль поділили між собою власність після смерті батька Яна І Баля. За старшим братом Матяшом ІІ Балом записані села, серед яких і с. Дзюрдзів.
У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. у складі гміні Гочів.
15 вересня 1944 р. село було окуповано радянськими військами. В 1945–1946 рр. частину українського населення було насильно депортовано в СРСР. Тих, які залишилися, у 1947 році вивезено в рамках Акції «Вісла», а на їх місце переселено поляків.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Церква Різдва Матері Божої
Попередня церква села була дерев'яна, вік будови якої невідомий, існувала вже в 1830 р.. Мурована церква збудована в 1899 р., освячена в 1900 р. Філіальна, належала до парафії в с. Гочів Балигородського деканату. В 1928 була частково перебудована. З 1945 р. стояла замкнена. З 1953 по 1956 рр. будівля церкви використовувалась, як магазин. У 1954 р. вівтар, 5 образів, 4 пари лавиць і 1 жирандоль було перевезено в церкву в с. Загочів'я. З 1966 р. будівлю церкви передали православному приходу. Біля церкви збудовано муровану дзвіницю на поч. XX ст. Церковний цвинтар використовується до цього часу. Збереглось кілька старих поховань і старі дерева.
Населення
На 1785 р. село мало 37.34 км² земельних угідь і в ньому проживало 121 греко-католиків, 19 римо-католиків і 10 юдеїв.
Кількість вірних, греко-католиків:
1840 — 230 осіб, 1859 — 294 осіб, 1879 — 266 осіб, 1899 — 377 осіб, 1926 — 543 осіб, 1936 — 565 осіб.
На 01.01.1939 у селі було 680 жителів, з них 630 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 5 поляків і 5 євреїв.
Пам'ятки
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 110 | 28 | 70 | 12 |
Жінки | 83 | 15 | 49 | 19 |
Разом | 193 | 43 | 119 | 31 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дзюрдзів
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 13 січня 2015.
- Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty, Rewasz, Pruszków 2009, s. 289—290
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Література
- Дзюрдзів // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 302. (пол.)
- Гжесік В., Трачик Т. Низький Бескид. Від Команчі до Бортного: туристичний путівник / В.Гжесік, Т.Трачик / Пер. з пол. О.Сурмяк, У.Гусей. — Львів: СПОЛОМ, 2011.
- Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty / W.Krukar, P.Swianiewicz, T.A.Olszanski, P.Lubonski . — Wyd. 13-e. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2012.
- Stanisław Kryciński. Cerkwie w Bieszczadach, Wydawnictwo Rewasz, Pruszków 2005;
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzyurdziv pol Dziurdziow selo v Polshi u gmini Lisko Liskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva na peretini etnichnih ukrayinskih teritorij Lemkivshini i Bojkivshini Naselennya 193 osobi 2011 Selo Dzyurdziv pol Dziurdziow Cerkva s Dzyurdziv Koordinati 49 25 58 pn sh 22 17 53 sh d 49 43277778002777723 pn sh 22 29833333002777707 sh d 49 43277778002777723 22 29833333002777707 Koordinati 49 25 58 pn sh 22 17 53 sh d 49 43277778002777723 pn sh 22 29833333002777707 sh d 49 43277778002777723 22 29833333002777707 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Liskij povitGmina LiskoPersha zgadka 1480Naselennya 193 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 604Avtomobilnij kod RLSSIMC 0355602GeoNames 772653OSM 1906311 R Gmina Lisko DzyurdzivDzyurdziv Polsha DzyurdzivDzyurdziv Pidkarpatske voyevodstvo Dzyurdziv u VikishovishiIstoriyaJmovirno nazva pohodit vid voloskogo imeni Giurgiu Yurij Napevno poselennya isnuvalo she za chasiv Kiyivskoyi Rusi na rus komu pravi Vpershe zgaduyetsya 19 grudnya 1480 r koli tri brati z rodu Bal podilili mizh soboyu vlasnist pislya smerti batka Yana I Balya Za starshim bratom Matyashom II Balom zapisani sela sered yakih i s Dzyurdziv U 1919 1939 rr u skladi Polshi Selo nalezhalo do Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva u 1934 1939 rr u skladi gmini Gochiv 15 veresnya 1944 r selo bulo okupovano radyanskimi vijskami V 1945 1946 rr chastinu ukrayinskogo naselennya bulo nasilno deportovano v SRSR Tih yaki zalishilisya u 1947 roci vivezeno v ramkah Akciyi Visla a na yih misce pereseleno polyakiv U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva Cerkva Rizdva Materi Bozhoyi Poperednya cerkva sela bula derev yana vik budovi yakoyi nevidomij isnuvala vzhe v 1830 r Murovana cerkva zbudovana v 1899 r osvyachena v 1900 r Filialna nalezhala do parafiyi v s Gochiv Baligorodskogo dekanatu V 1928 bula chastkovo perebudovana Z 1945 r stoyala zamknena Z 1953 po 1956 rr budivlya cerkvi vikoristovuvalas yak magazin U 1954 r vivtar 5 obraziv 4 pari lavic i 1 zhirandol bulo perevezeno v cerkvu v s Zagochiv ya Z 1966 r budivlyu cerkvi peredali pravoslavnomu prihodu Bilya cerkvi zbudovano murovanu dzvinicyu na poch XX st Cerkovnij cvintar vikoristovuyetsya do cogo chasu Zbereglos kilka starih pohovan i stari dereva Naselennya Na 1785 r selo malo 37 34 km zemelnih ugid i v nomu prozhivalo 121 greko katolikiv 19 rimo katolikiv i 10 yudeyiv Kilkist virnih greko katolikiv 1840 230 osib 1859 294 osib 1879 266 osib 1899 377 osib 1926 543 osib 1936 565 osib Na 01 01 1939 u seli bulo 680 zhiteliv z nih 630 ukrayinciv grekokatolikiv 40 ukrayinciv rimokatolikiv 5 polyakiv i 5 yevreyiv Pam yatkiMurovanij dvorik II yi pol XIX st Cerkva Rizdva Materi Bozhoyi pravoslavna do 1956 greko katolicka 1899 r DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 110 28 70 12Zhinki 83 15 49 19Razom 193 43 119 31PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzyurdziv GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Arhiv originalu za 18 travnya 2012 Procitovano 13 sichnya 2015 Bieszczady Przewodnik dla prawdziwego turysty Rewasz Pruszkow 2009 s 289 290 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 42 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 LiteraturaDzyurdziv Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 302 pol Gzhesik V Trachik T Nizkij Beskid Vid Komanchi do Bortnogo turistichnij putivnik V Gzhesik T Trachik Per z pol O Surmyak U Gusej Lviv SPOLOM 2011 Bieszczady Przewodnik dla prawdziwego turysty W Krukar P Swianiewicz T A Olszanski P Lubonski Wyd 13 e Pruszkow Oficyna Wydawnicza Rewasz 2012 Stanislaw Krycinski Cerkwie w Bieszczadach Wydawnictwo Rewasz Pruszkow 2005 ISBN 83 89188 38 4Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi