Поділимося нашим достатком (англ. Share Our Wealth) — програма сенатора Х'юї Лонга з боротьби з економічною депресією в США, запропонована ним в 1935 р. Програма передбачала перерозподіл національного багатства на користь середнього класу і збільшення оподаткування крупного капіталу. Значна частина ідей сенатора Лонга була запозичена президентом Франкліном Рузвельтом.
Програма Лонга
1 квітня 1934 р. сенатор Лонг запропонував конгресу прийняти закон, відповідно до якого ніхто не повинен мати річного доходу понад мільйон доларів і ніхто не повинен отримувати спадщину на суму понад $5 мільйонів Свою програму Лонг пропагував по радіо. Сенатор став першим американським політиком, який оплатив радіокомпанії, щоб звернутись до слухачів всієї країни. Лонг пропонував встановити нову шкалу оподаткування капіталу: перший мільйон доларів не оподатковується, на другий вводиться податок в 1 %, на третій — 2 %, четвертий — 4 %, п'ятий — 8 %, шостий — 16 %, сьомий — 32 %, восьмий — 64 %, і далі — 100 %. На думку сенатора це дасть можливість державі акумулювати значні ресурси і забезпечити середній дохід сім'ї в розмірі $2000 на рік, що свою чергу стимулювало б суспільний попит і підштовхнуло б економіку до зростання.
Серед інших пропозицій сенатора: надання середній американській сім'ї базових матеріальних благ включаючи автомобіль, житло і радіо; закупка урядом надлишків сільгоспродукції; безплатну початкову та середню освіту (на рівні коледжу); розгортання дорожного будівництва; розширення мережі навчальних і оздоровчих закладів; запровадження пенсійних виплат за віком; збільшення виплат ветеранам та субсидій фермерам; обмеження робочого тижня 30-ма годинами (слід відзначити, що в 1990-их роках 35-ти годинний робочий тиждень було запроваджено у Франції).
Лонг пропонував законодавчо встановити пенсійні виплати в розмірі $300 для всіх громадян США 60-ти річного віку, при умові, що вартість власності потенційного пенсіонера не перевищувала $10000, а чистий річний дохід не перевищував $1000 . Лонга критикували за надмірно соціалістичні плани перебудови економіки. Він відкидав звинувачення і доводив, що його плани базуються не на ідеях Карла Маркса, а на Біблії і Декларації незалежності. В 1934 р. Лонг провів публічні дебати з Томасом Норманом, лідером Соціалістичної партії і доводив переваги своєї програми розподілу національного багатства. Лонг був переконаний, що тільки серйозний перерозподіл національного валового продукту на користь середнього класу, при збереженні основних принципів функціонування капіталістичної економіки захистить країну від соціального вибуху і революції. Коли в сенаті в чергове відхилили одну з його постанов щодо реформування податкової системи, він заявив: «Натовп вже готовий перевішати вас, прокляті негідники, і я ще не вирішив, чи залишатись між вами, чи піти і привести їх сюди».
Загальнонаціональна організація
Коли Сенат остаточно відкинув його пропозиції, Лонг остаточно перейшов в опозицію до адміністрації Рузвельта. Він створив громадську організацію «Поділимося нашим достатком», почав формувати по всій країні мережу політичних клубів і видавати загальнонаціональну газету «Американський прогрес». Вже через рік організація Лонга налічувала 7,5 мільйонів членів і 27,000 клубів по всій країні. Сенатський офіс Лонга отримував до 60 тисяч листів на тиждень.
Історики переконані, що саме тиск з боку Лонга змусив адміністрацію Рузвельта здійснити «лівий» поворот влітку 1935 р. Адміністрація внесла корективи в політику Нового курсу. Держава ще активніше почала втручатись в економіний процес.
Прагнення президента Рузвельта підірвати електоральну базу Лонга призвели до прискорення прийняття законопроєкту про оподаткування великого капіталу, проте в набагато м'якшій формі, ніж пропонував сенатор. Рузвельт відверто запозичив частину ідей Лонга.
Примітки
- http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,748658,00.html [ 25 травня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Иванян Э. А. Белый дом: политика и президенты. -М.,"Издательство политической литературы", 1975 г., — Стр. 189. (рос.)
- ↑ Бурстин Д. Американцы: Демократический опыт. -М., Издательская группа «Прогресс» «Литера»; −1993; -Стр.604 (рос.)
- Huey P. Long, "Share Our Wealth", American Rhetoric: 100 Top Speeches [ 8 січня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Зубок Л.И, Яковлев Н. Н. Новейшая история США. -М., «Просвещение»; −1972; -Стр.83 (рос.)
- Congressional Record, vol.78. pt 4, p.3889 (англ.)
- Иванян Э. А. Белый дом: политика и президенты. -М.,"Издательство политической литературы", 1975 г., — Стр. 189—190 (рос.)
- http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,754907,00.html [Архівовано 13 вересня 2012 у Archive.is] (англ.)
- Kane H.T. Louiziana Hayride. The Amerikan Rehearsal for Dictatorship, 1928—1940. n.y., 1941, p.6. (англ.)
- Печатнов В. О. От Джеферсона до Клинтона: Демократическая партия в борьбе за избирателя. -М., «Наука», 2008 г., стр.90 (рос.)
- Мальков В. Л. Путь к имперству: Америка в первой половине XX века.-М., 2004 г., стр. 189 (рос.)
Див. також
Це незавершена стаття з історії США. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Podilimosya nashim dostatkom angl Share Our Wealth programa senatora H yuyi Longa z borotbi z ekonomichnoyu depresiyeyu v SShA zaproponovana nim v 1935 r Programa peredbachala pererozpodil nacionalnogo bagatstva na korist serednogo klasu i zbilshennya opodatkuvannya krupnogo kapitalu Znachna chastina idej senatora Longa bula zapozichena prezidentom Franklinom Ruzveltom Programa Longa1 kvitnya 1934 r senator Long zaproponuvav kongresu prijnyati zakon vidpovidno do yakogo nihto ne povinen mati richnogo dohodu ponad miljon dolariv i nihto ne povinen otrimuvati spadshinu na sumu ponad 5 miljoniv Svoyu programu Long propaguvav po radio Senator stav pershim amerikanskim politikom yakij oplativ radiokompaniyi shob zvernutis do sluhachiv vsiyeyi krayini Long proponuvav vstanoviti novu shkalu opodatkuvannya kapitalu pershij miljon dolariv ne opodatkovuyetsya na drugij vvoditsya podatok v 1 na tretij 2 chetvertij 4 p yatij 8 shostij 16 somij 32 vosmij 64 i dali 100 Na dumku senatora ce dast mozhlivist derzhavi akumulyuvati znachni resursi i zabezpechiti serednij dohid sim yi v rozmiri 2000 na rik sho svoyu chergu stimulyuvalo b suspilnij popit i pidshtovhnulo b ekonomiku do zrostannya Sered inshih propozicij senatora nadannya serednij amerikanskij sim yi bazovih materialnih blag vklyuchayuchi avtomobil zhitlo i radio zakupka uryadom nadlishkiv silgosprodukciyi bezplatnu pochatkovu ta serednyu osvitu na rivni koledzhu rozgortannya dorozhnogo budivnictva rozshirennya merezhi navchalnih i ozdorovchih zakladiv zaprovadzhennya pensijnih viplat za vikom zbilshennya viplat veteranam ta subsidij fermeram obmezhennya robochogo tizhnya 30 ma godinami slid vidznachiti sho v 1990 ih rokah 35 ti godinnij robochij tizhden bulo zaprovadzheno u Franciyi Long proponuvav zakonodavcho vstanoviti pensijni viplati v rozmiri 300 dlya vsih gromadyan SShA 60 ti richnogo viku pri umovi sho vartist vlasnosti potencijnogo pensionera ne perevishuvala 10000 a chistij richnij dohid ne perevishuvav 1000 Longa kritikuvali za nadmirno socialistichni plani perebudovi ekonomiki Vin vidkidav zvinuvachennya i dovodiv sho jogo plani bazuyutsya ne na ideyah Karla Marksa a na Bibliyi i Deklaraciyi nezalezhnosti V 1934 r Long proviv publichni debati z Tomasom Normanom liderom Socialistichnoyi partiyi i dovodiv perevagi svoyeyi programi rozpodilu nacionalnogo bagatstva Long buv perekonanij sho tilki serjoznij pererozpodil nacionalnogo valovogo produktu na korist serednogo klasu pri zberezhenni osnovnih principiv funkcionuvannya kapitalistichnoyi ekonomiki zahistit krayinu vid socialnogo vibuhu i revolyuciyi Koli v senati v chergove vidhilili odnu z jogo postanov shodo reformuvannya podatkovoyi sistemi vin zayaviv Natovp vzhe gotovij perevishati vas proklyati negidniki i ya she ne virishiv chi zalishatis mizh vami chi piti i privesti yih syudi Zagalnonacionalna organizaciya Koli Senat ostatochno vidkinuv jogo propoziciyi Long ostatochno perejshov v opoziciyu do administraciyi Ruzvelta Vin stvoriv gromadsku organizaciyu Podilimosya nashim dostatkom pochav formuvati po vsij krayini merezhu politichnih klubiv i vidavati zagalnonacionalnu gazetu Amerikanskij progres Vzhe cherez rik organizaciya Longa nalichuvala 7 5 miljoniv chleniv i 27 000 klubiv po vsij krayini Senatskij ofis Longa otrimuvav do 60 tisyach listiv na tizhden Istoriki perekonani sho same tisk z boku Longa zmusiv administraciyu Ruzvelta zdijsniti livij povorot vlitku 1935 r Administraciya vnesla korektivi v politiku Novogo kursu Derzhava she aktivnishe pochala vtruchatis v ekonominij proces Pragnennya prezidenta Ruzvelta pidirvati elektoralnu bazu Longa prizveli do priskorennya prijnyattya zakonoproyektu pro opodatkuvannya velikogo kapitalu prote v nabagato m yakshij formi nizh proponuvav senator Ruzvelt vidverto zapozichiv chastinu idej Longa Primitkihttp www time com time magazine article 0 9171 748658 00 html 25 travnya 2009 u Wayback Machine angl Ivanyan E A Belyj dom politika i prezidenty M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1975 g Str 189 ros Burstin D Amerikancy Demokraticheskij opyt M Izdatelskaya gruppa Progress Litera 1993 Str 604 ros Huey P Long Share Our Wealth American Rhetoric 100 Top Speeches 8 sichnya 2010 u Wayback Machine angl Zubok L I Yakovlev N N Novejshaya istoriya SShA M Prosveshenie 1972 Str 83 ros Congressional Record vol 78 pt 4 p 3889 angl Ivanyan E A Belyj dom politika i prezidenty M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1975 g Str 189 190 ros http www time com time magazine article 0 9171 754907 00 html Arhivovano 13 veresnya 2012 u Archive is angl Kane H T Louiziana Hayride The Amerikan Rehearsal for Dictatorship 1928 1940 n y 1941 p 6 angl Pechatnov V O Ot Dzhefersona do Klintona Demokraticheskaya partiya v borbe za izbiratelya M Nauka 2008 g str 90 ros Malkov V L Put k imperstvu Amerika v pervoj polovine XX veka M 2004 g str 189 ros Div takozhVelika depresiya u SShA Franklin Ruzvelt H yuyi Long Prezidentski vibori u SShA 1936 Ce nezavershena stattya z istoriyi SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi