Хек | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Хек європейський (Merluccius merluccius) | ||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Хек, або мерлуза (лат. Merluccius) — рід риби родини Хекових. Поширені мерлузи на континентальному шельфі Атлантичного та Тихого океанів, на глибині від 100 до 1000 м.
Біологія
Залежно від виду довжина тіла дорослої мерлузи становить від 30 см до 1,5 м. Забарвлення зазвичай сріблясто-сіре з темнуватою спинкою. Нижня щелепа довша верхньої. Від інших родів родини хекових відрізняються будовою хвостового плавця, який відокремлений від спинного і анального, а також тим, що другий спинний і анальний плавці приблизно однакової висоти.
Хоча мерлузи в основному є придонними рибами, але за здобиччю піднімаються в проміжні і верхні шари води. Харчуються переважно рибою, в тому числі і власним молодняком. Деякі види здійснюють сезонні міграції. Статевої зрілості зазвичай досягають у 3—4 роки. Нерест у більшості видів розтягнутий і припадає на літні місяці, ікринки пелагічні. Живуть мерлузи максимум до 20 років. Самиці ростуть швидше ніж самці, і не досягають дуже великих розмірів.
Види
Рід містить 15 описаних видів:
- Merluccius albidus (, 1818)
- , 1899
- (, 1872)
- Merluccius bilinearis (, 1814) — Хек сріблястий
- Castelnau, 1861
- (Guichenot, 1848)
- , 1985
- Merluccius hubbsi , 1933
- Merluccius merluccius (Linnaeus, 1758) — Хек європейський
- , 1960
- & , 2003
- , 1950
- Merluccius productus (, 1855) — Хек тихоокеанський
- , 1950
- & , 2006
Основні види
Хек європейський
Хек європейський (Merluccius merluccius) поширена в східній Атлантиці, від берегів Норвегії та Ісландії до Мавританії. Зустрічається в Середземному та Чорному морях. Найчастіше зустрічається на глибині 150—400 м, хоча трапляється і на глибині до 1000 м, як правило, на шельфі.
Хек європейський — це гарна сріблясто-сіра риба завдовжки до 1,4 м. Максимальна вага — 15 кг. Вдень тримається біля дна, ночами піднімається у верхні шари води. Дорослі риби харчуються пелагічними рибами (анчоусами, оселедцями, скумбрією, сардиною, трісковими) та кальмарами; молодняк — дрібними ракоподібними, в основному евфаузієвими. Нерест в європейських водах дуже тривалий — з весни до осені, викидання ікри порційне. Ікринки спливають на поверхню. Личинки мерлузи живуть в товщі води до фази малька, а після того поступово переходять до придонного способу життя.
У європейських водах промислові скупчення мерлуза утворює зазвичай перед і під час нересту. Ловлять її в основному біля берегів Ірландії, Шотландії та Португалії в Біскайській затоці і біля Північно-Західної Африки. Найбільший вилов відбувається в зимовий і весняний сезони на глибині 200—400 м. М'ясо у цієї риби смачне, хоч і нежирне. Мерлуза дуже цінується в Іспанії.
Хек сріблястий
Хек сріблястий (Merluccius bilinearis) водиться біля берегів Північної Америки від протоки Бель-Айл до Багамських островів, на глибинах від 50 до 900 м. Найбільш численна від південного Ньюфаундленда до Південної Кароліни.
Досягає довжини 76 см і ваги 2,3 кг, тривалість життя — до 12 років. У перші роки життя харчується дрібними планктонними ракоподібними — креветками, калянусом евфаузієвих. Після настання статевої зрілості стає хижаком і полює на зграйних пелагічних риб (оселедця, скумбрію та ін.), великих безхребетних (креветок і кальмарів) та навіть власний молодняк.
Хек сріблястий здійснює сезонні міграції: зиму проводить на материковому схилі, а навесні в переднерестовий період виходить на мілини шельфу. Нереститься з травня по жовтень на глибинах 40—150 м. Основні нерестовища розташовані на південному і південно-східному схилах банки Джорджес або Великої Ньюфаундлендської банки. За один нерестовий сезон одна самиця викидає близько 400 000 ікринок. Виловлюють сріблястого хека в основному біля берегів Нової Шотландії, в затоці Мен і на банці Джорджес на глибині до 220 м. Загальний вилов в 1999 р. становив 27 567 тонн. Найбільший промисел у США та Канаді.
Хек тихоокеанський
Хек тихоокеанський, або орегонський (Merluccius productus), живе в північно-східній частині Тихого океану від о. Ванкувер до Каліфорнійської затоки; зрідка зустрічається в південно-східній частині Берингового моря. Найчисленніші скупчення риби в тихоокеанських водах біля Каліфорнії, Орегон а, Вашингтона та Британської Колумбії. У довжину ця риба досягає 91 см, але під час вилову переважають особини довжиною 45—55 см. Тривалість життя — 15 років. Належить до швидкоростучих видів риб. Статевозрілою стає у віці 3 років при довжині 35—40 см.
Тихоокеанська мерлуза здійснює тривалі, понад 1000 км, міграції на нерест і в райони харчування. Нерест відбувається в січні — квітні в водах Південної Каліфорнії на глибинах 200—300 м, часто на відстані до 200 миль від берега. Плодючість коливається від 80 до 500 тисяч ікринок. Ікра пелагічна, діаметром 0,8—1,2 мм. Щільних скупчень в цей час мерлуза не утворює. Після нересту статевозрілі особини мігрують на північ та в бік берега, в серпні-вересні досягаючи острова Ванкувер та затоки Королеви Шарлотти. Під час міграційного намулювання ваги утворює щільні скупчення. На мілководді (80—150 м) зграйки риби тримаються дна, але з глибиною відриваються від ґрунту і плавають у 100—300 метровому шарі води. У жовтні-грудні починається зворотна міграція дорослих особин на зимівлю в південні райони. Харчується хек в основному евфаузієвими рачками, але в раціоні великих особин істотну роль відіграють риби: (анчоус, корюшка, молодняк оселедця) і креветки. Своєю чергою мерлузою харчуються морські леви та дрібні китоподібні.
До 1966 р. тихоокеанська мерлуза майже не мала господарського значення, поки в 1966—1967 рр. не виявили її промислові скупчення. Тихоокеанська мерлуза — одна з найчисленніших риб системи Каліфорнійської течії, проте її кількість значно залежить від врожайності окремих поколінь. В 1999 р. загальний вилов тихоокеанської мерлузи склав 217 000 тонн, велика частка якого припала на США.
Інші промислові види мерлузи
Хек аргентинський (Merluccius hubbsi) живе біля атлантичного узбережжя Південної Америки, від південної Бразилії до Фолклендських островів. Виловлюється в основному Аргентиною та Уругваєм. Загальний улов в 1999 р. склав 372 тис. тонн.
(Merluccius gayi) поширена тільки біля тихоокеанських берегів Перу та Чилі, однак, починаючи з 1960-х років, є важливим об'єктом рибальства.
(Merluccius australis) досить звична біля берегів Нової Зеландії та Патагонії і є тут об'єктом промислу. Проте цей вид риби не зустрічається біля берегів Австралії.
(Merluccius capensis) поширена від берегів Анголи до ПАР в межах континентального схилу. Після 1962 р. вона перетворилася на дуже важливий об'єкт рибного промислу. Вилов цього виду мерлузи становить понад 600 тис. тонн.
Посилання
- Маркевич О. П., Татарко К.I. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник: термінологія і номенклатура. Київ: Наук. думка, 1983. 412 с.
Джерела
- Froese, Rainer, and Daniel Pauly, eds. (2012). Види роду Merluccius на FishBase. Версія за June 2012 року.
Це незавершена стаття про Тріскоподібних. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
HekHek yevropejskij Merluccius merluccius Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Ryad Triskopodibni Gadiformes Rodina Hekovi Merlucciidae Rid Hek Merluccius Rafinesque 1810PosilannyaVikishovishe MerlucciusVikividi MerlucciusEOL 24620ITIS 164790NCBI 8062Fossilworks 35725 Hek abo merluza lat Merluccius rid ribi rodini Hekovih Poshireni merluzi na kontinentalnomu shelfi Atlantichnogo ta Tihogo okeaniv na glibini vid 100 do 1000 m BiologiyaZalezhno vid vidu dovzhina tila dorosloyi merluzi stanovit vid 30 sm do 1 5 m Zabarvlennya zazvichaj sriblyasto sire z temnuvatoyu spinkoyu Nizhnya shelepa dovsha verhnoyi Vid inshih rodiv rodini hekovih vidriznyayutsya budovoyu hvostovogo plavcya yakij vidokremlenij vid spinnogo i analnogo a takozh tim sho drugij spinnij i analnij plavci priblizno odnakovoyi visoti Hocha merluzi v osnovnomu ye pridonnimi ribami ale za zdobichchyu pidnimayutsya v promizhni i verhni shari vodi Harchuyutsya perevazhno riboyu v tomu chisli i vlasnim molodnyakom Deyaki vidi zdijsnyuyut sezonni migraciyi Statevoyi zrilosti zazvichaj dosyagayut u 3 4 roki Nerest u bilshosti vidiv roztyagnutij i pripadaye na litni misyaci ikrinki pelagichni Zhivut merluzi maksimum do 20 rokiv Samici rostut shvidshe nizh samci i ne dosyagayut duzhe velikih rozmiriv VidiRid mistit 15 opisanih vidiv Merluccius albidus 1818 1899 1872 Merluccius bilinearis 1814 Hek sriblyastij Castelnau 1861 Guichenot 1848 1985 Merluccius hubbsi 1933 Merluccius merluccius Linnaeus 1758 Hek yevropejskij 1960 amp 2003 1950 Merluccius productus 1855 Hek tihookeanskij 1950 amp 2006Osnovni vidi Hek yevropejskij Hek yevropejskij Merluccius merluccius poshirena v shidnij Atlantici vid beregiv Norvegiyi ta Islandiyi do Mavritaniyi Zustrichayetsya v Seredzemnomu ta Chornomu moryah Najchastishe zustrichayetsya na glibini 150 400 m hocha traplyayetsya i na glibini do 1000 m yak pravilo na shelfi Hek yevropejskij ce garna sriblyasto sira riba zavdovzhki do 1 4 m Maksimalna vaga 15 kg Vden trimayetsya bilya dna nochami pidnimayetsya u verhni shari vodi Dorosli ribi harchuyutsya pelagichnimi ribami anchousami oseledcyami skumbriyeyu sardinoyu triskovimi ta kalmarami molodnyak dribnimi rakopodibnimi v osnovnomu evfauziyevimi Nerest v yevropejskih vodah duzhe trivalij z vesni do oseni vikidannya ikri porcijne Ikrinki splivayut na poverhnyu Lichinki merluzi zhivut v tovshi vodi do fazi malka a pislya togo postupovo perehodyat do pridonnogo sposobu zhittya U yevropejskih vodah promislovi skupchennya merluza utvoryuye zazvichaj pered i pid chas nerestu Lovlyat yiyi v osnovnomu bilya beregiv Irlandiyi Shotlandiyi ta Portugaliyi v Biskajskij zatoci i bilya Pivnichno Zahidnoyi Afriki Najbilshij vilov vidbuvayetsya v zimovij i vesnyanij sezoni na glibini 200 400 m M yaso u ciyeyi ribi smachne hoch i nezhirne Merluza duzhe cinuyetsya v Ispaniyi Hek sriblyastij Hek sriblyastij Merluccius bilinearis voditsya bilya beregiv Pivnichnoyi Ameriki vid protoki Bel Ajl do Bagamskih ostroviv na glibinah vid 50 do 900 m Najbilsh chislenna vid pivdennogo Nyufaundlenda do Pivdennoyi Karolini Dosyagaye dovzhini 76 sm i vagi 2 3 kg trivalist zhittya do 12 rokiv U pershi roki zhittya harchuyetsya dribnimi planktonnimi rakopodibnimi krevetkami kalyanusom evfauziyevih Pislya nastannya statevoyi zrilosti staye hizhakom i polyuye na zgrajnih pelagichnih rib oseledcya skumbriyu ta in velikih bezhrebetnih krevetok i kalmariv ta navit vlasnij molodnyak Hek sriblyastij zdijsnyuye sezonni migraciyi zimu provodit na materikovomu shili a navesni v perednerestovij period vihodit na milini shelfu Nerestitsya z travnya po zhovten na glibinah 40 150 m Osnovni nerestovisha roztashovani na pivdennomu i pivdenno shidnomu shilah banki Dzhordzhes abo Velikoyi Nyufaundlendskoyi banki Za odin nerestovij sezon odna samicya vikidaye blizko 400 000 ikrinok Vilovlyuyut sriblyastogo heka v osnovnomu bilya beregiv Novoyi Shotlandiyi v zatoci Men i na banci Dzhordzhes na glibini do 220 m Zagalnij vilov v 1999 r stanoviv 27 567 tonn Najbilshij promisel u SShA ta Kanadi Hek tihookeanskij Hek tihookeanskij abo oregonskij Merluccius productus zhive v pivnichno shidnij chastini Tihogo okeanu vid o Vankuver do Kalifornijskoyi zatoki zridka zustrichayetsya v pivdenno shidnij chastini Beringovogo morya Najchislennishi skupchennya ribi v tihookeanskih vodah bilya Kaliforniyi Oregon a Vashingtona ta Britanskoyi Kolumbiyi U dovzhinu cya riba dosyagaye 91 sm ale pid chas vilovu perevazhayut osobini dovzhinoyu 45 55 sm Trivalist zhittya 15 rokiv Nalezhit do shvidkorostuchih vidiv rib Statevozriloyu staye u vici 3 rokiv pri dovzhini 35 40 sm Tihookeanska merluza zdijsnyuye trivali ponad 1000 km migraciyi na nerest i v rajoni harchuvannya Nerest vidbuvayetsya v sichni kvitni v vodah Pivdennoyi Kaliforniyi na glibinah 200 300 m chasto na vidstani do 200 mil vid berega Plodyuchist kolivayetsya vid 80 do 500 tisyach ikrinok Ikra pelagichna diametrom 0 8 1 2 mm Shilnih skupchen v cej chas merluza ne utvoryuye Pislya nerestu statevozrili osobini migruyut na pivnich ta v bik berega v serpni veresni dosyagayuchi ostrova Vankuver ta zatoki Korolevi Sharlotti Pid chas migracijnogo namulyuvannya vagi utvoryuye shilni skupchennya Na milkovoddi 80 150 m zgrajki ribi trimayutsya dna ale z glibinoyu vidrivayutsya vid gruntu i plavayut u 100 300 metrovomu shari vodi U zhovtni grudni pochinayetsya zvorotna migraciya doroslih osobin na zimivlyu v pivdenni rajoni Harchuyetsya hek v osnovnomu evfauziyevimi rachkami ale v racioni velikih osobin istotnu rol vidigrayut ribi anchous koryushka molodnyak oseledcya i krevetki Svoyeyu chergoyu merluzoyu harchuyutsya morski levi ta dribni kitopodibni Do 1966 r tihookeanska merluza majzhe ne mala gospodarskogo znachennya poki v 1966 1967 rr ne viyavili yiyi promislovi skupchennya Tihookeanska merluza odna z najchislennishih rib sistemi Kalifornijskoyi techiyi prote yiyi kilkist znachno zalezhit vid vrozhajnosti okremih pokolin V 1999 r zagalnij vilov tihookeanskoyi merluzi sklav 217 000 tonn velika chastka yakogo pripala na SShA Inshi promislovi vidi merluzi Hek argentinskij Merluccius hubbsi zhive bilya atlantichnogo uzberezhzhya Pivdennoyi Ameriki vid pivdennoyi Braziliyi do Folklendskih ostroviv Vilovlyuyetsya v osnovnomu Argentinoyu ta Urugvayem Zagalnij ulov v 1999 r sklav 372 tis tonn Merluccius gayi poshirena tilki bilya tihookeanskih beregiv Peru ta Chili odnak pochinayuchi z 1960 h rokiv ye vazhlivim ob yektom ribalstva Merluccius australis dosit zvichna bilya beregiv Novoyi Zelandiyi ta Patagoniyi i ye tut ob yektom promislu Prote cej vid ribi ne zustrichayetsya bilya beregiv Avstraliyi Merluccius capensis poshirena vid beregiv Angoli do PAR v mezhah kontinentalnogo shilu Pislya 1962 r vona peretvorilasya na duzhe vazhlivij ob yekt ribnogo promislu Vilov cogo vidu merluzi stanovit ponad 600 tis tonn PosilannyaMarkevich O P Tatarko K I Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik terminologiya i nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 412 s DzherelaFroese Rainer and Daniel Pauly eds 2012 Vidi rodu Merluccius na FishBase Versiya za June 2012 roku Ce nezavershena stattya pro Triskopodibnih Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi