Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пе тко Ста йнов 1 грудня 1896 м Казанлик Князівство Болгарія 25 червня 1977 м Софія Болгарія болгарський композитор піан

Петко Стайнов

Петко Стайнов

Пе́тко Ста́йнов (*1 грудня 1896, м. Казанлик, Князівство Болгарія — †25 червня 1977, м. Софія, Болгарія) — болгарський композитор-піаніст, який створив національну хорову баладу. Громадський діяч міжвоєнного часу. Повністю сліпий з 10 років. Автор симфонічної сюїти «Фракійські танці» (1926), симфонічної поеми «Легенда» (1927), увертюри «Балкан» (1936), симфонічної поеми «Фракія» (Тракія, 1937), цілої низки хорових творів. Голова Спілки народних хорів Болгарії.

Петко Стайнов
image
Петко Стайнов
Ім'я при народженніПетко Груев Стайнов
Народився1 грудня 1896(1896-12-01)
Казанлик, Старозагорська область, Болгарія[1]
Помер25 червня 1977(1977-06-25) (80 років)
Софія, Болгарія[1]
Похованняd
Громадянствоimage Болгарія
НаціональністьБолгарин
Діяльністькомпозитор, піаніст, громадський діяч, хоровий диригент, музикознавець
Alma materДрезденська Вища школа музики
Роки активності1915—1977
Жанрсимфонізм, етнографізм
ЧленствоБолгарська академія наук
Нагороди
image
image image image
image Петко Стайнов у Вікісховищі

Біографія і творчість

Петко Груев Стайнов (повне ім'я) народився 1 грудня 1896 року в місті Казанлик, що на території північної Болгарії у родині заможного фабриканта. У 5-річному віці випадково поранив око ножиком. Через лікарську помилку було заражене й друге око, після чого у 10 років Петко повністю втратив зір. Проте за наступні 67 років він спромігся стати видатним болгарським композитором і одним з найвидатніших музик світу, що творив без зору.

У 1906 П.Стайнов вступив до Софійського інституту сліпих. Тут почав музичну освіту за класом флейти у відомого композитора Димитра Хаджиґеорґієва. Паралельно вивчав мистецтво гри на скрипці у австрійського педагога п. Швертнера і гармонію в органіста протестантської церкви п. Краузе. У 1912 році почав брати уроки фортепіано у видатної піаністки Міли Бичварової. Завдяки феноменальній пам'яті Петко Стайнов робить великі успіхи в навчанні.

1920-24 рр. — навчання у Дрезденській консерваторії за класом композиції та фортепіано. Перед цим опановує шрифт Брайля і нотну грамоту для сліпих як в болгарському, так і в німецькому варіанті.

По поверненню на батьківщину, до м. Казанлик, стає професійним композитором, активним громадським діячем. Вже 1925 року П.Стайнов написав свій найвідоміший твір — симфонічну сюїту «Фракійській танці» у трьох частинах, наступного року додаючи ще одну частину «Мечарско». Сюїта мала шалений успіх у Софії, бо, вочевидь, бентежила болгарське суспільство надіями на повернення втрачених під час війни 1912-13 територій Фракії на Егейському морі.

Справа життя Петко Стайнова — створення нового професійного музичного жанру в болгарській національній музиці — хорової балади. Протягом всього життя П.Стайнов також клав на музику вірші класиків болгарської літератури (зокрема, Є. Багряної).

Після Другої світової війни і подальшого терору, розгорнутого проти діячів царської Болгарії, П.Стайнов підійшов до вінця своєї композиторської творчості, створивши І та ІІ симфонію (1945 і 1949 рр.). Під ідеологічним тиском написав хоровий твір, присвячений диктатору СРСР Й. Сталіну.

В період 1941-44 також був директором Народної опери Болгарії. Тоді ж обраний академіком БАН. З 1948 року і до смерті керує Інститутом музики при БАН, який опрацював 90.000 народних пісень та 3.000 танців.

Симфонічні твори

  • симфонічні сюїти «Фракійські танці» (1925,1926) та «Казка» (1930),
  • симфонічні поеми «Легенда» (1927) і «Фракія» (1937),
  • симфонічне скерцо (1938),
  • концертні увертюри «Балкан» та «Молодецька увертюра» (1936, 1953),
  • дві симфонії (1945, 1949).

Хорові твори

  • «Ела се вие, превива»,
  • «Изгреяло ясно слънце»,
  • «Бре Иване»,
  • «Засвири Димо»,
  • «Пусти Димо»,
  • «Де бре, Димо».

Примітки

  1. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  2. . Библиотека Родина. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 11.05.2018. (болг.)

Джерела, посилання і література

  • Класици на българськата музика — ПЕТКО СТАЙНОВ, авт. Ценко Минкин., София, изд. Балкантон, 2000 (болг.)
  • Меморіальний будинок «Петко Стайнов» — м. Казанлик [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.] (болг.)
  • Біографія на сайті Міністерства культури Р-ки Болгарія [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] (болг.)
  • Петко Стайнов за българската музикална култура, София, 1967 (болг.)
  • Кръстев Венелин. Петко Стайнов., София, 1957 (болг.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pe tko Sta jnov 1 grudnya 1896 m Kazanlik Knyazivstvo Bolgariya 25 chervnya 1977 m Sofiya Bolgariya bolgarskij kompozitor pianist yakij stvoriv nacionalnu horovu baladu Gromadskij diyach mizhvoyennogo chasu Povnistyu slipij z 10 rokiv Avtor simfonichnoyi syuyiti Frakijski tanci 1926 simfonichnoyi poemi Legenda 1927 uvertyuri Balkan 1936 simfonichnoyi poemi Frakiya Trakiya 1937 ciloyi nizki horovih tvoriv Golova Spilki narodnih horiv Bolgariyi Petko StajnovPetko StajnovIm ya pri narodzhenniPetko Gruev StajnovNarodivsya1 grudnya 1896 1896 12 01 Kazanlik Starozagorska oblast Bolgariya 1 Pomer25 chervnya 1977 1977 06 25 80 rokiv Sofiya Bolgariya 1 PohovannyadGromadyanstvo BolgariyaNacionalnistBolgarinDiyalnistkompozitor pianist gromadskij diyach horovij dirigent muzikoznavecAlma materDrezdenska Visha shkola muzikiRoki aktivnosti1915 1977Zhanrsimfonizm etnografizmChlenstvoBolgarska akademiya naukNagorodi Petko Stajnov u VikishovishiBiografiya i tvorchistPetko Gruev Stajnov povne im ya narodivsya 1 grudnya 1896 roku v misti Kazanlik sho na teritoriyi pivnichnoyi Bolgariyi u rodini zamozhnogo fabrikanta U 5 richnomu vici vipadkovo poraniv oko nozhikom Cherez likarsku pomilku bulo zarazhene j druge oko pislya chogo u 10 rokiv Petko povnistyu vtrativ zir Prote za nastupni 67 rokiv vin spromigsya stati vidatnim bolgarskim kompozitorom i odnim z najvidatnishih muzik svitu sho tvoriv bez zoru U 1906 P Stajnov vstupiv do Sofijskogo institutu slipih Tut pochav muzichnu osvitu za klasom flejti u vidomogo kompozitora Dimitra Hadzhigeorgiyeva Paralelno vivchav mistectvo gri na skripci u avstrijskogo pedagoga p Shvertnera i garmoniyu v organista protestantskoyi cerkvi p Krauze U 1912 roci pochav brati uroki fortepiano u vidatnoyi pianistki Mili Bichvarovoyi Zavdyaki fenomenalnij pam yati Petko Stajnov robit veliki uspihi v navchanni 1920 24 rr navchannya u Drezdenskij konservatoriyi za klasom kompoziciyi ta fortepiano Pered cim opanovuye shrift Brajlya i notnu gramotu dlya slipih yak v bolgarskomu tak i v nimeckomu varianti Po povernennyu na batkivshinu do m Kazanlik staye profesijnim kompozitorom aktivnim gromadskim diyachem Vzhe 1925 roku P Stajnov napisav svij najvidomishij tvir simfonichnu syuyitu Frakijskij tanci u troh chastinah nastupnogo roku dodayuchi she odnu chastinu Mecharsko Syuyita mala shalenij uspih u Sofiyi bo vochevid bentezhila bolgarske suspilstvo nadiyami na povernennya vtrachenih pid chas vijni 1912 13 teritorij Frakiyi na Egejskomu mori Sprava zhittya Petko Stajnova stvorennya novogo profesijnogo muzichnogo zhanru v bolgarskij nacionalnij muzici horovoyi baladi Protyagom vsogo zhittya P Stajnov takozh klav na muziku virshi klasikiv bolgarskoyi literaturi zokrema Ye Bagryanoyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni i podalshogo teroru rozgornutogo proti diyachiv carskoyi Bolgariyi P Stajnov pidijshov do vincya svoyeyi kompozitorskoyi tvorchosti stvorivshi I ta II simfoniyu 1945 i 1949 rr Pid ideologichnim tiskom napisav horovij tvir prisvyachenij diktatoru SRSR J Stalinu V period 1941 44 takozh buv direktorom Narodnoyi operi Bolgariyi Todi zh obranij akademikom BAN Z 1948 roku i do smerti keruye Institutom muziki pri BAN yakij opracyuvav 90 000 narodnih pisen ta 3 000 tanciv Simfonichni tvorisimfonichni syuyiti Frakijski tanci 1925 1926 ta Kazka 1930 simfonichni poemi Legenda 1927 i Frakiya 1937 simfonichne skerco 1938 koncertni uvertyuri Balkan ta Molodecka uvertyura 1936 1953 dvi simfoniyi 1945 1949 Horovi tvori Ela se vie previva Izgreyalo yasno slnce Bre Ivane Zasviri Dimo Pusti Dimo De bre Dimo PrimitkiArchivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Biblioteka Rodina Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 11 05 2018 bolg Dzherela posilannya i literaturaKlasici na blgarskata muzika PETKO STAJNOV avt Cenko Minkin Sofiya izd Balkanton 2000 bolg Memorialnij budinok Petko Stajnov m Kazanlik 26 listopada 2020 u Wayback Machine bolg Biografiya na sajti Ministerstva kulturi R ki Bolgariya 23 veresnya 2020 u Wayback Machine bolg Petko Stajnov za blgarskata muzikalna kultura Sofiya 1967 bolg Krstev Venelin Petko Stajnov Sofiya 1957 bolg

Дата публікації:
Топ