Га́лицький революці́йний коміте́т (Галревком) — тимчасовий вищий орган радянської влади на території Східної Галичини, яка була під контролем військових частин Червоної армії під час польсько-радянської війни 1920 року.
Історія
Галревком сформовано 8 липня 1920 року в Києві. Його головою був Володимир Затонський.
Декларація Галревкому 15 липня 1920 року проголошувала створення так званої Галицької Соціалістичної Радянської Республіки (ГСРР).
Наприкінці липня 1920 року Червона армія вступила на територію Галичини. 1 серпня 1920 року штаб-квартиру розмістили в Тернополі. Того ж дня Галревком ухвалив декрет «Про встановлення радянської влади в Галичині».
Галревком намагався наприкінці серпня 1920 року провести вибори постійних органів радянської влади та скликати загальногалицький з'їзд Рад. Проте 15 вересня 1920 року у зв'язку з відступом Червоної армії з території Західної України під тиском контнаступу польського війська Галревком покинув Тернопіль. А 21 вересня 1920 року Галицька Соціалістична Радянська Республіка припинила існування.
Восени 1920 року було створено Галицьке бюро при ЦК КП(б)У. Проте після підписання Ризького мирного договору 1921 року бюро ліквідували.
Члени комітету
Серед перших членів Комітету були: Володимир Затонський (голова), Михайло Баран, Федір Конар (Палащук), Михайло Левицький, Казимир Литвинович (поляк), Іван Немоловський.
Уже у Тернополі до складу Галревкому були введені: Мирослав Гаврилів (комісар освіти), Михайло Козоріс (комісар судових справ), Омелян Паліїв (комісар військових справ), Іван Сіяк (секретар ради комісарів) та ін.
У комісаріатах були задіяні: Володимир Брикович, Іполит Брилінський, Федір Бей (Орловський), Никифор Гірняк, Лонгин Горбачевський. Петро Кабарівський, Микола Капуста, Іван Коп'яківський, Василь Олійник, Никифор Онищук, Роман Слюзар, інші. Федір Замора очолював Тернопільський повітовий ревком, Осип Устиянович — Заліщицький.
Всегалицьке видавництво
Мистецька рада при Галревкомі відповідала за пропагандистську роботу. На початку вересня 1920 р. її було реорганізовано у «Всегалицьке видавництво». Очолював установу Іван Кулик. Тут працювали письменники Андрій Баб'юк (Мирослав Ірчан), Олександр Скрипаль-Міщенко (Олесь Досвітній), Володимир Гадзінський, художник Яків Струхманчук (завідував секцією образотворчого мистецтва) і майбутній заслужений артист УРСР Євген Коханенко (завідував театральною секцією).
Усі члени Галревкому і більшість його співробітників були репресовані у 1930-их роках.
Література
- Мартинов А. Ю. Галицький революційний комітет 1920 // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — . — С. 32—33.
Посилання
- Петро Гуцал. Тричі був Тернопіль столицею [ 15 вересня 2012 у Wayback Machine.]
Примітки
- О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). Реабілітовані історією. Тернопільська область. — Тернопіль: Збруч, 2008. — 728 с. c.17
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ga lickij revolyuci jnij komite t Galrevkom timchasovij vishij organ radyanskoyi vladi na teritoriyi Shidnoyi Galichini yaka bula pid kontrolem vijskovih chastin Chervonoyi armiyi pid chas polsko radyanskoyi vijni 1920 roku IstoriyaGalrevkom sformovano 8 lipnya 1920 roku v Kiyevi Jogo golovoyu buv Volodimir Zatonskij Deklaraciya Galrevkomu 15 lipnya 1920 roku progoloshuvala stvorennya tak zvanoyi Galickoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki GSRR Naprikinci lipnya 1920 roku Chervona armiya vstupila na teritoriyu Galichini 1 serpnya 1920 roku shtab kvartiru rozmistili v Ternopoli Togo zh dnya Galrevkom uhvaliv dekret Pro vstanovlennya radyanskoyi vladi v Galichini Galrevkom namagavsya naprikinci serpnya 1920 roku provesti vibori postijnih organiv radyanskoyi vladi ta sklikati zagalnogalickij z yizd Rad Prote 15 veresnya 1920 roku u zv yazku z vidstupom Chervonoyi armiyi z teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini pid tiskom kontnastupu polskogo vijska Galrevkom pokinuv Ternopil A 21 veresnya 1920 roku Galicka Socialistichna Radyanska Respublika pripinila isnuvannya Voseni 1920 roku bulo stvoreno Galicke byuro pri CK KP b U Prote pislya pidpisannya Rizkogo mirnogo dogovoru 1921 roku byuro likviduvali Chleni komitetuSered pershih chleniv Komitetu buli Volodimir Zatonskij golova Mihajlo Baran Fedir Konar Palashuk Mihajlo Levickij Kazimir Litvinovich polyak Ivan Nemolovskij Uzhe u Ternopoli do skladu Galrevkomu buli vvedeni Miroslav Gavriliv komisar osviti Mihajlo Kozoris komisar sudovih sprav Omelyan Paliyiv komisar vijskovih sprav Ivan Siyak sekretar radi komisariv ta in U komisariatah buli zadiyani Volodimir Brikovich Ipolit Brilinskij Fedir Bej Orlovskij Nikifor Girnyak Longin Gorbachevskij Petro Kabarivskij Mikola Kapusta Ivan Kop yakivskij Vasil Olijnik Nikifor Onishuk Roman Slyuzar inshi Fedir Zamora ocholyuvav Ternopilskij povitovij revkom Osip Ustiyanovich Zalishickij Vsegalicke vidavnictvoMistecka rada pri Galrevkomi vidpovidala za propagandistsku robotu Na pochatku veresnya 1920 r yiyi bulo reorganizovano u Vsegalicke vidavnictvo Ocholyuvav ustanovu Ivan Kulik Tut pracyuvali pismenniki Andrij Bab yuk Miroslav Irchan Oleksandr Skripal Mishenko Oles Dosvitnij Volodimir Gadzinskij hudozhnik Yakiv Struhmanchuk zaviduvav sekciyeyu obrazotvorchogo mistectva i majbutnij zasluzhenij artist URSR Yevgen Kohanenko zaviduvav teatralnoyu sekciyeyu Usi chleni Galrevkomu i bilshist jogo spivrobitnikiv buli represovani u 1930 ih rokah LiteraturaMartinov A Yu Galickij revolyucijnij komitet 1920 Enciklopediya istoriyi Ukrayini redkol V A Smolij ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 S 32 33 PosilannyaPetro Gucal Trichi buv Ternopil stoliceyu 15 veresnya 2012 u Wayback Machine PrimitkiO Bazhan Ye Gasaj P Gucal uporyadniki Reabilitovani istoriyeyu Ternopilska oblast Ternopil Zbruch 2008 728 s ISBN 978 966 528 297 6 c 17