Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еялет КурдистанГерб Еялет Курдистан осман ايالت كردستان адміністративно територіальна одиниця Османської імперії Існував

Курдистан (еялет)

Курдистан (еялет)
Еялет Курдистан

image

Герб

Еялет Курдистан (осман. ايالت كردستان‎) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1847—1867 роках. Утворився з частин еялетів Діярбекір, Ерзурум та Шаразор (на теперішніх землях Туреччини та Іраку).

Історія

У 1840-х роках відбувається відновлення центральної влади в Месопотамії, на сході Малої Азії. Водночас розпочато реформи Танзімату, спрямовані на посилення якості управління. Разом з тим посилюється спротив з боку курдів, що намагалися зберегти автономію та фактичну незалежність від султанського уряду. У 1847 році розпочалося повстання на чолі із Бедр-хан Беєм з емірату Бохтан, якого підтримали курдську правителя Хаккярі та Амадії. Повстання охопили райони навколо озера Ван, північний Ірак, Шаразор. Для заспокоєння частини курдських беїв 1847 році було створено еялет Курдистан, куди увійшли основні райони, населені курдами (Дерсім, Хаккярі, Шаразор, частина Діярбекіра). Лише у 1850 році курдське повстання було придушено.

У подальшому завданням очільників еялету було заспокоєння місцевих кланів, сприяння їх розколу, відновлення влади османської адміністрації. При цьому урядовці намагалися посіяти ворожнечу між вірменами й ассирійцями, з одного боку, та курдами — з другого. Разом з тим назва «Курдистан» саме з цього часу поширилася на східну Малу Азію та Північний Ірак, увійшла у вжиток європейських дипломатів. У 1864 році з еялету виокремлено санджак Хаккярі, який долучено до Ерзурумського вілайєту.

У 1867 році Курдистанський еялет остаточно розформовано: Шаразор передано до багдадського вілайєту, Дерсім — до Ерзурумського, відновлено Діярбекірський еялет, що того ж року став вілайєтом.

Структура

Санджаки достеменно невідомі, знано про , Хаккярі, Діярбакир, , та Сулейманія. Санджаками керували каймаками або мютеселліми, що часто призначалися з вірних султанові курдських беїв.

Паши

  • Мюшир Езат Паша (1847—1850)
  • Мюшир Абді Паша (1851)
  • Візир Рагип Паша (1852)
  • Візир Хамді Паша (1853—1854)
  • Візир Іззет Паша (1854—1855)
  • Візир Хуршид Паша (1857)
  • Мюшир Хаджи-Камілі Паша (1858)
  • Мюшир Махмуд Паша (1859)
  • Візир Алі Різа Паша (1860—1861)
  • Мюшир Халіл Камілі Паша (1862—1863)
  • Мюшир Мустафа Паша (1864—1867)

Джерела

  • Hakan Özoğlu, Osmanlı devleti ve Kürt milliyetçiliği, Kitap Yayinevi, 2005,
  • Kurdish Notables and the Ottoman State [ 22 березня 2018 у Wayback Machine.]
image Це незавершена стаття з .
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Eyalet KurdistanGerb Eyalet Kurdistan osman ايالت كردستان administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1847 1867 rokah Utvorivsya z chastin eyaletiv Diyarbekir Erzurum ta Sharazor na teperishnih zemlyah Turechchini ta Iraku IstoriyaU 1840 h rokah vidbuvayetsya vidnovlennya centralnoyi vladi v Mesopotamiyi na shodi Maloyi Aziyi Vodnochas rozpochato reformi Tanzimatu spryamovani na posilennya yakosti upravlinnya Razom z tim posilyuyetsya sprotiv z boku kurdiv sho namagalisya zberegti avtonomiyu ta faktichnu nezalezhnist vid sultanskogo uryadu U 1847 roci rozpochalosya povstannya na choli iz Bedr han Beyem z emiratu Bohtan yakogo pidtrimali kurdsku pravitelya Hakkyari ta Amadiyi Povstannya ohopili rajoni navkolo ozera Van pivnichnij Irak Sharazor Dlya zaspokoyennya chastini kurdskih beyiv 1847 roci bulo stvoreno eyalet Kurdistan kudi uvijshli osnovni rajoni naseleni kurdami Dersim Hakkyari Sharazor chastina Diyarbekira Lishe u 1850 roci kurdske povstannya bulo pridusheno U podalshomu zavdannyam ochilnikiv eyaletu bulo zaspokoyennya miscevih klaniv spriyannya yih rozkolu vidnovlennya vladi osmanskoyi administraciyi Pri comu uryadovci namagalisya posiyati vorozhnechu mizh virmenami j assirijcyami z odnogo boku ta kurdami z drugogo Razom z tim nazva Kurdistan same z cogo chasu poshirilasya na shidnu Malu Aziyu ta Pivnichnij Irak uvijshla u vzhitok yevropejskih diplomativ U 1864 roci z eyaletu viokremleno sandzhak Hakkyari yakij dolucheno do Erzurumskogo vilajyetu U 1867 roci Kurdistanskij eyalet ostatochno rozformovano Sharazor peredano do bagdadskogo vilajyetu Dersim do Erzurumskogo vidnovleno Diyarbekirskij eyalet sho togo zh roku stav vilajyetom StrukturaSandzhaki dostemenno nevidomi znano pro Hakkyari Diyarbakir ta Sulejmaniya Sandzhakami keruvali kajmakami abo myutesellimi sho chasto priznachalisya z virnih sultanovi kurdskih beyiv Pashi Myushir Ezat Pasha 1847 1850 Myushir Abdi Pasha 1851 Vizir Ragip Pasha 1852 Vizir Hamdi Pasha 1853 1854 Vizir Izzet Pasha 1854 1855 Vizir Hurshid Pasha 1857 Myushir Hadzhi Kamili Pasha 1858 Myushir Mahmud Pasha 1859 Vizir Ali Riza Pasha 1860 1861 Myushir Halil Kamili Pasha 1862 1863 Myushir Mustafa Pasha 1864 1867 DzherelaHakan Ozoglu Osmanli devleti ve Kurt milliyetciligi Kitap Yayinevi 2005 ISBN 978 975 6051 02 3 Kurdish Notables and the Ottoman State 22 bereznya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ