Джон Ка́бот (англ. John Cabot; канадська вимова: Джон Ке́бот; з народження Джова́нні Кабо́то італ. Giovanni Caboto, близько 1450–1499) — італійський мореплавець і купець на англійській службі, вперше дослідив узбережжя Канади. Його син, Себастьян Кабот, відомий дослідженнями Південної Америки.
Джон Кабот | |
---|---|
Народився | 1450 Гаета, Провінція Латина, Лаціо, Італія |
Помер | 1498 Північна Атлантика |
Країна | Венеційська республіка |
Діяльність | gestor, моряк, работорговець |
Знання мов | італійська[2] |
Батько | d[3] |
Діти | Себастьян Кабот |
|
Ім'я та походження
Кабот сьогодні відомий як Джованні Кабото італійською мовою, Зуан Кабото у венеційській, Жан Кабот французькою мовою та Джона Кабота англійською мовою. Це було результатом колись-істотної європейської традиції щодо натігуруючих імен у місцевих документах, щось часто дотримується самих фактичних осіб. У Венеції Кабот підписав своє ім'я як "Зуан Чаботто", Зуан є формою Іоанна, типовою для Венеції. Він продовжував використовувати цю форму в Англії, принаймні серед італійців. Його італійський банкір його в Лондоні називали «Джованні», єдиним відомим сучасним документом, який використовує цю версію свого імені.
Подорожі до Азії
До поїздок у Новий Світ Кабото ходив на Близький Схід за індійським крабом, побував навіть у Мецці, розпитував арабських купців, звідки вони отримують прянощі. З неясних відповідей Кабото вирішив, що прянощі «родяться» в якихось країнах, далеко на північний схід від «Індії». А оскільки Кабото вважав Землю кулею, то зробив логічний висновок, що далекий для індійців північний схід — батьківщина прянощів, є близьким для італійців північним заходом.
Перше плавання
У 1494 переїхав жити до Англії, де його почали звати на англійський зразок Джоном Ка́ботом. Бристольські купці, отримавши звістку про відкриття Колумба, спорядили експедицію і поставили на чолі її Джона Кабота. Англійський король Генріх VII письмово дозволив Каботу і його трьом синам «плавати по всіх місцях, областях і берегах Східного, Західного і Північного морів», щоб шукати, відкривати, досліджувати всілякі острови, землі, держави.
Оскільки Кабот отримав свій королівський патент у березні 1496 року, вважається, що він здійснив свою першу подорож того літа.
Друге плавання
Обачні бристольські купці спорядили тільки один невеликий корабель «Метью» з 18 моряками. 20 травня 1497 відплив з Бристоля на захід, трохи північніше від 52° північної широти (пн. ш.) і перетнувши Атлантичний океа досяг північного краю острова Ньюфаундленд. В одній з гаваней він висадився і оголосив країну володінням англійського короля. Потім Кабот подався на південний схід, дійшовши приблизно до 46° 30' пн. ш. і 55° західної довготи. У морі він побачив великі косяки оселедців і тріски. Так була відкрита Велика Ньюфаундлендська банка (понад 300 тис. км²) — один з найбагатших у світі районів рибальства. І Кабот узяв курс на Англію. Кабот правильно оцінив свою «рибну» знахідку, оголосивши в Бристолі, що тепер англійці можуть не ходити за рибою до Ісландії, а в Англії вирішили, що Кабот відкрив «царство великого хана», як у той час називали Китай.
Третє плавання
На початку травня 1498 року з Бристоля вийшла третя експедиція на чолі з Каботом — флотилія з 5 суден. Припускають, що Джон Кабот помер у дорозі, й командування кораблями перейшло до його сина Себастьяна Кабота. Про другу експедицію існує ще менше відомостей, ніж про першу. Поза сумнівом є лише те, що англійські судна в 1497 досягли Північно-Американського материка і пройшли уздовж його східного узбережжя далеко на південний захід. Себастьян Кабот повернув назад і подався до Англії в тому ж 1497 р.
Про великі географічні досягнення другої експедиції Кабота відомо не з англійських, а з іспанських джерел. На карті Хуана де ла Коси нанесена далеко на північ і північний схід від Еспаньйоли та Куби довга берегова лінія з річками і низка географічних назв із затокою, на якій написано: «Море, відкрите англійцями» із декількома англійськими прапорами.
Див. також
- 7317 Кабот — астероїд, названий на честь мореплавця.
Примітки
- University of Toronto, Laval University Dictionary of Canadian Biography, Dictionnaire biographique du Canada / G. Brown, D. Hayne, F. Halpenny et al. — UTP, Presses de l'Université Laval, 1959. — ISSN 0420-0446; 0070-4717
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Schutte, Anne Jacobson (1986). Teaching Adults to Read in Sixteenth-Century Venice: Giovanni Antonio Tagliente's Libro Maistrevole. Sixteenth Century Journal. Т. 17, № 1. с. 3. doi:10.2307/2541352. ISSN 0361-0160. Процитовано 1 вересня 2022.
- Bristol, University of. The Cabot Project. www.bristol.ac.uk (брит.). Процитовано 1 вересня 2022.
Посилання
- Джон Кабот [ 26 січня 2008 у Wayback Machine.](англ.) в Encyclopaedia Britannica [ 26 січня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhon Ka bot angl John Cabot kanadska vimova Dzhon Ke bot z narodzhennya Dzhova nni Kabo to ital Giovanni Caboto blizko 1450 1499 italijskij moreplavec i kupec na anglijskij sluzhbi vpershe doslidiv uzberezhzhya Kanadi Jogo sin Sebastyan Kabot vidomij doslidzhennyami Pivdennoyi Ameriki Dzhon KabotNarodivsya 1450 Gaeta Provinciya Latina Lacio ItaliyaPomer 1498 Pivnichna AtlantikaKrayina Venecijska respublikaDiyalnist gestor moryak rabotorgovecZnannya mov italijska 2 Batko d 3 Diti Sebastyan Kabot Mediafajli u VikishovishiByust Dzhovanni Kaboto u Panteoni VenetoIm ya ta pohodzhennyaKabot sogodni vidomij yak Dzhovanni Kaboto italijskoyu movoyu Zuan Kaboto u venecijskij Zhan Kabot francuzkoyu movoyu ta Dzhona Kabota anglijskoyu movoyu Ce bulo rezultatom kolis istotnoyi yevropejskoyi tradiciyi shodo natiguruyuchih imen u miscevih dokumentah shos chasto dotrimuyetsya samih faktichnih osib U Veneciyi Kabot pidpisav svoye im ya yak Zuan Chabotto Zuan ye formoyu Ioanna tipovoyu dlya Veneciyi Vin prodovzhuvav vikoristovuvati cyu formu v Angliyi prinajmni sered italijciv Jogo italijskij bankir jogo v Londoni nazivali Dzhovanni yedinim vidomim suchasnim dokumentom yakij vikoristovuye cyu versiyu svogo imeni Podorozhi do AziyiDo poyizdok u Novij Svit Kaboto hodiv na Blizkij Shid za indijskim krabom pobuvav navit u Mecci rozpituvav arabskih kupciv zvidki voni otrimuyut pryanoshi Z neyasnih vidpovidej Kaboto virishiv sho pryanoshi rodyatsya v yakihos krayinah daleko na pivnichnij shid vid Indiyi A oskilki Kaboto vvazhav Zemlyu kuleyu to zrobiv logichnij visnovok sho dalekij dlya indijciv pivnichnij shid batkivshina pryanoshiv ye blizkim dlya italijciv pivnichnim zahodom Pershe plavannyaU 1494 pereyihav zhiti do Angliyi de jogo pochali zvati na anglijskij zrazok Dzhonom Ka botom Bristolski kupci otrimavshi zvistku pro vidkrittya Kolumba sporyadili ekspediciyu i postavili na choli yiyi Dzhona Kabota Anglijskij korol Genrih VII pismovo dozvoliv Kabotu i jogo trom sinam plavati po vsih miscyah oblastyah i beregah Shidnogo Zahidnogo i Pivnichnogo moriv shob shukati vidkrivati doslidzhuvati vsilyaki ostrovi zemli derzhavi Oskilki Kabot otrimav svij korolivskij patent u berezni 1496 roku vvazhayetsya sho vin zdijsniv svoyu pershu podorozh togo lita Budinok Dzhovanni Kaboto u VeneciyiDruge plavannyaObachni bristolski kupci sporyadili tilki odin nevelikij korabel Metyu z 18 moryakami 20 travnya 1497 vidpliv z Bristolya na zahid trohi pivnichnishe vid 52 pivnichnoyi shiroti pn sh i peretnuvshi Atlantichnij okea dosyag pivnichnogo krayu ostrova Nyufaundlend V odnij z gavanej vin visadivsya i ogolosiv krayinu volodinnyam anglijskogo korolya Potim Kabot podavsya na pivdennij shid dijshovshi priblizno do 46 30 pn sh i 55 zahidnoyi dovgoti U mori vin pobachiv veliki kosyaki oseledciv i triski Tak bula vidkrita Velika Nyufaundlendska banka ponad 300 tis km odin z najbagatshih u sviti rajoniv ribalstva I Kabot uzyav kurs na Angliyu Kabot pravilno ociniv svoyu ribnu znahidku ogolosivshi v Bristoli sho teper anglijci mozhut ne hoditi za riboyu do Islandiyi a v Angliyi virishili sho Kabot vidkriv carstvo velikogo hana yak u toj chas nazivali Kitaj Tretye plavannyaNa pochatku travnya 1498 roku z Bristolya vijshla tretya ekspediciya na choli z Kabotom flotiliya z 5 suden Pripuskayut sho Dzhon Kabot pomer u dorozi j komanduvannya korablyami perejshlo do jogo sina Sebastyana Kabota Pro drugu ekspediciyu isnuye she menshe vidomostej nizh pro pershu Poza sumnivom ye lishe te sho anglijski sudna v 1497 dosyagli Pivnichno Amerikanskogo materika i projshli uzdovzh jogo shidnogo uzberezhzhya daleko na pivdennij zahid Sebastyan Kabot povernuv nazad i podavsya do Angliyi v tomu zh 1497 r Pro veliki geografichni dosyagnennya drugoyi ekspediciyi Kabota vidomo ne z anglijskih a z ispanskih dzherel Na karti Huana de la Kosi nanesena daleko na pivnich i pivnichnij shid vid Espanjoli ta Kubi dovga beregova liniya z richkami i nizka geografichnih nazv iz zatokoyu na yakij napisano More vidkrite anglijcyami iz dekilkoma anglijskimi praporami Div takozh7317 Kabot asteroyid nazvanij na chest moreplavcya PrimitkiUniversity of Toronto Laval University Dictionary of Canadian Biography Dictionnaire biographique du Canada G Brown D Hayne F Halpenny et al UTP Presses de l Universite Laval 1959 ISSN 0420 0446 0070 4717 d Track Q1067935d Track Q180865d Track Q3101851d Track Q7896496d Track Q5546378d Track Q55723359d Track Q3402572d Track Q5479642d Track Q838302 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Schutte Anne Jacobson 1986 Teaching Adults to Read in Sixteenth Century Venice Giovanni Antonio Tagliente s Libro Maistrevole Sixteenth Century Journal T 17 1 s 3 doi 10 2307 2541352 ISSN 0361 0160 Procitovano 1 veresnya 2022 Bristol University of The Cabot Project www bristol ac uk brit Procitovano 1 veresnya 2022 PosilannyaDzhon Kabot 26 sichnya 2008 u Wayback Machine angl v Encyclopaedia Britannica 26 sichnya 2018 u Wayback Machine