Альфред Геттнер | |
---|---|
Alfred Hettner | |
Народився | 6 серпня 1859 Дрезден, Німеччина |
Помер | 31 серпня 1941 (82 роки) Гайдельберг, Німеччина |
Місце проживання | Німеччина |
Країна | Третій Рейх |
Діяльність | географ, викладач університету, геоморфолог |
Alma mater | Страсбурзький університет[d] Страсбурзький університет |
Галузь | географія, геоморфологія, кліматологія, картографія і економічна та соціальна географія |
Заклад | Тюбінгенський університет Лейпцизький університет Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
Аспіранти, докторанти | Роберт Парк d |
Членство | Гайдельберзька академія наук Австрійська академія наук |
Відомий завдяки: | запропонував концепцію хорології |
Батько | d |
Брати, сестри | d |
Нагороди | |
Альфред Геттнер у Вікісховищі |
Альфред Геттнер (нім. Alfred Hettner; 6 серпня 1859, Дрезден, Німеччина — 31 серпня 1941, Гайдельберг, Німеччина) — німецький географ, основний теоретик і засновник хорологічної наукової школи.
Наукова кар'єра
Альфред Геттнер народився в сім'ї відомого дрезденського літературознавця і мистецтвознавця Германна Геттнера. У 1882—1884 та 1888—1890 роках подорожував по Південній Америці, після повернення до Німеччини опублікував звіти про ці експедиції, які привернули до молодого вченого увагу наукової спільноти. Інтереси Геттнера були різноманітні — від геоморфології та кліматології до соціально-економічної географії та картографії.
Упродовж 1894—1899 років Геттнер був професором Лейпцизького університету, у 1899—1928 роках викладав у Гейдельберзі. Став членом Гайдельберзької академії наук. У 1895 р. ним був заснований журнал «Geographische Zeitschrift», головним редактором якого він був упродовж сорока років. У 1920—1931 роках Геттнер очолював Гейдельберзьке відділення Німецького колоніального товариства, організації, що займалася вивченням питань, пов'язаних з німецькими колоніями.
Вклад у науку
Альфред Геттнер узагальнив на теоретичному рівні та підкріпив великою кількістю фактичного матеріалу створену раніше Карлом Ріттером хорологічну концепцію. Геттнер вважав об'єктом вивчення географії земний простір з предметами і явищами, що заповнюють його, і взаємодіють між собою. Зв'язки між ними, згідно з Геттнером, мають ландшафтну, причинно-наслідкову природу. До подібних систем географічних об'єктів Геттнер відносив і людське суспільство. Окремі унікальні поєднання тих чи інших об'єктів і явищ на певній території призводять до появи географічних країн (хоросів, просторів), які є об'єктом вивчення країнознавства.
Ідеї Геттнера знайшли визнання в англо-американських географічних школах (зокрема у Річарда Хартшорна і теоретиків ). В Радянському Союзі з середини 1930-х років вчення Геттнера (назване «геттнеріанством») було, навпаки, оголошено псевдонауковим (головним чином, як погляди представника ворожої держави, що мали багато прихильників серед «опозиційної» радянської науки), його учень А. О. Григор'єв відмовився від хорологічних ідей і виступив з публічною критикою вчителя (в «Короткій географічній енциклопедії», яка вийшла в 1966 році під його редакцією, концепція Геттнера названа тупиковою). Праці Геттнера піддавалися критиці і в подальшому (через «вплив ідеалістичної філософії», «ігнорування закономірностей розвитку суспільства», відсутність «діалектичного підходу» тощо). Хоча в пострадянські роки ставлення до наукової спадщини Геттнера було повністю переглянуто, його роботи більше не перевидавалися російською мовою.
Основні роботи
- Die Einheit der Geographic in Wissenschaft und Unterricht (1919)
- Methodische Zeit- und Streitfragen в Geographische Zeitschrift, Bd. 29 (1923)
- География, её история, сущность и методы (Die Geographie, ihre Geschichte, ihr Wesen und ihre Methoden), 1927.
- Vergleichende Landerkunde (Bd 1-4, 1933-35)
- Gesetzma6igkeit und Zufall in der Geographie (1935)
- Allgemeine Geographie des Menschen (Bd 1-3, 1947-57), посмертно
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118704273 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання
- О Геттнере в Краткой географической энциклопедии, 1966[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
- (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret rid diyalnosti vchene zvannya Alfred GettnerAlfred HettnerNarodivsya6 serpnya 1859 1859 08 06 Drezden NimechchinaPomer31 serpnya 1941 1941 08 31 82 roki Gajdelberg NimechchinaMisce prozhivannyaNimechchinaKrayina Tretij RejhDiyalnistgeograf vikladach universitetu geomorfologAlma materStrasburzkij universitet d Strasburzkij universitetGaluzgeografiya geomorfologiya klimatologiya kartografiya i ekonomichna ta socialna geografiyaZakladTyubingenskij universitet Lejpcizkij universitet Gajdelberzkij universitet Ruprehta KarlaNaukovij stupindoktorskij stupin 1 Aspiranti doktorantiRobert Park dChlenstvoGajdelberzka akademiya nauk Avstrijska akademiya naukVidomij zavdyaki zaproponuvav koncepciyu horologiyiBatkodBrati sestridNagorodid 1928 d 1929 Alfred Gettner u Vikishovishi Alfred Gettner nim Alfred Hettner 6 serpnya 1859 Drezden Nimechchina 31 serpnya 1941 Gajdelberg Nimechchina nimeckij geograf osnovnij teoretik i zasnovnik horologichnoyi naukovoyi shkoli Naukova kar yeraAlfred Gettner narodivsya v sim yi vidomogo drezdenskogo literaturoznavcya i mistectvoznavcya Germanna Gettnera U 1882 1884 ta 1888 1890 rokah podorozhuvav po Pivdennij Americi pislya povernennya do Nimechchini opublikuvav zviti pro ci ekspediciyi yaki privernuli do molodogo vchenogo uvagu naukovoyi spilnoti Interesi Gettnera buli riznomanitni vid geomorfologiyi ta klimatologiyi do socialno ekonomichnoyi geografiyi ta kartografiyi Uprodovzh 1894 1899 rokiv Gettner buv profesorom Lejpcizkogo universitetu u 1899 1928 rokah vikladav u Gejdelberzi Stav chlenom Gajdelberzkoyi akademiyi nauk U 1895 r nim buv zasnovanij zhurnal Geographische Zeitschrift golovnim redaktorom yakogo vin buv uprodovzh soroka rokiv U 1920 1931 rokah Gettner ocholyuvav Gejdelberzke viddilennya Nimeckogo kolonialnogo tovaristva organizaciyi sho zajmalasya vivchennyam pitan pov yazanih z nimeckimi koloniyami Vklad u naukuAlfred Gettner uzagalniv na teoretichnomu rivni ta pidkripiv velikoyu kilkistyu faktichnogo materialu stvorenu ranishe Karlom Ritterom horologichnu koncepciyu Gettner vvazhav ob yektom vivchennya geografiyi zemnij prostir z predmetami i yavishami sho zapovnyuyut jogo i vzayemodiyut mizh soboyu Zv yazki mizh nimi zgidno z Gettnerom mayut landshaftnu prichinno naslidkovu prirodu Do podibnih sistem geografichnih ob yektiv Gettner vidnosiv i lyudske suspilstvo Okremi unikalni poyednannya tih chi inshih ob yektiv i yavish na pevnij teritoriyi prizvodyat do poyavi geografichnih krayin horosiv prostoriv yaki ye ob yektom vivchennya krayinoznavstva Ideyi Gettnera znajshli viznannya v anglo amerikanskih geografichnih shkolah zokrema u Richarda Hartshorna i teoretikiv V Radyanskomu Soyuzi z seredini 1930 h rokiv vchennya Gettnera nazvane gettnerianstvom bulo navpaki ogolosheno psevdonaukovim golovnim chinom yak poglyadi predstavnika vorozhoyi derzhavi sho mali bagato prihilnikiv sered opozicijnoyi radyanskoyi nauki jogo uchen A O Grigor yev vidmovivsya vid horologichnih idej i vistupiv z publichnoyu kritikoyu vchitelya v Korotkij geografichnij enciklopediyi yaka vijshla v 1966 roci pid jogo redakciyeyu koncepciya Gettnera nazvana tupikovoyu Praci Gettnera piddavalisya kritici i v podalshomu cherez vpliv idealistichnoyi filosofiyi ignoruvannya zakonomirnostej rozvitku suspilstva vidsutnist dialektichnogo pidhodu tosho Hocha v postradyanski roki stavlennya do naukovoyi spadshini Gettnera bulo povnistyu pereglyanuto jogo roboti bilshe ne perevidavalisya rosijskoyu movoyu Osnovni robotiDie Einheit der Geographic in Wissenschaft und Unterricht 1919 Methodische Zeit und Streitfragen v Geographische Zeitschrift Bd 29 1923 Geografiya eyo istoriya sushnost i metody Die Geographie ihre Geschichte ihr Wesen und ihre Methoden 1927 Vergleichende Landerkunde Bd 1 4 1933 35 Gesetzma6igkeit und Zufall in der Geographie 1935 Allgemeine Geographie des Menschen Bd 1 3 1947 57 posmertnoPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118704273 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578PosilannyaO Gettnere v Kratkoj geograficheskoj enciklopedii 1966 nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros nim