Німецька колоніальна імперія — держава, яка складалася з метрополії (Німецька імперія) та територій, що перебували в колоніальній залежності від неї. У різні історичні періоди колоніями Німеччині були території в Африці, Азії, Південній Америці та Океанії.
Німецька колоніальна імперія | |
Прапор | Герб |
Дата створення / заснування | 1884 |
---|---|
Країна | Німецька імперія |
Столиця | Берлін |
Власник | Німецька імперія |
Час/дата припинення існування | 1920 |
Німецька колоніальна імперія у Вікісховищі |
Координати: 52°31′ пн. ш. 13°23′ сх. д. / 52.517° пн. ш. 13.383° сх. д.
Історія
На відміну від інших європейських держав, які почали політику колонізації ще в XVI столітті, з німецьких держав лише Бранденбург наприкінці XVII століття володів невеликими колоніальними володіннями.
Німеччина почала активну політику колонізації лише наприкінці XIX століття.
Німецька колоніальна імперія була утворена в 1880-1890-х та проіснувала до кінця Першої світової війни, коли колонії були розділені між союзниками згідно з Версальським мирним договором 1919.
Втрата колоній
Колонії Німеччини (Німецький Камерун, Тоголенд, Німецька Східна Африка, Німецька Південно-Західна Африка, Цзяочжоу, Німецька Нова Гвінея, Соломонові острови тощо) перейшли під держав-переможниць (Великої Британії, Французької республіки, Японської імперії, Південно-Африканського Союзу).
Переділ німецьких колоній був здійснений таким чином. В Африці Танганьїка стала підмандатною територією Великої Британії, район Руанда-Урунді — підмандатною територією Бельгії, (Південно-Східна Африка) був переданий Португальській республіці (названі території раніше складали Німецьку Східну Африку), Велика Британія і Французька республіка розділили Тоголенд й Німецький Камерун; ПАС отримав мандат на Південно-Західну Африку. У Тихому океані як підмандатні території до Японської імперії відійшли острови, що належали Німецькій імперії північніше екватора, до Австралійського Союзу — Німецька Нова Гвінея, до Нової Зеландії — острови Німецьке Самоа.
Німеччина за Версальським мирним договором відмовлялася від всіх концесій і привілеїв у Республіці Китай, від прав консульської юрисдикції і від всякої власності в Сіамі, від усіх договорів і угод з Ліберією, визнавала протекторат Французької республіки над Марокко та Великої Британії — над Єгиптом. Права Німеччини щодо Цзяочжоу і всієї Шаньдунської провінції Республіки Китай відходили до Японської імперії (внаслідок цього Версальський договір не був підписаний Китаєм).
Примітки
- Louis (1967), p. 9
- Louis (1967), p. 117—130
Див. також
Література
- [de], [de]. Deutsche Kolonien: Traum und Trauma. — 1. — Berlin : Ullstein, 2007. — 486 p. — .
- Ludolf Pelizaeus. Der Kolonialismus. — 1. — Wiesbaden : Marixverlag, 2008. — 256 p. — .
- Ferdinand Hahnzog. Hanauisch-Indien: einst und jetzt. — Hanau : Dausien Verlag, 1959. — 59 p.
- [de]. Die Brandenburger auf St. Thomas // Jahrbuch für Geschichte von Staat, Wirtschaft und Gesellschaft Lateinamerikas. — Köln : Böhlau, 1965. — Вип. 0075-2673. — С. 196-217.
- [de]. Rote Adler an Afrikas Küste. Die brandenburgisch-preußische Kolonie Großfriedrichsburg in Westafrika. — Berlin : Selignow-Verlag, 2001. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nimecka kolonialna imperiya derzhava yaka skladalasya z metropoliyi Nimecka imperiya ta teritorij sho perebuvali v kolonialnij zalezhnosti vid neyi U rizni istorichni periodi koloniyami Nimechchini buli teritoriyi v Africi Aziyi Pivdennij Americi ta Okeaniyi Nimecka kolonialna imperiya PraporGerb Data stvorennya zasnuvannya1884 Krayina Nimecka imperiya StolicyaBerlin VlasnikNimecka imperiya Chas data pripinennya isnuvannya1920 Nimecka kolonialna imperiya u Vikishovishi Koordinati 52 31 pn sh 13 23 sh d 52 517 pn sh 13 383 sh d 52 517 13 383 Kolonialni volodinnya v 1905 Nimecki koloniyi poznacheni sinim kolorom Plani Nimechchini na teritorialni pridbannya v Yevropi v uyavlenni zahidnih soyuznikiv u 1917 Nimecka Nova Gvineya Ilyustraciya z knigi nim Das Buch von unseren Kolonien 1908 Nimecki soldati v Cindao Kitaj Karta kolishnih nimeckih kolonij za vsyu istoriyu Nimecka imperiya Koloniyi Nimeckoyi imperiyi Prussko Brandenburzki koloniyi Klyajn Venedig Kontrolyuvalasya nimeckoyu firmoyu IstoriyaNa vidminu vid inshih yevropejskih derzhav yaki pochali politiku kolonizaciyi she v XVI stolitti z nimeckih derzhav lishe Brandenburg naprikinci XVII stolittya volodiv nevelikimi kolonialnimi volodinnyami Nimechchina pochala aktivnu politiku kolonizaciyi lishe naprikinci XIX stolittya Nimecka kolonialna imperiya bula utvorena v 1880 1890 h ta proisnuvala do kincya Pershoyi svitovoyi vijni koli koloniyi buli rozdileni mizh soyuznikami zgidno z Versalskim mirnim dogovorom 1919 Vtrata kolonijKoloniyi Nimechchini Nimeckij Kamerun Togolend Nimecka Shidna Afrika Nimecka Pivdenno Zahidna Afrika Czyaochzhou Nimecka Nova Gvineya Solomonovi ostrovi tosho perejshli pid derzhav peremozhnic Velikoyi Britaniyi Francuzkoyi respubliki Yaponskoyi imperiyi Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu Peredil nimeckih kolonij buv zdijsnenij takim chinom V Africi Tanganyika stala pidmandatnoyu teritoriyeyu Velikoyi Britaniyi rajon Ruanda Urundi pidmandatnoyu teritoriyeyu Belgiyi Pivdenno Shidna Afrika buv peredanij Portugalskij respublici nazvani teritoriyi ranishe skladali Nimecku Shidnu Afriku Velika Britaniya i Francuzka respublika rozdilili Togolend j Nimeckij Kamerun PAS otrimav mandat na Pivdenno Zahidnu Afriku U Tihomu okeani yak pidmandatni teritoriyi do Yaponskoyi imperiyi vidijshli ostrovi sho nalezhali Nimeckij imperiyi pivnichnishe ekvatora do Avstralijskogo Soyuzu Nimecka Nova Gvineya do Novoyi Zelandiyi ostrovi Nimecke Samoa Nimechchina za Versalskim mirnim dogovorom vidmovlyalasya vid vsih koncesij i privileyiv u Respublici Kitaj vid prav konsulskoyi yurisdikciyi i vid vsyakoyi vlasnosti v Siami vid usih dogovoriv i ugod z Liberiyeyu viznavala protektorat Francuzkoyi respubliki nad Marokko ta Velikoyi Britaniyi nad Yegiptom Prava Nimechchini shodo Czyaochzhou i vsiyeyi Shandunskoyi provinciyi Respubliki Kitaj vidhodili do Yaponskoyi imperiyi vnaslidok cogo Versalskij dogovir ne buv pidpisanij Kitayem PrimitkiLouis 1967 p 9 Louis 1967 p 117 130Div takozhTeritorialno politichna ekspansiya Tretogo rejhu Nimecka kolonizaciya Ameriki Istoriya Nimechchini Osoblivij shlyah Nimechchini KolonializmLiteratura de de Deutsche Kolonien Traum und Trauma 1 Berlin Ullstein 2007 486 p ISBN 978 3 548 36940 2 Ludolf Pelizaeus Der Kolonialismus 1 Wiesbaden Marixverlag 2008 256 p ISBN 978 3865399410 Ferdinand Hahnzog Hanauisch Indien einst und jetzt Hanau Dausien Verlag 1959 59 p de Die Brandenburger auf St Thomas Jahrbuch fur Geschichte von Staat Wirtschaft und Gesellschaft Lateinamerikas Koln Bohlau 1965 Vip 0075 2673 S 196 217 de Rote Adler an Afrikas Kuste Die brandenburgisch preussische Kolonie Grossfriedrichsburg in Westafrika Berlin Selignow Verlag 2001 ISBN 3 933889 04 9