Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Микола Матійович Матіїв-Мельник | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 11 грудня 1890 м-ко Яблунів Коломийського повіту, нині смт Яблунів, Косівський район, Івано-Франківська область, Україна | |||
| Помер | 28 вересня 1947 (56 років) Нью-Гейвен, США | |||
| Громадянство |  Австро-Угорщина →  Польща →  США | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | журналіст, письменник, поет, вчитель | |||
| Сфера роботи | d[1], поезія[1], проза[1] і журналістика[1] | |||
| Мова творів | українська | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
| | ||||
 Матіїв-Мельник Микола у Вікісховищі | ||||
Мико́ла Маті́їв-Ме́льник (насправді — Микола Матійович Мельник; 11 грудня 1890, Яблунів Коломийського повіту, теперЯблунів Косівського району Івано-Франківської області — 28 вересня 1947, Нью-Гейвен, США) — український письменник і журналіст, відомий галичанин. Псевдоніми — Микола Яблонівський, Богдан Чорногор, Богдан Вольний, Богдан Хмиз, Василь Хмара, Микола Лебединський, Микола Гірський та ін.
Життєпис
Закінчив українську гімназію в Коломиї, філософський факультет Львівського університету, поглиблював свої знання з філологічних наук у Чернівецькому і Віденському університетах.
У травні 1915 року мобілізовано до австрійської армії. Улітку цього ж року, коли прибув до містечка Фойтсберга у Штирії (Австрія) і мав іти до старшинської школи, за доносом ув'язнено та звинувачено у зраді цісаря і Австрії, у поширенні ідей від'єднання Галичини від Австрії. У лютому 1916 року звільнено з ув'язнення і скеровано до запасного коша 55-го піхотного полку в Більську на Шлеську, звідки потрапив на фронт. На початку 1918 року з пораненням повернувся додому і відразу влаштувався на посаду вчителя в приватну гімназію м. Чорткова. Його прийняли посеред навчального року, оскільки він міг викладати українську та німецьку мови, був добрим знавцем рідної та європейської літератури, грав на скрипці, керував хором.
Після проголошення Західноукраїнської Народної Республіки Микола Мельник взявся за створення повітової газети «Наша земля». Сам редагував і відповідав за неї. Вступив до легіону Українських січових стрільців (УСС). Навесні 1919 року разом з добровольцями влився в Українську галицьку армію (УГА), був референтом пропаганди УГА.
На фронтах визвольної війни написав, зокрема, вірші «Журавлі» (Жванець, 16 липня 1919), «І піде в порох Єрихон…» (Старокостянтинів, 1919), «Дефіляда» (Проскурів, 28 липня 1921), оповідання «І стугоніла земля» (Кам'янець-Подільський, 1919).
Під час польської окупації краю працював у гімназіях Коломиї, Станиславова, Львова. В цей час окремими книжками в Коломиї видав поему «На ріках вавилонських» (1921) та збірку оповідань «По той бік греблі» (1922), виданої накладом «Загальної книгозбірні». В рецензії на неї, опублікованій в журналі «Літературно-науковий вісник» (Львів, 1923, кн. ІХ) Олесь Бабій писав: «На зміст книжки вкладається 16 оповідань, а дати, поміщені під ними, вказують на те, що молодий автор писав твори під час своєї воєнної мандрівки на високих горах Тиролю, в лічницях Стирії і Мадярщини і на широких степах України під час походу Української армії. В оповіданнях наскрізь реалістичного характеру чуються часто такі сміливі тони, що мимоволі нагадується Черемшина». До речі, ці дві книжки друкувалися під прізвищем Мельник, а наступні, видані у Львові, — під прізвищем Матіїв-Мельник.
1927 року переїхав до Львова. Викладав у вчительській семінарії Українського педагогічного товариства у Львові, з 1928 року в Львівській приватній гімназії сестер василіанок та інших приватних середніх навчальних закладах. У Львові побачили світ повісті «За рідне гніздо» (1927) та «Крізь дим і згар» (1928), новела «На чорній дорозі» (1930). Одружився 1928 року з Марією.
1936 року окремою книжкою видав переспів «Слова о полку Ігоревім» під назвою «Слово про Ігорів похід. Український лицарський епос княжих часів». М. Матіїв-Мельник уклав співаник для молодіжних лугових організацій «Запорожець», в який, крім відомих стрілецьких і народних пісень, увійшли «Луговий гімн» на його слова та записані ним на війні пісні, створені стрільцями. В літературних колах високо оцінено художню вартість його прози. А збірка новел «На чорній дорозі» була визнана найкращою книжкою року. Окремої поетичної збірки Микола Матіїв-Мельник не встиг видати, бо настало 17 вересня 1939 року.
І хоч у вересні 1940 року його прийнято до Спілки радянських письменників України, та він майже нічого не писав, бо не міг славити Сталіна і «золотий вересень», що стало причиною звинувачень та допитів в органах радянської влади. Перейшов на роботу в інститут радянської торгівлі.
Під час німецької окупації письменник був серед тих, хто 30 червня 1941 року проголосив Акт про відновлення Української держави. Саме він зачитав цей Акт по Львівському радіо, у якому працював завідувачем літературної студії. Його обрали заступником голови новоствореної Спілки українських письменників (голова — Василь Пачовський). Однак почалися переслідування українських патріотів, і він змушений переїхати в Коломию, де влаштувався на посаду вчителя новоствореної промислової школи і за сумісництвом — у гімназії.
1944 року виїхав до Австрії, викладав у таборі для переміщених осіб (м. Зальцбург). З 1947 року жив у США.
Помер 28 вересня (за ін. даними 28 листопада) 1947 року в м. Нью-Гейвен (США).
Після смерті письменника друком вийшла його збірка поезій «Горить мій світ» (1961, Філадельфія). У радянській Україні твори М. Матіїва-Мельника було заборонено, і лише через півстоліття зроблено першу спробу повернути Україні його ім'я і творчість, віддати письменникові належну шану за талант і мужність. Упорядковано і видано його твори для дітей «В скарбоні серця» (Снятин, 1992), «Новели» (Косів, 1993), «Твори» (Львів, НТШ, 1995).
Творчість
Автор поетичних збірок «На вавілонських ріках» (1921), «Горить мій світ» (1951 посм.), збірок прозових творів «По той бік греблі» (1922), «За рідне гніздо» (1927), «Крізь дим і згар» (1928), «На чорній дорозі» (1930) та ін. Частина спадщини загинула в роки війни, рукописна частина зберігається в родині письменника у США.
Перші видання:
- поема «На ріках вавілонських» (Коломия, 1921);
- збірка оповідань «По той бік греблі» (Коломия, 1922).
Збірки новел у львівських видавництвах:
- «За рідне гніздо» (1927);
- «Крізь дим і згар» (1928);
- «На чорній дорозі» (1930) — була визнана найкращою книжкою року.
Переспів «Слова о полку Ігоревім»: «Слово про Ігорів похід. Український лицарський епос княжих часів» (1936).
Посмертна збірка поезій «Горить мій світ» (Філадельфія, 1951).
Вшанування
- 10 грудня 1990 року з нагоди 100-річчя від дня народження письменника на будинку, в якому він народився, відкрито меморіальну таблицю.
- 11 серпня 1991 року на подвір'ї Яблунівської СШ відкрито йому пам'ятник.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. Словникова частина. — Т. 4. — С. 1491.
- Погребенник Ф. Земляк Василя Стефаника // Дзвін. — 1990. — № 1. — С. 49.
- Курищук В. Із стрілецької когорти // Дзвін. — 1993. — № 4-6. — С. 137—146.
- Андрусяк М. Брати грому // Коломия: Вік, 2001. — С. 26—28.
- Матіїв-Мельник М. На чорній дорозі; Очі; На Греготі: Антологія українського оповідання // Дзвін. — 1990. — № 1. — С. 42–49.
- Ільницький М. Сторінками стрілецької епопеї (Микола Матіїв-Мельник) // Ільницький М. На перехрестях віку: У 3 кн. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — Кн. 1. — С. 335–351.
- Мельник Микола // Українські письменники діаспори / Ред. В. Кононенко, упоряд. О. Білик, Г. Гамалій, Ф. Погребенник: У 2 кн. — К., 2007. — Кн. 2. — С. 60—62.
- Погребенник Ф. Лицар краси і пера: Вояк, проф., письм. М. Матіїв-Мельник // Слово і час. — 1997. — № 10. — С. 67–69.
- Погребенник Ф. П., Полєк В. Т. Матіїв-Мельник Микола Матвійович / Українська літературна енциклопедія: У 5 т. // К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 316.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової // Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Джерела
- Курищук Василь Йому боліла Україна: До 125-річчя від дня народження Миколи Матіїва-Мельника // Галичина. — 2015. — 10 груд.
Посилання
- Стрілецька поезія і Шевченко // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 992-995.
 | Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Mikola Matijovich Matiyiv MelnikNarodivsya11 grudnya 1890 1890 12 11 m ko Yabluniv Kolomijskogo povitu nini smt Yabluniv Kosivskij rajon Ivano Frankivska oblast UkrayinaPomer28 veresnya 1947 1947 09 28 56 rokiv Nyu Gejven SShAGromadyanstvo Avstro Ugorshina Polsha SShANacionalnistukrayinecDiyalnistzhurnalist pismennik poet vchitelSfera robotid 1 poeziya 1 proza 1 i zhurnalistika 1 Mova tvorivukrayinskaChlenstvoNacionalna spilka pismennikiv Ukrayini Matiyiv Melnik Mikola u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Melnik Miko la Mati yiv Me lnik naspravdi Mikola Matijovich Melnik 11 grudnya 1890 Yabluniv Kolomijskogo povitu teperYabluniv Kosivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti 28 veresnya 1947 Nyu Gejven SShA ukrayinskij pismennik i zhurnalist vidomij galichanin Psevdonimi Mikola Yablonivskij Bogdan Chornogor Bogdan Volnij Bogdan Hmiz Vasil Hmara Mikola Lebedinskij Mikola Girskij ta in ZhittyepisZakinchiv ukrayinsku gimnaziyu v Kolomiyi filosofskij fakultet Lvivskogo universitetu pogliblyuvav svoyi znannya z filologichnih nauk u Cherniveckomu i Videnskomu universitetah U travni 1915 roku mobilizovano do avstrijskoyi armiyi Ulitku cogo zh roku koli pribuv do mistechka Fojtsberga u Shtiriyi Avstriya i mav iti do starshinskoyi shkoli za donosom uv yazneno ta zvinuvacheno u zradi cisarya i Avstriyi u poshirenni idej vid yednannya Galichini vid Avstriyi U lyutomu 1916 roku zvilneno z uv yaznennya i skerovano do zapasnogo kosha 55 go pihotnogo polku v Bilsku na Shlesku zvidki potrapiv na front Na pochatku 1918 roku z poranennyam povernuvsya dodomu i vidrazu vlashtuvavsya na posadu vchitelya v privatnu gimnaziyu m Chortkova Jogo prijnyali posered navchalnogo roku oskilki vin mig vikladati ukrayinsku ta nimecku movi buv dobrim znavcem ridnoyi ta yevropejskoyi literaturi grav na skripci keruvav horom Pislya progoloshennya Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Mikola Melnik vzyavsya za stvorennya povitovoyi gazeti Nasha zemlya Sam redaguvav i vidpovidav za neyi Vstupiv do legionu Ukrayinskih sichovih strilciv USS Navesni 1919 roku razom z dobrovolcyami vlivsya v Ukrayinsku galicku armiyu UGA buv referentom propagandi UGA Matiyiv Melnik u vijskovomu stroyu Na frontah vizvolnoyi vijni napisav zokrema virshi Zhuravli Zhvanec 16 lipnya 1919 I pide v poroh Yerihon Starokostyantiniv 1919 Defilyada Proskuriv 28 lipnya 1921 opovidannya I stugonila zemlya Kam yanec Podilskij 1919 Pid chas polskoyi okupaciyi krayu pracyuvav u gimnaziyah Kolomiyi Stanislavova Lvova V cej chas okremimi knizhkami v Kolomiyi vidav poemu Na rikah vavilonskih 1921 ta zbirku opovidan Po toj bik grebli 1922 vidanoyi nakladom Zagalnoyi knigozbirni V recenziyi na neyi opublikovanij v zhurnali Literaturno naukovij visnik Lviv 1923 kn IH Oles Babij pisav Na zmist knizhki vkladayetsya 16 opovidan a dati pomisheni pid nimi vkazuyut na te sho molodij avtor pisav tvori pid chas svoyeyi voyennoyi mandrivki na visokih gorah Tirolyu v lichnicyah Stiriyi i Madyarshini i na shirokih stepah Ukrayini pid chas pohodu Ukrayinskoyi armiyi V opovidannyah naskriz realistichnogo harakteru chuyutsya chasto taki smilivi toni sho mimovoli nagaduyetsya Cheremshina Do rechi ci dvi knizhki drukuvalisya pid prizvishem Melnik a nastupni vidani u Lvovi pid prizvishem Matiyiv Melnik 1927 roku pereyihav do Lvova Vikladav u vchitelskij seminariyi Ukrayinskogo pedagogichnogo tovaristva u Lvovi z 1928 roku v Lvivskij privatnij gimnaziyi sester vasilianok ta inshih privatnih serednih navchalnih zakladah U Lvovi pobachili svit povisti Za ridne gnizdo 1927 ta Kriz dim i zgar 1928 novela Na chornij dorozi 1930 Odruzhivsya 1928 roku z Mariyeyu 1936 roku okremoyu knizhkoyu vidav perespiv Slova o polku Igorevim pid nazvoyu Slovo pro Igoriv pohid Ukrayinskij licarskij epos knyazhih chasiv M Matiyiv Melnik uklav spivanik dlya molodizhnih lugovih organizacij Zaporozhec v yakij krim vidomih strileckih i narodnih pisen uvijshli Lugovij gimn na jogo slova ta zapisani nim na vijni pisni stvoreni strilcyami V literaturnih kolah visoko ocineno hudozhnyu vartist jogo prozi A zbirka novel Na chornij dorozi bula viznana najkrashoyu knizhkoyu roku Okremoyi poetichnoyi zbirki Mikola Matiyiv Melnik ne vstig vidati bo nastalo 17 veresnya 1939 roku I hoch u veresni 1940 roku jogo prijnyato do Spilki radyanskih pismennikiv Ukrayini ta vin majzhe nichogo ne pisav bo ne mig slaviti Stalina i zolotij veresen sho stalo prichinoyu zvinuvachen ta dopitiv v organah radyanskoyi vladi Perejshov na robotu v institut radyanskoyi torgivli Pid chas nimeckoyi okupaciyi pismennik buv sered tih hto 30 chervnya 1941 roku progolosiv Akt pro vidnovlennya Ukrayinskoyi derzhavi Same vin zachitav cej Akt po Lvivskomu radio u yakomu pracyuvav zaviduvachem literaturnoyi studiyi Jogo obrali zastupnikom golovi novostvorenoyi Spilki ukrayinskih pismennikiv golova Vasil Pachovskij Odnak pochalisya peresliduvannya ukrayinskih patriotiv i vin zmushenij pereyihati v Kolomiyu de vlashtuvavsya na posadu vchitelya novostvorenoyi promislovoyi shkoli i za sumisnictvom u gimnaziyi 1944 roku viyihav do Avstriyi vikladav u tabori dlya peremishenih osib m Zalcburg Z 1947 roku zhiv u SShA Pomer 28 veresnya za in danimi 28 listopada 1947 roku v m Nyu Gejven SShA Pislya smerti pismennika drukom vijshla jogo zbirka poezij Gorit mij svit 1961 Filadelfiya U radyanskij Ukrayini tvori M Matiyiva Melnika bulo zaboroneno i lishe cherez pivstolittya zrobleno pershu sprobu povernuti Ukrayini jogo im ya i tvorchist viddati pismennikovi nalezhnu shanu za talant i muzhnist Uporyadkovano i vidano jogo tvori dlya ditej V skarboni sercya Snyatin 1992 Noveli Kosiv 1993 Tvori Lviv NTSh 1995 TvorchistAvtor poetichnih zbirok Na vavilonskih rikah 1921 Gorit mij svit 1951 posm zbirok prozovih tvoriv Po toj bik grebli 1922 Za ridne gnizdo 1927 Kriz dim i zgar 1928 Na chornij dorozi 1930 ta in Chastina spadshini zaginula v roki vijni rukopisna chastina zberigayetsya v rodini pismennika u SShA Pershi vidannya poema Na rikah vavilonskih Kolomiya 1921 zbirka opovidan Po toj bik grebli Kolomiya 1922 Zbirki novel u lvivskih vidavnictvah Za ridne gnizdo 1927 Kriz dim i zgar 1928 Na chornij dorozi 1930 bula viznana najkrashoyu knizhkoyu roku Perespiv Slova o polku Igorevim Slovo pro Igoriv pohid Ukrayinskij licarskij epos knyazhih chasiv 1936 Posmertna zbirka poezij Gorit mij svit Filadelfiya 1951 Vshanuvannya10 grudnya 1990 roku z nagodi 100 richchya vid dnya narodzhennya pismennika na budinku v yakomu vin narodivsya vidkrito memorialnu tablicyu 11 serpnya 1991 roku na podvir yi Yablunivskoyi SSh vidkrito jomu pam yatnik Pam yatnik Matiyivu MelnikuLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Slovnikova chastina T 4 S 1491 Pogrebennik F Zemlyak Vasilya Stefanika Dzvin 1990 1 S 49 Kurishuk V Iz strileckoyi kogorti Dzvin 1993 4 6 S 137 146 Andrusyak M Brati gromu Kolomiya Vik 2001 S 26 28 Matiyiv Melnik M Na chornij dorozi Ochi Na Gregoti Antologiya ukrayinskogo opovidannya Dzvin 1990 1 S 42 49 Ilnickij M Storinkami strileckoyi epopeyi Mikola Matiyiv Melnik Ilnickij M Na perehrestyah viku U 3 kn K Vid dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2008 Kn 1 S 335 351 Melnik Mikola Ukrayinski pismenniki diaspori Red V Kononenko uporyad O Bilik G Gamalij F Pogrebennik U 2 kn K 2007 Kn 2 S 60 62 Pogrebennik F Licar krasi i pera Voyak prof pism M Matiyiv Melnik Slovo i chas 1997 10 S 67 69 Pogrebennik F P Polyek V T Matiyiv Melnik Mikola Matvijovich Ukrayinska literaturna enciklopediya U 5 t K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 T 3 S 316 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s DzherelaKurishuk Vasil Jomu bolila Ukrayina Do 125 richchya vid dnya narodzhennya Mikoli Matiyiva Melnika Galichina 2015 10 grud PosilannyaStrilecka poeziya i Shevchenko Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 992 995 Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela Czech National Authority Database d Track Q13550863