Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Зозуля звичайна | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Зозуля звичайна | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Cuculus canorus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||
 Розповсюдження зозулі звичайної Гніздування Шляхи міграції Зимування Імовірне гніздування | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Зозу́ля звича́йна (Cuculus canorus) — птах родини Зозулевих. В Україні гніздовий (гніздовий паразитизм), перелітний птах.
Опис
Зозуля має довге тіло — 40 см, крила — 22 см, закруглений хвіст (на кшталт сходинок) розміром 18 см. Хвіст майже дорівнює довжині гострого довгого крила і це ніби збільшує загальний розмір птаха. Вага зозулі — до 100 г (трохи більша за шпака).
Забарвлення переважно сіре. Особливістю зозулі є наявність статевого диморфізму. Самці мають спину та хвіст темно-сірі, горло, воло, груди світло-сірі, інший бік пір'я білий з темною поперечною смугою, дзьоб чорнуватий, ноги короткі. Самки буроваті зверху, вохристий наліт на волі, спина іржаво-руда з широкими чорними і вузькими білими поперечними смугами. Через смугасте забарвлення зозулю часто приймають за яструба малого. Молоді птахи сіруваті зверху, руді з темною смугою по всьому тулубу.
Розповсюдження
Зозуля звичайна мешкає у Європі, північно-західній, тропічній та Південній Африці, Азії, окрім Аравійського півострова та півострова Індостан, півдня Індокитаю. В Україні — майже по всій території.
Місця існування, поширення
Зозуля живе у лісах, степах, лісостепах,парках, у горах до 3000 м над рівнем моря. Птах перелітний. Зимує у Південній Африці, південному Китаї, островах Зондського архіпелагу.
Особливості поведінки та розмноження
Місце зимування залишає рано, проте до місць гніздувань пересувається поступово й не досить швидко, зазвичай у другій половині квітня. Спочатку прилітає самець. Він 2—3 дні облаштовується, вивчає територію, після чого починає кликати самку криками «зо-зу». Самка у відповідь видає звуки «клі-клі».
Зозулі звичайні своїх гнізд не будують і яєць не насиджують, виявляючи гніздовий паразитизм.
Живе в найрізноманітніших деревних насадженнях, а на півдні України — в очеретяних плавнях. Найчастіше її можна зустріти там, де гніздиться багато співочих пташок. Відомо близько 150 різних видів птахів, яким зозуля підкладає свої яйця. Це насамперед очеретянка, вільшанка, плиска, кропив'янка та інші дрібні співочі пташки. Зозулине яйце має вагу близько 3 г, тоді як у птахів її розмірів вага яйця становить 15 г. І не тільки за розміром і формою, а й за кольором воно схоже на яйце тієї пташки, в гніздо якої зозуля підкладає своє яйце.
Те, що зозуля надто схожа на яструба малого, дуже стає їй у пригоді. Шугаючим польотом над землею, вона лякає маленьких пташок, які злітають зі своїх гнізд, відкриваючи їхнє розташування. Тим часом зозуля зазирає в кожен кущ, спускається на землю, відшукує гнізда потрібних їй пташок, щоб підкласти туди своє яйце. Інколи зозуля непомітно сидить десь на дереві, спостерігає, де пташки будують гнізда, щоб потім при відсутності господарів доповнити їхню кладку своїм яйцем. Поблизу сидить і самець, опустивши вниз крила і трохи піднявши вгору довгий, злегка розчепірений хвіст. Він нахиляється, хитає головою і, роздуваючи горло, не розкриваючи рота, співає свою шлюбну пісню: «зо-зу», «зо-зу». Крик самки при зустрічі з самцем подібний до «клі-клі-клі-клі», рідше вона приглушено регоче — «тюку-тюку-тюку-тюку-тюку». Період розмноження зозулі звичайної досить довгий, відбувається переважно з квітня по травень, але інколи аж по серпень. Яйця зозуля підкладає до птахів родини горобиних. Проте, за результатами дослідження біологів з Кейптаунського університету, самки горобців дронго (Dicrurus adsimilis) вже навчилися виявляти індивідуальні візерунки на яйцях зозулі (Cuculus gularis), що паразитують і підкладають свої яйця у гнізда горобців. Нове дослідження 2023 року показало, що такий унікальний візерунок дозволяє горобцям дронго точно визначати чужі яйця більш як у 90 % випадків.
Зародок в яйці зозулі розвивається швидше, тому й зозуленя вилуплюється на 1—3 дні раніше. Пташеня зозулі вилуплюється на 12 день і важить 3 гр. І ось, ще зовсім маленьке, сліпе зозуленя, якнайзручніше влаштувавшись і підкоряючись інстинкту (у пташеняти на спині є спеціальні рецептори), викидає з гнізда інших пташенят або ж яєчка, якщо пташенята ще не вилупились. Тому названі батьки вигодовують його одного. Та з усім виводком вони і не впоралися б, адже зозуленя дуже ненажерливе. На четвертий день після вилуплення його вага збільшується у 5 разів. Через 20 днів, ще не вміючи літати, зозуленя виходить з гнізда, але ще місяць птахи піклуються про нього, знаходять і годують, хоч іноді доводиться сідати на спину пташеняті, щоб дотягтися до його дзьоба.
Насправді ж зозуля підкладає яйця в чужі гнізда зовсім не через легковажність. Це пристосування пов'язане з особливостями її життя. Вона не може сама насиджувати пташенят, бо несе яйця не відразу, як інші птахи, а з інтервалом у 1—3 дні. У період відкладання яєць вона встигає відкласти 20 і навіть до 26 яєць. Оскільки розвиток зародка закінчується через 11—12 днів, неможливо було б і насиджувати кожне яйце і годувати пташеня окремо. Вільна від клопоту в будуванні гнізда й насиджуванні яєчок, зозуля летить туди, де є багато шкідників лісу.
Зозуля перестає кувати, коли нікуди вже підкладати яйця, бо і відповідні птахи перестають їх відкладати. У вирій на зиму зозулі починають відлітати ще влітку поодинці, а далі вже летять невеликими зграйками. Спочатку відлітають старі птахи, а потім молоді.
Шлюбна пісня
Підчас шлюбного сезону самець вигукує "зо-зу" з періодом 1–1.5 секунди, серіями по 10–20 раз у серії з паузами у кілька секунд між серіями. На початку шлюбного сезену у квітні вигук "зо-зу" відповідає мелодії низхідної малої терції. Згодом цей інтервал стає ширшим і досягає великої терції, потім — кварти. У червні пісня змінюється, і у ній можуть з'явитися навіть висхідні інтервали.
Живлення
Живляться зозулі звичайні на гілках дерев, перш за все гусінню, жуками, мухами, інколи ягодами. За годину зозуля може з'їсти більше 100 гусениць. Спостерігались випадки, коли при великому скупченні волохатої гусені окремі зозулі з'їдали їх за хвилину по 10 штук. Зозуля — єдиний птах, що знищує так багато волохатої гусені (шовкопряда соснового та інших), яка є надзвичайно небезпечним шкідником лісу. Отруйні волоски гусені шовкопрядів не завдають їй ніякої шкоди. Споживаючи таку гусінь, зозуля не змогла б вигодувати нею своїх пташенят, бо для них ті волоски є дуже небезпечними. Шлунок її періодично очищається від колючих волосків гусені виверженням їх разом з кутикулою. Крім того, зозуля знищує багато личинок пильщиків, хрущів, кобилок та інших комах, теж дуже шкідливих. Тому зозуля є надзвичайно корисним птахом.
Образ зозулі у культурі
Про вдачу зозулі, особливості життя і поведінки складено багато легенд, казок, байок, загадок.
В українській культурі
Зозуля — один з українських народних символів. У народній та поетичній мові також використовується інше ім'я зозулі — зигзиця. Зозуля згадується у ряді художніх творів, народних казках та бувальщинах. Часто образ зозулі пов'язаний із жінкою, яка втратила чоловіка.
 | Співає, плаче Ярославна, |  |
— Плач Ярославни, Т. Г. Шевченко | ||
Широкої популярності в українців набула народна пісня "Летіла зозуля".
В японській культурі
Спів зозулі пов'язують з поетичним настроєм та натхненням. Птаху присвячено багато віршів японських ліриків. У середньовіччі існувала традиція подорожувати до місць, де співають зозулі, та складати хайку. Одна з таких подорожей зображена у класичному японському творі Макура но сосі.
| | Навіть у самій столиці | |
— Хайку Мацуо Басьо у перекладі Геннадія Туркова | ||
У давньогрецькій міфології
Зозулю пов'язують з богинею Герою — сестрою та дружиною верховного бога Зевса.
У французькій культурі
Спів зозулі пов'язують з поверненням весни. У деяких регіонах Франції існує прикмета: якщо у кишені є гроші, коли почуєш перший весняний спів зозулі, то увесь рік будеш при грошах.
Спів зозулі у класичній музиці
- У 3-ій сюїті для клавісина Луї-Клода Дакена імітується спів зозулі.
- У своїй Пасторальній симфонії (F-dur) Л. ван Бетховен використовує комбінацію двох нот, що нагадує спів зозулі та створює веселий весняний настрій сільської природи.
- 9-а частина сюїти Карнавал тварин Каміля Сен-Санса носить назву «Зозуля у глибині лісу». Кларнет, розташований по вказівці композитора за кулісами, час від часу виконує пару нот, що імітують кування зозулі.
Див. також
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Птахи в Африці навчилися "маркувати" свої яйця у боротьбі із зозулями. // Автор: Билім Олена. 28.07.2023
- «Пернаті друзі», Гальченко П. Ф.— Київ, видавництво «Урожай», 1978; ст. 97—99
- Народна пісня - "Летіла зозуля"
- Летіла Зозуля.Валерій Судче. (valeriy_sudche)
- Adolphe Orain, De la vie à la mort, J. Maisonneuve, 1898, p. 128
Джерела
- Зозуля звичайна (Cuculus canorus) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- BirdLife International (2004). Cuculus canorus. 2006. IUCN Red List of Threatened Species. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Retrieved on 11 May 2006. Database entry includes justification for why this species is of least concern
- «Пернаті друзі», Гальченко П. Ф.— Київ, видавництво «Урожай», 1978; ст. 97—99
Посилання
- Зозуля [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 506-507. — 1000 екз.
- (European Cuckoo = ) Common Cuckoo - Species text in The Atlas of Southern African Birds [ 18 липня 2015 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Zozulya perenapravlyaye syudi div takozh Zozulya znachennya Zozulya zvichajnaZozulya zvichajna source source Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Zozulepodibni Cuculiformes Rodina Zozulevi Cuculidae Rid Zozulya Cuculus Vid Zozulya zvichajnaBinomialna nazvaCuculus canorus Linnaeus 1758Rozpovsyudzhennya zozuli zvichajnoyi Gnizduvannya Shlyahi migraciyi Zimuvannya Imovirne gnizduvannyaPosilannyaVikishovishe Cuculus canorusVikividi Cuculus canorusEOL 45510716ITIS 177822MSOP 22683873NCBI 55661Fossilworks 373061 Zozu lya zvicha jna Cuculus canorus ptah rodini Zozulevih V Ukrayini gnizdovij gnizdovij parazitizm perelitnij ptah OpisZozulya zvichajna u poloti Zozulya maye dovge tilo 40 sm krila 22 sm zakruglenij hvist na kshtalt shodinok rozmirom 18 sm Hvist majzhe dorivnyuye dovzhini gostrogo dovgogo krila i ce nibi zbilshuye zagalnij rozmir ptaha Vaga zozuli do 100 g trohi bilsha za shpaka Zabarvlennya perevazhno sire Osoblivistyu zozuli ye nayavnist statevogo dimorfizmu Samci mayut spinu ta hvist temno siri gorlo volo grudi svitlo siri inshij bik pir ya bilij z temnoyu poperechnoyu smugoyu dzob chornuvatij nogi korotki Samki burovati zverhu vohristij nalit na voli spina irzhavo ruda z shirokimi chornimi i vuzkimi bilimi poperechnimi smugami Cherez smugaste zabarvlennya zozulyu chasto prijmayut za yastruba malogo Molodi ptahi siruvati zverhu rudi z temnoyu smugoyu po vsomu tulubu RozpovsyudzhennyaZozulya zvichajna meshkaye u Yevropi pivnichno zahidnij tropichnij ta Pivdennij Africi Aziyi okrim Aravijskogo pivostrova ta pivostrova Indostan pivdnya Indokitayu V Ukrayini majzhe po vsij teritoriyi yajce Cuculus canorus canorus Uk u gnizdi Acrocephalus arundinaceus Tuluzkij muzejyajce Cuculus canorus bangsi Uk u gnizdi Phoenicurus moussieri Tuluzkij muzejMiscya isnuvannya poshirennyaZozulya zhive u lisah stepah lisostepah parkah u gorah do 3000 m nad rivnem morya Ptah perelitnij Zimuye u Pivdennij Africi pivdennomu Kitayi ostrovah Zondskogo arhipelagu Osoblivosti povedinki ta rozmnozhennyaZozulya zverhu mimikruye pid hizhogo ptaha yastruba znizu Misce zimuvannya zalishaye rano prote do misc gnizduvan peresuvayetsya postupovo j ne dosit shvidko zazvichaj u drugij polovini kvitnya Spochatku prilitaye samec Vin 2 3 dni oblashtovuyetsya vivchaye teritoriyu pislya chogo pochinaye klikati samku krikami zo zu Samka u vidpovid vidaye zvuki kli kli Zozuli zvichajni svoyih gnizd ne buduyut i yayec ne nasidzhuyut viyavlyayuchi gnizdovij parazitizm Zhive v najriznomanitnishih derevnih nasadzhennyah a na pivdni Ukrayini v ocheretyanih plavnyah Najchastishe yiyi mozhna zustriti tam de gnizditsya bagato spivochih ptashok Vidomo blizko 150 riznih vidiv ptahiv yakim zozulya pidkladaye svoyi yajcya Ce nasampered ocheretyanka vilshanka pliska kropiv yanka ta inshi dribni spivochi ptashki Zozuline yajce maye vagu blizko 3 g todi yak u ptahiv yiyi rozmiriv vaga yajcya stanovit 15 g I ne tilki za rozmirom i formoyu a j za kolorom vono shozhe na yajce tiyeyi ptashki v gnizdo yakoyi zozulya pidkladaye svoye yajce Te sho zozulya nadto shozha na yastruba malogo duzhe staye yij u prigodi Shugayuchim polotom nad zemleyu vona lyakaye malenkih ptashok yaki zlitayut zi svoyih gnizd vidkrivayuchi yihnye roztashuvannya Tim chasom zozulya zaziraye v kozhen kush spuskayetsya na zemlyu vidshukuye gnizda potribnih yij ptashok shob pidklasti tudi svoye yajce Inkoli zozulya nepomitno sidit des na derevi sposterigaye de ptashki buduyut gnizda shob potim pri vidsutnosti gospodariv dopovniti yihnyu kladku svoyim yajcem Poblizu sidit i samec opustivshi vniz krila i trohi pidnyavshi vgoru dovgij zlegka rozchepirenij hvist Vin nahilyayetsya hitaye golovoyu i rozduvayuchi gorlo ne rozkrivayuchi rota spivaye svoyu shlyubnu pisnyu zo zu zo zu Krik samki pri zustrichi z samcem podibnij do kli kli kli kli ridshe vona priglusheno regoche tyuku tyuku tyuku tyuku tyuku Period rozmnozhennya zozuli zvichajnoyi dosit dovgij vidbuvayetsya perevazhno z kvitnya po traven ale inkoli azh po serpen Yajcya zozulya pidkladaye do ptahiv rodini gorobinih Prote za rezultatami doslidzhennya biologiv z Kejptaunskogo universitetu samki gorobciv drongo Dicrurus adsimilis vzhe navchilisya viyavlyati individualni vizerunki na yajcyah zozuli Cuculus gularis sho parazituyut i pidkladayut svoyi yajcya u gnizda gorobciv Nove doslidzhennya 2023 roku pokazalo sho takij unikalnij vizerunok dozvolyaye gorobcyam drongo tochno viznachati chuzhi yajcya bilsh yak u 90 vipadkiv Ocheretyanka stavkova goduye ptashenya zozuli zvichajnoyi Zarodok v yajci zozuli rozvivayetsya shvidshe tomu j zozulenya viluplyuyetsya na 1 3 dni ranishe Ptashenya zozuli viluplyuyetsya na 12 den i vazhit 3 gr I os she zovsim malenke slipe zozulenya yaknajzruchnishe vlashtuvavshis i pidkoryayuchis instinktu u ptashenyati na spini ye specialni receptori vikidaye z gnizda inshih ptashenyat abo zh yayechka yaksho ptashenyata she ne vilupilis Tomu nazvani batki vigodovuyut jogo odnogo Ta z usim vivodkom voni i ne vporalisya b adzhe zozulenya duzhe nenazherlive Na chetvertij den pislya viluplennya jogo vaga zbilshuyetsya u 5 raziv Cherez 20 dniv she ne vmiyuchi litati zozulenya vihodit z gnizda ale she misyac ptahi pikluyutsya pro nogo znahodyat i goduyut hoch inodi dovoditsya sidati na spinu ptashenyati shob dotyagtisya do jogo dzoba Naspravdi zh zozulya pidkladaye yajcya v chuzhi gnizda zovsim ne cherez legkovazhnist Ce pristosuvannya pov yazane z osoblivostyami yiyi zhittya Vona ne mozhe sama nasidzhuvati ptashenyat bo nese yajcya ne vidrazu yak inshi ptahi a z intervalom u 1 3 dni U period vidkladannya yayec vona vstigaye vidklasti 20 i navit do 26 yayec Oskilki rozvitok zarodka zakinchuyetsya cherez 11 12 dniv nemozhlivo bulo b i nasidzhuvati kozhne yajce i goduvati ptashenya okremo Vilna vid klopotu v buduvanni gnizda j nasidzhuvanni yayechok zozulya letit tudi de ye bagato shkidnikiv lisu Zozulya perestaye kuvati koli nikudi vzhe pidkladati yajcya bo i vidpovidni ptahi perestayut yih vidkladati U virij na zimu zozuli pochinayut vidlitati she vlitku poodinci a dali vzhe letyat nevelikimi zgrajkami Spochatku vidlitayut stari ptahi a potim molodi Shlyubna pisnya source source Shlyubna pisnya samcya zozuli pochatok shlyubnogo sezonu melodiya zo zu nablizhena do nizhidnoyi maloyi terciyi source source Shlyubna pisnya samcya zozuli melodiya zo zu nablizhena do velikoyi terciyi source source Shlyubna pisnya samcya zozuli melodiya zo zu nablizhena do nizhidnoyi kvarti Pidchas shlyubnogo sezonu samec vigukuye zo zu z periodom 1 1 5 sekundi seriyami po 10 20 raz u seriyi z pauzami u kilka sekund mizh seriyami Na pochatku shlyubnogo sezenu u kvitni viguk zo zu vidpovidaye melodiyi nizhidnoyi maloyi terciyi Zgodom cej interval staye shirshim i dosyagaye velikoyi terciyi potim kvarti U chervni pisnya zminyuyetsya i u nij mozhut z yavitisya navit vishidni intervali ZhivlennyaZhivlyatsya zozuli zvichajni na gilkah derev persh za vse gusinnyu zhukami muhami inkoli yagodami Za godinu zozulya mozhe z yisti bilshe 100 gusenic Sposterigalis vipadki koli pri velikomu skupchenni volohatoyi guseni okremi zozuli z yidali yih za hvilinu po 10 shtuk Zozulya yedinij ptah sho znishuye tak bagato volohatoyi guseni shovkopryada sosnovogo ta inshih yaka ye nadzvichajno nebezpechnim shkidnikom lisu Otrujni voloski guseni shovkopryadiv ne zavdayut yij niyakoyi shkodi Spozhivayuchi taku gusin zozulya ne zmogla b vigoduvati neyu svoyih ptashenyat bo dlya nih ti voloski ye duzhe nebezpechnimi Shlunok yiyi periodichno ochishayetsya vid kolyuchih voloskiv guseni viverzhennyam yih razom z kutikuloyu Krim togo zozulya znishuye bagato lichinok pilshikiv hrushiv kobilok ta inshih komah tezh duzhe shkidlivih Tomu zozulya ye nadzvichajno korisnim ptahom Obraz zozuli u kulturiPoshtova marka Bilorusi 2014 roku Pro vdachu zozuli osoblivosti zhittya i povedinki skladeno bagato legend kazok bajok zagadok V ukrayinskij kulturi Zozulya odin z ukrayinskih narodnih simvoliv U narodnij ta poetichnij movi takozh vikoristovuyetsya inshe im ya zozuli zigzicya Zozulya zgaduyetsya u ryadi hudozhnih tvoriv narodnih kazkah ta buvalshinah Chasto obraz zozuli pov yazanij iz zhinkoyu yaka vtratila cholovika Spivaye plache Yaroslavna Yak ta zozulenka kuye Slovami zhalyu dodaye Polechu kazhe zigziceyu Tiyeyu chajkoyu vdoviceyu Ta ponad Donom polechu Plach Yaroslavni T G Shevchenko Shirokoyi populyarnosti v ukrayinciv nabula narodna pisnya Letila zozulya V yaponskij kulturi Spiv zozuli pov yazuyut z poetichnim nastroyem ta nathnennyam Ptahu prisvyacheno bagato virshiv yaponskih lirikiv U serednovichchi isnuvala tradiciya podorozhuvati do misc de spivayut zozuli ta skladati hajku Odna z takih podorozhej zobrazhena u klasichnomu yaponskomu tvori Makura no sosi Navit u samij stolici Sercyu stolicya mila Yaksho zozulya kuye Hajku Macuo Baso u perekladi Gennadiya TurkovaU davnogreckij mifologiyi Zozulyu pov yazuyut z bogineyu Geroyu sestroyu ta druzhinoyu verhovnogo boga Zevsa U francuzkij kulturi Spiv zozuli pov yazuyut z povernennyam vesni U deyakih regionah Franciyi isnuye prikmeta yaksho u kisheni ye groshi koli pochuyesh pershij vesnyanij spiv zozuli to uves rik budesh pri groshah Spiv zozuli u klasichnij muzici U 3 ij syuyiti dlya klavisina Luyi Kloda Dakena imituyetsya spiv zozuli U svoyij Pastoralnij simfoniyi F dur L van Bethoven vikoristovuye kombinaciyu dvoh not sho nagaduye spiv zozuli ta stvoryuye veselij vesnyanij nastrij silskoyi prirodi 9 a chastina syuyiti Karnaval tvarin Kamilya Sen Sansa nosit nazvu Zozulya u glibini lisu Klarnet roztashovanij po vkazivci kompozitora za kulisami chas vid chasu vikonuye paru not sho imituyut kuvannya zozuli Div takozhGnizdovij parazitizmPrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Ptahi v Africi navchilisya markuvati svoyi yajcya u borotbi iz zozulyami Avtor Bilim Olena 28 07 2023 Pernati druzi Galchenko P F Kiyiv vidavnictvo Urozhaj 1978 st 97 99 Narodna pisnya Letila zozulya Letila Zozulya Valerij Sudche valeriy sudche Adolphe Orain De la vie a la mort J Maisonneuve 1898 p 128DzherelaZozulya zvichajna Cuculus canorus 5 bereznya 2016 u Wayback Machine BirdLife International 2004 Cuculus canorus 2006 IUCN Red List of Threatened Species IUCN 2006 www iucnredlist org Retrieved on 11 May 2006 Database entry includes justification for why this species is of least concern Pernati druzi Galchenko P F Kiyiv vidavnictvo Urozhaj 1978 st 97 99PosilannyaZozulya 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 506 507 1000 ekz European Cuckoo Common Cuckoo Species text in The Atlas of Southern African Birds 18 lipnya 2015 u Wayback Machine