Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Емі ль Ґу став Фрі дріх Ма ртін Німеллер нім Emil Gustav Friedrich Martin Niemöller 14 січня 1892 Ліппштадт провінція Ве

Мартін Німеллер

Мартін Німеллер

Емі́ль Ґу́став Фрі́дріх Ма́ртін Німеллер (нім. Emil Gustav Friedrich Martin Niemöller; 14 січня 1892, Ліппштадт, провінція Вестфалія, зараз Північний Рейн-Вестфалія — 6 березня 1984, Вісбаден, Гессен) — німецький теолог, лютеранський пастор, антинацистський діяч. Прославився завдяки відомим словам «Коли вони прийшли…».

Мартін Німеллер
нім. Emil Gustav Friedrich Martin Niemöller
image
Основні відомості
Народження14 січня 1892(1892-01-14)
Ліппштадт, Зост, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1][2]
Країна:image Німецька імперія
image Третій Рейх
image Німеччина
Конфесія:лютеранство
Смерть:6 березня 1984(1984-03-06) (92 роки)
Вісбаден, ФРН[1]
Місце поховання:Оснабрюк
Праці й досягнення
Рід діяльності:теологія
Титул:пастор
Нагороди:
image
Залізний хрест 1-го класу
image
Залізний хрест 2-го класу
image
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
image
Лицарський хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
image
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
image
Кавалер Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН
image
Додаткова інформація:антинацистський діяч
image Мартін Німеллер у Вікісховищі
image Висловлюваня у Вікіцитатах

Спочатку Німеллер підтримував політику Гітлера щодо боротьби проти комунізму, сіонізму та атеїзму, однак згодом розчарувався в ній. 1934 року став співзасновником Сповідницької Церкви (нім. Bekennende Kirche) — опозиційного об'єднання німецьких церков, яке відмовлялося співпрацювати з націонал-соціалістичною владою. Заарештований, у 1938–1945 роках перебував у таборах Заксенгаузен і Дахау. Після війни став одним із антивоєнних активістів, пацифістом, закликав світ відмовитися від ядерної зброї. Ініціатор «Штуттґартської декларації вини», яку 1945 року опублікувала Євангелічна церква Німеччини, де Церква визнає свою провину за недостатній спротив нацизму в період Третього Рейху. Мартін Німеллер був віце-президентом «Інтернаціоналу противників війни», президентом Всесвітньої ради церков (1961–1968).

Життєпис

Юність, військова служба

image
Оберлейтенант-цур-зее Німеллер.

Народився в сім'ї пастора. 1900 року сім'я переїхала в Ельберфельд (зараз входить до складу міста Вупперталь). Навчався в евангелістичній гімназії, яку закінчив з відзнакою 1910 року. Вступив до Імператорських військово-морських сил; до і під час Першої світової війни служив на флоті, пішов добровольцем служити на підводних човнах. Старший лейтенант (Oberleutnant zur See), нагороджений Залізним хрестом 2-го та 1-го класу. 1917 року підводний човен, де служив Німеллер, перевозив з Дакару інтернованих німецьких громадян, серед яких був майбутній нобелівський лауреат Альберт Швейцер, з яким Мартін Німеллер згодом потоваришував і після 1945 року вони спільно закликали до ядерного роззброєння. З 15 червня по 29 листопада 1918 року — командир підводного човна UC-67, керуючи якою під час німецько-англійських морських боях у Середземному морі отримав від англійців прізвисько «Мальтійська кара» (англ. the Scourge of Malta). Всього за час бойових дій потопив 3 кораблі загальною водотоннажністю 9 903 тонни.

1919 року одружився з Ельзою Бремер (нім. Else Bremer). Вона народилася 20 липня 1890 року в Ельберфельді, а загинула 7 серпня 1961 року внаслідок ДТП у Данії.

1920 року — командир добровольчого батальйону фрайкору, брав участь у придушенні повстання рурських робітників.

Пастор

Після Першої світової Мартін Німеллер вирішив стати священиком, а роки війни описав у книзі «Від підводного човна до амвона» (нім. Vom U-Boot zur Kanzel, 1934).

Висвячений на пастора 1924 року. 1929 року очолив «Євангелічне товариство» — виборчий комітет у міській раді Мюнстера. 1931 року став парохом у районі (Берлін).

Після приходу НСДАП до влади виступав проти ухвалення антиєврейських законів (наприклад, ) і співпраці Церкви з нацистами.

1934 року видав книгу спогадів «Від підводного човна до амвона» (нім. Vom U-Boot zur Kanzel), яка розійшлася накладом понад 90 тисяч примірників.

Заарештований 1 липня 1937, переведений до в'язниці в Берліні. Судовий процес закінчився 2 березня 1938 року виправдувальним вироком, однак це не задовольнило Адольфа Гітлера, який наказав запроторити Німеллера до концентраційного табору Заксенгаузен. Упродовж 1938–1945 роках перебував у таборах Заксенгаузен і Дахау. У квітні 1945 року групу ув'язнених, серед яких перебував і Німеллер, транспортували з Баварії (де знаходився Дахау) до Тіроля для фізичного знищення. Їх звільнили американські війська.

Мартін Німеллер повернувся до церковної діяльності. Він виступав за перебудову Церкви, був обраний заступником голови Євангелічної церкви Німеччини. Ініціатор і підписант «Штуттґартської декларації вини» 19 жовтня 1945 року, в якій ЄЦН визнає свою провину за недостатній спротив нацизму в період Третього Райху.

Учасник засідання Всесвітньої ради церков у Женеві 1946 року, а 1948 року взяв участь у Генеральній асамблеї Всесвітньої ради церков в Амстердамі.

Співавтор і підписант «Дармштадської заяви про політичний шлях нашого народу» (Darmstädter Wort zum politischen Weg unseres Volkes), опублікованої 8 серпня 1947 року. Це заява про політичну відповідальність Євангелічної церкви Німеччини за наслідки націонал-соціалізму. Крім Німеллера, серед авторів та редакторів цього тексту були німецькі теологи Ганс Йоахім Іванд, Карл Барт і Германн Діем.

Упродовж 1947–1964 років очолював Євангельські церкви Гессе та Нассау.

Антивоєнна діяльність

1946 року розпочав активну міжнародну діяльність, провів тур із лекціями по США. Розпочав діалог між сторонами Холодної війни.

У повоєнні роки перебував з візитами в Данії, Норвегії, Швеції, Англії, Ірландії, Австралії, Новій Зеландії. 1951 року виступав з лекціями в НДР і Югославії, а наступного року на запрошення патріарха Московського і всієї Русі Алексія I відвідав Радянський Союз.

У 1950-х також бував в Індії, Чехословаччині, Польщі, зустрічався з німецькими та закордонними політиками (Конрад Аденауер, Джавахарлал Неру), виступав за відмову від ядерної зброї. 1965 року в Північному В'єтнамі проводив зустріч із Хо Ші Міном.

Військові звання

Нагороди

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118587900 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
    d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мартін Німеллер
  • Життєпис на сторінці martin-niemoeller-stiftung.de (нім.)
  • Leo Stein, I was in Hell with Niemoeller [ 26 січня 2018 у Wayback Machine.] (Fleming H. Revell, 1942) (англ.)
  • Про військову службу Німеллера на підводних човнах під час Першої світової [ 17 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Некролог у «Нью-Йорс Таймс» [ 24 травня 2015 у Wayback Machine.] (8 березня 1984) (англ.)
  • Некролог у «Шпіґелі» [ 30 січня 2015 у Wayback Machine.] (12 березня 1984) (нім.)
  • Vollnhals, Clemens. Die evangelische Kirche nach dem Zusammenbruch: Berichte ausländischer Beobachter aus dem Jahre 1945 [ 30 січня 2015 у Wayback Machine.], Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 1988. — S. 366
  • Harold Marcuse, Martin Niemöller's famous quotation: «First they came for the Communists…» [Архівовано 14 березня 2013 у WebCite] (англ.)
  • Vom KZ Dachau nach Südtirol (нім.)
  • Німеллер на сайті uboat.net [ 7 травня 2021 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Emi l Gu stav Fri drih Ma rtin Nimeller nim Emil Gustav Friedrich Martin Niemoller 14 sichnya 1892 Lippshtadt provinciya Vestfaliya zaraz Pivnichnij Rejn Vestfaliya 6 bereznya 1984 Visbaden Gessen nimeckij teolog lyuteranskij pastor antinacistskij diyach Proslavivsya zavdyaki vidomim slovam Koli voni prijshli Martin Nimellernim Emil Gustav Friedrich Martin NiemollerOsnovni vidomostiNarodzhennya14 sichnya 1892 1892 01 14 Lippshtadt Zost Arnsberg Provinciya Vestfaliya Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 1 2 Krayina Nimecka imperiya Tretij Rejh NimechchinaKonfesiya lyuteranstvoSmert 6 bereznya 1984 1984 03 06 92 roki Visbaden FRN 1 Misce pohovannya OsnabryukPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti teologiyaTitul pastorNagorodi Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Licarskij hrest ordena Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Kavaler Velikogo Hresta ordena Za zaslugi pered FRNDodatkova informaciya antinacistskij diyach Martin Nimeller u VikishovishiVislovlyuvanya u Vikicitatah Spochatku Nimeller pidtrimuvav politiku Gitlera shodo borotbi proti komunizmu sionizmu ta ateyizmu odnak zgodom rozcharuvavsya v nij 1934 roku stav spivzasnovnikom Spovidnickoyi Cerkvi nim Bekennende Kirche opozicijnogo ob yednannya nimeckih cerkov yake vidmovlyalosya spivpracyuvati z nacional socialistichnoyu vladoyu Zaareshtovanij u 1938 1945 rokah perebuvav u taborah Zaksengauzen i Dahau Pislya vijni stav odnim iz antivoyennih aktivistiv pacifistom zaklikav svit vidmovitisya vid yadernoyi zbroyi Iniciator Shtuttgartskoyi deklaraciyi vini yaku 1945 roku opublikuvala Yevangelichna cerkva Nimechchini de Cerkva viznaye svoyu provinu za nedostatnij sprotiv nacizmu v period Tretogo Rejhu Martin Nimeller buv vice prezidentom Internacionalu protivnikiv vijni prezidentom Vsesvitnoyi radi cerkov 1961 1968 ZhittyepisYunist vijskova sluzhba Oberlejtenant cur zee Nimeller Narodivsya v sim yi pastora 1900 roku sim ya pereyihala v Elberfeld zaraz vhodit do skladu mista Vuppertal Navchavsya v evangelistichnij gimnaziyi yaku zakinchiv z vidznakoyu 1910 roku Vstupiv do Imperatorskih vijskovo morskih sil do i pid chas Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv na floti pishov dobrovolcem sluzhiti na pidvodnih chovnah Starshij lejtenant Oberleutnant zur See nagorodzhenij Zaliznim hrestom 2 go ta 1 go klasu 1917 roku pidvodnij choven de sluzhiv Nimeller perevoziv z Dakaru internovanih nimeckih gromadyan sered yakih buv majbutnij nobelivskij laureat Albert Shvejcer z yakim Martin Nimeller zgodom potovarishuvav i pislya 1945 roku voni spilno zaklikali do yadernogo rozzbroyennya Z 15 chervnya po 29 listopada 1918 roku komandir pidvodnogo chovna UC 67 keruyuchi yakoyu pid chas nimecko anglijskih morskih boyah u Seredzemnomu mori otrimav vid anglijciv prizvisko Maltijska kara angl the Scourge of Malta Vsogo za chas bojovih dij potopiv 3 korabli zagalnoyu vodotonnazhnistyu 9 903 tonni 1919 roku odruzhivsya z Elzoyu Bremer nim Else Bremer Vona narodilasya 20 lipnya 1890 roku v Elberfeldi a zaginula 7 serpnya 1961 roku vnaslidok DTP u Daniyi 1920 roku komandir dobrovolchogo bataljonu frajkoru brav uchast u pridushenni povstannya rurskih robitnikiv Pastor Pislya Pershoyi svitovoyi Martin Nimeller virishiv stati svyashenikom a roki vijni opisav u knizi Vid pidvodnogo chovna do amvona nim Vom U Boot zur Kanzel 1934 Visvyachenij na pastora 1924 roku 1929 roku ocholiv Yevangelichne tovaristvo viborchij komitet u miskij radi Myunstera 1931 roku stav parohom u rajoni Berlin Pislya prihodu NSDAP do vladi vistupav proti uhvalennya antiyevrejskih zakoniv napriklad i spivpraci Cerkvi z nacistami 1934 roku vidav knigu spogadiv Vid pidvodnogo chovna do amvona nim Vom U Boot zur Kanzel yaka rozijshlasya nakladom ponad 90 tisyach primirnikiv Zaareshtovanij 1 lipnya 1937 perevedenij do v yaznici v Berlini Sudovij proces zakinchivsya 2 bereznya 1938 roku vipravduvalnim virokom odnak ce ne zadovolnilo Adolfa Gitlera yakij nakazav zaprotoriti Nimellera do koncentracijnogo taboru Zaksengauzen Uprodovzh 1938 1945 rokah perebuvav u taborah Zaksengauzen i Dahau U kvitni 1945 roku grupu uv yaznenih sered yakih perebuvav i Nimeller transportuvali z Bavariyi de znahodivsya Dahau do Tirolya dlya fizichnogo znishennya Yih zvilnili amerikanski vijska Martin Nimeller povernuvsya do cerkovnoyi diyalnosti Vin vistupav za perebudovu Cerkvi buv obranij zastupnikom golovi Yevangelichnoyi cerkvi Nimechchini Iniciator i pidpisant Shtuttgartskoyi deklaraciyi vini 19 zhovtnya 1945 roku v yakij YeCN viznaye svoyu provinu za nedostatnij sprotiv nacizmu v period Tretogo Rajhu Uchasnik zasidannya Vsesvitnoyi radi cerkov u Zhenevi 1946 roku a 1948 roku vzyav uchast u Generalnij asambleyi Vsesvitnoyi radi cerkov v Amsterdami Spivavtor i pidpisant Darmshtadskoyi zayavi pro politichnij shlyah nashogo narodu Darmstadter Wort zum politischen Weg unseres Volkes opublikovanoyi 8 serpnya 1947 roku Ce zayava pro politichnu vidpovidalnist Yevangelichnoyi cerkvi Nimechchini za naslidki nacional socializmu Krim Nimellera sered avtoriv ta redaktoriv cogo tekstu buli nimecki teologi Gans Joahim Ivand Karl Bart i Germann Diem Uprodovzh 1947 1964 rokiv ocholyuvav Yevangelski cerkvi Gesse ta Nassau Antivoyenna diyalnist 1946 roku rozpochav aktivnu mizhnarodnu diyalnist proviv tur iz lekciyami po SShA Rozpochav dialog mizh storonami Holodnoyi vijni U povoyenni roki perebuvav z vizitami v Daniyi Norvegiyi Shveciyi Angliyi Irlandiyi Avstraliyi Novij Zelandiyi 1951 roku vistupav z lekciyami v NDR i Yugoslaviyi a nastupnogo roku na zaproshennya patriarha Moskovskogo i vsiyeyi Rusi Aleksiya I vidvidav Radyanskij Soyuz U 1950 h takozh buvav v Indiyi Chehoslovachchini Polshi zustrichavsya z nimeckimi ta zakordonnimi politikami Konrad Adenauer Dzhavaharlal Neru vistupav za vidmovu vid yadernoyi zbroyi 1965 roku v Pivnichnomu V yetnami provodiv zustrich iz Ho Shi Minom Vijskovi zvannyaMorskij kadet 1 kvitnya 1910 Fenrih cur zee 15 kvitnya 1911 Lejtenant cur zee 27 veresnya 1913 Oberlejtenant cur zee 22 bereznya 1916 Kapitan lejtenant zapasu 27 grudnya 1919 NagorodiZaliznij hrest 2 go klasu 1916 1 go klasu 1918 Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu Orden Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg licarskij hrest Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Plaketa duhovnoyi misiyi Viherna Mizhnarodna Leninska premiya Za zmicnennya miru mizh narodami SRSR 1967 Orden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina velikij hrest 1 go stupenya 1971 Medal Lenina v zoloti NDR 1971 Medal Vilgelma Lojshnera 1972 Medal miru Alberta Shvejcera v zoloti NDR 1977 Pochesnij doktor universitetiv Idena Budapeshta Gettingena Galifaksa Nyu Deli ta Chikago Pochesnij gromadyanin mista VisbadenPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118587900 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Martin NimellerZhittyepis na storinci martin niemoeller stiftung de nim Leo Stein I was in Hell with Niemoeller 26 sichnya 2018 u Wayback Machine Fleming H Revell 1942 angl Pro vijskovu sluzhbu Nimellera na pidvodnih chovnah pid chas Pershoyi svitovoyi 17 zhovtnya 2015 u Wayback Machine angl Nekrolog u Nyu Jors Tajms 24 travnya 2015 u Wayback Machine 8 bereznya 1984 angl Nekrolog u Shpigeli 30 sichnya 2015 u Wayback Machine 12 bereznya 1984 nim Vollnhals Clemens Die evangelische Kirche nach dem Zusammenbruch Berichte auslandischer Beobachter aus dem Jahre 1945 30 sichnya 2015 u Wayback Machine Gottingen Vandenhoeck amp Ruprecht 1988 S 366 Harold Marcuse Martin Niemoller s famous quotation First they came for the Communists Arhivovano 14 bereznya 2013 u WebCite angl Vom KZ Dachau nach Sudtirol nim Nimeller na sajti uboat net 7 travnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ