Мандала - система політичного устрою в середньовічних державах Південно-Східної Азії. Поняття введено істориком Олівером Вільямом Уотерсом в 1982 році і названо по мандалі - колу в індуїстської та буддистської міфології, так як Уотерс порівняв державний устрій з системою пересічних кіл (на противагу ідеї сильної централізованої влади). Мандала нагадує феодальну систему в середньовічній Європі, але відрізняється від неї більшою самостійністю залежних держав. В Азії особисті відносини були важливіші державних, крім того, кожна територія могла підкорятися одночасно кільком урядам, а могла бути повністю самостійною. Це, зокрема, означало, що держави не мали чітко визначених кордонів.
Історія
Історично, державами, що існували за цією системою, були Камбоджа, Суматра, Ява, Аютія, Філіппіни, В'єтнам і Китай. Так, Китай був локальним центром, а навколишні його держави платили Китаю данину. Найбільшими із них були Камбоджа, Лансанг (попередник сучасного Лаосу) і Ланна. Китай при цьому не був єдиним центром - так, після розпаду Лансанг на три лаоських королівства, останні періодично платили данину Китаю, В'єтнаму і Сіяму, при цьому іноді двом або трьом державам одночасно. Система мандали припинила своє існування з приходом європейців і колонізацією Південно-Східної Азії в XIX столітті. Європейці встановили чіткі межі територій, а також ввели європейську систему, при якій кожна територія підпорядковується лише одному суверену. Вся Південно-Східна Азія, крім Сіяму, була колонізована, територія ж Сіаму була істотно зменшена, і країна під загрозою повної втрати суверенітету самостійно перейшла від мандали до сучасного політичного устрою. Найдовше, до початку XX століття, система мандали зберігалася в Лаосі.
Устрій
Зобов'язання кожної зі сторін при взаєминах у суспільстві мандали не були постійними, а залежали від обставин і відносин сторін. Як правило, підлегла сторона повинна була регулярно платити , данина, що складається з рабів і цінних товарів, а також мініатюрні золоті та срібні дерева. Той, хто брав данину, також відповідав подарунками, при цьому вартість подарунків могла виявитися вище, ніж вартість отриманої данини. Підпорядкована сторона також на вимогу, особливо у випадку війни, повинна була надавати людей і запаси продовольства. За це вона отримувала захист у разі нападу на неї інших держав. Крім того, таке положення рятувало підпорядковану сторону від нападу на неї власне держави, що отримувала данину. Як правило, втручання пануючого держави у внутрішні справи підлеглих держав було мінімальним, останнє зберігало свої уряд, армію і систему оподаткування. Ніякої симетрії у відносинах двох сторін не було - наприклад, одержувач данини міг розглядати її як данину, в той час як відправник міг вважати її жестом доброї волі або торговим підприємством.
Однією з відмінних рис мандали була орієнтація на особисті стосунки. Правитель підлеглої держави підкорявся не державі, якій він платив данину, а особисто правителю. Тим самим сильний правитель міг зібрати багато данників, а слабкий - розгубити їх. Передбачається, що швидкий розквіт держави Сукхотаї в правління і занепад після його смерті пов'язаний саме з тим, що число держав, що платять йому данину, істотно збільшилася, але більшість їх перестали платити данину наступним правителям Сукхотайского держави. Правитель залежного держави міг знайти іншого покровителя або навіть вирішити стати повністю незалежним. Покровитель брав запевнення у вірності від правителя підлеглої держави, або іноді від міста, в якому той жив, але не від усього населення прилеглих областей. Цей правитель сам був покровителем дрібніших областей. Ідея територій і кордонів не існувала - НЕ населені території нікому не підкорялися.
Відносини між правителем і данником були винятковими. Один і той же правитель міг платити данину двом або декільком покровителям. У цьому випадку він міг намагатися маніпулювати ними для того, щоб мінімізувати їх втручання в його внутрішні справи. Для самих же держав, що отримують данину, його держава могла служити буферної територією.
Джерела
- Chandler, David. A History of Cambodia. Westview Press, 1983. ISBN 0-8133-3511-6
- Chutintaranond, Sunait, "Mandala, segmentary state, and Politics of Centralization in Medieval Ayudhya," Journal of the Siam Society 78, 1, 1990, p. 1.
- Lieberman, Victor, Strange Parallels: Southeast Asia in Global Context, c. 800—1830, Volume 1: Integration on the Mainland, Cambridge University Press, 2003.
- Stuart-Fox, Martin, The Lao Kingdom of Lan Xang: Rise and Decline, White Lotus, 1998.
- Tambiah, S. J., World Conqueror and World Renouncer, Cambridge, 1976.
- Thongchai Winichakul. Siam Mapped. University of Hawaii Press, 1984. ISBN 0-8248-1974-8
- Wolters, O.W. History, Culture and Region in Southeast Asian Perspectives. Institute of Southeast Asian Studies, 1982. ISBN 0-87727-725-7
- Wolters, O.W. History, Culture and Region in Southeast Asian Perspectives. Institute of Southeast Asian Studies, Revised Edition, 1999.
- Wyatt, David. Thailand: A Short History (2nd edition). Yale University Press, 2003. ISBN 0-300-08475-7
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mandala sistema politichnogo ustroyu v serednovichnih derzhavah Pivdenno Shidnoyi Aziyi Ponyattya vvedeno istorikom Oliverom Vilyamom Uotersom v 1982 roci i nazvano po mandali kolu v induyistskoyi ta buddistskoyi mifologiyi tak yak Uoters porivnyav derzhavnij ustrij z sistemoyu peresichnih kil na protivagu ideyi silnoyi centralizovanoyi vladi Mandala nagaduye feodalnu sistemu v serednovichnij Yevropi ale vidriznyayetsya vid neyi bilshoyu samostijnistyu zalezhnih derzhav V Aziyi osobisti vidnosini buli vazhlivishi derzhavnih krim togo kozhna teritoriya mogla pidkoryatisya odnochasno kilkom uryadam a mogla buti povnistyu samostijnoyu Ce zokrema oznachalo sho derzhavi ne mali chitko viznachenih kordoniv IstoriyaPeresichni mandali blizko 1360 roku Z pivnochi na pivden Lansang Lanna Sukhotayi Ayutiya Kambudzhadesha i Champa Istorichno derzhavami sho isnuvali za ciyeyu sistemoyu buli Kambodzha Sumatra Yava Ayutiya Filippini V yetnam i Kitaj Tak Kitaj buv lokalnim centrom a navkolishni jogo derzhavi platili Kitayu daninu Najbilshimi iz nih buli Kambodzha Lansang poperednik suchasnogo Laosu i Lanna Kitaj pri comu ne buv yedinim centrom tak pislya rozpadu Lansang na tri laoskih korolivstva ostanni periodichno platili daninu Kitayu V yetnamu i Siyamu pri comu inodi dvom abo trom derzhavam odnochasno Sistema mandali pripinila svoye isnuvannya z prihodom yevropejciv i kolonizaciyeyu Pivdenno Shidnoyi Aziyi v XIX stolitti Yevropejci vstanovili chitki mezhi teritorij a takozh vveli yevropejsku sistemu pri yakij kozhna teritoriya pidporyadkovuyetsya lishe odnomu suverenu Vsya Pivdenno Shidna Aziya krim Siyamu bula kolonizovana teritoriya zh Siamu bula istotno zmenshena i krayina pid zagrozoyu povnoyi vtrati suverenitetu samostijno perejshla vid mandali do suchasnogo politichnogo ustroyu Najdovshe do pochatku XX stolittya sistema mandali zberigalasya v Laosi UstrijZobov yazannya kozhnoyi zi storin pri vzayeminah u suspilstvi mandali ne buli postijnimi a zalezhali vid obstavin i vidnosin storin Yak pravilo pidlegla storona povinna bula regulyarno platiti danina sho skladayetsya z rabiv i cinnih tovariv a takozh miniatyurni zoloti ta sribni dereva Toj hto brav daninu takozh vidpovidav podarunkami pri comu vartist podarunkiv mogla viyavitisya vishe nizh vartist otrimanoyi danini Pidporyadkovana storona takozh na vimogu osoblivo u vipadku vijni povinna bula nadavati lyudej i zapasi prodovolstva Za ce vona otrimuvala zahist u razi napadu na neyi inshih derzhav Krim togo take polozhennya ryatuvalo pidporyadkovanu storonu vid napadu na neyi vlasne derzhavi sho otrimuvala daninu Yak pravilo vtruchannya panuyuchogo derzhavi u vnutrishni spravi pidleglih derzhav bulo minimalnim ostannye zberigalo svoyi uryad armiyu i sistemu opodatkuvannya Niyakoyi simetriyi u vidnosinah dvoh storin ne bulo napriklad oderzhuvach danini mig rozglyadati yiyi yak daninu v toj chas yak vidpravnik mig vvazhati yiyi zhestom dobroyi voli abo torgovim pidpriyemstvom Odniyeyu z vidminnih ris mandali bula oriyentaciya na osobisti stosunki Pravitel pidlegloyi derzhavi pidkoryavsya ne derzhavi yakij vin plativ daninu a osobisto pravitelyu Tim samim silnij pravitel mig zibrati bagato dannikiv a slabkij rozgubiti yih Peredbachayetsya sho shvidkij rozkvit derzhavi Sukhotayi v pravlinnya i zanepad pislya jogo smerti pov yazanij same z tim sho chislo derzhav sho platyat jomu daninu istotno zbilshilasya ale bilshist yih perestali platiti daninu nastupnim pravitelyam Sukhotajskogo derzhavi Pravitel zalezhnogo derzhavi mig znajti inshogo pokrovitelya abo navit virishiti stati povnistyu nezalezhnim Pokrovitel brav zapevnennya u virnosti vid pravitelya pidlegloyi derzhavi abo inodi vid mista v yakomu toj zhiv ale ne vid usogo naselennya prileglih oblastej Cej pravitel sam buv pokrovitelem dribnishih oblastej Ideya teritorij i kordoniv ne isnuvala NE naseleni teritoriyi nikomu ne pidkoryalisya Vidnosini mizh pravitelem i dannikom buli vinyatkovimi Odin i toj zhe pravitel mig platiti daninu dvom abo dekilkom pokrovitelyam U comu vipadku vin mig namagatisya manipulyuvati nimi dlya togo shob minimizuvati yih vtruchannya v jogo vnutrishni spravi Dlya samih zhe derzhav sho otrimuyut daninu jogo derzhava mogla sluzhiti bufernoyi teritoriyeyu DzherelaChandler David A History of Cambodia Westview Press 1983 ISBN 0 8133 3511 6 Chutintaranond Sunait Mandala segmentary state and Politics of Centralization in Medieval Ayudhya Journal of the Siam Society 78 1 1990 p 1 Lieberman Victor Strange Parallels Southeast Asia in Global Context c 800 1830 Volume 1 Integration on the Mainland Cambridge University Press 2003 Stuart Fox Martin The Lao Kingdom of Lan Xang Rise and Decline White Lotus 1998 Tambiah S J World Conqueror and World Renouncer Cambridge 1976 Thongchai Winichakul Siam Mapped University of Hawaii Press 1984 ISBN 0 8248 1974 8 Wolters O W History Culture and Region in Southeast Asian Perspectives Institute of Southeast Asian Studies 1982 ISBN 0 87727 725 7 Wolters O W History Culture and Region in Southeast Asian Perspectives Institute of Southeast Asian Studies Revised Edition 1999 Wyatt David Thailand A Short History 2nd edition Yale University Press 2003 ISBN 0 300 08475 7