Словенці Італії — частина словенського етносу, що є автохтонами нинішніх північно-східних земель Італії (прикордонні території області Фріулі-Венеція-Джулія).
Історія
Слов'яни у районі Істрії, Трієсту та Юлійських Альп з'явилися ще у ранньому середньовіччі. Населене словенцями узбережжя північно-східної Адріатики почергово входилодо до складу Візантії, Венеційської республіки та Австро-Угорської імперії.
В 1910 році, згідно перепису населення, проведеного властями Австро-Угорщини, доля словенців у населенні міста Трієст складала біля 25 %. Абсолютна доля словенців цього міста (56916 чол.) була більшою, аніж усе населення Любляни (46630 чол.). В 1920 році за результатами Першої світової війни район навколо Трієста, населений здебільшого словенцями і хорватами, відійшов до Італії. За даними перепису 1921 року у Венеції-Джулії було зафіксовано 271305 словенців, або 28 % всього населення регіону.
В 1941 році фашистська Італія захопила більшу частину словенських земель з містом Любляною включно. У 1945 році Словенії, яка вже була у складі СФРЮ, було повернуто район Горішка і Обално-Крашка. Місто Трієст остаточно закріплюється за Італією в 1954 році.
У 1971 році в провінції Трієст словенці складали 8,2 % (24706 чол.), в провінції Гориція 4,07 % (10533 чол.), в провінції Удіне 3,3 % (16935 чол.). У 1975 році кордон між Італією та СФРЮ було офіційно підтверджено. В даний час населення цього регіону є етнічно різнорідним: є значна словенська меншина по італійський бік кордону, наявна також певна кількість італійців, що залишились у слов'янських країнах.
Мова і особливості словенської спільноти Італії
Загальна кількість мовців, що користуються словенською в Італії — біля 100 тис. осіб. В 1920-х — 1940-х роках на цих землях проводилася політика [sl]. Сюди масово прибували італійські колоністи. Топоніми, імена та прізвища словенців переінакшувалися на італійський манер, заборонялося говорити словенською мовою у громадських місцях (у тому числі в школах). Як наслідок, до цих пір у провінціях Трієст і Гориція зберігається практика подвійних імен — «офіційного» італійського і «домашнього» словенського. У Резії словенські імена і прізвища італізації піддалися ще раніше, оскільки ці області увійшли до складу Італії за наслідками референдуму 1866 року.
Етнічна межа між романським і слов'янським ареалом досі проходить по Красу: на краському плато живуть словенці, а в низині — італійці. Якщо говорити про провінцію Удіне, то межа між словенцями та фріулами проходить по горах: в горах проживають словенці, а що ближче до низині — то частішими стають поселення фріулів. Останніми роками набувають популярності міжетнічні шлюби, збільшується дисперсність проживання двох етносів.
Регіон словенського прикордоння не є однорідним у мовному плані. На півночі розповсюджений діалект каринтійської групи говірок, тоді як на решті території переважають приморські говори. Літературна форма словенської мови не використовується, більшість послуговується [sl]. Крім того, збереження словенських діалектів не скрізь однорідне та обумовлене історичним розвитком провінцій. Якщо в провінціях Гориція і Трієст існують школи зі словенською мовою навчання, а у мові старшого покоління фіксується незначне число запозичень з італійської мови (особливо серед жителів міст), то у північних районах регіону (провінція Удіне) двомовна школа існує тільки в Сан-П'єтро-аль-Натізоне з 2004 року.
Позиція влади
В 2001 році був прийнятий закон про захист словенської етнолінгвістичної автохтонної меншини. За словенською мовою було закріплене використання в адміністративних і судових установах, на цій мові дозволялося подавати запити в офіційні структури й отримувати відповіді. Даний закон обов'язковий для тих громад, де словенці складають більше 15 % виборців, або не менше третини муніципальної ради. Невдовзі у регіоні з'явилися двомовні дорожні вказівники.
Проте під тиском «Національного альянсу» реалізація проекту була відкладена. Праві партії регіональну двомовність розглядають як загрозу національній єдності країни. Так, у законодавстві міста Удіне є положення про те, що етнічна більшість у будь-який момент може відмінити виконання цього закону.
Національне життя словенців Італії сьогодні
У 2010 році Республіка Словенія законодавчо заявила про свою позицію щодо словенців за кордоном, що позитивно вплинуло на стан справ зі словенською меншиною в Італії.
Найбільш організовані словенці в провінціях Трієст, який є культурним центром для словенів Італії, і Гориція. Словенці в провінції Удіне менш активні. У Трієсті діє «Словенська культурна і економічна асоціація» і «Рада словенських організацій». Існує понад 100 культурних об'єднань, включених в три Федерації («Асоціація словенських культурних товариств», «Словенська Просвіта» в Трієсті та «Асоціація словенської католицької освіти» в Гориції). Спортивна організація — «Асоціація словенських спортивних клубів Італії» охоплює більше 50 клубів. Є й словенські медіа — «Приморський щоденник» і Словенська редакція в Регіональному представництві радіотелекаканалу «RAI» і «Радіо Трієст», а також освітні установи, культурні та економічні організації. Освіта словенською мовою включає в себе мережу дитячих садків, початкових і середніх шкіл. Шкільні програми узгоджені з загальноіталійськими програмами, але доповнені компонентом по словенській мові та літературі, а також з географії та історії.
У Трієсті, Удіне і Римі словенську мову вивчають і на університетському рівні. У 1974 році в Трієсті створений Словенський науково-дослідний інститут (SLORI), також працює Відділ історії та етнографії. Видаються книги словенською мовою, які доступні в місцевих бібліотеках і магазинах. У Трієсті функціонує професійний Словенський постійний театр, а також аматорські театральні трупи. Щорічно в Штевер'яні проводиться фестиваль словенської музики.
Див. також
Примітки
- Мартынова М.Ю. Модель Триеста и население итальяно-славянского пограничья / М.Ю. Мартынова // Европа меньшинств — меньшинства в Европе: Этнокультурные, религиозные и языковые группы / Отв. ред. и составители М. Е. Кабицкий, М. Ю. Мартынова. М.: ИЭА РАН, 2016. — С. 149—160.
- Пилипенко Г. П., Ясинская М. В. Экспедиция к словенцам в Италии // Славяноведение. — 2018. — № 1. — С. 107—109.
- Табаринцева-Романова К. М. К вопросу изучения языковых меньшинств в Италии / К. М. Табаринцева-Романова // Известия Уральского государственного университета. Сер. 1, Проблемы образования, науки и культуры. — 2010. — N 2 (75). — С. 229—230.
- Мартынова М.Ю. Модель Триеста и население итальяно-славянского пограничья / М.Ю. Мартынова // Европа меньшинств — меньшинства в Европе: Этнокультурные, религиозные и языковые группы / Отв. ред. и составители М. Е. Кабицкий, М. Ю. Мартынова. М.: ИЭА РАН, 2016. — С. 161—163.
Література
- Bufon M. Razvojne dileme slovensko-italianskega območja stika ter Slovencev v Italiji po vstopu Slovenije v Schengenski prostor. Koper-Trst: Univerza na Primorskem. 2008.
- Gliha Komac N. Slovenščina med jeziki Kanalske doline. Ljubljana, 2009.
- Merkù P. Le tradizioni popolari degli sloveni in Italia. Trieste, 1976.
- Pomorska enciklopedija. Zagreb, kn.7. Zagreb, 2010.
- Срезневский И. И. Фриульские славяне (резияне и словины). — СПб., 1878.
- Strasser Kurt F., Waitzbauer Harald: Über die Grenzen nach Triest. Wanderungen zwischen Karnischen Alpen und Adriatischem Meer. Beč-Köln Weimar, 1999.
- Tomasetig A. Od Idrije do Nediže. Dal judrio al Natisone, Benečija-Slavia Friulana. Reana del Rojale, 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slovenci Italiyi chastina slovenskogo etnosu sho ye avtohtonami ninishnih pivnichno shidnih zemel Italiyi prikordonni teritoriyi oblasti Friuli Veneciya Dzhuliya Slovenski dialekti ItaliyiIstoriyaDiv takozh Slovenska menshina v Italiyi 1920 1947 Slov yani u rajoni Istriyi Triyestu ta Yulijskih Alp z yavilisya she u rannomu serednovichchi Naselene slovencyami uzberezhzhya pivnichno shidnoyi Adriatiki pochergovo vhodilodo do skladu Vizantiyi Venecijskoyi respubliki ta Avstro Ugorskoyi imperiyi V 1910 roci zgidno perepisu naselennya provedenogo vlastyami Avstro Ugorshini dolya slovenciv u naselenni mista Triyest skladala bilya 25 Absolyutna dolya slovenciv cogo mista 56916 chol bula bilshoyu anizh use naselennya Lyublyani 46630 chol V 1920 roci za rezultatami Pershoyi svitovoyi vijni rajon navkolo Triyesta naselenij zdebilshogo slovencyami i horvatami vidijshov do Italiyi Za danimi perepisu 1921 roku u Veneciyi Dzhuliyi bulo zafiksovano 271305 slovenciv abo 28 vsogo naselennya regionu V 1941 roci fashistska Italiya zahopila bilshu chastinu slovenskih zemel z mistom Lyublyanoyu vklyuchno U 1945 roci Sloveniyi yaka vzhe bula u skladi SFRYu bulo povernuto rajon Gorishka i Obalno Krashka Misto Triyest ostatochno zakriplyuyetsya za Italiyeyu v 1954 roci U 1971 roci v provinciyi Triyest slovenci skladali 8 2 24706 chol v provinciyi Goriciya 4 07 10533 chol v provinciyi Udine 3 3 16935 chol U 1975 roci kordon mizh Italiyeyu ta SFRYu bulo oficijno pidtverdzheno V danij chas naselennya cogo regionu ye etnichno riznoridnim ye znachna slovenska menshina po italijskij bik kordonu nayavna takozh pevna kilkist italijciv sho zalishilis u slov yanskih krayinah Mova i osoblivosti slovenskoyi spilnoti ItaliyiZagalna kilkist movciv sho koristuyutsya slovenskoyu v Italiyi bilya 100 tis osib V 1920 h 1940 h rokah na cih zemlyah provodilasya politika sl Syudi masovo pribuvali italijski kolonisti Toponimi imena ta prizvisha slovenciv pereinakshuvalisya na italijskij maner zaboronyalosya govoriti slovenskoyu movoyu u gromadskih miscyah u tomu chisli v shkolah Yak naslidok do cih pir u provinciyah Triyest i Goriciya zberigayetsya praktika podvijnih imen oficijnogo italijskogo i domashnogo slovenskogo U Reziyi slovenski imena i prizvisha italizaciyi piddalisya she ranishe oskilki ci oblasti uvijshli do skladu Italiyi za naslidkami referendumu 1866 roku Etnichna mezha mizh romanskim i slov yanskim arealom dosi prohodit po Krasu na kraskomu plato zhivut slovenci a v nizini italijci Yaksho govoriti pro provinciyu Udine to mezha mizh slovencyami ta friulami prohodit po gorah v gorah prozhivayut slovenci a sho blizhche do nizini to chastishimi stayut poselennya friuliv Ostannimi rokami nabuvayut populyarnosti mizhetnichni shlyubi zbilshuyetsya dispersnist prozhivannya dvoh etnosiv Region slovenskogo prikordonnya ne ye odnoridnim u movnomu plani Na pivnochi rozpovsyudzhenij dialekt karintijskoyi grupi govirok todi yak na reshti teritoriyi perevazhayut primorski govori Literaturna forma slovenskoyi movi ne vikoristovuyetsya bilshist poslugovuyetsya sl Krim togo zberezhennya slovenskih dialektiv ne skriz odnoridne ta obumovlene istorichnim rozvitkom provincij Yaksho v provinciyah Goriciya i Triyest isnuyut shkoli zi slovenskoyu movoyu navchannya a u movi starshogo pokolinnya fiksuyetsya neznachne chislo zapozichen z italijskoyi movi osoblivo sered zhiteliv mist to u pivnichnih rajonah regionu provinciya Udine dvomovna shkola isnuye tilki v San P yetro al Natizone z 2004 roku Poziciya vladiV 2001 roci buv prijnyatij zakon pro zahist slovenskoyi etnolingvistichnoyi avtohtonnoyi menshini Za slovenskoyu movoyu bulo zakriplene vikoristannya v administrativnih i sudovih ustanovah na cij movi dozvolyalosya podavati zapiti v oficijni strukturi j otrimuvati vidpovidi Danij zakon obov yazkovij dlya tih gromad de slovenci skladayut bilshe 15 viborciv abo ne menshe tretini municipalnoyi radi Nevdovzi u regioni z yavilisya dvomovni dorozhni vkazivniki Prote pid tiskom Nacionalnogo alyansu realizaciya proektu bula vidkladena Pravi partiyi regionalnu dvomovnist rozglyadayut yak zagrozu nacionalnij yednosti krayini Tak u zakonodavstvi mista Udine ye polozhennya pro te sho etnichna bilshist u bud yakij moment mozhe vidminiti vikonannya cogo zakonu Nacionalne zhittya slovenciv Italiyi sogodniU 2010 roci Respublika Sloveniya zakonodavcho zayavila pro svoyu poziciyu shodo slovenciv za kordonom sho pozitivno vplinulo na stan sprav zi slovenskoyu menshinoyu v Italiyi Najbilsh organizovani slovenci v provinciyah Triyest yakij ye kulturnim centrom dlya sloveniv Italiyi i Goriciya Slovenci v provinciyi Udine mensh aktivni U Triyesti diye Slovenska kulturna i ekonomichna asociaciya i Rada slovenskih organizacij Isnuye ponad 100 kulturnih ob yednan vklyuchenih v tri Federaciyi Asociaciya slovenskih kulturnih tovaristv Slovenska Prosvita v Triyesti ta Asociaciya slovenskoyi katolickoyi osviti v Goriciyi Sportivna organizaciya Asociaciya slovenskih sportivnih klubiv Italiyi ohoplyuye bilshe 50 klubiv Ye j slovenski media Primorskij shodennik i Slovenska redakciya v Regionalnomu predstavnictvi radiotelekakanalu RAI i Radio Triyest a takozh osvitni ustanovi kulturni ta ekonomichni organizaciyi Osvita slovenskoyu movoyu vklyuchaye v sebe merezhu dityachih sadkiv pochatkovih i serednih shkil Shkilni programi uzgodzheni z zagalnoitalijskimi programami ale dopovneni komponentom po slovenskij movi ta literaturi a takozh z geografiyi ta istoriyi U Triyesti Udine i Rimi slovensku movu vivchayut i na universitetskomu rivni U 1974 roci v Triyesti stvorenij Slovenskij naukovo doslidnij institut SLORI takozh pracyuye Viddil istoriyi ta etnografiyi Vidayutsya knigi slovenskoyu movoyu yaki dostupni v miscevih bibliotekah i magazinah U Triyesti funkcionuye profesijnij Slovenskij postijnij teatr a takozh amatorski teatralni trupi Shorichno v Shtever yani provoditsya festival slovenskoyi muziki Div takozhSlovenskij soyuzPrimitkiMartynova M Yu Model Triesta i naselenie italyano slavyanskogo pogranichya M Yu Martynova Evropa menshinstv menshinstva v Evrope Etnokulturnye religioznye i yazykovye gruppy Otv red i sostaviteli M E Kabickij M Yu Martynova M IEA RAN 2016 S 149 160 Pilipenko G P Yasinskaya M V Ekspediciya k slovencam v Italii Slavyanovedenie 2018 1 S 107 109 Tabarinceva Romanova K M K voprosu izucheniya yazykovyh menshinstv v Italii K M Tabarinceva Romanova Izvestiya Uralskogo gosudarstvennogo universiteta Ser 1 Problemy obrazovaniya nauki i kultury 2010 N 2 75 S 229 230 Martynova M Yu Model Triesta i naselenie italyano slavyanskogo pogranichya M Yu Martynova Evropa menshinstv menshinstva v Evrope Etnokulturnye religioznye i yazykovye gruppy Otv red i sostaviteli M E Kabickij M Yu Martynova M IEA RAN 2016 S 161 163 LiteraturaBufon M Razvojne dileme slovensko italianskega obmocja stika ter Slovencev v Italiji po vstopu Slovenije v Schengenski prostor Koper Trst Univerza na Primorskem 2008 Gliha Komac N Slovenscina med jeziki Kanalske doline Ljubljana 2009 Merku P Le tradizioni popolari degli sloveni in Italia Trieste 1976 Pomorska enciklopedija Zagreb kn 7 Zagreb 2010 Sreznevskij I I Friulskie slavyane reziyane i sloviny SPb 1878 Strasser Kurt F Waitzbauer Harald Uber die Grenzen nach Triest Wanderungen zwischen Karnischen Alpen und Adriatischem Meer Bec Koln Weimar 1999 Tomasetig A Od Idrije do Nedize Dal judrio al Natisone Benecija Slavia Friulana Reana del Rojale 2013