Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Звенигородський чин (неповний) або Деісусний чин зі Звенигорода — частково збережений комплект ікон доби російського середньовіччя, розпізнаний як твір московського іконописця Андрія Рубльова.
 | |
| Творець: | іконописець Андрій Рубльов |
|---|---|
| Час створення: | злам 14 - 15 ст. або початок 15 ст. |
| Розміри: | 160 × 110 та 158 х 108 см |
| Матеріал: | деревина, темпера |
| Зберігається: | Москва, Росія |
| Музей: | Третьяковська галерея |
 «Звенигородський чин»«Деісусний чин» у Вікісховищі | |
Легенда про знахідку
За офіційною версією, неповний деісусний чин (три ікони з семи або дев'яти первісних ) були знайдені у сараї з дровами 1918 року. Їх знайшов Г. Чириков, котрий працював реставратором у Всеросійській комісії зі збереження та розкриття давньоруського живопису.
Ця версія була оприлюднена за звітом Н. Д. Протасова та друкованим статтям І. Е. Грабаря . Але не було знайдено звітів про знахідку, що нетипово для діяльності Всеросійської комісії.
Не збіглися і дати. Ікони потрапили у Московські реставраційні майстерні восьмого жовтня 1918 року, тоді як експедиція реставраторів і шукачів у Звенигороді розпочалась лише 14 жовтня.
Остаточну крапку в історії знахідки ікон поставила доповідь доктора історичних наук Ольги Подобедової (1912-1999), керівника сектора історії давньоруського мистецтва Інституту мистецтвознавства на урочистостях з нагоди 1000-ліття хрещення України-Русі. За її свідченнями ікони не були знайдені у дровах, а їх передав реставраторам експедиції молодий священик Дмитро Крилов. Вважають, що Дмитро Крилов був у Звенигороді на стажуванні і передав майно церкви (нехай і старі ікони) без дозволу архієрея, що могло спровокувати покарання. Аби оминути покарання священика, Грабар та інші оприлюднили версію про знахідку ікон деісуса зі Звенигорода у дровах реставраторами. Так легенда протрималась більше сімдесяти років.
Провенанс і опис
Три ікони Звенигородського чина були реставровані у Москві у 1918-1919 рр. Неповний комплект передали до збірок Державного історичного музею. Лише 1930 року їх передали до Третьяковської галереї.
Ікони поясні, великі за розмірами, а образа перебільшують розміри реальних людей. Виходячи з їх монументального розміру, почались розшуки собору або церкви, для котрих вони первісно призначались. Для ікон такого розміру не підходили ні Успенський собор на Городці Звенигорода, ні навіть собор Різдва Богородиці Саввино-Сторожевського монастиря, ктитором котрого рахувався звенигородський князь. Але замовником таки була якась досить впливова особа того часу.
У повний комплект деісуса мали входити також ікони «Богородиця», «Архангел Гавриїл», «Іван Предтеча», «Апостол Петро», «Іван Хрисостом», «Василій Великий».
Була спроба знайти інші ікони деісуса. Згідно зі згадками архіву Третьяковської галереї, у грудні 1918 року шукачі відбули у село і садибу Кораллово поблизу Звенигорода, у церкву котрих передали якість старовинні ікони, гіпотетично ними могли бути відсутні ікони Звенигородського деісуса. Але в Кораллово ікон потрібного чина не знайдено. Церква садиби була пізніше пограбована, а потім розібрана до фундаментів.
Датування
Датування деісусного чина із Звенигорода тісно пов'язане із періодом життя іконописця Андрія Рубльова. Інші версії не розглядаються, настільки переконані дослідники, що деісус зі Звенигорода був створений ченцем-іконописцем Андрієм Рубльовим та його помічниками. Тому датують або кінцем 14 століття, або першими десятиліттями 15 століття. Останню дату пропонують тому, що на іконах деісуса використані настільки рідкісні колористичні гармонії, котрі пов'язують із останніми роками життя Андрія Рубльова, коли начебто надзвичайно зросли його авторські майстерність і сміливість.
Христос Вседержитель
Середня або центральна ікона деісусного чина. Найбільш пошкоджена серед трьох збережених. Фактично збережена тільки середня дошка дерев'яної ікони із зображенням Христа. Колись він тримав у руці Євангеліє, що на іконі пропало. Була пошкоджена і голова Христа у верхній частині. Аби додати завершеності образу при реставрації створені бічні додатки деревиною у повний колишній розмір без відтворення втрачених частин живопису.
Христос Вседержитель у Андрія Рубльова абсолютно не схожий на грізного і вимогливого суддю грішного людства, котрого зазвичай подавали візантійські майстри. Незважаючи на знання візантійського типу ікон «Христос Вседержитель», Андрій Рубльов створив власну інтерпретацію образа, подавши спокійного, розсудливого і майже слабкого за характером персонажа, що знав всі слабкості і грішного людства.
Навіть збережені рештки колишнього живопису зберегли надзвичайну коштовність колористичних гам, використаних іконописцем з вищим щаблем майстерності і сміливості, притаманним і двом іншим іконам колишнього комплекту.
Подібний образ Христа був сприйнятий тодішніми вірянами і очільниками релігійних громад. Про це свідчать старовинні прориси ікони і копії центральної ікони деісуса, створені у 15 та у 16 століттях . Порівняння з копіями ікони навело на думку, що і у Рубльова Христос колись мав розкрите Євангеліє. Запропоновані і варіанти напису на ньому (пов'язані зі Страшним судом), серед них слова: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!» (Мтв. 11:28).
Архангел Михаїл
Архангел Звенигородського чина не дуже відрізняється типом від архангелів інших деісусів. У символічному образі він представляє Стража Царства Небесного, звідси Царська розкіш його далматика із золотим шитвом, додатково прикрашеним коштовним камінням та пурпур коштовного плаща. Обличчя архангела майже знайоме по зображенням на відомій рубльовській «Трійці» та на фресках Успенського собору міста Володимир. Висока зачіска доповнена небесно-блакитною стрічкою, що додатково мала символізувати ідеальність і внутрішню красу образа.
На іконі значно пошкоджені верхній та нижній кути живопису майже до деревини. Добре видно й подряпини на обличчі архангела, залишені без додаткового тонування і приховування під час реставрації. За сучасними настановами реставрація зупиняється на межі, де починається сучасне втручання у пам'ятку з метою покращення його зовнішнього вигляду.
Апостол Павло
У порівнянні з Христом Вседержителем даний образ досить непогано збережений. Апостол Павло поданий з трохи похиленою головою у бік Христа. В його руках теж був напіврозкритий кодекс, напис на сторінках котрого читався не повністю. Добре збережене обличчя апостола непогано змодельоване фарбами і подає особу як людину похилого віку, хоча в його бороді та волоссі на голові не видно сивини. Про немолодий вік свідчать й опуклі деталі обличчя зображеного святого, підкреслені лініями, котрих нема на обличчях інших персонажів.
Окрема риса образа — світлоносність його одягу та співставлення двох досить незвичних фарб. Якщо світлоносність фарб одягу пов'язує апостола з іншими іконами деісуса, що характеризує зображальний характер ікони, який, ймовірно, належав руці іншого майстра. Тому вважають, що ікона виконана з допомогою або участю якогось помічника Андрія Рубльова.
Див. також
Посилання
1. http://www.pravenc.ru/text/182743.html [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] (Звенигородський чин, опис);
2. https://www.wordproject.org/bibles/uk/40/11.htm#0.
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Звенигородський чин (неповний)
Джерела
- Андреев М. И. Об иконографии Звенигородского чина // Реставрация и исследования памятников культуры. Вып. 2. — М.: Стройиздат, 1982. — С. 45-51.
- Ильин М. А. К датировке «звенигородского чина» // Древнерусское искусство XV — начала XVI веков [т. 1]. — М.: Наука, 1963. — С. 83-92.
- Грабарь И. Э. Андрей Рублев: Очерк творчества художника по данным реставрационных работ 1918-1925 гг. // Вопросы реставрации. М., 1926. Вып. 1. С. 79-85 (переизд.: Грабарь И. Э. О древнерус. искусстве. М., 1966. С. 188-192).
- Грабарь И. Э. В поисках древнерусской живописи // О древнерусском искусстве. М., 1966. С. 43.
Примітки
- Грабарь И. Э. В поисках древнерусской живописи // О древнерусском искусстве. М., 1966. С. 43
- Кавельмахер В. В. Заметки о происхождении «Звенигородского чина» // Древнерусское искусство. Сергий Радонежский и художественная культура Москвы XIV—XV вв. — СПб, 1998. — С. 196—216.
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - БІБЛІЯ.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zvenigorodskij chin nepovnij abo Deisusnij chin zi Zvenigoroda chastkovo zberezhenij komplekt ikon dobi rosijskogo serednovichchya rozpiznanij yak tvir moskovskogo ikonopiscya Andriya Rublova Zvenigorodskij chin Deisusnij chin Tvorec ikonopisec Andrij RublovChas stvorennya zlam 14 15 st abo pochatok 15 st Rozmiri 160 110 ta 158 h 108 smMaterial derevina temperaZberigayetsya Moskva RosiyaMuzej Tretyakovska galereya Zvenigorodskij chin Deisusnij chin u VikishovishiLegenda pro znahidkuZa oficijnoyu versiyeyu nepovnij deisusnij chin tri ikoni z semi abo dev yati pervisnih buli znajdeni u sarayi z drovami 1918 roku Yih znajshov G Chirikov kotrij pracyuvav restavratorom u Vserosijskij komisiyi zi zberezhennya ta rozkrittya davnoruskogo zhivopisu Cya versiya bula oprilyudnena za zvitom N D Protasova ta drukovanim stattyam I E Grabarya Ale ne bulo znajdeno zvitiv pro znahidku sho netipovo dlya diyalnosti Vserosijskoyi komisiyi Ne zbiglisya i dati Ikoni potrapili u Moskovski restavracijni majsterni vosmogo zhovtnya 1918 roku todi yak ekspediciya restavratoriv i shukachiv u Zvenigorodi rozpochalas lishe 14 zhovtnya Ostatochnu krapku v istoriyi znahidki ikon postavila dopovid doktora istorichnih nauk Olgi Podobedovoyi 1912 1999 kerivnika sektora istoriyi davnoruskogo mistectva Institutu mistectvoznavstva na urochistostyah z nagodi 1000 littya hreshennya Ukrayini Rusi Za yiyi svidchennyami ikoni ne buli znajdeni u drovah a yih peredav restavratoram ekspediciyi molodij svyashenik Dmitro Krilov Vvazhayut sho Dmitro Krilov buv u Zvenigorodi na stazhuvanni i peredav majno cerkvi nehaj i stari ikoni bez dozvolu arhiyereya sho moglo sprovokuvati pokarannya Abi ominuti pokarannya svyashenika Grabar ta inshi oprilyudnili versiyu pro znahidku ikon deisusa zi Zvenigoroda u drovah restavratorami Tak legenda protrimalas bilshe simdesyati rokiv Provenans i opisTri ikoni Zvenigorodskogo china buli restavrovani u Moskvi u 1918 1919 rr Nepovnij komplekt peredali do zbirok Derzhavnogo istorichnogo muzeyu Lishe 1930 roku yih peredali do Tretyakovskoyi galereyi Ikoni poyasni veliki za rozmirami a obraza perebilshuyut rozmiri realnih lyudej Vihodyachi z yih monumentalnogo rozmiru pochalis rozshuki soboru abo cerkvi dlya kotrih voni pervisno priznachalis Dlya ikon takogo rozmiru ne pidhodili ni Uspenskij sobor na Gorodci Zvenigoroda ni navit sobor Rizdva Bogorodici Savvino Storozhevskogo monastirya ktitorom kotrogo rahuvavsya zvenigorodskij knyaz Ale zamovnikom taki bula yakas dosit vplivova osoba togo chasu U povnij komplekt deisusa mali vhoditi takozh ikoni Bogorodicya Arhangel Gavriyil Ivan Predtecha Apostol Petro Ivan Hrisostom Vasilij Velikij Bula sproba znajti inshi ikoni deisusa Zgidno zi zgadkami arhivu Tretyakovskoyi galereyi u grudni 1918 roku shukachi vidbuli u selo i sadibu Korallovo poblizu Zvenigoroda u cerkvu kotrih peredali yakist starovinni ikoni gipotetichno nimi mogli buti vidsutni ikoni Zvenigorodskogo deisusa Ale v Korallovo ikon potribnogo china ne znajdeno Cerkva sadibi bula piznishe pograbovana a potim rozibrana do fundamentiv DatuvannyaDatuvannya deisusnogo china iz Zvenigoroda tisno pov yazane iz periodom zhittya ikonopiscya Andriya Rublova Inshi versiyi ne rozglyadayutsya nastilki perekonani doslidniki sho deisus zi Zvenigoroda buv stvorenij chencem ikonopiscem Andriyem Rublovim ta jogo pomichnikami Tomu datuyut abo kincem 14 stolittya abo pershimi desyatilittyami 15 stolittya Ostannyu datu proponuyut tomu sho na ikonah deisusa vikoristani nastilki ridkisni koloristichni garmoniyi kotri pov yazuyut iz ostannimi rokami zhittya Andriya Rublova koli nachebto nadzvichajno zrosli jogo avtorski majsternist i smilivist Hristos VsederzhitelSerednya abo centralna ikona deisusnogo china Najbilsh poshkodzhena sered troh zberezhenih Faktichno zberezhena tilki serednya doshka derev yanoyi ikoni iz zobrazhennyam Hrista Kolis vin trimav u ruci Yevangeliye sho na ikoni propalo Bula poshkodzhena i golova Hrista u verhnij chastini Abi dodati zavershenosti obrazu pri restavraciyi stvoreni bichni dodatki derevinoyu u povnij kolishnij rozmir bez vidtvorennya vtrachenih chastin zhivopisu Hristos Vsederzhitel u Andriya Rublova absolyutno ne shozhij na griznogo i vimoglivogo suddyu grishnogo lyudstva kotrogo zazvichaj podavali vizantijski majstri Nezvazhayuchi na znannya vizantijskogo tipu ikon Hristos Vsederzhitel Andrij Rublov stvoriv vlasnu interpretaciyu obraza podavshi spokijnogo rozsudlivogo i majzhe slabkogo za harakterom personazha sho znav vsi slabkosti i grishnogo lyudstva Navit zberezheni reshtki kolishnogo zhivopisu zberegli nadzvichajnu koshtovnist koloristichnih gam vikoristanih ikonopiscem z vishim shablem majsternosti i smilivosti pritamannim i dvom inshim ikonam kolishnogo komplektu Podibnij obraz Hrista buv sprijnyatij todishnimi viryanami i ochilnikami religijnih gromad Pro ce svidchat starovinni prorisi ikoni i kopiyi centralnoyi ikoni deisusa stvoreni u 15 ta u 16 stolittyah Porivnyannya z kopiyami ikoni navelo na dumku sho i u Rublova Hristos kolis mav rozkrite Yevangeliye Zaproponovani i varianti napisu na nomu pov yazani zi Strashnim sudom sered nih slova Prijdit do Mene usi strudzheni ta obtyazheni i Ya vas zaspokoyu Mtv 11 28 Arhangel Mihayil Arhangel Mihayil Tretyakovska galereya Arhangel Zvenigorodskogo china ne duzhe vidriznyayetsya tipom vid arhangeliv inshih deisusiv U simvolichnomu obrazi vin predstavlyaye Strazha Carstva Nebesnogo zvidsi Carska rozkish jogo dalmatika iz zolotim shitvom dodatkovo prikrashenim koshtovnim kaminnyam ta purpur koshtovnogo plasha Oblichchya arhangela majzhe znajome po zobrazhennyam na vidomij rublovskij Trijci ta na freskah Uspenskogo soboru mista Volodimir Visoka zachiska dopovnena nebesno blakitnoyu strichkoyu sho dodatkovo mala simvolizuvati idealnist i vnutrishnyu krasu obraza Na ikoni znachno poshkodzheni verhnij ta nizhnij kuti zhivopisu majzhe do derevini Dobre vidno j podryapini na oblichchi arhangela zalisheni bez dodatkovogo tonuvannya i prihovuvannya pid chas restavraciyi Za suchasnimi nastanovami restavraciya zupinyayetsya na mezhi de pochinayetsya suchasne vtruchannya u pam yatku z metoyu pokrashennya jogo zovnishnogo viglyadu Apostol PavloMonografichna zala Tretyakovskoyi galereyi de eksponuyut ikoni roboti Andriya Rublova Foto 2014 r U porivnyanni z Hristom Vsederzhitelem danij obraz dosit nepogano zberezhenij Apostol Pavlo podanij z trohi pohilenoyu golovoyu u bik Hrista V jogo rukah tezh buv napivrozkritij kodeks napis na storinkah kotrogo chitavsya ne povnistyu Dobre zberezhene oblichchya apostola nepogano zmodelovane farbami i podaye osobu yak lyudinu pohilogo viku hocha v jogo borodi ta volossi na golovi ne vidno sivini Pro nemolodij vik svidchat j opukli detali oblichchya zobrazhenogo svyatogo pidkresleni liniyami kotrih nema na oblichchyah inshih personazhiv Okrema risa obraza svitlonosnist jogo odyagu ta spivstavlennya dvoh dosit nezvichnih farb Yaksho svitlonosnist farb odyagu pov yazuye apostola z inshimi ikonami deisusa sho harakterizuye zobrazhalnij harakter ikoni yakij jmovirno nalezhav ruci inshogo majstra Tomu vvazhayut sho ikona vikonana z dopomogoyu abo uchastyu yakogos pomichnika Andriya Rublova Div takozhIsus Hristos Ikonopis Andrij Rublov Tretyakovska galereya Vizantijska kultura Vizantijske mistectvo Serednovichna kultura Pavlo apostol Arhangel Mihayil IkonostasPosilannyaPortal Mistectvo Portal Zhivopis Portal Hristiyanstvo 1 http www pravenc ru text 182743 html 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Zvenigorodskij chin opis 2 https www wordproject org bibles uk 40 11 htm 0 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zvenigorodskij chin nepovnij DzherelaAndreev M I Ob ikonografii Zvenigorodskogo china Restavraciya i issledovaniya pamyatnikov kultury Vyp 2 M Strojizdat 1982 S 45 51 Ilin M A K datirovke zvenigorodskogo china Drevnerusskoe iskusstvo XV nachala XVI vekov t 1 M Nauka 1963 S 83 92 Grabar I E Andrej Rublev Ocherk tvorchestva hudozhnika po dannym restavracionnyh rabot 1918 1925 gg Voprosy restavracii M 1926 Vyp 1 S 79 85 pereizd Grabar I E O drevnerus iskusstve M 1966 S 188 192 Grabar I E V poiskah drevnerusskoj zhivopisi O drevnerusskom iskusstve M 1966 S 43 PrimitkiGrabar I E V poiskah drevnerusskoj zhivopisi O drevnerusskom iskusstve M 1966 S 43 Kavelmaher V V Zametki o proishozhdenii Zvenigorodskogo china Drevnerusskoe iskusstvo Sergij Radonezhskij i hudozhestvennaya kultura Moskvy XIV XV vv SPb 1998 S 196 216 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2016 Procitovano 12 kvitnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya BIBLIYa