Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Пан Каньовський» — балет на 3 дії Михайла Вериківського. Перший український національний балет, присвячений героїчній боротьбі українського народу проти панщини у другій половині XVIII століття.
| «Пан Каньовський» | |
|---|---|
 Сцена з балету М. Вериківського «Пан Каньовський»: Любина — В. Дуленко, Ярош — В. Литвиненко | |
| Композитор | Михайло Вериківський |
| Кількість дій | 3 дії |
| Перша постановка | |
| Місце першої постановки | Харківський оперний театр |
| Інформація у Вікіданих | |
Прем'єра відбулася на сцені Харківського оперного театру 19 квітня 1931 року.
Опис
В основі лібрето українська народна історична пісня «У містечку Богуславку…» про трагічну долю красуні Бондарівни, що гордо відкинула залицяння магната Потоцького, не скорилася йому. Смерть Бондарівни викликала спалах народного гніву.
Михайло Вериківський роботу над літературною основою балету розпочав у 1925 році, клавір був закінчений у 1926 році, а єдиний варіант партитури датований жовтнем–груднем 1929 року. Композитор працював над балетом «Пан Каньовський» протягом усього життя. У кожній наступній редакції твір М. Вериківського отримував нову назву: «Ягелло», «Весняна казка», «Бондарівна»
Постановний склад
- Постановка — Василь Верховинець та Василь Литвиненко;
- Лібрето — Ю. Ткаченко та Михайло Вериківський;
- Художник — Іван Курочка-Армашевський;
- Диригент — Михайло Вериківський.
Артисти
- Любина Бондарівна — Валентина Дуленко;
- Ярош — Василь Литвиненко;
- пан Каньовський — Михайло Мономахов.
У виставі брали участь: Галина Лерхе, Клавдія Васіна, Ростислав Захаров, Олександр Соболь, Антоніна Яригіна, Костянтин Муллер та інші.
Сприйняття
Актори про постановку
Валентина Дуленко: «Працюючи з нами, Василь Миколайович (Верховинець) постійно підкреслював, що в народному танці усе повинно співати — голова, руки, ноги, плечі, а головне — душа[…] Репетиції з Василем Миколайовичем завжди проходили дуже продуктивно, і у мене склалось враження, що Литвиненко готовив танці начорно, а Верховинець відпрацьовував їх, доводив до досконалості, тобто здійснював ювелірну, парадну роботу».
Олесандр Соболь: «Верховинець вимагав, щоб у виставі не було значних відхилень від фольклору, щоб всюди зберігався національний колорит, бо інакше не здійсниться українська постановка. Артисти усе це розуміли і цілком його підтримували[…] За порадою Верховинця, до спектаклю увійшло багато обрядових танців, пов'язаних з весіллям і збиранням хліба. Балет іскрився безліччю яскравих сцен народного гуляння. Оті птахи, оті звірі, оті рухи на ходулях — все те прикрашало постановку, сприяло успіхові спектаклю. Тільки дякуючи Верховинцю, ми в усіх танцювальних побудовах, у кожній мізансцені відчули справжній український аромат, відчули, як і в якому стилі повинен проходити весь балет. Навіть в чисто класичних танцях заявились певні національні ознаки, аби класика органічно поєднувалась з національним колоритом і не вибивалась із стилю».
Науковці про балет
Оксана Давидова: «У своєму першому балеті М. Вериківський не відійшов від принципу народної музики як основи твору, зокрема — тих самих веснянок, які стали одними з головних мотивів танцювальних сюїт балету. Як зазначає відома українська дослідниця хореографічного жанру М. Загайкевич, однією з найцікавіших рис спектаклю „Пан Каньовський“ є характеристика певних героїв і ключових моментів сюжету через певний фольклорний жанр: так, наприклад, для створення образів гайдамаків композитор використав козачок, а задля відтворення емоційних моментів народного гніву — інтонації героїчних пісень і дум. На думку М. Загайкевич, саме „Пан Каньовський“ М. Вериківського проклав шлях становленню сучасного українського балету».
Тетяна Зайдель: «…у процесі роботи над втіленням „Пана Каньовського“ були створені зразки жіночого, чоловічого і дуетного танців національного класичного балету, а також кордебалетних танцювальних композицій і структур, що синтезували елементи класичної та української народно-сценічної хореографії. Чоловічий танець, сповнений стрімких обертань і високих стрибків, гармонійно поєднався з різноманітними формами класичних чоловічих варіацій. Жіночі танці характерні легкими і високими стрибками, вишуканою пластикою рук. Для танцювального дуету були характерні своєрідно переінтоновані класичні пози, оригінальне поєднання елементів традиційного па-де-де з структурними особливостями народного парного танцю».
Наталія Семенова: «…в ній (виставі) сміливо для того періоду здійснено синтез рухів класичного й українського народного танців. Класичні дуетні та сольні танці змінювалися масовими народними танцями і навпаки. У деяких фрагментах постановники забарвлювали класичні па позами та положеннями, характерними для танцю народного, використовували яскраві елементи фольклорної танцювальної техніки, особливу увагу приділяли взаємовідносинам у парі та підтримкам. Крім того, в балеті вперше український жіночий танець було виконано з використанням техніки танцю на пуантах, що свідчило про високий рівень української хореографічної культури».
Постановки
- 1931 р. — Київська державна академічна українська опера (18 жовтня 1931 року), постановка — Василя Верховинця та Василя Литвиненка, художники — Іван Курочка-Армашевський та Наталія Алексеєва-Горбунова, диригент — Микола Радзієвський; Любина Бондарівна — Олександра Гаврилова, Софья — Клавдія Васіна, Марина — В. Бакалейникова, Ярош — Василь Литвиненко, пан Каневский — К. Манкутевич, пан Тридурский — Миколай Дельсон.
- 1932 р. — Державний робітничий оперний театр (Дніпропетровський театр), балетмейстер Павло Йоркин.
- 1932 р. — Державна українська Лівобережна опера, балетмейстер — Ф. Пинно.
Примітки
- Бентя Ю. В. Особовий фонд композитора Михайла Вериківського (з нових надходжень ЦДАМЛМ України) / Ю. В. Бентя // Архіви України. — 2012. — № 4 (280). — С. 76—87.
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2020.
- Л. П. Косаківська, О. І. Чепалов. Танцювальний фольклор і становлення українського національного хореографічного мистецтва.
- Оксана Давидова. Михайло Вериківський. Становлення творчої особистості (1923-1941 роки).
- › bitstream › 6.pdf Музика українського балету 19 ст.-20 ст (PDF).
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2021.
- Художньо-документальна виставка "150-річчя Національної опери України ".
- Павел Йоркин — главный балетмейстер театра Навои в 1944-1953 годы.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pan Kanovskij balet na 3 diyi Mihajla Verikivskogo Pershij ukrayinskij nacionalnij balet prisvyachenij geroyichnij borotbi ukrayinskogo narodu proti panshini u drugij polovini XVIII stolittya Balet Pan Kanovskij Scena z baletu M Verikivskogo Pan Kanovskij Lyubina V Dulenko Yarosh V LitvinenkoKompozitorMihajlo VerikivskijKilkist dij3 diyiPersha postanovkaMisce pershoyi postanovkiHarkivskij opernij teatrInformaciya u Vikidanih Prem yera vidbulasya na sceni Harkivskogo opernogo teatru 19 kvitnya 1931 roku OpisV osnovi libreto ukrayinska narodna istorichna pisnya U mistechku Boguslavku pro tragichnu dolyu krasuni Bondarivni sho gordo vidkinula zalicyannya magnata Potockogo ne skorilasya jomu Smert Bondarivni viklikala spalah narodnogo gnivu Mihajlo Verikivskij robotu nad literaturnoyu osnovoyu baletu rozpochav u 1925 roci klavir buv zakinchenij u 1926 roci a yedinij variant partituri datovanij zhovtnem grudnem 1929 roku Kompozitor pracyuvav nad baletom Pan Kanovskij protyagom usogo zhittya U kozhnij nastupnij redakciyi tvir M Verikivskogo otrimuvav novu nazvu Yagello Vesnyana kazka Bondarivna Postanovnij skladPostanovka Vasil Verhovinec ta Vasil Litvinenko Libreto Yu Tkachenko ta Mihajlo Verikivskij Hudozhnik Ivan Kurochka Armashevskij Dirigent Mihajlo Verikivskij ArtistiLyubina Bondarivna Valentina Dulenko Yarosh Vasil Litvinenko pan Kanovskij Mihajlo Monomahov U vistavi brali uchast Galina Lerhe Klavdiya Vasina Rostislav Zaharov Oleksandr Sobol Antonina Yarigina Kostyantin Muller ta inshi SprijnyattyaAktori pro postanovku Valentina Dulenko Pracyuyuchi z nami Vasil Mikolajovich Verhovinec postijno pidkreslyuvav sho v narodnomu tanci use povinno spivati golova ruki nogi plechi a golovne dusha Repeticiyi z Vasilem Mikolajovichem zavzhdi prohodili duzhe produktivno i u mene sklalos vrazhennya sho Litvinenko gotoviv tanci nachorno a Verhovinec vidpracovuvav yih dovodiv do doskonalosti tobto zdijsnyuvav yuvelirnu paradnu robotu Olesandr Sobol Verhovinec vimagav shob u vistavi ne bulo znachnih vidhilen vid folkloru shob vsyudi zberigavsya nacionalnij kolorit bo inakshe ne zdijsnitsya ukrayinska postanovka Artisti use ce rozumili i cilkom jogo pidtrimuvali Za poradoyu Verhovincya do spektaklyu uvijshlo bagato obryadovih tanciv pov yazanih z vesillyam i zbirannyam hliba Balet iskrivsya bezlichchyu yaskravih scen narodnogo gulyannya Oti ptahi oti zviri oti ruhi na hodulyah vse te prikrashalo postanovku spriyalo uspihovi spektaklyu Tilki dyakuyuchi Verhovincyu mi v usih tancyuvalnih pobudovah u kozhnij mizansceni vidchuli spravzhnij ukrayinskij aromat vidchuli yak i v yakomu stili povinen prohoditi ves balet Navit v chisto klasichnih tancyah zayavilis pevni nacionalni oznaki abi klasika organichno poyednuvalas z nacionalnim koloritom i ne vibivalas iz stilyu Naukovci pro balet Oksana Davidova U svoyemu pershomu baleti M Verikivskij ne vidijshov vid principu narodnoyi muziki yak osnovi tvoru zokrema tih samih vesnyanok yaki stali odnimi z golovnih motiviv tancyuvalnih syuyit baletu Yak zaznachaye vidoma ukrayinska doslidnicya horeografichnogo zhanru M Zagajkevich odniyeyu z najcikavishih ris spektaklyu Pan Kanovskij ye harakteristika pevnih geroyiv i klyuchovih momentiv syuzhetu cherez pevnij folklornij zhanr tak napriklad dlya stvorennya obraziv gajdamakiv kompozitor vikoristav kozachok a zadlya vidtvorennya emocijnih momentiv narodnogo gnivu intonaciyi geroyichnih pisen i dum Na dumku M Zagajkevich same Pan Kanovskij M Verikivskogo proklav shlyah stanovlennyu suchasnogo ukrayinskogo baletu Tetyana Zajdel u procesi roboti nad vtilennyam Pana Kanovskogo buli stvoreni zrazki zhinochogo cholovichogo i duetnogo tanciv nacionalnogo klasichnogo baletu a takozh kordebaletnih tancyuvalnih kompozicij i struktur sho sintezuvali elementi klasichnoyi ta ukrayinskoyi narodno scenichnoyi horeografiyi Cholovichij tanec spovnenij strimkih obertan i visokih stribkiv garmonijno poyednavsya z riznomanitnimi formami klasichnih cholovichih variacij Zhinochi tanci harakterni legkimi i visokimi stribkami vishukanoyu plastikoyu ruk Dlya tancyuvalnogo duetu buli harakterni svoyeridno pereintonovani klasichni pozi originalne poyednannya elementiv tradicijnogo pa de de z strukturnimi osoblivostyami narodnogo parnogo tancyu Nataliya Semenova v nij vistavi smilivo dlya togo periodu zdijsneno sintez ruhiv klasichnogo j ukrayinskogo narodnogo tanciv Klasichni duetni ta solni tanci zminyuvalisya masovimi narodnimi tancyami i navpaki U deyakih fragmentah postanovniki zabarvlyuvali klasichni pa pozami ta polozhennyami harakternimi dlya tancyu narodnogo vikoristovuvali yaskravi elementi folklornoyi tancyuvalnoyi tehniki osoblivu uvagu pridilyali vzayemovidnosinam u pari ta pidtrimkam Krim togo v baleti vpershe ukrayinskij zhinochij tanec bulo vikonano z vikoristannyam tehniki tancyu na puantah sho svidchilo pro visokij riven ukrayinskoyi horeografichnoyi kulturi Postanovki1931 r Kiyivska derzhavna akademichna ukrayinska opera 18 zhovtnya 1931 roku postanovka Vasilya Verhovincya ta Vasilya Litvinenka hudozhniki Ivan Kurochka Armashevskij ta Nataliya Alekseyeva Gorbunova dirigent Mikola Radziyevskij Lyubina Bondarivna Oleksandra Gavrilova Sofya Klavdiya Vasina Marina V Bakalejnikova Yarosh Vasil Litvinenko pan Kanevskij K Mankutevich pan Tridurskij Mikolaj Delson 1932 r Derzhavnij robitnichij opernij teatr Dnipropetrovskij teatr baletmejster Pavlo Jorkin 1932 r Derzhavna ukrayinska Livoberezhna opera baletmejster F Pinno PrimitkiBentya Yu V Osobovij fond kompozitora Mihajla Verikivskogo z novih nadhodzhen CDAMLM Ukrayini Yu V Bentya Arhivi Ukrayini 2012 4 280 S 76 87 Arhiv originalu za 22 veresnya 2020 L P Kosakivska O I Chepalov Tancyuvalnij folklor i stanovlennya ukrayinskogo nacionalnogo horeografichnogo mistectva Oksana Davidova Mihajlo Verikivskij Stanovlennya tvorchoyi osobistosti 1923 1941 roki bitstream 6 pdf Muzika ukrayinskogo baletu 19 st 20 st PDF Arhiv originalu za 4 lyutogo 2021 Hudozhno dokumentalna vistavka 150 richchya Nacionalnoyi operi Ukrayini Pavel Jorkin glavnyj baletmejster teatra Navoi v 1944 1953 gody