Ваза Франсуа

Ваза Франсуа, або Кратер Клітія — чорнофігурний кратер з волютами, який ознаменував собою переломний етап у давньогрецькій кераміці.

Ваза Франсуа
Дата створення / заснування	570-ті до н. е.
Місце розташування	Національний археологічний музей Флоренції
Творець	Клітій і ^d
Зображує	^d і ^d
У збірках	Національний археологічний музей Флоренції
Дата відкриття (винаходу)	1844
Місце відкриття	К'юзі
Ширина	57 см
Висота	66 см
Ваза Франсуа у Вікісховищі

Ваза знайдена 1844 року у етруському похованні некрополя Фонте-Ротелла поблизу сучасного муніципалітету Кьюзі в Італії археологом (чиє прізвище дало назву вазі). Датована близько 570 до н. е.. Нині зберігається в археологічному музеї Флоренції. На корпусі кратера містяться два написи «Έργότιμος μεποιεσεν» та «Κλειτίας μεγραφσεν», що означає відповідно «Мене створив та «Мене розписав Клітій». Висота кратера становить 0,66 м, максимальний діаметр — 1,8 м.

У 19 столітті Ваза Франсуа виставлялась у музеї Флоренції та одразу стала одним з найпопулярніших експонатів. Через необережність охоронець розбив її на 638 уламків. Вазу було склеєно, а тріщини заповнено гіпсом.

Розпис вази

Ваза Франсуа унікальна тим, що містить на 6 фризах більше ніж 200 різних фігур грецької міфології. На верхньому фризі, на шиї кратера, сторона А зображує полювання на Калідонського вепря, а також героїв Мелеагра, Пелея та Аталанту. Дія відбувається в оточенні двох сфінксів, які відділені орнаментальною смугою лотоса і пальметами. З іншого боку вази на цьому ж фризі змальована сцена танцюючої афінської молоді на чолі з Тесеєм, який грає на лірі, стоячи навпроти Аріадни.

На другому згори фризі на стороні А зображені колісниці в русі як частина поховальної процесії Патрокла, влаштованої його другом Ахіллом і останній рік Троянської війни. Ахілл стоїть перед бронзовою триногою - один з призів, що здобули герої Діомед та Одіссей. На стороні Б лапітів із кентаврами. Найвідоміша з цих баталій відбулася на весіллі Пейрітоя та Гіпподамії. Сцена також зображує смерть героя лапітів Кенея.

Третій фриз найвищий з обох сторін та найвідоміший у верхній частині тіла посудини. Він зображує хід богів на весіллі Пелея і Фетіди. Через численні відомі деталі про цю процесію весільна хода якнайбільше пасувала для прикраси центрального поясу вазу. Наприкінці процесії показано власне Пелея між вівтарем і храмом, у якому зображена сидячи Фетіда. Дорогою Пелей зустрічає свого вчителя кентавра Хірона, який очолює ходу разом з божественною Іридою. Їх супроводжують численні інші божества.

Четвертий фриз на стороні А зображує Ахіллеса, що чатує у засідці на Троїла за воротами Трої. На стороні Б сцена повернення Гефеста на Олімп. Гефест піднімається верхи на мулі, до олімпійських богів його веде Діоніс. За ними слідують групи силен та німф.

П'ятий фриз, найнижчий, показує численні фігури сфінксів і грифонів, обрамлені орнаментами із квітів лотоса та пальметами, а також леопардів і левів, що напали на бика, кабана й оленя.

На ніжках вази з обох сторін розпис зображує битву пігмеїв і журавлів. Ручки також прикрашені: на їхній зовнішній стороні зображена, так звана, Господиня тварин, над нею віньєтка показує Аякса, що несе мертвого Ахілла. Внутрішні зони ручок показують Горгону з крилами.

Література

• John D. Beazley: Attic Black-figure Vase-painters. Oxford 1956, S. 76 Nr. 1.
• John D. Beazley: The Development of Attic Black-Figure. 2. revidierte Auflage. Berkeley 1986, S. 24-34.
• Erika Simon: Die griechischen Vasen. München 1976, S. 69-77.
• Antonio Minto: Il Vaso François. Florenz 1960.
• Mauro Cristofani et al.: Materiali per servire alla storia del Vaso François (Bollettino d'arte, Serie speciale 1). Rom 1981.

Посилання

• Франсуа ваза // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

• François Vase [ 10 січня 2010 у Wayback Machine.]