Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Агафонов Валеріан Костянтинович (31 липня 1863 — 27 січня 1955) — російський геолог і ґрунтознавець, популяризатор природознавства, професор Таврійського університету (м. Сімферополь), з 1922 професор Сорбонни (Париж).
| Агафонов Валеріан Костянтинович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 19 (31) липня 1863[1] Q4259700?, Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Помер | 27 січня 1955 (91 рік) або 28 січня 1955[2](91 рік) Ніцца, Приморські Альпи, Четверта Французька республіка |
| Поховання | Російський цвинтар Кокад |
| Країна |  Російська імперія Російська республіка Південь Росії Третя французька республіка Режим Віші Четверта Французька республіка |
| Діяльність | геолог, письменник, ґрунтознавець, педолог, революціонер |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
| Галузь | геологія[3], ґрунтознавство, географія, педологія (ґрунтознавство)[3] і політична діяльність[3][3] |
| Заклад | Санкт-Петербурзький Імператорський університет Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського |
| Науковий керівник | Докучаєв Василь Васильович |
| Нагороди |  |
 Роботи у Вікіджерелах Агафонов Валеріан Костянтинович у Вікісховищі | |
У 1889 закінчив Петербурзький університет, де головним чином і працював. Учень В. В. Докучаєва, однокурсник та близький друг В. І. Вернадського, з яким працював в експедиції В. В. Докучаєва у Полтавській губернії. В складі Полтавської експедиції В. В. Докучаєва досліджував ґрунти Прилуцького повіту, брав участь у багатотомному виданні матеріалів до оцінки земель Прилуцького повіту Полтавської губернії В. В. Докучаєва
Дав геологічний опис Прилуччини і Миргородщини (у виданні «Материалы к оценке земель Полтавской губернии», 1892—1894), склав ґрунтову карту Полтавщини (1893). У 1902 отримав премію ім. графа Д. А. Толстого Петербурзької АН за комплексне вивчення земель Полтавської губернії.
У зв'язку з участю в революційних подіях у 1906 емігрував, спочатку до Женеви, а згодом у Париж. Працював у різних науково-дослідних інститутах Франції (до 1917), викладав у Паризькому університеті мінералогію, ґрунтознавство.
Повернувся з еміграції в 1917 до Петрограда, коли В. І. Вернадський став товаришем міністра освіти при Тимчасовому уряді, працював у Вченому сільськогосподарському комітеті при Міністерстві землеробства Росії, одночасно в Комісії з вивчення природних виробничих сил (КЕПС), з напряму ґрунтознавства. В 1920 переїздить до Криму та бере участь в діяльності Комісії з вивчення ґрунтів Криму, був професором університету в Сімферополі.
В жовтні 1920 повернувся до Франції. Досліджував територію Франції та Північної Африки, склав першу ґрунтово-генетичну карту Франції у масштабі 1:25 млн (1936).
Завдяки В. К. Агафонову В. І. Вернадський отримав перший грант Фонду Розенталя на дослідження живої речовини.
У 1936 вийшла його головна праця французькою мовою «Почвы Франции с точки зрения почвоведения» (Париж, 1936), присвячена В. В. Докучаєву. Залишив праці про В. І. Вернадського.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- Czech National Authority Database
- Вергунов В. А. История почвоведения от Гийома Левассара де Боплана до В. К. Агофонова (в аспекте культурных связей Украины и Франции) // Вісник ХНАУ № 3, 2009, Ґрунтознавство 21[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з червня 2019]
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. — Т. 2: Володимир Іванович Вернадський. Листування з українськими вченими. — Кн. 1: Листування: А-Г. — K., 2011. — 824 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Agafonov Agafonov Valerian Kostyantinovich 31 lipnya 1863 27 sichnya 1955 rosijskij geolog i gruntoznavec populyarizator prirodoznavstva profesor Tavrijskogo universitetu m Simferopol z 1922 profesor Sorbonni Parizh Agafonov Valerian KostyantinovichNarodivsya19 31 lipnya 1863 1 Q4259700 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer27 sichnya 1955 1955 01 27 91 rik abo 28 sichnya 1955 1955 01 28 2 91 rik Nicca Primorski Alpi Chetverta Francuzka respublikaPohovannyaRosijskij cvintar KokadKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Pivden Rosiyi Tretya francuzka respublika Rezhim Vishi Chetverta Francuzka respublikaDiyalnistgeolog pismennik gruntoznavec pedolog revolyucionerAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitetGaluzgeologiya 3 gruntoznavstvo geografiya pedologiya gruntoznavstvo 3 i politichna diyalnist 3 3 ZakladSankt Peterburzkij Imperatorskij universitet Tavrijskij nacionalnij universitet imeni V I VernadskogoNaukovij kerivnikDokuchayev Vasil VasilovichNagorodiRoboti u Vikidzherelah Agafonov Valerian Kostyantinovich u Vikishovishi U 1889 zakinchiv Peterburzkij universitet de golovnim chinom i pracyuvav Uchen V V Dokuchayeva odnokursnik ta blizkij drug V I Vernadskogo z yakim pracyuvav v ekspediciyi V V Dokuchayeva u Poltavskij guberniyi V skladi Poltavskoyi ekspediciyi V V Dokuchayeva doslidzhuvav grunti Priluckogo povitu brav uchast u bagatotomnomu vidanni materialiv do ocinki zemel Priluckogo povitu Poltavskoyi guberniyi V V Dokuchayeva Dav geologichnij opis Priluchchini i Mirgorodshini u vidanni Materialy k ocenke zemel Poltavskoj gubernii 1892 1894 sklav gruntovu kartu Poltavshini 1893 U 1902 otrimav premiyu im grafa D A Tolstogo Peterburzkoyi AN za kompleksne vivchennya zemel Poltavskoyi guberniyi U zv yazku z uchastyu v revolyucijnih podiyah u 1906 emigruvav spochatku do Zhenevi a zgodom u Parizh Pracyuvav u riznih naukovo doslidnih institutah Franciyi do 1917 vikladav u Parizkomu universiteti mineralogiyu gruntoznavstvo Povernuvsya z emigraciyi v 1917 do Petrograda koli V I Vernadskij stav tovarishem ministra osviti pri Timchasovomu uryadi pracyuvav u Vchenomu silskogospodarskomu komiteti pri Ministerstvi zemlerobstva Rosiyi odnochasno v Komisiyi z vivchennya prirodnih virobnichih sil KEPS z napryamu gruntoznavstva V 1920 pereyizdit do Krimu ta bere uchast v diyalnosti Komisiyi z vivchennya gruntiv Krimu buv profesorom universitetu v Simferopoli V zhovtni 1920 povernuvsya do Franciyi Doslidzhuvav teritoriyu Franciyi ta Pivnichnoyi Afriki sklav pershu gruntovo genetichnu kartu Franciyi u masshtabi 1 25 mln 1936 Zavdyaki V K Agafonovu V I Vernadskij otrimav pershij grant Fondu Rozentalya na doslidzhennya zhivoyi rechovini U 1936 vijshla jogo golovna pracya francuzkoyu movoyu Pochvy Francii s tochki zreniya pochvovedeniya Parizh 1936 prisvyachena V V Dokuchayevu Zalishiv praci pro V I Vernadskogo PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Vergunov V A Istoriya pochvovedeniya ot Gijoma Levassara de Boplana do V K Agofonova v aspekte kulturnyh svyazej Ukrainy i Francii Visnik HNAU 3 2009 Gruntoznavstvo 21 nedostupne posilannya ros nedostupne posilannya z chervnya 2019 DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Vibrani naukovi praci akademika V I Vernadskogo T 2 Volodimir Ivanovich Vernadskij Listuvannya z ukrayinskimi vchenimi Kn 1 Listuvannya A G K 2011 824 s