Іван Зайц (Ivan Zajc; 3 серпня 1832, Рієка — 16 грудня 1914, Загреб, Австро-Угорщина) — хорватський композитор, диригент і педагог.
Іван Зайц Ivan Zajc | |
---|---|
Основна інформація | |
Повне ім'я | нім. Giovanni von Seitz |
Дата народження | 3 серпня 1832 |
Місце народження | Рієка |
Дата смерті | 16 грудня 1914 (82 роки) |
Місце смерті | Загреб, Австро-Угорщина |
Поховання | Мирогойське кладовище[1] |
Громадянство | Австрійська імперія |
Національність | хорват |
Професія | композитор і диригент |
Освіта | Міланська консерваторія |
Жанр | класична музика: опери, п'єси, кантати, романси і оперети |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Іван Зайц закінчив Міланську консерваторію (1855, учень Лауро Россі) з першою премією за оперу «Тіролезка» (італ. La Tirolese), яка в тому ж році була поставлена на сцені. Перед Зайцем відкривалася італійська кар'єра, але смерть батьків змусила його повернутися в Рієку, де він посів пост концертмейстера міського театру і викладача струнних у міському Філармонійному інституті. До цього періоду відноситься його опера «Амелія» (1860, за драмою Ф. Шіллера «Розбійники»), що мала значний успіх у публіки.
У 1862–70 роках Зайц жив і працював у Відні, де писав переважно оперети.
У 1870 році Іван Зайц повернувся до Хорватії і зайняв відразу 2 посади: директора і головного диригента Загребської опери (до 1889 р.) і директора Хорватського музичного інституту (до 1908 року). Власне діяльність Зайца на цих постах вважається підвалиною так званого «відродження» хорватської музики початку XX століття.
У творчості композитора цього періоду, зокрема, яскраво виділяються опери «Нікола Шубич Зрінськи» (хорв. Nikola Šubić Zrinski, 1876) і «Лізонька» (хорв. Lizinka, 1878, за повістю російського класика О. С. Пушкіна «Панянка-селянка»); у доробку Івана Зайца також багато мес, інструментальних п'єс, кантат, хорів, пісень, романсів тощо.
Перелік головних творів
- La tirolese, прем'єра відбулася у Мілані 4 травня 1855 року;
- Amelia ossia Il bandito, Рієка, 24 квітня 1860 року;
- Mannschaft an Bord, Відень, 15 грудня 1863 року;
- Fitzliputzli, Відень, 5 листопада 1864 року;
- Die lazzaroni vom Stanzel, Відень, 4 травня 1865 року;
- Die Hexe von Boissy, Відень, 24 квітня 1866 року;
- Nachtschwärmer, Відень, 10 листопада 1866 року;
- Das Rendezvous in der Schweiz, Відень, 3 квітня 1867;
- Das Gaugericht, Відень, 14 вересня 1867 року;
- Nach Mekka, Відень, 11 січня 1868 року;
- Somnambula, Відень, 21 січня 1868 року;
- Schützen von einst und jetzt, Відень, 25 липня 1868 року;
- Meister Puff, Відень, 22 травня 1869 року;
- Mislav, Загреб, 2 лютого 1870 року;
- Ban Leget, Загреб, 16 липня 1872 року;
- Der gefangene Amor, Відень, 21 вересня 1874 року;
- Nikola Šubić Zrinski, Загреб, 4 листопада 1876 року;
- Lizinka, Загреб, 12 листопада 1878 року;
- Der Wildling, Загреб, 23 вересня 1905 року;
- Prvi grijeh, Загреб, 25 квітня 1907 року; 18 грудня 1912 року;
- Oče naš, Загреб, 16 грудня 1911 року.
Примітки
- https://www.gradskagroblja.hr/trazilica-pokojnika/15
Джерела, посилання та література
- на сайті Хорватського національного театру імені Івана Зайца (м. Рієка) (хор.)
- Josip Andreis: Ivan Zajc, Encyclopedia of Music, No. 3, Мирослав Крлежа Lexicographic Institute, Zagreb. Translated to English by Tomislav Pisk for the Nikola Šubić Zrinski libretto book published by Croatia Records. (англ.)
- Hubert Pettan, Popis skladbi Ivana Zajca [List of compositions by Ivan Zajc]. Zagreb: Jugoslavenska akademija znanosti i umjetnosti, 1956. (хор.)
- Zdravko Blažeković, Ivan Zajc u ogledalu svoje korespondencije [Ivan Zajc reflected in his correspondence], Arti musices X/1 (1979), 43-77. (хор.)
- Marija Božić, ur., Tragovima glazbene baštine: Ivan Zajc, u povodu 150. obljetnice rođenja [On the path of music heritage: Ivan Zajc, on the 150th anniversary of his birth], Zagreb: Zagreb: Muzički informativni centar Koncertne direkcije Zagreb, 1982. (хор.)
- Lovro Županović, ur., Zbornik radova sa znanstvnog skupa održanog u povodu 150. obljetnice rođenja Ivana Zajca [Proceedings of the conference held on the 150th anniversary of Ivan Zajc's birth]. Zagreb, Jugoslavenska akademija znanosti i umjetnosti, 1982. (хор.)
- Hubert Pettan, Hrvatska opera: Ivan Zajc. II [Croatian opera: Ivan Zajc. II. Zagreb: Muzički informativni centar Koncertne direkcije Zagreb, 1983. (хор.)
- Stanislav Tuksar, ur., Rani Zajc, Rijeka-Milano-Rijeka (1832.-1862.) [Early Zajc, Rijeka-Milan-Rijeka (1982—1862)]. Rijeka: Hrvatsko narodno kazalište Ivaa pl. Zajca, 1998. (хор.)
- Zdravko Blažeković, Glazba osjenjena politikom: Studije o hrvatskoj glazbi između 17. i 19. stoljeća. Zagreb: Matica hrvatska, 2002. (хор.)
- Vjera Katalinić/Stanislav Tuksar, ur., Mladi Zajc, Beč = Young Zajc, Vienna, 1862.-1870. Rijeka: Izdavački centar Rijeka, 2003. (хор.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Zajc Ivan Zajc 3 serpnya 1832 Riyeka 16 grudnya 1914 Zagreb Avstro Ugorshina horvatskij kompozitor dirigent i pedagog Ivan Zajc Ivan ZajcZobrazhennyaOsnovna informaciyaPovne im yanim Giovanni von SeitzData narodzhennya3 serpnya 1832 1832 08 03 Misce narodzhennyaRiyekaData smerti16 grudnya 1914 1914 12 16 82 roki Misce smertiZagreb Avstro UgorshinaPohovannyaMirogojske kladovishe 1 GromadyanstvoAvstrijska imperiyaNacionalnisthorvatProfesiyakompozitor i dirigentOsvitaMilanska konservatoriyaZhanrklasichna muzika operi p yesi kantati romansi i opereti Fajli u VikishovishiBiografiyaVidtvorennya kabinetu kompozitora u muzeyi mista ZagrebaPam yatnik kompozitoru u Riyeci pered teatrom Ivan Zajc zakinchiv Milansku konservatoriyu 1855 uchen Lauro Rossi z pershoyu premiyeyu za operu Tirolezka ital La Tirolese yaka v tomu zh roci bula postavlena na sceni Pered Zajcem vidkrivalasya italijska kar yera ale smert batkiv zmusila jogo povernutisya v Riyeku de vin posiv post koncertmejstera miskogo teatru i vikladacha strunnih u miskomu Filarmonijnomu instituti Do cogo periodu vidnositsya jogo opera Ameliya 1860 za dramoyu F Shillera Rozbijniki sho mala znachnij uspih u publiki U 1862 70 rokah Zajc zhiv i pracyuvav u Vidni de pisav perevazhno opereti U 1870 roci Ivan Zajc povernuvsya do Horvatiyi i zajnyav vidrazu 2 posadi direktora i golovnogo dirigenta Zagrebskoyi operi do 1889 r i direktora Horvatskogo muzichnogo institutu do 1908 roku Vlasne diyalnist Zajca na cih postah vvazhayetsya pidvalinoyu tak zvanogo vidrodzhennya horvatskoyi muziki pochatku XX stolittya U tvorchosti kompozitora cogo periodu zokrema yaskravo vidilyayutsya operi Nikola Shubich Zrinski horv Nikola Subic Zrinski 1876 i Lizonka horv Lizinka 1878 za povistyu rosijskogo klasika O S Pushkina Panyanka selyanka u dorobku Ivana Zajca takozh bagato mes instrumentalnih p yes kantat horiv pisen romansiv tosho Perelik golovnih tvorivLa tirolese prem yera vidbulasya u Milani 4 travnya 1855 roku Amelia ossia Il bandito Riyeka 24 kvitnya 1860 roku Mannschaft an Bord Viden 15 grudnya 1863 roku Fitzliputzli Viden 5 listopada 1864 roku Die lazzaroni vom Stanzel Viden 4 travnya 1865 roku Die Hexe von Boissy Viden 24 kvitnya 1866 roku Nachtschwarmer Viden 10 listopada 1866 roku Das Rendezvous in der Schweiz Viden 3 kvitnya 1867 Das Gaugericht Viden 14 veresnya 1867 roku Nach Mekka Viden 11 sichnya 1868 roku Somnambula Viden 21 sichnya 1868 roku Schutzen von einst und jetzt Viden 25 lipnya 1868 roku Meister Puff Viden 22 travnya 1869 roku Mislav Zagreb 2 lyutogo 1870 roku Ban Leget Zagreb 16 lipnya 1872 roku Der gefangene Amor Viden 21 veresnya 1874 roku Nikola Subic Zrinski Zagreb 4 listopada 1876 roku Lizinka Zagreb 12 listopada 1878 roku Der Wildling Zagreb 23 veresnya 1905 roku Prvi grijeh Zagreb 25 kvitnya 1907 roku 18 grudnya 1912 roku Oce nas Zagreb 16 grudnya 1911 roku Primitkihttps www gradskagroblja hr trazilica pokojnika 15Dzherela posilannya ta literaturana sajti Horvatskogo nacionalnogo teatru imeni Ivana Zajca m Riyeka hor Josip Andreis Ivan Zajc Encyclopedia of Music No 3 Miroslav Krlezha Lexicographic Institute Zagreb Translated to English by Tomislav Pisk for the Nikola Subic Zrinski libretto book published by Croatia Records angl Hubert Pettan Popis skladbi Ivana Zajca List of compositions by Ivan Zajc Zagreb Jugoslavenska akademija znanosti i umjetnosti 1956 hor Zdravko Blazekovic Ivan Zajc u ogledalu svoje korespondencije Ivan Zajc reflected in his correspondence Arti musices X 1 1979 43 77 hor Marija Bozic ur Tragovima glazbene bastine Ivan Zajc u povodu 150 obljetnice rođenja On the path of music heritage Ivan Zajc on the 150th anniversary of his birth Zagreb Zagreb Muzicki informativni centar Koncertne direkcije Zagreb 1982 hor Lovro Zupanovic ur Zbornik radova sa znanstvnog skupa odrzanog u povodu 150 obljetnice rođenja Ivana Zajca Proceedings of the conference held on the 150th anniversary of Ivan Zajc s birth Zagreb Jugoslavenska akademija znanosti i umjetnosti 1982 hor Hubert Pettan Hrvatska opera Ivan Zajc II Croatian opera Ivan Zajc II Zagreb Muzicki informativni centar Koncertne direkcije Zagreb 1983 hor Stanislav Tuksar ur Rani Zajc Rijeka Milano Rijeka 1832 1862 Early Zajc Rijeka Milan Rijeka 1982 1862 Rijeka Hrvatsko narodno kazaliste Ivaa pl Zajca 1998 hor Zdravko Blazekovic Glazba osjenjena politikom Studije o hrvatskoj glazbi između 17 i 19 stoljeca Zagreb Matica hrvatska 2002 hor Vjera Katalinic Stanislav Tuksar ur Mladi Zajc Bec Young Zajc Vienna 1862 1870 Rijeka Izdavacki centar Rijeka 2003 hor