Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Референдум про незалежність Чорногорії референдум про незалежність Республіки Чорногорії і вихід її зі складу державного

Референдум про незалежність Чорногорії (2006)

Референдум про незалежність Чорногорії (2006)

Референдум про незалежність Чорногорії — референдум про незалежність Республіки Чорногорії і вихід її зі складу державного союзу Сербії і Чорногорії відбувся 21 травня 2006 року. Загальна явка на референдумі склала 86,5 %. Для того, щоб Чорногорія вийшла з державного союзу з Сербією було потрібно 55 % голосів тих, хто проголосував. ЄС, ООН, Китай і Росія висловили намір поважати результати референдуму. 55,5 % проголосували за незалежність Чорногорії та 44,5 % віддали свої голоси проти порушення державного союзу з Сербією.

Історія Чорногорії
image
Історія Чорногорії
Іллірія
Іллірик
Далмація
Превалітанія
Дукля
Князівство Зета
Венеційська Албанія
Санджак Чорногорія
Князь-єпископство
Князівство Чорногорія
Королівство Чорногорія
Зетська бановина
Королівство Чорногорія
Соціалістична Республіка Чорногорія
СФРЮ
Республіка Чорногорія
Сербія і Чорногорія
Чорногорія

До 23 травня результати референдуму були визнані всіма п'ятьма постійними членами Ради Безпеки ООН, що свідчило про те, що після проголошення незалежності Чорногорією піде її міжнародно-правове визнання. 31 травня були оприлюднені результати референдуму, які підтверджували незалежність Чорногорії. Після цього 3 червня 2006 року парламент Чорногорії офіційно опублікував декларацію про незалежність.

Після цього союз Сербії і Чорногорії припинив своє існування. Сербія стала правонаступницею Сербії і Чорногорії. Уряд країни заявив про те, що в самій Сербії незабаром буде прийнята нова конституція.

Конституційне законодавство

Процес виходу зі складу державного союзу Сербії і Чорногорії регулювався Конституційної хартії Сербії та Чорногорії, прийнятої 4 лютого 2003 року парламентом Союзної Республіки Югославія. Стаття 60 Конституції вимагала, щоб пройшло не менше трьох років з моменту ратифікації даної хартії, до того як одна з республік може вийти з державного союзу. Це означало, що виходить із союзу держава (у цьому випадку Чорногорія), подаючи заявку на вступ до міжнародних організацій (наприклад до Організації Об'єднаних Націй) повинна бути визнана світовим співтовариством, а Сербія стає правонаступницею Сербії і Чорногорії.

На шляху до референдуму

За Конституцією Чорногорії державний статус не може бути змінений без всенародного референдуму. Закон про референдум був внесений на обговорення в чорногорський парламент президентом Філіпом Вуяновичем. 2 березня 2006 року закон про референдум був одноголосно прийнятий.

Прийнятий закон про референдум зобов'язував парламент поважати результати волевиявлення народу. Результати референдуму повинні бути оприлюднені протягом 15 днів, а рішення, яке буде винесено в ході голосування має бути виконане в ході 60 днів. Керівництво Сербії заявило, що воно буде поважати результати референдуму, і не втручатися в суверенітет Чорногорії.

Передумови проведення референдуму

Переговори між владою Чорногорії та опозицією про умови проведення референдуму йшли з початку 2006 року. Спочатку опозиція, що виступала проти самостійності Чорногорії, категорично відмовлялася обговорювати навіть саму ідею проведення референдуму. Євросоюз запропонував своє посередництво. Посередницька місія була покладена на спецпредставника ЄС Мирослава Лайчака. У ході подальшого обговорення опозиція прийняла ідею референдуму і домовилася з правлячою коаліцією про умови його проведення. Тим не менш, залишалися розбіжності з ключового питання — про більшість, необхідному для прийняття рішення.

Згідно з чорногорським законом про референдум, для прийняття рішення необхідно було набрати 50 % плюс один голос брали участь у референдумі при обов'язкову явку в 50 %. Опозиція ж вимагала забезпечити участь у референдумі не тільки населення самої Чорногорії, але і чорногорців, які живуть у Сербії. У цих умовах Мирослав Лайчак запропонував свою формулу: Євросоюз визнає незалежність Чорногорії, якщо за неї проголосують 55 % від числа що беруть участь у референдумі. Ця формула викликала бурхливо негативну реакцію в Чорногорії. Прем'єр-міністр Міло Джукановіч попередив, що вона несе в собі небезпеку для стабільності Чорногорії.

Питання референдуму

image
Червоним кольором відмічені муніципалітети де більшість висловилася, за незалежність. Синім відзначені території, де більшість населення проголосувала за збереження союзу із Сербією

Питання поставлене на референдумі звучав так:

  • Желите ли да Република Црна Гора буде независна држава са пуним међународно-правним субјективитетом?
  • Želite li da Republika Crna Gora bude nezavisna država sa punim međunarodno-pravnim subjektivitetom?

Блоки

За незалежність виступали такі політичні сили:

Прихильники незалежності робили ставку на історію Чорногорії і права національних меншин. Чорногорія була визнана незалежною державою ще в 1878 році в ході Берлінського конгресу. У 1918 році незалежність країни була ліквідована, коли в умовах закінчення Першої світової війни асамблея Чорногорії прийняла акт об'єднання з Сербією. Прихильники Незалежності обіцяли всім національним меншинам повне дотримання їх прав в незалежній Чорногорії. Лідером прихильників Незалежності був Міло Джуканович.

За продовження союзу з Сербією виступали:

  • Соціалістична народна партія Чорногорії
  • Народна партія Чорногорії
  • Демократична сербська партія
  • Сербська народна партія

Опозиційні політичні сили, які виступали за збереження Сербії і Чорногорії, об'єднавшись в «Блок за любов» робили ставку на підтримку ЄС (який радив чорногорському керівництву не поспішати з питанням про відділення) і на наявність великих зв'язків із Сербією. «Юніоністи» стверджували, що правляча еліта, яка виступає за незалежність намагається перетворити Чорногорію в «приватне володіння» і притулок для злочинців. Також прихильники союзу стверджували, що не можна обривати історичні зв'язки з Сербією, оскільки 73 % громадян Чорногорії мають близьких родичів у Сербії. Лідером «юніоністів» був опозиціонер Предраг Булатович.

Голосування

image
Плакати албанською мовою, що закликають голосувати за незалежність

Референдум проходив 21 травня 2006 року в неділю. У 21:00 за місцевим часом голосування завершилося. Згідно з попередніми даними, у голосуванні взяли участь 86,7 % внесених до списків виборців.

Вночі після завершення голосування лідер прихильників відділення Міло Джукановіч дав прес-конференцію, на якій заявив, що, за його даними, за незалежність проголосувало 55,5 % тих хто брав участь у референдумі. Проте пізніше було оголошено, що за незалежність проголосували 55,3 % жителів Чорногорії. Але в підсумку необхідної кількості голосів для проголошення незалежності вистачило, хоча необхідний поріг був перевищений всього лише на 2000 голосів. У цей же час лідер опозиції Предраг Булатович заявив, що, за його даними, за відокремлення проголосували 54 %, тобто необхідного числа голосів для незалежності набрано не було.

22 травня 2006 року після підрахунку голосів за даними Республіканської комісії з організації референдуму в Чорногорії голова комісії референдуму представник ЄС Франтішек Липка повідомив, що за вихід Республіки Чорногорії зі складу державного співтовариства Сербії і Чорногорії висловилися 55,6 % голосуючих, за союз Сербії і Чорногорії — 44,5 % учасників референдуму.

23 травня 2006 року виборча комісія Чорногорії оголосила результати референдуму. Явка на референдумі склала 86,49 %. 55,49 % голосуючих висловилися за незалежність. 44,51 % висловилися за збереження союзу Сербії і Чорногорії. Підведення остаточних результатів було відкладено у зв'язку з тим, що 19 000 голосів оспорювалося опозицією. Предраг Булатович відмовився визнати результати референдуму, заявивши, що інформацію про підсумки голосування не можна вважати остаточною. Він зажадав повного перерахунку голосів, проте в цьому опозиції було відмовлено комісією з проведення референдуму і європейськими спостерігачами, які заявили про впевненість у тому, що голосування було вільним і справедливим.

У регіонах на кордоні з Сербією і Боснією більшість висловилася проти незалежності. У муніципалітеті Плужине, населеному сербами, 75 % проголосували за союз. У центральних районах Чорногорії, де більшість населення становили чорногорці, прихильники незалежності мали значну підтримку.

У прибережних районах близько 60 % висловилися за незалежність. На півдні в муніципалітеті Ульцинь, де більшість населення становлять албанці, за незалежність проголосували 87 %. Більшість муніципалітетів, де основним населенням були серби, проголосували за союз; найбільше за незалежність проголосували в населених албанцями і боснійцями Ульцинь і Рожає.

Міжнародна реакція

22 травня 2006 року президент Хорватії Степан Месич надіслав вітальну телеграму на Подгорицю. Месич був першим іноземним лідером, яке відреагувало на позитивний підсумок референдуму для прихильників незалежності. Генеральний секретар Ради Європейського союзу Хав'єр Солана привітав Чорногорію з «успішним» референдумом і зазначив, що висока 86-ти відсоткова явка підтверджує легітимність процесу. Комісар ЄС з питань розширення Оллі Рен заявив: «Європейське майбутнє відкрите для Чорногорії, як і для Сербії, якщо тільки вони будуть відповідати різними критеріями, особливо в частині співпраці з МТКЮ».

23 травня представник США заявив, що «референдум був проведений відповідно до вимог ОБСЄ і Ради Європи та іншими міжнародними стандартами демократичних виборчих процесів». Також США закликали Подгорицю і Белград співпрацювати для вирішення практичних питань, необхідних для здійснення волі народу Чорногорії, висловлену на референдумі. МЗС Росії 23 травня виступив із заявою у якому говорилося, що «Росія з повагою ставиться до волевиявлення взяли участь у референдумі чорногорських громадян, більше половини яких висловилися за незалежність Чорногорії». Крім цього, російська сторона закликала Чорногорію і Сербію приступити до конструктивної, доброзичливій і всебічному діалогу з метою вироблення взаємоприйнятних політичних рішень, що стосуються вибудовування їх подальших взаємовідносин. Британський міністр Європи Джеффрі Хун зазначив, що референдум відповідав міжнародним стандартам, а також додав, що «народ Чорногорії висловив ясне бажання за створення незалежної держави».

Міністерство закордонних справ Китайської Народної Республіки заявило, що «Китай поважає вибір народу Чорногорії, і остаточний результат референдуму». Усі п'ять постійних членів Радбезу ООН одностайно визнали результати референдуму про незалежність Чорногорії.

Реакція в Сербії

Президент Сербії Борис Тадіч визнав підсумки референдуму про незалежність Чорногорії відразу після оголошення результатів голосування. Прем'єр-міністр Сербії Воїслав Коштуніца, який був противником незалежності Чорногорії визнав результати референдуму лише в кінці тижня.

Прем'єр-міністр самопроголошеної Республіки Косово Агім Чеку заявив:

Це останній акт історичної ліквідації Югославії. У цьому році Косово наслідуватиме приклад Чорногорії.

За інформацією хорватської газети «Вечірні Лист» регіональні організації сербів, які проживають в Боснії і Герцеговині планували також підготовку до проведення референдуму про незалежність Республіки Сербської. Хоча за заявами міністра закордонних справ Боснії Младена Іванича референдум у Чорногорії не вплине на Боснію і Герцеговину і на ситуацію на Балканах в цілому. Ця інформація викликала засудження США, ЄС та інших країн. Прем'єр-міністр Республіки Сербської Мілорад Додік пізніше відмовився від ідеї підготовки до такого референдуму, оскільки він міг дестабілізувати обстановку в Боснії і порушував би принципи Дейтонської мирної угоди.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2011.
  2. Вести. Ru: Черногория выбрала независимость
  3. BBC: Декларация о независимости Черногории(англ.)
  4. Сайт правительства Сербии(серб.)
  5. Referendum 21. maja(серб.)
  6. Черногория готовится к референдуму о независимости
  7. «Prime Minister of Montenegro». Vlada.me. Retrieved 2011-01-16.
  8. ВВС: Montenegro vote result confirmed(англ.)
  9. BBC: Recount call in Montenegro vote(англ.)
  10. Republic of Montenegro. Referendum on State-Status 21 May 2006. Final Report (англ.). OSCE, Office for Democratic Institutions and Human Rights. 04.08.2006. Процитовано 22.08.2017.
  11. Radio Free Europe: Montenegrins Close To Independence(англ.)
  12. EUobserver: EU prepares for separate accession of sovereign Montenegro(англ.)
  13. «US Statement on the Montenegrin Referendum on State Status». Vlada.me. Retrieved 2011-01-16.
  14. «Foreign Ministry Spokesman Liu Jianchao's Regular Press Conference on 23 May 2006»
  15. DTT-NET: Serbia's president recognises Montenegro referendum results, PM waiting [ 19 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
  16. EUobserver: EU prepares for separate accession of sovereign Montenegro
  17. . Архів оригіналу за 15 листопада 2010. Процитовано 7 квітня 2011.

Посилання

  • BBC: Page on the subject(англ.)
  • BBC: Post-election coverage(англ.)
  • Закон о референдуме (PDF)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Referendum pro nezalezhnist Chornogoriyi referendum pro nezalezhnist Respubliki Chornogoriyi i vihid yiyi zi skladu derzhavnogo soyuzu Serbiyi i Chornogoriyi vidbuvsya 21 travnya 2006 roku Zagalna yavka na referendumi sklala 86 5 Dlya togo shob Chornogoriya vijshla z derzhavnogo soyuzu z Serbiyeyu bulo potribno 55 golosiv tih hto progolosuvav YeS OON Kitaj i Rosiya vislovili namir povazhati rezultati referendumu 55 5 progolosuvali za nezalezhnist Chornogoriyi ta 44 5 viddali svoyi golosi proti porushennya derzhavnogo soyuzu z Serbiyeyu Istoriya ChornogoriyiIstoriya ChornogoriyiIlliriyaIllirikDalmaciyaPrevalitaniyaDuklyaKnyazivstvo ZetaVenecijska AlbaniyaSandzhak ChornogoriyaKnyaz yepiskopstvoKnyazivstvo ChornogoriyaKorolivstvo ChornogoriyaZetska banovinaKorolivstvo ChornogoriyaSocialistichna Respublika ChornogoriyaSFRYuRespublika ChornogoriyaSerbiya i ChornogoriyaChornogoriyaPortal Chornogoriya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Do 23 travnya rezultati referendumu buli viznani vsima p yatma postijnimi chlenami Radi Bezpeki OON sho svidchilo pro te sho pislya progoloshennya nezalezhnosti Chornogoriyeyu pide yiyi mizhnarodno pravove viznannya 31 travnya buli oprilyudneni rezultati referendumu yaki pidtverdzhuvali nezalezhnist Chornogoriyi Pislya cogo 3 chervnya 2006 roku parlament Chornogoriyi oficijno opublikuvav deklaraciyu pro nezalezhnist Pislya cogo soyuz Serbiyi i Chornogoriyi pripiniv svoye isnuvannya Serbiya stala pravonastupniceyu Serbiyi i Chornogoriyi Uryad krayini zayaviv pro te sho v samij Serbiyi nezabarom bude prijnyata nova konstituciya Konstitucijne zakonodavstvo Proces vihodu zi skladu derzhavnogo soyuzu Serbiyi i Chornogoriyi regulyuvavsya Konstitucijnoyi hartiyi Serbiyi ta Chornogoriyi prijnyatoyi 4 lyutogo 2003 roku parlamentom Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviya Stattya 60 Konstituciyi vimagala shob projshlo ne menshe troh rokiv z momentu ratifikaciyi danoyi hartiyi do togo yak odna z respublik mozhe vijti z derzhavnogo soyuzu Ce oznachalo sho vihodit iz soyuzu derzhava u comu vipadku Chornogoriya podayuchi zayavku na vstup do mizhnarodnih organizacij napriklad do Organizaciyi Ob yednanih Nacij povinna buti viznana svitovim spivtovaristvom a Serbiya staye pravonastupniceyu Serbiyi i Chornogoriyi Na shlyahu do referendumu Za Konstituciyeyu Chornogoriyi derzhavnij status ne mozhe buti zminenij bez vsenarodnogo referendumu Zakon pro referendum buv vnesenij na obgovorennya v chornogorskij parlament prezidentom Filipom Vuyanovichem 2 bereznya 2006 roku zakon pro referendum buv odnogolosno prijnyatij Prijnyatij zakon pro referendum zobov yazuvav parlament povazhati rezultati voleviyavlennya narodu Rezultati referendumu povinni buti oprilyudneni protyagom 15 dniv a rishennya yake bude vineseno v hodi golosuvannya maye buti vikonane v hodi 60 dniv Kerivnictvo Serbiyi zayavilo sho vono bude povazhati rezultati referendumu i ne vtruchatisya v suverenitet Chornogoriyi Peredumovi provedennya referendumu Peregovori mizh vladoyu Chornogoriyi ta opoziciyeyu pro umovi provedennya referendumu jshli z pochatku 2006 roku Spochatku opoziciya sho vistupala proti samostijnosti Chornogoriyi kategorichno vidmovlyalasya obgovoryuvati navit samu ideyu provedennya referendumu Yevrosoyuz zaproponuvav svoye poserednictvo Poserednicka misiya bula pokladena na specpredstavnika YeS Miroslava Lajchaka U hodi podalshogo obgovorennya opoziciya prijnyala ideyu referendumu i domovilasya z pravlyachoyu koaliciyeyu pro umovi jogo provedennya Tim ne mensh zalishalisya rozbizhnosti z klyuchovogo pitannya pro bilshist neobhidnomu dlya prijnyattya rishennya Zgidno z chornogorskim zakonom pro referendum dlya prijnyattya rishennya neobhidno bulo nabrati 50 plyus odin golos brali uchast u referendumi pri obov yazkovu yavku v 50 Opoziciya zh vimagala zabezpechiti uchast u referendumi ne tilki naselennya samoyi Chornogoriyi ale i chornogorciv yaki zhivut u Serbiyi U cih umovah Miroslav Lajchak zaproponuvav svoyu formulu Yevrosoyuz viznaye nezalezhnist Chornogoriyi yaksho za neyi progolosuyut 55 vid chisla sho berut uchast u referendumi Cya formula viklikala burhlivo negativnu reakciyu v Chornogoriyi Prem yer ministr Milo Dzhukanovich poperediv sho vona nese v sobi nebezpeku dlya stabilnosti Chornogoriyi Pitannya referendumu Chervonim kolorom vidmicheni municipaliteti de bilshist vislovilasya za nezalezhnist Sinim vidznacheni teritoriyi de bilshist naselennya progolosuvala za zberezhennya soyuzu iz Serbiyeyu Pitannya postavlene na referendumi zvuchav tak Zhelite li da Republika Crna Gora bude nezavisna drzhava sa punim meђunarodno pravnim subјektivitetom Zelite li da Republika Crna Gora bude nezavisna drzava sa punim međunarodno pravnim subjektivitetom Bloki Za nezalezhnist vistupali taki politichni sili Demokratichna partiya socialistiv Chornogoriyi Social demokratichna partiya Chornogoriyi Gromadyanska partiya Chornogoriyi Liberalna partiya Chornogoriyi Narodna yednist Chornogoriyi Albanska demokratichnij soyuz Horvatska gromadyanska iniciativa Prihilniki nezalezhnosti robili stavku na istoriyu Chornogoriyi i prava nacionalnih menshin Chornogoriya bula viznana nezalezhnoyu derzhavoyu she v 1878 roci v hodi Berlinskogo kongresu U 1918 roci nezalezhnist krayini bula likvidovana koli v umovah zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni asambleya Chornogoriyi prijnyala akt ob yednannya z Serbiyeyu Prihilniki Nezalezhnosti obicyali vsim nacionalnim menshinam povne dotrimannya yih prav v nezalezhnij Chornogoriyi Liderom prihilnikiv Nezalezhnosti buv Milo Dzhukanovich Za prodovzhennya soyuzu z Serbiyeyu vistupali Socialistichna narodna partiya Chornogoriyi Narodna partiya Chornogoriyi Demokratichna serbska partiya Serbska narodna partiya Opozicijni politichni sili yaki vistupali za zberezhennya Serbiyi i Chornogoriyi ob yednavshis v Blok za lyubov robili stavku na pidtrimku YeS yakij radiv chornogorskomu kerivnictvu ne pospishati z pitannyam pro viddilennya i na nayavnist velikih zv yazkiv iz Serbiyeyu Yunionisti stverdzhuvali sho pravlyacha elita yaka vistupaye za nezalezhnist namagayetsya peretvoriti Chornogoriyu v privatne volodinnya i pritulok dlya zlochinciv Takozh prihilniki soyuzu stverdzhuvali sho ne mozhna obrivati istorichni zv yazki z Serbiyeyu oskilki 73 gromadyan Chornogoriyi mayut blizkih rodichiv u Serbiyi Liderom yunionistiv buv opozicioner Predrag Bulatovich Golosuvannya Plakati albanskoyu movoyu sho zaklikayut golosuvati za nezalezhnist Referendum prohodiv 21 travnya 2006 roku v nedilyu U 21 00 za miscevim chasom golosuvannya zavershilosya Zgidno z poperednimi danimi u golosuvanni vzyali uchast 86 7 vnesenih do spiskiv viborciv Vnochi pislya zavershennya golosuvannya lider prihilnikiv viddilennya Milo Dzhukanovich dav pres konferenciyu na yakij zayaviv sho za jogo danimi za nezalezhnist progolosuvalo 55 5 tih hto brav uchast u referendumi Prote piznishe bulo ogolosheno sho za nezalezhnist progolosuvali 55 3 zhiteliv Chornogoriyi Ale v pidsumku neobhidnoyi kilkosti golosiv dlya progoloshennya nezalezhnosti vistachilo hocha neobhidnij porig buv perevishenij vsogo lishe na 2000 golosiv U cej zhe chas lider opoziciyi Predrag Bulatovich zayaviv sho za jogo danimi za vidokremlennya progolosuvali 54 tobto neobhidnogo chisla golosiv dlya nezalezhnosti nabrano ne bulo 22 travnya 2006 roku pislya pidrahunku golosiv za danimi Respublikanskoyi komisiyi z organizaciyi referendumu v Chornogoriyi golova komisiyi referendumu predstavnik YeS Frantishek Lipka povidomiv sho za vihid Respubliki Chornogoriyi zi skladu derzhavnogo spivtovaristva Serbiyi i Chornogoriyi vislovilisya 55 6 golosuyuchih za soyuz Serbiyi i Chornogoriyi 44 5 uchasnikiv referendumu 23 travnya 2006 roku viborcha komisiya Chornogoriyi ogolosila rezultati referendumu Yavka na referendumi sklala 86 49 55 49 golosuyuchih vislovilisya za nezalezhnist 44 51 vislovilisya za zberezhennya soyuzu Serbiyi i Chornogoriyi Pidvedennya ostatochnih rezultativ bulo vidkladeno u zv yazku z tim sho 19 000 golosiv osporyuvalosya opoziciyeyu Predrag Bulatovich vidmovivsya viznati rezultati referendumu zayavivshi sho informaciyu pro pidsumki golosuvannya ne mozhna vvazhati ostatochnoyu Vin zazhadav povnogo pererahunku golosiv prote v comu opoziciyi bulo vidmovleno komisiyeyu z provedennya referendumu i yevropejskimi sposterigachami yaki zayavili pro vpevnenist u tomu sho golosuvannya bulo vilnim i spravedlivim U regionah na kordoni z Serbiyeyu i Bosniyeyu bilshist vislovilasya proti nezalezhnosti U municipaliteti Pluzhine naselenomu serbami 75 progolosuvali za soyuz U centralnih rajonah Chornogoriyi de bilshist naselennya stanovili chornogorci prihilniki nezalezhnosti mali znachnu pidtrimku U priberezhnih rajonah blizko 60 vislovilisya za nezalezhnist Na pivdni v municipaliteti Ulcin de bilshist naselennya stanovlyat albanci za nezalezhnist progolosuvali 87 Bilshist municipalitetiv de osnovnim naselennyam buli serbi progolosuvali za soyuz najbilshe za nezalezhnist progolosuvali v naselenih albancyami i bosnijcyami Ulcin i Rozhaye Mizhnarodna reakciya 22 travnya 2006 roku prezident Horvatiyi Stepan Mesich nadislav vitalnu telegramu na Podgoricyu Mesich buv pershim inozemnim liderom yake vidreaguvalo na pozitivnij pidsumok referendumu dlya prihilnikiv nezalezhnosti Generalnij sekretar Radi Yevropejskogo soyuzu Hav yer Solana privitav Chornogoriyu z uspishnim referendumom i zaznachiv sho visoka 86 ti vidsotkova yavka pidtverdzhuye legitimnist procesu Komisar YeS z pitan rozshirennya Olli Ren zayaviv Yevropejske majbutnye vidkrite dlya Chornogoriyi yak i dlya Serbiyi yaksho tilki voni budut vidpovidati riznimi kriteriyami osoblivo v chastini spivpraci z MTKYu 23 travnya predstavnik SShA zayaviv sho referendum buv provedenij vidpovidno do vimog OBSYe i Radi Yevropi ta inshimi mizhnarodnimi standartami demokratichnih viborchih procesiv Takozh SShA zaklikali Podgoricyu i Belgrad spivpracyuvati dlya virishennya praktichnih pitan neobhidnih dlya zdijsnennya voli narodu Chornogoriyi vislovlenu na referendumi MZS Rosiyi 23 travnya vistupiv iz zayavoyu u yakomu govorilosya sho Rosiya z povagoyu stavitsya do voleviyavlennya vzyali uchast u referendumi chornogorskih gromadyan bilshe polovini yakih vislovilisya za nezalezhnist Chornogoriyi Krim cogo rosijska storona zaklikala Chornogoriyu i Serbiyu pristupiti do konstruktivnoyi dobrozichlivij i vsebichnomu dialogu z metoyu viroblennya vzayemoprijnyatnih politichnih rishen sho stosuyutsya vibudovuvannya yih podalshih vzayemovidnosin Britanskij ministr Yevropi Dzheffri Hun zaznachiv sho referendum vidpovidav mizhnarodnim standartam a takozh dodav sho narod Chornogoriyi visloviv yasne bazhannya za stvorennya nezalezhnoyi derzhavi Ministerstvo zakordonnih sprav Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki zayavilo sho Kitaj povazhaye vibir narodu Chornogoriyi i ostatochnij rezultat referendumu Usi p yat postijnih chleniv Radbezu OON odnostajno viznali rezultati referendumu pro nezalezhnist Chornogoriyi Reakciya v Serbiyi Prezident Serbiyi Boris Tadich viznav pidsumki referendumu pro nezalezhnist Chornogoriyi vidrazu pislya ogoloshennya rezultativ golosuvannya Prem yer ministr Serbiyi Voyislav Koshtunica yakij buv protivnikom nezalezhnosti Chornogoriyi viznav rezultati referendumu lishe v kinci tizhnya Prem yer ministr samoprogoloshenoyi Respubliki Kosovo Agim Cheku zayaviv Ce ostannij akt istorichnoyi likvidaciyi Yugoslaviyi U comu roci Kosovo nasliduvatime priklad Chornogoriyi Za informaciyeyu horvatskoyi gazeti Vechirni List regionalni organizaciyi serbiv yaki prozhivayut v Bosniyi i Gercegovini planuvali takozh pidgotovku do provedennya referendumu pro nezalezhnist Respubliki Serbskoyi Hocha za zayavami ministra zakordonnih sprav Bosniyi Mladena Ivanicha referendum u Chornogoriyi ne vpline na Bosniyu i Gercegovinu i na situaciyu na Balkanah v cilomu Cya informaciya viklikala zasudzhennya SShA YeS ta inshih krayin Prem yer ministr Respubliki Serbskoyi Milorad Dodik piznishe vidmovivsya vid ideyi pidgotovki do takogo referendumu oskilki vin mig destabilizuvati obstanovku v Bosniyi i porushuvav bi principi Dejtonskoyi mirnoyi ugodi Div takozhChornogoriya Serbiya ta ChornogoriyaPrimitki Arhiv originalu za 26 kvitnya 2021 Procitovano 27 kvitnya 2011 Vesti Ru Chernogoriya vybrala nezavisimost BBC Deklaraciya o nezavisimosti Chernogorii angl Sajt pravitelstva Serbii serb Referendum 21 maja serb Chernogoriya gotovitsya k referendumu o nezavisimosti Prime Minister of Montenegro Vlada me Retrieved 2011 01 16 VVS Montenegro vote result confirmed angl BBC Recount call in Montenegro vote angl Republic of Montenegro Referendum on State Status 21 May 2006 Final Report angl OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights 04 08 2006 Procitovano 22 08 2017 Radio Free Europe Montenegrins Close To Independence angl EUobserver EU prepares for separate accession of sovereign Montenegro angl US Statement on the Montenegrin Referendum on State Status Vlada me Retrieved 2011 01 16 Foreign Ministry Spokesman Liu Jianchao s Regular Press Conference on 23 May 2006 DTT NET Serbia s president recognises Montenegro referendum results PM waiting 19 lipnya 2011 u Wayback Machine angl EUobserver EU prepares for separate accession of sovereign Montenegro Arhiv originalu za 15 listopada 2010 Procitovano 7 kvitnya 2011 PosilannyaBBC Page on the subject angl BBC Post election coverage angl Zakon o referendume PDF

Дата публікації:
Топ