Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Монофеліти або монотеліти від грец μόνος одна та грец θέλημα воля прихильники християнського релігійно філософського вче

Монофелітство

Монофелітство

Монофеліти або монотеліти (від грец. μόνος — одна та грец. θέλημα — воля) — прихильники християнського релігійно-філософського вчення, що склалося у VII ст. у Візантії як компромісна та об'єднувальна доктрина між халкедонськими та нехалкедонськими церквами. Вони вважали, що Христос мав дві природи: людську та божественну, але одну волю і одну «енергію». Є хибна думка, що, згідно з монофелітством, самостійність людської волі Христа зникала в результаті поглинання божественною волею. Але це не так, тому що монофеліти відносили волю до іпостасі, а не до природи, як це робили діофеліти. Суб'єктом воління був Сам Христос, а не Його дві природи, тому і була у Христі єдина Боголюдська воля. Вчення монофелітів виникло як спроба досягти єдності між церквами, що сповідували Халкедонську догматику, та Давньосхідними церквами, що сповідували монофізитську христологію, засуджену на Ефеському соборі. Монофелітство як єдина віра Кафолічної церкви, було офіційно схвалено в «Екфесисі» 638 року імператора Іраклія.

Проти монофелітів виступав Максим Сповідник, який стверджував, що людська воля Христа належить Його природі, бо у Христа не може бути іпостасної волі, як у інших людей, але вона зберігала самостійне буття і лише в акті вільного вибору підкорялася божественній природній волі. Врешті-решт, монофеліти були засуджені як єретики папою Мартіном I на Латеранському синоді 649 року, а у 680–681 їх засудив і Третій Константинопольський (6-й Вселенський) собор.

З розгромом монофелітів у Візантії утвердилося вчення про дві природи і дві волі Христа. Після цього Давньосхідні церкви, які вбачали в монофелітстві компроміс заради єдності всієї церкви, теж відмовилися від нього як від майже єретичної діофізитської доктрини.

Видатні монофеліти

  • Сергій, патріарх Константинопольський (610-638)
  • Кір, єпископ Фасіса
  • Феодор, єпископ Фарана (Синайський півострів)
  • Гонорій I, папа Римський

Примітки

  1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 20 травня 2021.
  2. . Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 18 березня 2009.

Посилання

  • Монофелитство [ 1 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Monofeliti abo monoteliti vid grec monos odna ta grec 8elhma volya prihilniki hristiyanskogo religijno filosofskogo vchennya sho sklalosya u VII st u Vizantiyi yak kompromisna ta ob yednuvalna doktrina mizh halkedonskimi ta nehalkedonskimi cerkvami Voni vvazhali sho Hristos mav dvi prirodi lyudsku ta bozhestvennu ale odnu volyu i odnu energiyu Ye hibna dumka sho zgidno z monofelitstvom samostijnist lyudskoyi voli Hrista znikala v rezultati poglinannya bozhestvennoyu voleyu Ale ce ne tak tomu sho monofeliti vidnosili volyu do ipostasi a ne do prirodi yak ce robili diofeliti Sub yektom volinnya buv Sam Hristos a ne Jogo dvi prirodi tomu i bula u Hristi yedina Bogolyudska volya Vchennya monofelitiv viniklo yak sproba dosyagti yednosti mizh cerkvami sho spoviduvali Halkedonsku dogmatiku ta Davnoshidnimi cerkvami sho spoviduvali monofizitsku hristologiyu zasudzhenu na Efeskomu sobori Monofelitstvo yak yedina vira Kafolichnoyi cerkvi bulo oficijno shvaleno v Ekfesisi 638 roku imperatora Irakliya Proti monofelitiv vistupav Maksim Spovidnik yakij stverdzhuvav sho lyudska volya Hrista nalezhit Jogo prirodi bo u Hrista ne mozhe buti ipostasnoyi voli yak u inshih lyudej ale vona zberigala samostijne buttya i lishe v akti vilnogo viboru pidkoryalasya bozhestvennij prirodnij voli Vreshti resht monofeliti buli zasudzheni yak yeretiki papoyu Martinom I na Lateranskomu sinodi 649 roku a u 680 681 yih zasudiv i Tretij Konstantinopolskij 6 j Vselenskij sobor Z rozgromom monofelitiv u Vizantiyi utverdilosya vchennya pro dvi prirodi i dvi voli Hrista Pislya cogo Davnoshidni cerkvi yaki vbachali v monofelitstvi kompromis zaradi yednosti vsiyeyi cerkvi tezh vidmovilisya vid nogo yak vid majzhe yeretichnoyi diofizitskoyi doktrini Vidatni monofelitiSergij patriarh Konstantinopolskij 610 638 Kir yepiskop Fasisa Feodor yepiskop Farana Sinajskij pivostriv Gonorij I papa RimskijPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2019 Procitovano 20 travnya 2021 Arhiv originalu za 8 bereznya 2014 Procitovano 18 bereznya 2009 PosilannyaMonofelitstvo 1 veresnya 2016 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ