Державін Павло Іванович (27 лютого 1904, Петергоф, Російська імперія — 17 лютого 1993, Одеса, Україна) — капітан 1-го рангу військово-морського флоту СРСР, учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу (1944).
Державін Павло Іванович | |
---|---|
рос. Державин, Павел Иванович | |
Народження | 17 лютого 1904 Петергоф (нині — Ленінградська область), Санкт-Петербург, Російська імперія |
Смерть | 17 лютого 1993 (89 років) Одеса Україна |
Поховання | Другий Християнський цвинтар (Одеса) |
Національність | Росіянин |
Приналежність | СРСР |
Рід військ | Військово-морські сили |
Освіта | Санкт-Петербурзький військово-морський інститут |
Роки служби | 1926—1952 |
Звання | Капітан I рангу |
Командування | Дунайська військова флотилія (СРСР) |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Державін Павло Іванович у Вікісховищі |
Біографія
Павло Державін народився 27 лютого 1904 року в Петергофі (нині — Ленінградська область) в робітничій родині. Здобув середню освіту, з десяти років почав працювати. Був робітником тютюнової фабрики в Петрограді, потім став працювати на будівництві залізниці, на Волховській гідроелектростанції, теслею на шкіряному заводі в Ленінграді. У 1926 році Державін був призваний на службу в робітничо-селянський Червоний Флот. Закінчив флотську школу водолазів у Балаклаві, після чого служив на прикордонному кораблі «Воровський», з 1930 року був на ньому боцманом. Брав участь у затриманні контрабандистів, за що був нагороджений іменним годинником. У 1932-1934 роках служив головним боцманом Амурської флотилії. У 1938 році Державін закінчив Ленінградське військово-морське училище, після чого командував дивізіоном сторожових катерів 26-го Одеського прикордонного загону, з 1940 року командував 1-м дивізіоном 1-го Чорноморського загону прикордонних суден українського прикордонокруга[1].
З червня 1941 року — на фронтах Великої Вітчизняної війни. Загін сторожових катерів під командуванням Державіна займався конвоюванням транспортів, вів дозор, відбивав атаки авіації противника, перекидав десанти і евакуював поранених, обстрілював укріплені пункти противника, надавав допомогу отримали пошкодження військовим і транспортним суднам. З жовтня 1943 року капітан 3-го рангу Павло Державін командував дивізіоном бронекатерів Азовської військової флотилії. Відзначився під час Керченської десантної операції.
Катери загону Державіна займалися висадкою десантів в районі населених пунктів Жуковка і небезпечна (нині — в межах Керчі), вела обстріл німецької оборони. Катери загону безперервно здійснювали рейси між берегами Керченської протоки, займаючись постачанням десантників. Надалі загін протягом 165 діб забезпечував безперебійну роботу поромної переправи з Таманського півострова на Керченський.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 січня 1944 року за «зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецькими загарбниками» капітан 3-го рангу Павло Державін був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 2900.
У квітні 1944 року Державін призначений командиром бригади бронекатерів Дунайської військової флотилії. Бригада під його командуванням у складі Флотилії з боями пройшла вгору по Дунаю від Чорного моря до Братислави, брала активну участь у звільненні Румунії, Югославії, Угорщини, Чехословаччини, Австрії. Особисто очолював велику кількість бойових операцій. у тому числі висадку десантів (десант в районі Опатовац — Сотін та інші).
Після закінчення війни Державін продовжив службу в Радянській Армії. У 1948 році він закінчив курси удосконалення офіцерського складу при Військово-морській академії. У 1952 році в званні капітана 1-го рангу Державін був звільнений в запас. Проживав в Одесі.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1984 року капітан 1 рангу у відставці Державін за військову доблесть в роки Великої Вітчизняної війни, заслуги в охороні державного кордону СРСР, активну військово-патріотичну роботу і в зв'язку з вісімдесятиріччям був нагороджений орденом Жовтневої Революції.
Помер 17 лютого 1993 року, похований на другому християнському кладовищі Одеси.
Почесний громадянин Одеси, Тутракана і Братислави.
Память
На честь Державіна село Аджіелі в Криму перейменовано в Державіно. Також на його честь названо корабель морської охорони Державної прикордонної служби України. В Одесі встановлено погруддя Державіна. У 2014 році в Санкт-Петербурзі школі 253 було присвоєно ім'я П.і. Державіна. Ім'я «Павло Державін» присвоєно патрульному кораблю проекту 22160 ВМФ Росії (закладений на Зеленодольському суднобудівному заводі в лютому 2016 року).
Нагороди
- Герой Радянського Союзу
- Орден Леніна
- Орден Жовтневої Революції
- Орден Червоного Прапора
- Орден Червоного Прапора
- Орден Червоного Прапора
- Орден Суворова
- Орден Ушакова
- Орден Вітчизняної війни
- Орден Вітчизняної війни
- Орден Червоної Зірки
- Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Медаль «За оборону Одеси»
- Медаль «За оборону Севастополя»
- Медаль «За оборону Кавказу»
- Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «40 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «За взяття Будапешта»
- Медаль «За взяття Відня»
- Медаль «За визволення Белграда»
- Медаль «Ветеран праці»
- Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
- Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
- Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
іностранні
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому, старшинскому и рядовому составу Военно-Морского флота» от 22 января 1944 года [ 13 січня 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 3 февраля (№ 6 (266)). — С. 1
Література
- Державин П. И. Первый десант; Мы вернулись! — В кн.: Солдаты Родины. Одесса, 1976.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Герои Советского Союза Военно-Морского Флота. 1937—1945. — М.: Воениздат, 1977.
- Голубев Е. П. Боевые звёзды. — Ярославль: Верх.-Волж.кн.изд., 1972.
- Пограничная служба России. Энциклопедия. Биографии. — Москва, 2008. (рос.)
Посилання
- Чисто одесские кумиры [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Derzhavin Derzhavin Derzhavin Pavlo Ivanovich 27 lyutogo 1904 Petergof Rosijska imperiya 17 lyutogo 1993 Odesa Ukrayina kapitan 1 go rangu vijskovo morskogo flotu SRSR uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Derzhavin Pavlo Ivanovichros Derzhavin Pavel IvanovichNarodzhennya17 lyutogo 1904 1904 02 17 Petergof nini Leningradska oblast Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert17 lyutogo 1993 1993 02 17 89 rokiv Odesa UkrayinaPohovannyaDrugij Hristiyanskij cvintar Odesa NacionalnistRosiyaninPrinalezhnist SRSRRid vijskVijskovo morski siliOsvitaSankt Peterburzkij vijskovo morskij institutRoki sluzhbi1926 1952ZvannyaKapitan I ranguKomanduvannyaDunajska vijskova flotiliya SRSR Vijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Odesi Medal Za oboronu Sevastopolya Medal Za oboronu Kavkazu Medal Za vzyattya Budapeshta Medal Za vzyattya Vidnya Medal Za vizvolennya Belgrada Medal Veteran praci Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Derzhavin Pavlo Ivanovich u VikishovishiBiografiyaPavlo Derzhavin narodivsya 27 lyutogo 1904 roku v Petergofi nini Leningradska oblast v robitnichij rodini Zdobuv serednyu osvitu z desyati rokiv pochav pracyuvati Buv robitnikom tyutyunovoyi fabriki v Petrogradi potim stav pracyuvati na budivnictvi zaliznici na Volhovskij gidroelektrostanciyi tesleyu na shkiryanomu zavodi v Leningradi U 1926 roci Derzhavin buv prizvanij na sluzhbu v robitnicho selyanskij Chervonij Flot Zakinchiv flotsku shkolu vodolaziv u Balaklavi pislya chogo sluzhiv na prikordonnomu korabli Vorovskij z 1930 roku buv na nomu bocmanom Brav uchast u zatrimanni kontrabandistiv za sho buv nagorodzhenij imennim godinnikom U 1932 1934 rokah sluzhiv golovnim bocmanom Amurskoyi flotiliyi U 1938 roci Derzhavin zakinchiv Leningradske vijskovo morske uchilishe pislya chogo komanduvav divizionom storozhovih kateriv 26 go Odeskogo prikordonnogo zagonu z 1940 roku komanduvav 1 m divizionom 1 go Chornomorskogo zagonu prikordonnih suden ukrayinskogo prikordonokruga 1 Z chervnya 1941 roku na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Zagin storozhovih kateriv pid komanduvannyam Derzhavina zajmavsya konvoyuvannyam transportiv viv dozor vidbivav ataki aviaciyi protivnika perekidav desanti i evakuyuvav poranenih obstrilyuvav ukripleni punkti protivnika nadavav dopomogu otrimali poshkodzhennya vijskovim i transportnim sudnam Z zhovtnya 1943 roku kapitan 3 go rangu Pavlo Derzhavin komanduvav divizionom bronekateriv Azovskoyi vijskovoyi flotiliyi Vidznachivsya pid chas Kerchenskoyi desantnoyi operaciyi Kateri zagonu Derzhavina zajmalisya visadkoyu desantiv v rajoni naselenih punktiv Zhukovka i nebezpechna nini v mezhah Kerchi vela obstril nimeckoyi oboroni Kateri zagonu bezperervno zdijsnyuvali rejsi mizh beregami Kerchenskoyi protoki zajmayuchis postachannyam desantnikiv Nadali zagin protyagom 165 dib zabezpechuvav bezperebijnu robotu poromnoyi perepravi z Tamanskogo pivostrova na Kerchenskij Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 sichnya 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya i proyavleni muzhnist i geroyizm u boyah z nimeckimi zagarbnikami kapitan 3 go rangu Pavlo Derzhavin buv udostoyenij visokogo zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka za nomerom 2900 U kvitni 1944 roku Derzhavin priznachenij komandirom brigadi bronekateriv Dunajskoyi vijskovoyi flotiliyi Brigada pid jogo komanduvannyam u skladi Flotiliyi z boyami projshla vgoru po Dunayu vid Chornogo morya do Bratislavi brala aktivnu uchast u zvilnenni Rumuniyi Yugoslaviyi Ugorshini Chehoslovachchini Avstriyi Osobisto ocholyuvav veliku kilkist bojovih operacij u tomu chisli visadku desantiv desant v rajoni Opatovac Sotin ta inshi Pislya zakinchennya vijni Derzhavin prodovzhiv sluzhbu v Radyanskij Armiyi U 1948 roci vin zakinchiv kursi udoskonalennya oficerskogo skladu pri Vijskovo morskij akademiyi U 1952 roci v zvanni kapitana 1 go rangu Derzhavin buv zvilnenij v zapas Prozhivav v Odesi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 27 lyutogo 1984 roku kapitan 1 rangu u vidstavci Derzhavin za vijskovu doblest v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni zaslugi v ohoroni derzhavnogo kordonu SRSR aktivnu vijskovo patriotichnu robotu i v zv yazku z visimdesyatirichchyam buv nagorodzhenij ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi Pomer 17 lyutogo 1993 roku pohovanij na drugomu hristiyanskomu kladovishi Odesi Pochesnij gromadyanin Odesi Tutrakana i Bratislavi PamyatNa chest Derzhavina selo Adzhieli v Krimu perejmenovano v Derzhavino Takozh na jogo chest nazvano korabel morskoyi ohoroni Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini V Odesi vstanovleno pogruddya Derzhavina U 2014 roci v Sankt Peterburzi shkoli 253 bulo prisvoyeno im ya P i Derzhavina Im ya Pavlo Derzhavin prisvoyeno patrulnomu korablyu proektu 22160 VMF Rosiyi zakladenij na Zelenodolskomu sudnobudivnomu zavodi v lyutomu 2016 roku NagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu Orden Lenina Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi Orden Chervonogo Prapora Orden Chervonogo Prapora Orden Chervonogo Prapora Orden Suvorova Orden Ushakova Orden Vitchiznyanoyi vijni Orden Vitchiznyanoyi vijni Orden Chervonoyi Zirki Medal V oznamenuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina Medal Za oboronu Odesi Medal Za oboronu Sevastopolya Medal Za oboronu Kavkazu Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal 20 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal 30 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal 40 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Za vzyattya Budapeshta Medal Za vzyattya Vidnya Medal Za vizvolennya Belgrada Medal Veteran praci Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR inostranni Orden Klementa GotvaldaPrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza oficerskomu starshinskomu i ryadovomu sostavu Voenno Morskogo flota ot 22 yanvarya 1944 goda 13 sichnya 2022 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 3 fevralya 6 266 S 1LiteraturaDerzhavin P I Pervyj desant My vernulis V kn Soldaty Rodiny Odessa 1976 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 Abaev Lyubichev 911 s 100 000 ekz ISBN ots Reg v RKP 87 95382 Geroi Sovetskogo Soyuza Voenno Morskogo Flota 1937 1945 M Voenizdat 1977 Golubev E P Boevye zvyozdy Yaroslavl Verh Volzh kn izd 1972 Pogranichnaya sluzhba Rossii Enciklopediya Biografii Moskva 2008 ros PosilannyaChisto odesskie kumiry 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros