Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Австро-турецькі війни 16-18 століть — війни між австрійськими Габсбургами та Османською імперією за володіння землями північної частини Балканського півострова та Угорського королівства. Ці війни сприяли створенню багатонаціональної австрійської держави Габсбургів та ослабленню Османської імперії.
Передумови воєн
Австро-турецькі війни розпочалися в результаті османської навали на країни Південної та Східної Європи. Османські війська протягом XIV—XV століть завоювали значну частину Балканського півострова, вторглися на територію Сербії та Угорщини, в 1521 році захопили Белград, 29 серпня — 14 жовтня 1529 османи взяли в облогу Відень, але так і не змогли його захопити.
Війна 1532—1533
Війна розпочалася після провалу австро-османських переговорів 1530 року. В результаті успішних дій військ Карла V просування османських військ було зупинено. 23 липня 1533 року в Стамбулі був підписаний австро-османський договір згідно з яким землі західної та північно-західної Угорщини відійшли до Австрії, котра за це зобов'язалася платити султанові щорічну данину і не нападати на землі османського ставленика у східній Угорщині Яна Заполя. Стамбульський договір означав фактичний розподіл Угорщини.
Війна 1540—1547
В 1536 році був оформлений військовий союз Королівства Франція та Османської імперії. В червні 1541 війська султана Сулеймана вторглися до Угорщини, в серпні 1541 року захопили Буду, а навесні 1543 — фортецю Естергом. В результаті війни за адріанопольським договором 1547 Угорське королівство було розділено на три частини: західну та північну — під владою Габсбургів, центральну — під владою намісника султана та східну, правителі якої вважалися васалами султана.
Війни 1551—1562 і 1566—1568
Це були війни за Трансильванію. Османські війська захопили Темешвар (Тимишоара, 1552), Егер (1553) и Сигетвар (1566). Укладені в 1662 та 1568 роках мирні договори зберегли старі кордони між Османами та Габсбургами.
Війна 1592—1606
Війна розпочалася наступом османських військ. В битві біля Керестеша (Мезьокерестеш, біля Егера) 26 жовтня 1596 австро-угорські війська зазнали поразки, надалі війна йшла з перемінним успіхом. Наслідком війни стало звільнення Австрії від сплати данини султанові.
Війна 1660—1664
Розпочалася османським наступом проти Австрії. 1 серпня 1664 року відбулася битва під Сентготтхардом, в якій османська армія була розгромлена австро-угорськими військами. 10 серпня 1664 року між Османською імперією та Австрією був укладений Вашварський мир.
Війна 1683—1699
Використавши боротьбу частини угорської знаті проти Австрії османська армія 14 липня розпочала облогу відня, але була вщент розбита в битві 12 вересня військами союзника Австрії — Яна Собеського. Ця поразка зірвала подальшу османську агресію і поклала початок поступовому відступу османів з Центральної Європи. Після створення «Священної ліги» в 1684 австрійські війська зайняли в 1686 Буду, а в 1687—1688 захопили східну Угорщину, Славонію, Банат, зайняли Белград. 11 вересня 1697 австрійські війська під орудою Євгена Савойського розбили османську армію біля Зенти (Сенти). В результаті війни Австрія отримала більшу частину Угорщини, Трансильванію, майже усю Хорватію та Славонію та інші землі (див. Карловицький мир).
Війна 1716—1718
Австрія розпочала війну проти Османської імперії на стороні Венеції згідно з австро-венеційським союзним договором 1716 року. Австрійські війська під орудою Євгена Савойського 15 жавтня 1716 року взяли Темешвар (Тимишоара), 16 серпня 1717 завдали османам поразки під Белградом який 18 вересня був зданий османськими військами. Згідно з пожаревацьким миром 1718 року Австрія отримала північну Сербію з Белградом, частину Валахії, північну Боснію та інші землі.
Війна 1737—1739
Розпочалася з вступу Австрії у російсько-турецьку війну 1735—1739 року на боці Російської імперії. Австрійські війська зазнали кілька поразок в тому числі біля Гроцки під Белградом 22 липня 1739. 25 липня того ж року османи обложили Белград. Внаслідок війни за сеператною мирною угодою від 1 вересня 1739 Австрія повернула Османській імперії землі в Сербії та Волощині.
Війна 1788—1791
Розпочалася в період російсько-турецької війни 1787—1789 років в силу зобов'язань за союзним договором 1781 року. Спершу військові дії йшли невдало для Австрії, але потім після поразок османських військ на російському фронті австрійці перешли в наступ — у вересні 1789 року зайняли Бухарест, в жовтні 1789 Белград, в листопаді 1789 Крайову. 4 серпня 1789 року в Систово (Болгарія) був підписаний сепаратний австро-османський договір. Австрія вийшла з війни під впливом Англії та Пруссії які побоювалися посилення Російської імперії, а також хотіли залучити Австрію до війни проти революційної Франції. Австрія повернула Османській імперії усі завойовані території за виключенням Хотину з околицями які повернула вже по завершенні російсько-турецької війни.
Джерела
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avstro turecki vijni 16 18 stolit vijni mizh avstrijskimi Gabsburgami ta Osmanskoyu imperiyeyu za volodinnya zemlyami pivnichnoyi chastini Balkanskogo pivostrova ta Ugorskogo korolivstva Ci vijni spriyali stvorennyu bagatonacionalnoyi avstrijskoyi derzhavi Gabsburgiv ta oslablennyu Osmanskoyi imperiyi Peredumovi voyenAvstro turecki vijni rozpochalisya v rezultati osmanskoyi navali na krayini Pivdennoyi ta Shidnoyi Yevropi Osmanski vijska protyagom XIV XV stolit zavoyuvali znachnu chastinu Balkanskogo pivostrova vtorglisya na teritoriyu Serbiyi ta Ugorshini v 1521 roci zahopili Belgrad 29 serpnya 14 zhovtnya 1529 osmani vzyali v oblogu Viden ale tak i ne zmogli jogo zahopiti Vijna 1532 1533Vijna rozpochalasya pislya provalu avstro osmanskih peregovoriv 1530 roku V rezultati uspishnih dij vijsk Karla V prosuvannya osmanskih vijsk bulo zupineno 23 lipnya 1533 roku v Stambuli buv pidpisanij avstro osmanskij dogovir zgidno z yakim zemli zahidnoyi ta pivnichno zahidnoyi Ugorshini vidijshli do Avstriyi kotra za ce zobov yazalasya platiti sultanovi shorichnu daninu i ne napadati na zemli osmanskogo stavlenika u shidnij Ugorshini Yana Zapolya Stambulskij dogovir oznachav faktichnij rozpodil Ugorshini Vijna 1540 1547V 1536 roci buv oformlenij vijskovij soyuz Korolivstva Franciya ta Osmanskoyi imperiyi V chervni 1541 vijska sultana Sulejmana vtorglisya do Ugorshini v serpni 1541 roku zahopili Budu a navesni 1543 fortecyu Estergom V rezultati vijni za adrianopolskim dogovorom 1547 Ugorske korolivstvo bulo rozdileno na tri chastini zahidnu ta pivnichnu pid vladoyu Gabsburgiv centralnu pid vladoyu namisnika sultana ta shidnu praviteli yakoyi vvazhalisya vasalami sultana Vijni 1551 1562 i 1566 1568Ce buli vijni za Transilvaniyu Osmanski vijska zahopili Temeshvar Timishoara 1552 Eger 1553 i Sigetvar 1566 Ukladeni v 1662 ta 1568 rokah mirni dogovori zberegli stari kordoni mizh Osmanami ta Gabsburgami Vijna 1592 1606Vijna rozpochalasya nastupom osmanskih vijsk V bitvi bilya Kerestesha Mezokerestesh bilya Egera 26 zhovtnya 1596 avstro ugorski vijska zaznali porazki nadali vijna jshla z pereminnim uspihom Naslidkom vijni stalo zvilnennya Avstriyi vid splati danini sultanovi Vijna 1660 1664Rozpochalasya osmanskim nastupom proti Avstriyi 1 serpnya 1664 roku vidbulasya bitva pid Sentgotthardom v yakij osmanska armiya bula rozgromlena avstro ugorskimi vijskami 10 serpnya 1664 roku mizh Osmanskoyu imperiyeyu ta Avstriyeyu buv ukladenij Vashvarskij mir Vijna 1683 1699Dokladnishe Velika turecka vijna Vikoristavshi borotbu chastini ugorskoyi znati proti Avstriyi osmanska armiya 14 lipnya rozpochala oblogu vidnya ale bula vshent rozbita v bitvi 12 veresnya vijskami soyuznika Avstriyi Yana Sobeskogo Cya porazka zirvala podalshu osmansku agresiyu i poklala pochatok postupovomu vidstupu osmaniv z Centralnoyi Yevropi Pislya stvorennya Svyashennoyi ligi v 1684 avstrijski vijska zajnyali v 1686 Budu a v 1687 1688 zahopili shidnu Ugorshinu Slavoniyu Banat zajnyali Belgrad 11 veresnya 1697 avstrijski vijska pid orudoyu Yevgena Savojskogo rozbili osmansku armiyu bilya Zenti Senti V rezultati vijni Avstriya otrimala bilshu chastinu Ugorshini Transilvaniyu majzhe usyu Horvatiyu ta Slavoniyu ta inshi zemli div Karlovickij mir Vijna 1716 1718Avstriya rozpochala vijnu proti Osmanskoyi imperiyi na storoni Veneciyi zgidno z avstro venecijskim soyuznim dogovorom 1716 roku Avstrijski vijska pid orudoyu Yevgena Savojskogo 15 zhavtnya 1716 roku vzyali Temeshvar Timishoara 16 serpnya 1717 zavdali osmanam porazki pid Belgradom yakij 18 veresnya buv zdanij osmanskimi vijskami Zgidno z pozharevackim mirom 1718 roku Avstriya otrimala pivnichnu Serbiyu z Belgradom chastinu Valahiyi pivnichnu Bosniyu ta inshi zemli Vijna 1737 1739Rozpochalasya z vstupu Avstriyi u rosijsko turecku vijnu 1735 1739 roku na boci Rosijskoyi imperiyi Avstrijski vijska zaznali kilka porazok v tomu chisli bilya Grocki pid Belgradom 22 lipnya 1739 25 lipnya togo zh roku osmani oblozhili Belgrad Vnaslidok vijni za seperatnoyu mirnoyu ugodoyu vid 1 veresnya 1739 Avstriya povernula Osmanskij imperiyi zemli v Serbiyi ta Voloshini Vijna 1788 1791Rozpochalasya v period rosijsko tureckoyi vijni 1787 1789 rokiv v silu zobov yazan za soyuznim dogovorom 1781 roku Spershu vijskovi diyi jshli nevdalo dlya Avstriyi ale potim pislya porazok osmanskih vijsk na rosijskomu fronti avstrijci pereshli v nastup u veresni 1789 roku zajnyali Buharest v zhovtni 1789 Belgrad v listopadi 1789 Krajovu 4 serpnya 1789 roku v Sistovo Bolgariya buv pidpisanij separatnij avstro osmanskij dogovir Avstriya vijshla z vijni pid vplivom Angliyi ta Prussiyi yaki poboyuvalisya posilennya Rosijskoyi imperiyi a takozh hotili zaluchiti Avstriyu do vijni proti revolyucijnoyi Franciyi Avstriya povernula Osmanskij imperiyi usi zavojovani teritoriyi za viklyuchennyam Hotinu z okolicyami yaki povernula vzhe po zavershenni rosijsko tureckoyi vijni DzherelaSovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961