Widdringtonia — рід хвойних рослин родини кипарисових.
Widdringtonia | |
---|---|
Widdringtonia whytei | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Кипарисові (Cupressaceae) |
Підродина: | Callitroideae |
Рід: | Widdringtonia Endlicher 1842 |
Види | |
Widdringtonia cedarbergensis | |
Вікісховище: Widdringtonia |
Етимологія
Назва була способом вшанування австрійським ботаніком Стефаном Ендліхером раннього експерта з хвойних лісів Іспанії, капітана Семюел Едварда Кука або Відрінгтона (1787—1856).
Таксономічні нотатки
Widdringtonia вже давно визнана як тісно пов'язана з Callitris, і приблизно від 1880 до 1930 більшість авторів відносили його в цей рід. Зовсім недавно, молекулярні дослідження (Gadek et al. 2000) показали, трохи складніші відносини, розміщення Widdringtonia і Diselma в сестринській кладі Callitris + Neocallitropsis. Ці чотири роди мають надзвичайно розчленоване поширення (Південна Африка, південна частина Південної Америки, Австралія та Нова Каледонія), припускаючи, що це реліктова надродова група з багатьма вимерлими членами.
Поширення, екологія
Поширення: Малаві, Мозамбік, ПАР і Зімбабве. Чотири види відрізняються один від одного їх поширенням, і це, мабуть, є результатом їх різного пристосування до режимів вогню. Найбільш поширений вид, W. nodiflora, відновлюється легко після пожежі, навіть після важких опіків. W. whytei значно більш рідкісний; він має товсту, вогнестійку кору, що дозволяє йому витримувати вогонь помірної інтенсивності. Два рідкісних види, W. cedarburgensis та W. schwarzii, по суті не здатні переносити вогонь і ростуть у місцях, таких як скелі і пустки, які горять рідко або взагалі не горять.
Морфологія
Це однодомні вічнозелені кущі або дерева. Як і в багатьох інших видів родини, листя має яскраво виражений поділ форм листя на голчасті листки неповнолітніх дерев і лускоподібні листки дорослих дерев. Пилкові шишки ≈ 4 мм довжиною. Жіночі шишки деревні, 13–25 мм в діаметрі, поодинокі або в групах на подовжених пагонах. Лусок шишок, як правило, 4, рівного розміру, рідко 5 або 6. Насіння яйцеподібне з паперовим крилом. Деревина ароматна.
Використання
Деревина легка, м'яка і ароматна. Її може бути легко розділити і вона пручається розпаду. Її використовують для виготовлення меблів, кімнатної та зовнішньої обшивки та парканів. W. whytei особливо цінний через великі розміри.
Посилання
- The Gymnosperm Database [ 3 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Widdringtonia rid hvojnih roslin rodini kiparisovih WiddringtoniaWiddringtonia whyteiBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Kiparisovi Cupressaceae Pidrodina CallitroideaeRid Widdringtonia Endlicher 1842VidiWiddringtonia cedarbergensis Widdringtonia nodiflora Widdringtonia schwarzii Widdringtonia whyteiVikishovishe WiddringtoniaEtimologiyaNazva bula sposobom vshanuvannya avstrijskim botanikom Stefanom Endliherom rannogo eksperta z hvojnih lisiv Ispaniyi kapitana Semyuel Edvarda Kuka abo Vidringtona 1787 1856 Taksonomichni notatkiWiddringtonia vzhe davno viznana yak tisno pov yazana z Callitris i priblizno vid 1880 do 1930 bilshist avtoriv vidnosili jogo v cej rid Zovsim nedavno molekulyarni doslidzhennya Gadek et al 2000 pokazali trohi skladnishi vidnosini rozmishennya Widdringtonia i Diselma v sestrinskij kladi Callitris Neocallitropsis Ci chotiri rodi mayut nadzvichajno rozchlenovane poshirennya Pivdenna Afrika pivdenna chastina Pivdennoyi Ameriki Avstraliya ta Nova Kaledoniya pripuskayuchi sho ce reliktova nadrodova grupa z bagatma vimerlimi chlenami Poshirennya ekologiyaPoshirennya Malavi Mozambik PAR i Zimbabve Chotiri vidi vidriznyayutsya odin vid odnogo yih poshirennyam i ce mabut ye rezultatom yih riznogo pristosuvannya do rezhimiv vognyu Najbilsh poshirenij vid W nodiflora vidnovlyuyetsya legko pislya pozhezhi navit pislya vazhkih opikiv W whytei znachno bilsh ridkisnij vin maye tovstu vognestijku koru sho dozvolyaye jomu vitrimuvati vogon pomirnoyi intensivnosti Dva ridkisnih vidi W cedarburgensis ta W schwarzii po suti ne zdatni perenositi vogon i rostut u miscyah takih yak skeli i pustki yaki goryat ridko abo vzagali ne goryat MorfologiyaCe odnodomni vichnozeleni kushi abo dereva Yak i v bagatoh inshih vidiv rodini listya maye yaskravo virazhenij podil form listya na golchasti listki nepovnolitnih derev i luskopodibni listki doroslih derev Pilkovi shishki 4 mm dovzhinoyu Zhinochi shishki derevni 13 25 mm v diametri poodinoki abo v grupah na podovzhenih pagonah Lusok shishok yak pravilo 4 rivnogo rozmiru ridko 5 abo 6 Nasinnya yajcepodibne z paperovim krilom Derevina aromatna VikoristannyaDerevina legka m yaka i aromatna Yiyi mozhe buti legko rozdiliti i vona pruchayetsya rozpadu Yiyi vikoristovuyut dlya vigotovlennya mebliv kimnatnoyi ta zovnishnoyi obshivki ta parkaniv W whytei osoblivo cinnij cherez veliki rozmiri PosilannyaThe Gymnosperm Database 3 kvitnya 2015 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro hvojni Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi