У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Красна Поляна Кра сна Поля на в минулому Нова Каракума Нова Каракуб

47°33′49″ пн. ш. 37°03′26″ сх. д. / 47.56361° пн. ш. 37.05722° сх. д.Координати: 47°33′49″ пн. ш. 37°03′26″ сх. д. / 47.56361° пн. ш. 37.05722° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

138 м

Водойми

річки: Мокрі Яли, Суха Яла

Відстань до
обласного центру

93,2 км

Відстань до
районного центру

40,9 км

Найближча залізнична станція

Зачатівська

Відстань до
залізничної станції

16 км

Місцева влада

Адреса ради

85571, с. Красна Поляна, вул. Григорія Балжи, 60

Сільський голова

Тишлек Любов Дмитрівна

Карта

Красна Поляна

Красна Поляна

Мапа

Красна Поляна у Вікісховищі

Загальні відомості

Село розташоване на берегах річки Мокрі Яли, у яку впадає річка Суха Яла. Відстань до райцентру становить понад 40 км і проходить автошляхом Т 0518. Землі села межують із територією с. Антонівка Розівського району Запорізької області та с. Передове Волноваського району Донецької області. Неподалік від села розташований ботанічний заказник «Мокроялинський».

Історія

У сучасному селі Красна Поляна поєднано два села: на південному сході грецька колонія Нова Каракуба й на північному заході німецька колонія Єлизаветдорф.

Нова Каракуба

Нова Каракуба заснована у 1787 році греками-переселенцями з Криму. За даними на 1859 рік у казенному селі Нова Каракуба (Гончариха) Маріупольського грецького округу Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 1156 осіб (593 чоловічої статі та 563 — жіночої), налічувалось 281 дворове господарство, існував православний молитовний будинок.

Станом на 1886 рік у грецькій колонії Старо-Керменчицької волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії мешкало 1518 осіб, налічувалось 260 дворових господарств, існували православна церква, молитовний будинок, школа, 5 лавок й 2 винних погріби.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2438 осіб (1248 чоловічої статі та 1190 — жіночої), з яких 2402 — православної віри.

У 1908 році у грецькому поселенні, центрі окремої Ново-Каракубської волості, мешкало 3531 особа (1779 чоловічої статі та 1752 — жіночої), налічувалось 465 дворових господарства.

Єлизаветдорф

Північно-західна частина Красної Поляни у 19 сторіччі було окремим поселенням — німецькою колонією № 19 Елизабетдорф, Єлизаветівка; Єлизабетталь, Єлизаветполь, Блюменталь, № 19. Заснована у 1825 році. Засновники — 35 сімей із Бадена, Гессен-Дармштадта, Ельзаса. Лютеранські приходи і Людвігсталь. Молільний дім. Землі 2100 десятин (1857; 35 подвір'їв і 6 безземельних сімей). Школа. Жит.: 407 (1859), 674 (1885), 522/453 нім. (1897), 398 (1905), 382 (1908), 529 (1911), 588 (1919).

За даними 1859 року у Елизабетдорфі над Мокрими Ялами було 35 подвір'їв, 407 мешканців, 2 заводи.

Дослідження

Говори (діалекти) саме 3-ї групи румейської мови за мовознавцями І. Соколовим і А. Білецьким стали основою для румейсько-російсько-новогрецького словника (укладачка - Рімма Харабадот) 2006 року (близько 6360 слів).

Зараз

10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Нова Каракуба.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 4606 осіб, із них 12,44 % зазначили рідною мову українську, 80,26 % — російську, 7,1 % — грецьку, 0,11 % — німецьку та 0,04 % — білоруську мову.

Відомі люди

Стремовський Георгій Якович — український звукооператор.
Касьянов Анатолій Васильович — український і радянський діяч.
Чех Максим Сергійович — український футболіст.

Примітки

Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2413) (рос. дореф.)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 30 (рос. дореф.)
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-62. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 16-1)
Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2022.

Це незавершена стаття з географії Донецької області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2413) (рос. дореф.)

[2] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 30 (рос. дореф.)

[3] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-62. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[4] рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 16-1)

[5] Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)

[6] Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.

[7] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2022.