Любиця Обренович до шлюбу Вукоманович 14 січня 1785 14 травня 1843 сербська княгиня що сильно впливала на політику країн

Любиця Обренович (до шлюбу Вукоманович, 14 січня 1785—14 травня 1843) — сербська княгиня, що сильно впливала на політику країни. Дружина князя Милоша Обреновича, мати князя Михайла Обреновича.

Любиця Обренович. Малюнок Едварда Браумана 1850 рік (Національний музей Белград)

Біографія

Народилась 14 січня 1785 року, в селі Срезоевці на території сучасного Моравичского округу Сербії, в родині Марії і Радослава Вукомановічів.

В 1806 році одружилася з Милошем Петровичем, одним з лідерів антитурецького повстання. Головним посередником одруження Любиці з майбутнім сербським князем Мілошем Обреновичем був на прізвисько Луневіца, який домовлявся про одруження з Міланом Обреновичем, братом князя Мілоша, коли справляли сороковини по смерті батька Любиці. Свідками на весіллі були Георгій Карагеоргій, ватажок першого сербського повстання, і Нікола Луневіца.

У 1810 році Карагеоргій вбив Мілана Обреновича, зведеного брата її чоловіка, і Мілош взяв собі прізвище вбитого. Після цього два лідери повстання вступили в гострий конфлікт. В 1815 році почалось друге сербське повстання, і у 1817 році Османська влада погодилась на автономію Сербії на чолі з Мішошем Обреновичем. 6 листопада 1817 року Мілош став князем, а Любиця — княгинею.

Любица виявилась суворою й самостійною жінкою, її вплив на сербську політику був дуже сильним, доволі часто її погляди розходились з поглядами її чоловіка, через що в них кілька разів були дуже серйозні конфлікти. Також одного разу під час нападу ревнощів застрелила з пістолета одну з коханок чоловіка.

В 1819—1821 роках за дорученням князя архітектор побудував .

В червні 1839 року армія заставила Милоша Обреновича зректися престолу на користь старшого сина Мілана. Через 25 днів Мілан помер, і трон успадкував наступний син — Михайло.

У 1842 році повстали прихильники Карагеоргіевичів, и представники роду Обреновичів були змушені тікати за кордон.

14 травня 1843 року Любиця Обренович померла в місті Новий Сад, що тоді знаходилось на території Австрійської Імперії, а зараз адміністративний центр автономного краю Воєводина, що в Сербії. Похована княгиня Любиця в монастирі Крушедол на Фрушка-горі.

Діти

У шлюбі з князем Любиця народила як мінімум семеро дітей:

Ім'я дитини	Роки життя	Подальша доля
Петрія	1810—1870)	у 1830 році стала дружиною Тодора Баіца де Варадія
Єлизавета	1814—1848	в 1831 році стала дружиною
Мілан	1819—1839	князь Сербії
Михайло	1823—1868	князь Сербії
Марія	1830—1830
Тодор		Помер малим
Габрієль		Помер малим

Примітки

За іншими даними роки життя Петрії були 1808—1871.

Джерела

. Архів оригіналу за 26 травня 2005. Процитовано 8 грудня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 8 грудня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 грудня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 30 жовтня 2007. Процитовано 30 жовтня 2007.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[1] За іншими даними роки життя Петрії були 1808—1871.

[2] . Архів оригіналу за 26 травня 2005. Процитовано 8 грудня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[3] . Архів оригіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 8 грудня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[4] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 грудня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[5] . Архів оригіналу за 30 жовтня 2007. Процитовано 30 жовтня 2007.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()