Роже де Мулен фр Roger de Moulins д н 1 травня 1187 7 й великий магістр ордену госпітальєрів в 1177 1187 роках Роже де М

Роже де Мулен (фр. Roger de Moulins; д/н — 1 травня 1187) — 7-й великий магістр ордену госпітальєрів в 1177—1187 роках.

Роже де Мулен

Народився	12 століття
Помер	1 травня 1187 Назарет ·загиблий у бою
Діяльність	чернець-вояк
Знання мов	французька
Посада	superior^[d]
Конфесія	католицтво
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походження достеменно невідомо. Значна кількість дослідників відносить його до шляхти з графства Ла Марша і міста Мулен. Втім інші дослідники розглядають його як представника нормандської шляхти. Менш ймовірною є версія походження з Лімузену.

Попередня кар'єра невідома, але ймовірно замолоду став членом ордену госпітальєрів. Вважається, що у 1173 році був впливовим госпітальєром в Палестині, але 1175 року позначений як звичайний братчик Антіохійської прецепторії.

1177 року обирається великим магістром. Невдовзі вирушив на допомогу єрусалимському королю Балдуїну IV. Невідомо,чи брав він участь в битві при Монжізарі або з'явився на полі бою вже після завершення битви. Проте перебіг бою відомий саме завдяки листу Роже де Мулена. Деякі арабські джерела стверджують, що в травні 1179 року великий магістр госпітальєрів під час битві біля броду Якова потрапив в полон до мусульман, втім наступного місяця був відпущений.

У 1179 році після невдачі арбітражу між госпітальєрами і тамплієрами на III Латеранському соборі госпітальєри разом із своїми суперниками тамплієрами були обмежені в правах, зокрема, їм заборонялося отримувати доходи від церков, які перебували у володіннях світських феодалів, приймати до своїх лав мирян, відлучених від церкви або під інтердиктом, а також скасовувалися деякі дарчі на користь обох орденів. Ці заходи обурили де Мулена, і частина обмежень знову була скасована папським рішенням від 26 серпня 1180 роки. Незабаром також вийшло розпорядження, згідно з яким будь-який, хто нападав зі зброєю на госпітальєрів, негайно піддавався відлученню.

1182 року за ініціативи Роже де Мулена було прийнято оновлений статут ордену госпітальєрів, який остаточно закріпив за ним статус релігійно-військового братства. Стає єдиним орденом, де на нормативному рівні у трьох статтях згадується важливість благодійності.

У червні 1184 року разом з Арно де Торроєю, великим магістром тамплієрів і Іраклієм, латинським патріархом Єрусалиму, рушив до Європи збирати кошти й загони на підтримку Єрусалимського королівства. В Вероні вони зустріли імператора Фрідріха I. За цим 1185 року попрямували до Парижу, де французький король Філіпп II відмовився організувати новий хрестовий похід. В Редінгу велися перемовини з англійським королем Генріхом II, але без значного успіху. Однак, багато англійських, нормандських, гасконських і бретонських лицарів за власною ініціативою взяли хрест і погодилися прибути разом з ле Муленом до Палестини. На зворотному шляху допоміг Вільгельму II, королю Сицилії, у захопленні Фессалонік в Візантії.

Прибув великий магістр госпітальєрів напередодні смерті короля Балдуїна V 1186 року. Призначено королівським скарбничим. Після смерті короля виступив за обрання нового короля Папським престолом спільно з імператором Священної Римської імперії, короля Англії та Франції. Втім перемогли тамплієри, що підтримували кандидатуру Сибіли.

У квітні 1187 року рушив до Триполі, де планував переконати Раймунда III, графа Триполі, приєднатися до королівської армії у війні проти султана Салах ад-Діна. Втім біля Назарету (відома як ) був атакований переважними силами мусульман, внаслідок чого християнський загін було знищено, а де Мулен загинув. Новим очільником ордену госпітальєрів став Ермангар д'Асп.

Джерела

Nicholson, Helen J. The Knights Hospitaller, 2001,
Bertrand Galimard Flavigny, Histoire de l'ordre de Malte, Paris, Perrin, 2006
Alain Demurger, Les Hospitaliers, de Jérusalem à Rhodes, 1050—1317, Paris, Tallandier, 2013, 573 p. ()