Ґустав Крупп фон Болен унд Гальбах (нім. Gustav Krupp von Bohlen und Halbach; 7 серпня 1870 — 16 січня 1950) — прусський дипломат, промисловець, глава концерну «Крупп» у першій половині XX століття.
Густав Крупп | |
---|---|
нім. Gustav Krupp von Bohlen und Halbach | |
Крупп в 1931 році. | |
Народився | 7 серпня 1870[1][2][3] Гаага, Нідерланди |
Помер | 16 січня 1950[1][2][3](79 років) d, Верфен, Санкт-Йоганн-ім-Понгау, Зальцбург, Австрія |
Поховання | Ессен |
Країна | Німеччина |
Діяльність | банкір, дипломат, підприємець, правник, політик, fabricator |
Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
Знання мов | німецька |
Посада | d |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Німецька народна партія |
Рід | Круппи |
Батько | d[5] |
Мати | d[5] |
У шлюбі з | Берта Крупп |
Діти | Альфрід Крупп, Арнольд фон Болен унд Гальбах, Клаус фон Болен унд Гальбах, Ірмгард Айленштайн, Бертольд фон Болен унд Гальбах, Гаральд фон Болен унд Гальбах, Вальдраут фон Болен унд Гальбах і Екберт фон Болен унд Гальбах |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Прізвище Крупп отримав після одруження з Бертою Крупп, дочкою Фрідріха Альфреда Круппа.
Біографія
Густав фон Болен унд Гальбах народився 7 серпня 1870 року в Гаазі в родині дворянина-дипломата і був названий на честь батька. У 1888 році закінчив гімназію Бісмарка, в 1893 році закінчив юридичний факультет Гейдельберзького університету. Почав дипломатичну кар'єру, працюючи в німецьких місіях у Вашингтоні, Пекіні та Ватикані.
Після одруження в жовтні 1906 року на Берті Крупп (яка з 1902 року після самогубства батька — Фрідріха Альфреда Круппа — управляла сімейною справою) увійшов до ради директорів концерну Круппа. Після укладення шлюбу, якому сприяв особисто Вільгельм II, Густав фон Болен унд Гальбах і Берта Крупп стали носити прізвище Крупп фон Болен унд Гальбах.
У 1920-х роках виступав противником нацистського руху, однак після зустрічі з Гітлером 20 лютого 1933 року змінив свою думку і почав надавати фінансову допомогу програмі переозброєння Німеччини.
У 1931—1933 роках — голова президії Імперського союзу німецької промисловості.
У травні 1933 року Крупп фон Болен був призначений президентом «фонду Адольфа Гітлера». На підприємствах Круппа, де у величезних масштабах вироблялись танки, артилерія та інше військове спорядження, широко використовувалася праця військовополонених та в'язнів концтаборів.
У 1941 році Крупп переніс інсульт і став недієздатним, передавши фактичне ведення справ своєму синові Альфріду. У 1945 році Крупп-старший був внесений до списку обвинувачених Нюрнберзького процесу, проте міжнародна медична комісія, яка його обстежила, заявила, що за станом здоров'я він не може постати перед судом. Американський прокурор запропонував замінити Густава Круппа на лаві підсудних його сином Альфрідом, проте представники СРСР і Франції відхилили цю пропозицію. Згодом Альфрід Крупп був підсудним на одному з наступних Нюрнберзьких процесів.
Густав Крупп помер в (федеральна земля Зальцбург, Австрія) 16 січня 1950 року.
Нащадки
Шлюб з Бертою дав багато нащадків: 8 дітей, 14 онуків, правнуки…
- Альфрід Крупп фон Болен унд Гальбах (1907—1967)
- (1938—1986)
- Арнольд фон Болен унд Гальбах (1908—1909)
- Клаус фон Болен унд Гальбах (1910—1940), обер-лейтенант люфтваффе
- Арнольд фон Болен унд Гальбах (нар. 1939)
- Ірмгард фон Болен унд Гальбах (1912—1998), її перший чоловік — штурмбаннфюрер СА барон Йоганн «Ганно» Райц фон Френц (1906—1941) — загинув на території СРСР
- Баронеса Адельгайд Райц фон Френц (нар. 1939)
- Барон Рутгер Райц фон Френц (нар. 1940)
- Барон Зігберт Райц фон Френц (нар. 1941)
- Гунгільд Айленштайн (нар. 1952)
- Гільдбург Айленштайн (нар. 1954)
- Дітлінд Айленштайн (нар. 1956)
- Бертольд фон Болен унд Гальбах (1913—1987)
- Екберт фон Болен унд Гальбах (нар. 1956)
- Гаральд фон Болен унд Гальбах (1916—1983)
- Фрідріх фон Болен унд Гальбах (нар. 1962)
- Георг фон Болен унд Гальбах (нар. 1963)
- Софі фон Болен унд Гальбах (нар. 1966)
- Вальдраут фон Болен унд Гальбах (1920—2005)
- Діана Марія Томас (нар. 1944)
- Регіна Томас (нар. 1945)
- Екберт фон Болен унд Гальбах (1922—1945, під Пармою), лейтенант вермахту, потрапив в засідку, влаштовану італійськими партизанами.
Нагороди
- Срібна медаль «60-річний ювілей королеви Вікторії» (Британська імперія) (червень 1897)
- 2-го ступеня, 3-й клас (Імперія Цін) (1902) — на фрачнику мініатюра ордена 3-го ступеня, 2-й клас.
- Бронзова Китайська медаль (1902)
- Медаль «50 років правління великого герцога Фрідріха І» (Велике герцогство Баден) (25 квітня 1902) — за заслуги під час дипломатичної служби.
- Командор Королівського Вікторіанського ордена (Британська імперія) (1906)
- (Велике герцогство Баден) (1906)
- Великий офіцерський хрест ордена Білого слона (Таїланд) (серпень 1907)
- 1-го класу (1909) — за 25 років служби.
- Орден Залізної Корони 2-го класу (Австро-Угорщина) (1909)
- Командор ордена Зірки Румунії (1909 або 1910)
- Ювілейна медаль «40 років правління Кароля І» (Румунія) (1909 або 1910)
- Хрест Оливкової гори — нагороджений разом із дружиною Бертою за пожертву 10 000 марок Єрусалимському госпісу.
- Почесний лицар-іоаніт (1910)
- Хрест Заслуг Японського Червоного Хреста 1-го класу
- Почесний командор ордена Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга (Велике герцогство Ольденбург) (1910)
- Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія) (червень 1910)
- Орден Корони (Пруссія) 2-го класу (1911)
- Орден Священного скарбу 2-го класу (Японська імперія) (1911)
- Орден Святого Михайла (Баварія) 2-го класу (1911)
- Членський знак Спілки імператора Вільгельма (1911)
- Командор 1-го класу ордена Данеброг (Данія) (серпень 1912)
- Командор 1-го класу ордена Церінгенського лева (Велике герцогство Баден) (1912)
- Командор () (1912)
- Командор ордена Святих Маврикія та Лазаря (Італія) (1912)
- Орден Червоного орла 2-го класу з дубовим листям і королівською короною (1913)
- Командор 1-го класу (Велике герцогство Гессен) (1913)
Перша світова війна
- Кавалер Великого хреста ордена Франца Йосифа (Австро-Угорщина) (1915) — за заслуги з озброєння австрійської армії.
- Орден «За заслуги» (Баварія) 2-го класу з зіркою і мечами (1915)
- Залізний хрест для некомбатантів
- 2-го класу (17 січня 1915)
- 1-го класу (17 квітня 1916)
- Маріанський хрест (1916)
- Великий командор ордена Грифа (Мекленбург-Шверін) (травень 1916)
- Орден Меджида 1-го класу (Османська імперія) (квітень 1917)
- Орден «Святий Олександр» 1-го класу з мечами (Болгарія) (1917)
- Військова медаль (Османська імперія) (квітень 1917)
- Хрест «За заслуги у військовій допомозі» (червень 1917)
- Ювілейна медаль золотого весілля короля Людвіга III (1918)
- Командорський хрест ордена дому Гогенцоллернів (30 квітня 1918)
Міжвоєнний період
- Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня — за матеріальне постачання фрайкорів.
- (1933)
- Почесний хрест ветерана війни
Друга світова війна
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу (1 травня 1940) — з нагоди 70-літнього ювілею.
- Почесний знак «Піонер праці» (7 серпня 1940) — перший нагороджений.
- Хрест Воєнних заслуг 1-го класу (13 серпня 1940) — перший нагороджений.
- Золотий партійний знак НСДАП (13 серпня 1940) — «за заслуги перед народом і державою». Вручений особисто Адольфом Гітлером
- Орлиний щит Німецької імперії (1940)
Почесні звання
- Почесний доктор Кільського університету Крістіана-Альбрехта (15 липня 1916)
- Голова контрольної ради Фонду Адольфа Гітлера з розвитку німецької промисловості (1933)
- Лідер воєнної економіки (1937)
- Почесний громадянин міст Ессен (позбавлений 27 березня 1946) і Міттенвальд
- Почесний член Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Munzinger Personen
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Heinrich, Doehle (cop. 2000). Die Auszeichnungen des Grossdeutschen Reichs: Orden, Ehrenzeichen, Abzeichen. Norderstedt: Patzwall. ISBN . OCLC 67286501. (англ.)
- . www.tracesofwar.nl (нід) . Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018. (нід.)
Джерела
- Renate Köhne-Lindenlaub: Krupp, Gustav Krupp von Bohlen und Halbach. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 13, Duncker & Humblot. — Berlin, 1982. — . — S. 138—143. (Digitalisat) (нім.)
- Maria Keipert (Red.): Biographisches Handbuch des deutschen Auswärtigen Dienstes 1871—1945. Herausgegeben vom Auswärtigen Amt, Historischer Dienst. Band 1: Johannes Hürter: A–F. Schöningh. — Paderborn: u. a., 2000. — . — S. 210 f. (нім.)
- Friedrich Hiller von Gaertringen (Hrsg.): Die Hassell-Tagebücher 1938—1944. — Berlin, 1989. — S. 351. (нім.)
- Dietrich Eichholtz: Geschichte der deutschen Kriegswirtschaft, Band 2. — Berlin, 1985. — S. 544. (нім.)
Посилання
- Gustav Krupp von Bohlen und Halbach [ 16 березня 2005 у Wayback Machine.] (нім.)
- Hartmut Gröber Die Frackkette des Dr. Gustav Krupp von Bohlen und Halbach [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krupp Gustav Krupp fon Bolen und Galbah nim Gustav Krupp von Bohlen und Halbach 7 serpnya 1870 16 sichnya 1950 prusskij diplomat promislovec glava koncernu Krupp u pershij polovini XX stolittya Gustav Kruppnim Gustav Krupp von Bohlen und HalbachKrupp v 1931 roci Narodivsya7 serpnya 1870 1870 08 07 1 2 3 Gaaga NiderlandiPomer16 sichnya 1950 1950 01 16 1 2 3 79 rokiv d Verfen Sankt Jogann im Pongau Zalcburg AvstriyaPohovannyaEssenKrayina NimechchinaDiyalnistbankir diplomat pidpriyemec pravnik politik fabricatorAlma materGajdelberzkij universitet Ruprehta KarlaZnannya movnimeckaPosadadPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini i Nimecka narodna partiyaRidKruppiBatkod 5 Matid 5 U shlyubi zBerta KruppDitiAlfrid Krupp Arnold fon Bolen und Galbah Klaus fon Bolen und Galbah Irmgard Ajlenshtajn Bertold fon Bolen und Galbah Garald fon Bolen und Galbah Valdraut fon Bolen und Galbah i Ekbert fon Bolen und GalbahAvtografNagorodiOrden Podvijnogo drakona Kitajska medal Licar spravedlivosti ordena Svyatogo Joanna Brandenburg Medal Za vislugu rokiv u landveri Prussiya Orden Zaliznoyi Koroni 2 stupenyaKomandor ordena Zirki Rumuniyi Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga Licarskij hrest 2 go klasu ordena Alberta Saksoniya Orden Danebrog defaultKomandor 1 klasu ordena DanebrogKomandorskij hrest 1 go klasu ordena Ceringenskogo leva Komandor ordena Svyatih Mavrikiya j LazaryaOrden Svyatogo Mihayila Bavariya Orden Genriha Leva Orden Filippa VelikodushnogoKavaler Velikogo hresta ordena Franca Josifa Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu dlya nekombatantivOrden Za vijskovi zaslugi 2 go klasu Bavariya Orden Medzhida 1 stupenya Kavaler Velikogo hresta ordena Svyatij Oleksandr Gallipolijska zirka Hrest Za zaslugi u vijskovij dopomozi Orden Grifona Meklenburg Komandor ordena domu Gogencollerniv Silezkij Orel 1 go stupenya Silezkij Orel 2 go stupenyaPochesnij hrest veterana vijni Hrest Voyennih zaslug I klasu Hrest Voyennih zaslug II klasuOrden Bilogo slona Marianskij hrest Zolotij partijnij znak NSDAPLider voyennoyi ekonomiki Mediafajli u Vikishovishi Prizvishe Krupp otrimav pislya odruzhennya z Bertoyu Krupp dochkoyu Fridriha Alfreda Kruppa BiografiyaGustav fon Bolen und Galbah narodivsya 7 serpnya 1870 roku v Gaazi v rodini dvoryanina diplomata i buv nazvanij na chest batka U 1888 roci zakinchiv gimnaziyu Bismarka v 1893 roci zakinchiv yuridichnij fakultet Gejdelberzkogo universitetu Pochav diplomatichnu kar yeru pracyuyuchi v nimeckih misiyah u Vashingtoni Pekini ta Vatikani Pislya odruzhennya v zhovtni 1906 roku na Berti Krupp yaka z 1902 roku pislya samogubstva batka Fridriha Alfreda Kruppa upravlyala simejnoyu spravoyu uvijshov do radi direktoriv koncernu Kruppa Pislya ukladennya shlyubu yakomu spriyav osobisto Vilgelm II Gustav fon Bolen und Galbah i Berta Krupp stali nositi prizvishe Krupp fon Bolen und Galbah U 1920 h rokah vistupav protivnikom nacistskogo ruhu odnak pislya zustrichi z Gitlerom 20 lyutogo 1933 roku zminiv svoyu dumku i pochav nadavati finansovu dopomogu programi pereozbroyennya Nimechchini U 1931 1933 rokah golova prezidiyi Imperskogo soyuzu nimeckoyi promislovosti U travni 1933 roku Krupp fon Bolen buv priznachenij prezidentom fondu Adolfa Gitlera Na pidpriyemstvah Kruppa de u velicheznih masshtabah viroblyalis tanki artileriya ta inshe vijskove sporyadzhennya shiroko vikoristovuvalasya pracya vijskovopolonenih ta v yazniv konctaboriv U 1941 roci Krupp perenis insult i stav nediyezdatnim peredavshi faktichne vedennya sprav svoyemu sinovi Alfridu U 1945 roci Krupp starshij buv vnesenij do spisku obvinuvachenih Nyurnberzkogo procesu prote mizhnarodna medichna komisiya yaka jogo obstezhila zayavila sho za stanom zdorov ya vin ne mozhe postati pered sudom Amerikanskij prokuror zaproponuvav zaminiti Gustava Kruppa na lavi pidsudnih jogo sinom Alfridom prote predstavniki SRSR i Franciyi vidhilili cyu propoziciyu Zgodom Alfrid Krupp buv pidsudnim na odnomu z nastupnih Nyurnberzkih procesiv Gustav Krupp pomer v federalna zemlya Zalcburg Avstriya 16 sichnya 1950 roku NashadkiGustav Krupp iz druzhinoyu ta ditmi 1928 Sini zliva napravo Bertold Alfrid Garald Ekbert sidit v centri i Klaus krajnij pravoruch Dochki Irmgard livoruch i Valdraut v centri Shlyub z Bertoyu dav bagato nashadkiv 8 ditej 14 onukiv pravnuki Alfrid Krupp fon Bolen und Galbah 1907 1967 1938 1986 Arnold fon Bolen und Galbah 1908 1909 Klaus fon Bolen und Galbah 1910 1940 ober lejtenant lyuftvaffe Arnold fon Bolen und Galbah nar 1939 Irmgard fon Bolen und Galbah 1912 1998 yiyi pershij cholovik shturmbannfyurer SA baron Jogann Ganno Rajc fon Frenc 1906 1941 zaginuv na teritoriyi SRSR Baronesa Adelgajd Rajc fon Frenc nar 1939 Baron Rutger Rajc fon Frenc nar 1940 Baron Zigbert Rajc fon Frenc nar 1941 Gungild Ajlenshtajn nar 1952 Gildburg Ajlenshtajn nar 1954 Ditlind Ajlenshtajn nar 1956 Bertold fon Bolen und Galbah 1913 1987 Ekbert fon Bolen und Galbah nar 1956 Garald fon Bolen und Galbah 1916 1983 Fridrih fon Bolen und Galbah nar 1962 Georg fon Bolen und Galbah nar 1963 Sofi fon Bolen und Galbah nar 1966 Valdraut fon Bolen und Galbah 1920 2005 Diana Mariya Tomas nar 1944 Regina Tomas nar 1945 Ekbert fon Bolen und Galbah 1922 1945 pid Parmoyu lejtenant vermahtu potrapiv v zasidku vlashtovanu italijskimi partizanami NagorodiFrachnik z miniatyurnimi kopiyami nagorod KruppaSribna medal 60 richnij yuvilej korolevi Viktoriyi Britanska imperiya cherven 1897 2 go stupenya 3 j klas Imperiya Cin 1902 na frachniku miniatyura ordena 3 go stupenya 2 j klas Bronzova Kitajska medal 1902 Medal 50 rokiv pravlinnya velikogo gercoga Fridriha I Velike gercogstvo Baden 25 kvitnya 1902 za zaslugi pid chas diplomatichnoyi sluzhbi Komandor Korolivskogo Viktorianskogo ordena Britanska imperiya 1906 Velike gercogstvo Baden 1906 Velikij oficerskij hrest ordena Bilogo slona Tayiland serpen 1907 1 go klasu 1909 za 25 rokiv sluzhbi Orden Zaliznoyi Koroni 2 go klasu Avstro Ugorshina 1909 Komandor ordena Zirki Rumuniyi 1909 abo 1910 Yuvilejna medal 40 rokiv pravlinnya Karolya I Rumuniya 1909 abo 1910 Hrest Olivkovoyi gori nagorodzhenij razom iz druzhinoyu Bertoyu za pozhertvu 10 000 marok Yerusalimskomu gospisu Pochesnij licar ioanit 1910 Hrest Zaslug Yaponskogo Chervonogo Hresta 1 go klasu Pochesnij komandor ordena Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga Velike gercogstvo Oldenburg 1910 Licarskij hrest 2 go klasu ordena Alberta Saksoniya cherven 1910 Orden Koroni Prussiya 2 go klasu 1911 Orden Svyashennogo skarbu 2 go klasu Yaponska imperiya 1911 Orden Svyatogo Mihajla Bavariya 2 go klasu 1911 Chlenskij znak Spilki imperatora Vilgelma 1911 Komandor 1 go klasu ordena Danebrog Daniya serpen 1912 Komandor 1 go klasu ordena Ceringenskogo leva Velike gercogstvo Baden 1912 Komandor 1912 Komandor ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Italiya 1912 Orden Chervonogo orla 2 go klasu z dubovim listyam i korolivskoyu koronoyu 1913 Komandor 1 go klasu Velike gercogstvo Gessen 1913 Persha svitova vijna Kavaler Velikogo hresta ordena Franca Josifa Avstro Ugorshina 1915 za zaslugi z ozbroyennya avstrijskoyi armiyi Orden Za zaslugi Bavariya 2 go klasu z zirkoyu i mechami 1915 Zaliznij hrest dlya nekombatantiv 2 go klasu 17 sichnya 1915 1 go klasu 17 kvitnya 1916 Marianskij hrest 1916 Velikij komandor ordena Grifa Meklenburg Shverin traven 1916 Orden Medzhida 1 go klasu Osmanska imperiya kviten 1917 Orden Svyatij Oleksandr 1 go klasu z mechami Bolgariya 1917 Vijskova medal Osmanska imperiya kviten 1917 Hrest Za zaslugi u vijskovij dopomozi cherven 1917 Yuvilejna medal zolotogo vesillya korolya Lyudviga III 1918 Komandorskij hrest ordena domu Gogencollerniv 30 kvitnya 1918 Mizhvoyennij period Silezkij Orel 2 go i 1 go stupenya za materialne postachannya frajkoriv 1933 Pochesnij hrest veterana vijniDruga svitova vijna Hrest Voyennih zaslug 2 go klasu 1 travnya 1940 z nagodi 70 litnogo yuvileyu Pochesnij znak Pioner praci 7 serpnya 1940 pershij nagorodzhenij Hrest Voyennih zaslug 1 go klasu 13 serpnya 1940 pershij nagorodzhenij Zolotij partijnij znak NSDAP 13 serpnya 1940 za zaslugi pered narodom i derzhavoyu Vruchenij osobisto Adolfom Gitlerom Orlinij shit Nimeckoyi imperiyi 1940 Pochesni zvannya Pochesnij doktor Kilskogo universitetu Kristiana Albrehta 15 lipnya 1916 Golova kontrolnoyi radi Fondu Adolfa Gitlera z rozvitku nimeckoyi promislovosti 1933 Lider voyennoyi ekonomiki 1937 Pochesnij gromadyanin mist Essen pozbavlenij 27 bereznya 1946 i Mittenvald Pochesnij chlen Myunhenskogo universitetu Lyudviga MaksimilianaPrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Munzinger Personen d Track Q107343683 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Heinrich Doehle cop 2000 Die Auszeichnungen des Grossdeutschen Reichs Orden Ehrenzeichen Abzeichen Norderstedt Patzwall ISBN 3931533433 OCLC 67286501 angl www tracesofwar nl nid Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 30 serpnya 2018 nid DzherelaRenate Kohne Lindenlaub Krupp Gustav Krupp von Bohlen und Halbach In Neue Deutsche Biographie NDB Band 13 Duncker amp Humblot Berlin 1982 ISBN 3 428 00194 X S 138 143 Digitalisat nim Maria Keipert Red Biographisches Handbuch des deutschen Auswartigen Dienstes 1871 1945 Herausgegeben vom Auswartigen Amt Historischer Dienst Band 1 Johannes Hurter A F Schoningh Paderborn u a 2000 ISBN 3 506 71840 1 S 210 f nim Friedrich Hiller von Gaertringen Hrsg Die Hassell Tagebucher 1938 1944 Berlin 1989 S 351 nim Dietrich Eichholtz Geschichte der deutschen Kriegswirtschaft Band 2 Berlin 1985 S 544 nim PosilannyaGustav Krupp von Bohlen und Halbach 16 bereznya 2005 u Wayback Machine nim Hartmut Grober Die Frackkette des Dr Gustav Krupp von Bohlen und Halbach 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine nim