Михайло Іванович Безух (нар. 12 (25) травня 1914, Білосарайська Коса — 31 липня 1971, Москва) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944), в роки німецько-радянської війни штурман 565-го штурмового авіаційного полку 224-ї штурмової авіаційної дивізії 1-ї повітряної армії Західного фронту, майор.
Михайло Іванович Безух | |
---|---|
Народження | 12 (25) травня 1914 Білосарайська Коса, (зараз Донецька область) |
Смерть | 31 липня 1971 (57 років) Москва |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1935—1965 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор авіації |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 12 (25) травня 1914 року в селі Білосарайська Коса (нині Мангушського району Донецької області України) в сім'ї селянина. Росіянин. Член ВКП (б) / КПРС з серпня 1941 року. Закінчив початкову школу. Працював у колгоспі «Перемога». Потім закінчив школу ФЗУ Рибпрома і два курси Азовського рибного технікуму.
У Червоній Армії з 1935 року. У 1938 році закінчив Сталінградську військово-авіаційну школу льотчиків.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Західному фронті.До серпня 1943 року здійснив 78 бойових вильотів на бомбардування й штурмовку живої сили й бойової техніки противника, завдавши ворогові значних втрат.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 липня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм, майору Михайлу Івановичу Безуху присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»(№ 1983).
Після війни продовжував службу у ВПС. У 1950 році закінчив Військово-повітряну академію (Моніно), а в 1957 році — Військову академію Генерального штабу. З 1965 року генерал-майор авіації М. І. Безух — в запасі.
Жив у Москві. Помер 31 липня 1971 року. Похований на Новодівичому кладовищі в Москві.
Нагороди, пам'ять
Нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 3-го ступеня, орденом Кутузова 3-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.
Ім'я Героя носять Білосарайська восьмирічна школа і вулиця в селищі міського типу Мангуш. 9 травня 2010 року в Мангуші відкрита Алея Слави, де серед інших Героїв встановлено обеліск і Михайлу Безуху.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987(рос.)
- Кавалеры Золотой Звезды. — Донецк: Донбас, 1976(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Ivanovich Bezuh nar 12 25 travnya 1914 19140525 Bilosarajska Kosa 31 lipnya 1971 Moskva radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 v roki nimecko radyanskoyi vijni shturman 565 go shturmovogo aviacijnogo polku 224 yi shturmovoyi aviacijnoyi diviziyi 1 yi povitryanoyi armiyi Zahidnogo frontu major Mihajlo Ivanovich BezuhNarodzhennya12 25 travnya 1914 1914 05 25 Bilosarajska Kosa zaraz Donecka oblast Smert31 lipnya 1971 1971 07 31 57 rokiv MoskvaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRVid zbrojnih sil VPS SRSROsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1935 1965PartiyaKPRSZvannya General major aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 12 25 travnya 1914 roku v seli Bilosarajska Kosa nini Mangushskogo rajonu Doneckoyi oblasti Ukrayini v sim yi selyanina Rosiyanin Chlen VKP b KPRS z serpnya 1941 roku Zakinchiv pochatkovu shkolu Pracyuvav u kolgospi Peremoga Potim zakinchiv shkolu FZU Ribproma i dva kursi Azovskogo ribnogo tehnikumu U Chervonij Armiyi z 1935 roku U 1938 roci zakinchiv Stalingradsku vijskovo aviacijnu shkolu lotchikiv Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Voyuvav na Zahidnomu fronti Do serpnya 1943 roku zdijsniv 78 bojovih vilotiv na bombarduvannya j shturmovku zhivoyi sili j bojovoyi tehniki protivnika zavdavshi vorogovi znachnih vtrat Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 1 lipnya 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm majoru Mihajlu Ivanovichu Bezuhu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1983 Pislya vijni prodovzhuvav sluzhbu u VPS U 1950 roci zakinchiv Vijskovo povitryanu akademiyu Monino a v 1957 roci Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu Z 1965 roku general major aviaciyi M I Bezuh v zapasi Zhiv u Moskvi Pomer 31 lipnya 1971 roku Pohovanij na Novodivichomu kladovishi v Moskvi Nagorodi pam yatobelisk u Mangushi Nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina troma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Suvorova 3 go stupenya ordenom Kutuzova 3 go stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki medalyami Im ya Geroya nosyat Bilosarajska vosmirichna shkola i vulicya v selishi miskogo tipu Mangush 9 travnya 2010 roku v Mangushi vidkrita Aleya Slavi de sered inshih Geroyiv vstanovleno obelisk i Mihajlu Bezuhu LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 ros Kavalery Zolotoj Zvezdy Doneck Donbas 1976 ros