Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

стиль картки CarrefourТипSociété AnonymeФорма власностіприватнаГалузьроздрібна торгівля і торговельна мережа d Спеціаліз

Carrefour

Carrefour

Carrefour
ТипSociété Anonyme
Форма власностіприватна
Галузьроздрібна торгівля і торговельна мережа[d]
Спеціалізаціярітейл
Лістинг на біржіEuronext: CA
Засновано01 січня 1958
Штаб-квартираimage Булонь-Біянкур, Франція
Територія діяльностіЄвропа
Азія
Південна Америка
Продукціяїжа
Виторг▼74,888 млрд. € (2013)
Операційний прибуток (EBIT)▲2,238 млрд. € (2013)
Чистий прибуток▲1,263 млрд. € (2013)
Власник(и)d
Співробітники365 000
Клієнти10 млн./добу
Холдингова компаніяd
carrefour.com

Carrefour (фр. Перехрестя) — французький рітейлер роздрібної торгівлі з штаб-квартирою в Булонь-Біянкур, Франція. Найбільший у Європі та другий у світі (після Walmart) рітейлер за розміром. Компанія має магазини у 34 країнах в Європі, Латинській Америці та Азії. Входить до складу круглого столу Європейського рітейлу.

Історія

Заснування компанії

Carrefour з'явився в 1959 році як результат співпраці двох підприємців, Марселя Фурньє та Луї Деффоре, в Аннесі, містечку в східній Франції. Вони походили з успішних підприємливих сімей, і кожен прагнув розширити свій бізнес шляхом створення великих супермаркетів. Фурньє до цього встиг відкрити універмаг «Grand Magasin de Nouveautés Fournier d'Annecy» та мав частку в супермаркеті компанії «Casino», а Деффоре був президентом компанії «Badin-Defforey» в Ланьє.

У 1950-их французький ринок роздрібної торгівлі складався, переважно, із невеликих сімейних магазинів, на долю яких припадало 83% ринку. У той же час, великі універмаги, розташовані, як правило, в центрі міст, часто виявлялися незручним, а високі ціни відлякували від них потенційних покупців. Крім того, концепція безкоштовного сервісу набувала все більшої популярності. Безкоштовний сервіс, поширений в роздрібній торгівлі в 1990-х, був винайдений в 1916 році. До цього споживачі змушені були покладатися на допомогу продавців у виборі та отриманні товарів. Супермаркет, який вперше з'явився у Франції в 1954 році, використовував поняття безкоштовного сервісу. При меншій вартості утримання супермаркету, що знаходився за межами центру міста, він міг забезпечити більшу різноманітність продуктів та нижчу ціну, ніж у традиційному магазині. До кінця десятиліття, однак, у Франції було відкрито лише 33 супермаркети.

Тому, у травні 1959, Фурньє та Деффоре вирішили включити ці концепції для свого магазину в Аннесі. Випустивши 7 000 акцій, вони залучили 10 акціонерів, що дало змогу придбати об'єкт, що вже будувався. Перший поверх будівлі повинен був бути використаний як супермаркет, а верхні ж поверхи були передбачені під розміщення квартир, кошти від продажу яких повинні були бути спрямованими для фінансування бізнесу. Марсель Фурньє був обраний президентом компанії, а Денис Деффоре, син Луї, був обраний на посаду генерального директора. Фурньє назвав бізнес Carrefour.

Протягом цього часу, бізнесмен , який розвивав мережу супермаркетів в регіоні Рона-Альпи, оголосив про свої плани відкрити магазин в Аннесі. Фурньє і Деффоре розуміли, що для того, щоб мати можливість конкурувати, вони повинні були відкрити свій магазин раніше за суперника. Тому Фурньє запропонував підвал свого універмагу «Grand Magasin de Nouveautés Fournier d'Annecy» для відкриття першого магазину Carrefour. Він був відкритий 7 січня 1960 року, за шість місяців до відкриття більшого магазину, та мав миттєвий успіх. Всього лише через чотири дні після його відкриття, магазин довелось закрити на один день для того, щоб поповнити запаси. Загроза конкуренції з боку E.Leclerc змусила Фурньє і Деффоре пропонувати найнижчі можливі ціни, і, через це, E.Leclerc в Аннесі так і не був відкритий.

Для ознайомлення громадськості з супермаркетами, Carrefour приступив до рекламної кампанії, перш ніж відкривати свій основний магазин. Реклама виявилась ефективною: магазин, який відкрився 3 червня 1960 року, досяг рівня продажів, які далеко перевершили очікування, а його відвідуваність склала 15 000 клієнтів протягом перших двох днів. Лише трохи більше ніж за три тижні обсяг продажів Carrefour становив 290 000 франків — суму, яку більшість сімейних магазинів не заробляло і за рік. Для запобігання пробок, магазин розширив свою парковку, але керівництво компанії швидко переконалось, що відкривати супермаркети в містах було непрактично.

1960-ті: розширення мережі

За період 1961-1962 років продажі в магазині Carrefour зросли на 45 відсотків. У наступному році був відкритий ще один супермаркет в Кран-Жевріє, цього разу з великою стоянкою. Крім того, Carrefour відкрив на стоянці свого першого магазину автозаправну станцію, на якій продавалося паливо без бренду за ціною, нижчою на 5 сантимів, ніж в середньому на ринку. Це не приносило ні прибутку, ні збитку компанії — цей крок був здійснений як протест проти високих податків французького уряду на бензин.

Протягом цього часу, компанія вирішила закріпитись в Паризькому регіоні, придбавши ділянку землі за 30 кілометрів на південь від столиці в Сент-Женев'єв-де-Буа, де вартість землі була нижчою та було більше вільного місця. Перед початком будівництва на новому місці, Луї Деффоре та його брат Жак вирушили до США для дослідження американського досвіду. Вони відвідали семінари , де ознайомились з такими сучасними методами продажів, як безкоштовний сервіс, знижки та великі розміри торгових центрів. Це переконало Деффоре повністю змінити початкові плани для магазину в передмісті Парижа. Хоча Carrefour не прийняли величезні розміри американських магазинів з великою кількістю касирів та широкими проходами, вони побудували порівняно великий об'єкт і інтегрували у нього ідею низьких цін на кожен продукт при покупці товарів в оптовиків і виробників. Магазин відкрився в червні 1963 року і отримав схвальні відгуки в пресі, вражаючи своїми 2 500 м² площі, 400 паркувальними місцями та великою кількістю як продовольчих, так і непродовольчих товарів. Магазин мав миттєвий успіх — покупки клієнтів були в середньому втричі більшими, ніж у звичайному супермаркеті.

Успіх Carrefour базувався на низьких цінах, зменшенні витрат на обладнання та устаткування, а також прискореному обороті запасів. Основною цільовою категорією гіпермаркету стали молоді люди та нові приміські жителі, а також економні споживачі, які постраждали від високих темпів інфляції в 1960-х. Інновації Carrefour в області зважування, ціноутворення, упаковки, переведення в готівку та холодильних камерах зробили його гіпермаркет невіддільною частиною подальшої революції у французькій роздрібній торгівлі. Не всі, однак, були задоволені цими подіями. Компанія мала негативний вплив на малий бізнес. Так, союз незалежних м'ясників у 1964 році організував блокування вантажівок Carrefour на знак протесту проти знижок магазину.

У січні 1965 року, щоб уникнути урядових обмежень на розширення, Carrefour створила два підрозділи: «Carrefour Supermarché», яку очолили Марсель Фурньє та Дені Деффоре, та «Grands Magasins Carrefour», дочірню компанію, керувати якою було доручено Жаку Деффоре та Бернарду Фурньє. 1966 року було відкрито два магазини мережі: недалеко від Ліона площею 10 000 м², та у Вітролі, площею 20 000 м².

У 1967 році було відкрито офіс компанії в Парижі для систематизації інформації зі всіх магазинів мережі, в який в наступному році переїхав Марсель Фурньє.

1970-1980-ті: Вихід на міжнародний ринок

Після успіху у Франції, Carrefour замислився над виходом на міжнародний ринок. Компанія починає співпрацювати з такими мережами інших європейських країн, як Delhaize Fréres-Le-Lion в Бельгії, Mercure у Швейцарії, Wheatsheaf Investment у Великій Британії, Italware в Італії та іншими, акцентуючи зусилля на середземноморському регіоні Європи. Під час своєї міжнародної експансії, Carrefour насамперед проводив маркетинг місцевої продукції, не експортуючи французькі товари. При відкритті нових магазинів, компанія спершу створювала спільні дочірні підприємства з місцевими рітейлерами, викупаючи їх згодом повністю. Основні конкуренти, такі як Auchan, та , наслідували досвід Carrefour, що протягом наступних десяти років значно збільшило кількість гіпермаркетів у Франції.

У червні 1970 року акції Carrefour з'явились у продажі на біржі в Парижі. Через високу інфляцію в середині 1970-х років значно зросла конкуренція на продовольчому ринку, і, коли у 1973 році було прийнято закон Роєра про обмеження на розвиток великих магазинів у Франції, Carrefour став більше орієнтуватися на зовнішні ринки. У період між 1978 та 1982 роками була відкрита найбільша кількість нових магазинів Carrefour за межами Франції, зокрема, в країнах Латинської Америки. Найбільший прибуток приносили магазини в Бразилії, Аргентині та Іспанії.

До 1982 року у Франції відбулось повне насичення ринку гіпермаркетами, що в результаті активної конкуренції за ціною, стандартизації виробничих ліній та закриття деяких частин ринку сформувало певні закони галузі. Продовольчий ринок перебував у застої, що змусило Carrefour скоротити розмір деяких своїх магазинів. Протягом цього часу компанія уклала кілька партнерських угод з іншими компаніями, зокрема у 1978 році Carrefour інвестувала в мережу магазинів будівельних матеріалів , викупивши 45% її акцій. Хоча Carrefour відзвітувала про продажі, майже вдвічі більші, ніж у її прямих конкурентів — Casino, та  — головна мета компанії полягала у збереженні існуючих ринків та прибутковості.

, який був удостоєний ордена Почесного легіону, помер в 1985 році і, інститут менеджменту, заснований Carrefour, був названий на його честь. До цього року Carrefour розширив свою присутність до десяти країн на трьох континентах та мав чистий прибуток у розмірі 520 млн.франків. У французьких магазинах для збільшення власного іміджу, Carrefour запустила власний бренд товарів, які були недорогою, але в той же час якісною альтернативою іншим продуктам.

У 1988 компанія стала найбільшою компанією-рітейлером у Європі з 65 гіпермаркетами у Франції та приблизно 115 на континенті та Південній Америці. У лютому цього ж року Carrefour відкрив гіпермаркет площею 30 000 м² в околицях Філадельфії, штат Пенсільванія (США). Попри початкові фінансові проблеми, пов'язані з низькою відвідуваністю магазину клієнтами, у 1991 році був відкритий другий гіпермаркет в районі Філадельфії.

1990-ті: продовження зростання

На початку 1990-х років усі члени родини засновників Carrefour перестали брати активну участь в управлінні компанією, створивши консультативну раду. Компанія продала свої магазини в Аннесі та Кран-Жевріє групі , а та, в свою чергу, продала Карфуру свій гіпермаркет в Нанті — після цієї угодив управлінні Carrefour залишились лише магазини, площею понад 2 500 м². 1991 року Carrefour придбала своїх конкурентів: за 850 млн. дол. та Montlaur, збанкрутілу продуктову мережу за 175 млн. дол. Хоча у Франції ринок гіпермаркетів наситився, досягнувши рівня у 798 магазинів, що спонукало уряд обмежити відкриття нових гіпермаркетів, Carrefour продовжив розширюватися на зарубіжних ринках, зі своїми магазинами, або в партнерстві, в Австрії, Великій Британії, Нідерландах, Швейцарії, Німеччині, Бельгії, Італії, Іспанія, Африці, Аргентині, Бразилії та США. В цьому ж році в мережі Carrefour з'являється сервіс „Carrefour Vacances“ з продажу туристичних послуг.

У 1992 Carrefour відкрила два нових магазини у Великій Британії в рамках спільного підприємства з Costco, мережею клубних складів самообслуговування. Як виняток із загальної позитивної динаміки, компанія вирішила залишити американський ринок, продавши два своїх магазини у 1993 році. Також Carrefour продала свою 11-відсоткову частку в Costco в Сполучених Штатах, натомість зберігши свою 20% частку в Costco у Великій Британії.

Розширення в Центральній і Південній Америці було особливо сильним в 1990-их роках. Перший Carrefour з'явився у Мексиці в 1993 році. Всього з 30 магазинів компанії, відкритих в 1996 році, 15 знаходились в Мексиці, Бразилії та Аргентині. До 1997 року під вивіскою Carrefour в Південній Америці працювало близько 60 гіпермаркетів, які приносили по 7 млрд. дол. щороку в Бразилії та Аргентині (в кожній).

У 1994 році група купує контрольний пакет акцій компанії «Picard Surgelés» (виробник заморожених продуктів). Carrefour разом зі своїми китайськими партнерами відкриває спільне підприємство з метою будівництва супермаркетів та гіпермаркетів у Шанхаї та Пекіні. Компанія продає свою частку у .

До 1995 року кількість магазинів Carrefour у світі випереджає їх кількість у Франції. Іншим благодатним ринком для французів стала Азія — були відкриті перші магазини у Сеулі, Південна Корея. Коли наприкінці 1990-их по Азії вдарила фінансова криза, в регіоні вже працювало 26 гіпермаркетів Carrefour. Через свою дисконтну стратегію та стійкий попит на харчові продукти, мережа майже не відчула наслідків кризи, відкривши ще 20 магазинів протягом 1997-1998 років.

У 1996 році уряд Франції з метою захисту дрібних продавців запровадив шестимісячну заборону на відкриття будь-якого магазину площею понад 300 м². Не маючи можливості відкрити нові магазини, Carrefour продовжує розширюватися у Франції, набуваючи своїх конкурентів. 1996 року компанія придбала 41% частку компанії Cora, яка виникла колись із франшизи Carrefour.

Кінець 1990-их: стратегічні придбання

Наприкінці 1990-их, у 1998 та 2000 роках, Carrefour здійснила два ключових придбання, які зробили компанію найбільшим у Європі та другим в світі рітейлером за величиною. Спочатку французи придбали решту акцій «Modernes SA» за 3 млрд. $, приєднавши до своєї мережі понад 790 торгових точок під брендами Stoc, Comod та Marché Plus.

Компанія почала планувати свій наступний великий крок у 1999 році, зробивши пропозицію у 16,5 млрд. $ своєму конкуренту . Заснована в 1961 році Полем-Огюстом Галлеєм та Леонор Дюваль Лемоньє, Promodès спочатку розвивалась як мережа гуртової торгівлі харчовими продуктами, але з плином часу перетворилася на один з найбільших в світі операторів гіпермаркетів, супермаркетів та магазинів. Керівники обох фірм протягом трьох тижнів працювали над угодою, створивши союз, який дозволив залишатися їм обом конкурентоспроможними в цій галузі. Окрім того, що злиття зробило партнерів найбільшим рітейлером в Європі та другим за величиною в світі, це також дало йому конкурентну перевагу над Wal-Mart Stores Inc., американським гігантом, який шукав велику мережу для поглинання з метою виходу на європейський ринок.

Угода була завершена на початку 2000 року і її результатом стала мережа з 8 800 магазинів в 26 країнах і річною виручкою майже 65 млрд. доларів. Після злиття двох груп, всі гіпермаркети Continent у Франції змінили свою назву на Champion. Також у тому році Carrefour, та Oracle створили перший у світі електронний ринок для роздрібної торгівлі GlobalNetXchange. Відбувся запуск глобального плану акціонування, призначений для співробітників Carrefour — до нього долучилися приблизно 200 000 працівників (60 % від всіх співробітників).

З метою оптимізації витрат, в 2001 році компанія продала свою частку в «Picard Surgelés», а в наступному — 10 % частку в .

З моменту придбання Promodès, Carrefour зіткнувся із зміцненням конкуренції та послаблення продажів на своїй батьківщині, і поступово її частка на ринку у Франції, Іспанії та Бразилії почала падати.

У грудні 2003 року Поль-Луї Галлей та його дружина загинули в авіакатастрофі — обоє представляли інтереси родини Halley, найбільших акціонерів Carrefour.

Магазини мережі

image
Гіпермаркет Carrefour у Білостоку, Польща

Станом на 31 грудня 2013 року мережа Carrefour включала 10 105 магазинів (включаючи торгові точки партнерів та франшизу):

Регіон Гіпермаркети Супермаркети Разом
Франція 234 949 3 458 138 4 779
Іспанія 172 118 166 0 456
Бельгія 45 438 246 0 729
Італія 58 394 654 19 1 125
Польща 88 139 408 0 635
Румунія 25 81 56 0 162
Інші 87 486 265 0 838
Європа (без Франції) 475 1 656 1 795 19 3 945
Аргентина 77 128 316 0 521
Бразилія 200 41 0 0 241
Латинська Америка 277 169 316 0 762
Китай 236 0 0 0 236
Тайвань 62 7 0 0 69
Інші 73 10 0 5 88
Азія 371 17 0 5 88
Інші* 64 126 24 12 226
Всього 1 421 2 917 5 593 174 10 105

Примітка: * — Магриб, Середній Схід та Домініканська Республіка

Галерея

  • image
    Відділ овочів та фруктів
  • image
    Побутова хімія
  • image
  • image
    Цукор
  • image
    Алкоголь
  • image
    Корм для домашніх тварин
  • image
    Магазин в муніципалітеті Гометс-ла-Віль за 27 км від Парижу
  • image
    Магазин в Шанхаї
  • image
    Книжкова полиця в Томашів-Мазовецький (Польща)
  • image
    Магазин експрес-формату в Парижі

Цікаві факти

  • Трьом сім'ям, які заснували Carrefour: Бадін, Деффоре та Фурньє, належить лише 3 % акцій компанії, причому лише одна сім'я Деффоре складається аж з 70 членів.

Примітки

  1. (PDF). carrefour.com (англ.) . Архів оригіналу (pdf) за 21 лютого 2015. Процитовано 10.02.2015.
  2. . fundinguniverse.com (англ.) . Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 10.02.2015.
  3. Sophia Antipolis (10.06.2002). . investincotedazur.com (англ.) . Архів оригіналу за 25.02.2015. Процитовано 25.02.2015.
  4. Régine Eveno (24.03.1994). . usinenouvelle.com (фра.) . Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 10.02.2015.
  5. (PDF). carrefour.com (англ.) . Архів оригіналу (pdf) за 02.07.2014. Процитовано 10.02.2015.
  6. Frédéric Pons (29.06.2004). . liberation.fr (фр.) . Libération. Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 11.02.2015.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Carrefour
  • Офіційний сайт [ 3 грудня 2015 у Wayback Machine.] Carrefour Group (англ.)
  • Історія групи [ 10 лютого 2015 у Wayback Machine.] на fundinguniverse.com [ 6 січня 2015 у Wayback Machine.](англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

stil kartki CarrefourTipSociete AnonymeForma vlasnostiprivatnaGaluzrozdribna torgivlya i torgovelna merezha d SpecializaciyaritejlListing na birzhiEuronext CAZasnovano01 sichnya 1958Shtab kvartiraBulon Biyankur FranciyaTeritoriya diyalnostiYevropa Aziya Pivdenna AmerikaProdukciyayizhaVitorg 74 888 mlrd 2013 Operacijnij pributok EBIT 2 238 mlrd 2013 Chistij pributok 1 263 mlrd 2013 Vlasnik i dSpivrobitniki365 000Kliyenti10 mln dobuHoldingova kompaniyadcarrefour com Carrefour fr Perehrestya francuzkij ritejler rozdribnoyi torgivli z shtab kvartiroyu v Bulon Biyankur Franciya Najbilshij u Yevropi ta drugij u sviti pislya Walmart ritejler za rozmirom Kompaniya maye magazini u 34 krayinah v Yevropi Latinskij Americi ta Aziyi Vhodit do skladu kruglogo stolu Yevropejskogo ritejlu IstoriyaZasnuvannya kompaniyi Carrefour z yavivsya v 1959 roci yak rezultat spivpraci dvoh pidpriyemciv Marselya Furnye ta Luyi Deffore v Annesi mistechku v shidnij Franciyi Voni pohodili z uspishnih pidpriyemlivih simej i kozhen pragnuv rozshiriti svij biznes shlyahom stvorennya velikih supermarketiv Furnye do cogo vstig vidkriti univermag Grand Magasin de Nouveautes Fournier d Annecy ta mav chastku v supermarketi kompaniyi Casino a Deffore buv prezidentom kompaniyi Badin Defforey v Lanye U 1950 ih francuzkij rinok rozdribnoyi torgivli skladavsya perevazhno iz nevelikih simejnih magaziniv na dolyu yakih pripadalo 83 rinku U toj zhe chas veliki univermagi roztashovani yak pravilo v centri mist chasto viyavlyalisya nezruchnim a visoki cini vidlyakuvali vid nih potencijnih pokupciv Krim togo koncepciya bezkoshtovnogo servisu nabuvala vse bilshoyi populyarnosti Bezkoshtovnij servis poshirenij v rozdribnij torgivli v 1990 h buv vinajdenij v 1916 roci Do cogo spozhivachi zmusheni buli pokladatisya na dopomogu prodavciv u vibori ta otrimanni tovariv Supermarket yakij vpershe z yavivsya u Franciyi v 1954 roci vikoristovuvav ponyattya bezkoshtovnogo servisu Pri menshij vartosti utrimannya supermarketu sho znahodivsya za mezhami centru mista vin mig zabezpechiti bilshu riznomanitnist produktiv ta nizhchu cinu nizh u tradicijnomu magazini Do kincya desyatilittya odnak u Franciyi bulo vidkrito lishe 33 supermarketi Tomu u travni 1959 Furnye ta Deffore virishili vklyuchiti ci koncepciyi dlya svogo magazinu v Annesi Vipustivshi 7 000 akcij voni zaluchili 10 akcioneriv sho dalo zmogu pridbati ob yekt sho vzhe buduvavsya Pershij poverh budivli povinen buv buti vikoristanij yak supermarket a verhni zh poverhi buli peredbacheni pid rozmishennya kvartir koshti vid prodazhu yakih povinni buli buti spryamovanimi dlya finansuvannya biznesu Marsel Furnye buv obranij prezidentom kompaniyi a Denis Deffore sin Luyi buv obranij na posadu generalnogo direktora Furnye nazvav biznes Carrefour Protyagom cogo chasu biznesmen yakij rozvivav merezhu supermarketiv v regioni Rona Alpi ogolosiv pro svoyi plani vidkriti magazin v Annesi Furnye i Deffore rozumili sho dlya togo shob mati mozhlivist konkuruvati voni povinni buli vidkriti svij magazin ranishe za supernika Tomu Furnye zaproponuvav pidval svogo univermagu Grand Magasin de Nouveautes Fournier d Annecy dlya vidkrittya pershogo magazinu Carrefour Vin buv vidkritij 7 sichnya 1960 roku za shist misyaciv do vidkrittya bilshogo magazinu ta mav mittyevij uspih Vsogo lishe cherez chotiri dni pislya jogo vidkrittya magazin dovelos zakriti na odin den dlya togo shob popovniti zapasi Zagroza konkurenciyi z boku E Leclerc zmusila Furnye i Deffore proponuvati najnizhchi mozhlivi cini i cherez ce E Leclerc v Annesi tak i ne buv vidkritij Dlya oznajomlennya gromadskosti z supermarketami Carrefour pristupiv do reklamnoyi kampaniyi persh nizh vidkrivati svij osnovnij magazin Reklama viyavilas efektivnoyu magazin yakij vidkrivsya 3 chervnya 1960 roku dosyag rivnya prodazhiv yaki daleko perevershili ochikuvannya a jogo vidviduvanist sklala 15 000 kliyentiv protyagom pershih dvoh dniv Lishe trohi bilshe nizh za tri tizhni obsyag prodazhiv Carrefour stanoviv 290 000 frankiv sumu yaku bilshist simejnih magaziniv ne zaroblyalo i za rik Dlya zapobigannya probok magazin rozshiriv svoyu parkovku ale kerivnictvo kompaniyi shvidko perekonalos sho vidkrivati supermarketi v mistah bulo nepraktichno 1960 ti rozshirennya merezhi Za period 1961 1962 rokiv prodazhi v magazini Carrefour zrosli na 45 vidsotkiv U nastupnomu roci buv vidkritij she odin supermarket v Kran Zhevriye cogo razu z velikoyu stoyankoyu Krim togo Carrefour vidkriv na stoyanci svogo pershogo magazinu avtozapravnu stanciyu na yakij prodavalosya palivo bez brendu za cinoyu nizhchoyu na 5 santimiv nizh v serednomu na rinku Ce ne prinosilo ni pributku ni zbitku kompaniyi cej krok buv zdijsnenij yak protest proti visokih podatkiv francuzkogo uryadu na benzin Protyagom cogo chasu kompaniya virishila zakripitis v Parizkomu regioni pridbavshi dilyanku zemli za 30 kilometriv na pivden vid stolici v Sent Zhenev yev de Bua de vartist zemli bula nizhchoyu ta bulo bilshe vilnogo miscya Pered pochatkom budivnictva na novomu misci Luyi Deffore ta jogo brat Zhak virushili do SShA dlya doslidzhennya amerikanskogo dosvidu Voni vidvidali seminari de oznajomilis z takimi suchasnimi metodami prodazhiv yak bezkoshtovnij servis znizhki ta veliki rozmiri torgovih centriv Ce perekonalo Deffore povnistyu zminiti pochatkovi plani dlya magazinu v peredmisti Parizha Hocha Carrefour ne prijnyali velichezni rozmiri amerikanskih magaziniv z velikoyu kilkistyu kasiriv ta shirokimi prohodami voni pobuduvali porivnyano velikij ob yekt i integruvali u nogo ideyu nizkih cin na kozhen produkt pri pokupci tovariv v optovikiv i virobnikiv Magazin vidkrivsya v chervni 1963 roku i otrimav shvalni vidguki v presi vrazhayuchi svoyimi 2 500 m ploshi 400 parkuvalnimi miscyami ta velikoyu kilkistyu yak prodovolchih tak i neprodovolchih tovariv Magazin mav mittyevij uspih pokupki kliyentiv buli v serednomu vtrichi bilshimi nizh u zvichajnomu supermarketi Uspih Carrefour bazuvavsya na nizkih cinah zmenshenni vitrat na obladnannya ta ustatkuvannya a takozh priskorenomu oboroti zapasiv Osnovnoyu cilovoyu kategoriyeyu gipermarketu stali molodi lyudi ta novi primiski zhiteli a takozh ekonomni spozhivachi yaki postrazhdali vid visokih tempiv inflyaciyi v 1960 h Innovaciyi Carrefour v oblasti zvazhuvannya cinoutvorennya upakovki perevedennya v gotivku ta holodilnih kamerah zrobili jogo gipermarket neviddilnoyu chastinoyu podalshoyi revolyuciyi u francuzkij rozdribnij torgivli Ne vsi odnak buli zadovoleni cimi podiyami Kompaniya mala negativnij vpliv na malij biznes Tak soyuz nezalezhnih m yasnikiv u 1964 roci organizuvav blokuvannya vantazhivok Carrefour na znak protestu proti znizhok magazinu U sichni 1965 roku shob uniknuti uryadovih obmezhen na rozshirennya Carrefour stvorila dva pidrozdili Carrefour Supermarche yaku ocholili Marsel Furnye ta Deni Deffore ta Grands Magasins Carrefour dochirnyu kompaniyu keruvati yakoyu bulo dorucheno Zhaku Deffore ta Bernardu Furnye 1966 roku bulo vidkrito dva magazini merezhi nedaleko vid Liona plosheyu 10 000 m ta u Vitroli plosheyu 20 000 m U 1967 roci bulo vidkrito ofis kompaniyi v Parizhi dlya sistematizaciyi informaciyi zi vsih magaziniv merezhi v yakij v nastupnomu roci pereyihav Marsel Furnye 1970 1980 ti Vihid na mizhnarodnij rinok Pislya uspihu u Franciyi Carrefour zamislivsya nad vihodom na mizhnarodnij rinok Kompaniya pochinaye spivpracyuvati z takimi merezhami inshih yevropejskih krayin yak Delhaize Freres Le Lion v Belgiyi Mercure u Shvejcariyi Wheatsheaf Investment u Velikij Britaniyi Italware v Italiyi ta inshimi akcentuyuchi zusillya na seredzemnomorskomu regioni Yevropi Pid chas svoyeyi mizhnarodnoyi ekspansiyi Carrefour nasampered provodiv marketing miscevoyi produkciyi ne eksportuyuchi francuzki tovari Pri vidkritti novih magaziniv kompaniya spershu stvoryuvala spilni dochirni pidpriyemstva z miscevimi ritejlerami vikupayuchi yih zgodom povnistyu Osnovni konkurenti taki yak Auchan ta nasliduvali dosvid Carrefour sho protyagom nastupnih desyati rokiv znachno zbilshilo kilkist gipermarketiv u Franciyi U chervni 1970 roku akciyi Carrefour z yavilis u prodazhi na birzhi v Parizhi Cherez visoku inflyaciyu v seredini 1970 h rokiv znachno zrosla konkurenciya na prodovolchomu rinku i koli u 1973 roci bulo prijnyato zakon Royera pro obmezhennya na rozvitok velikih magaziniv u Franciyi Carrefour stav bilshe oriyentuvatisya na zovnishni rinki U period mizh 1978 ta 1982 rokami bula vidkrita najbilsha kilkist novih magaziniv Carrefour za mezhami Franciyi zokrema v krayinah Latinskoyi Ameriki Najbilshij pributok prinosili magazini v Braziliyi Argentini ta Ispaniyi Do 1982 roku u Franciyi vidbulos povne nasichennya rinku gipermarketami sho v rezultati aktivnoyi konkurenciyi za cinoyu standartizaciyi virobnichih linij ta zakrittya deyakih chastin rinku sformuvalo pevni zakoni galuzi Prodovolchij rinok perebuvav u zastoyi sho zmusilo Carrefour skorotiti rozmir deyakih svoyih magaziniv Protyagom cogo chasu kompaniya uklala kilka partnerskih ugod z inshimi kompaniyami zokrema u 1978 roci Carrefour investuvala v merezhu magaziniv budivelnih materialiv vikupivshi 45 yiyi akcij Hocha Carrefour vidzvituvala pro prodazhi majzhe vdvichi bilshi nizh u yiyi pryamih konkurentiv Casino ta golovna meta kompaniyi polyagala u zberezhenni isnuyuchih rinkiv ta pributkovosti yakij buv udostoyenij ordena Pochesnogo legionu pomer v 1985 roci i institut menedzhmentu zasnovanij Carrefour buv nazvanij na jogo chest Do cogo roku Carrefour rozshiriv svoyu prisutnist do desyati krayin na troh kontinentah ta mav chistij pributok u rozmiri 520 mln frankiv U francuzkih magazinah dlya zbilshennya vlasnogo imidzhu Carrefour zapustila vlasnij brend tovariv yaki buli nedorogoyu ale v toj zhe chas yakisnoyu alternativoyu inshim produktam U 1988 kompaniya stala najbilshoyu kompaniyeyu ritejlerom u Yevropi z 65 gipermarketami u Franciyi ta priblizno 115 na kontinenti ta Pivdennij Americi U lyutomu cogo zh roku Carrefour vidkriv gipermarket plosheyu 30 000 m v okolicyah Filadelfiyi shtat Pensilvaniya SShA Popri pochatkovi finansovi problemi pov yazani z nizkoyu vidviduvanistyu magazinu kliyentami u 1991 roci buv vidkritij drugij gipermarket v rajoni Filadelfiyi 1990 ti prodovzhennya zrostannya Na pochatku 1990 h rokiv usi chleni rodini zasnovnikiv Carrefour perestali brati aktivnu uchast v upravlinni kompaniyeyu stvorivshi konsultativnu radu Kompaniya prodala svoyi magazini v Annesi ta Kran Zhevriye grupi a ta v svoyu chergu prodala Karfuru svij gipermarket v Nanti pislya ciyeyi ugodiv upravlinni Carrefour zalishilis lishe magazini plosheyu ponad 2 500 m 1991 roku Carrefour pridbala svoyih konkurentiv za 850 mln dol ta Montlaur zbankrutilu produktovu merezhu za 175 mln dol Hocha u Franciyi rinok gipermarketiv nasitivsya dosyagnuvshi rivnya u 798 magaziniv sho sponukalo uryad obmezhiti vidkrittya novih gipermarketiv Carrefour prodovzhiv rozshiryuvatisya na zarubizhnih rinkah zi svoyimi magazinami abo v partnerstvi v Avstriyi Velikij Britaniyi Niderlandah Shvejcariyi Nimechchini Belgiyi Italiyi Ispaniya Africi Argentini Braziliyi ta SShA V comu zh roci v merezhi Carrefour z yavlyayetsya servis Carrefour Vacances z prodazhu turistichnih poslug U 1992 Carrefour vidkrila dva novih magazini u Velikij Britaniyi v ramkah spilnogo pidpriyemstva z Costco merezheyu klubnih skladiv samoobslugovuvannya Yak vinyatok iz zagalnoyi pozitivnoyi dinamiki kompaniya virishila zalishiti amerikanskij rinok prodavshi dva svoyih magazini u 1993 roci Takozh Carrefour prodala svoyu 11 vidsotkovu chastku v Costco v Spoluchenih Shtatah natomist zberigshi svoyu 20 chastku v Costco u Velikij Britaniyi Rozshirennya v Centralnij i Pivdennij Americi bulo osoblivo silnim v 1990 ih rokah Pershij Carrefour z yavivsya u Meksici v 1993 roci Vsogo z 30 magaziniv kompaniyi vidkritih v 1996 roci 15 znahodilis v Meksici Braziliyi ta Argentini Do 1997 roku pid viviskoyu Carrefour v Pivdennij Americi pracyuvalo blizko 60 gipermarketiv yaki prinosili po 7 mlrd dol shoroku v Braziliyi ta Argentini v kozhnij U 1994 roci grupa kupuye kontrolnij paket akcij kompaniyi Picard Surgeles virobnik zamorozhenih produktiv Carrefour razom zi svoyimi kitajskimi partnerami vidkrivaye spilne pidpriyemstvo z metoyu budivnictva supermarketiv ta gipermarketiv u Shanhayi ta Pekini Kompaniya prodaye svoyu chastku u Do 1995 roku kilkist magaziniv Carrefour u sviti viperedzhaye yih kilkist u Franciyi Inshim blagodatnim rinkom dlya francuziv stala Aziya buli vidkriti pershi magazini u Seuli Pivdenna Koreya Koli naprikinci 1990 ih po Aziyi vdarila finansova kriza v regioni vzhe pracyuvalo 26 gipermarketiv Carrefour Cherez svoyu diskontnu strategiyu ta stijkij popit na harchovi produkti merezha majzhe ne vidchula naslidkiv krizi vidkrivshi she 20 magaziniv protyagom 1997 1998 rokiv U 1996 roci uryad Franciyi z metoyu zahistu dribnih prodavciv zaprovadiv shestimisyachnu zaboronu na vidkrittya bud yakogo magazinu plosheyu ponad 300 m Ne mayuchi mozhlivosti vidkriti novi magazini Carrefour prodovzhuye rozshiryuvatisya u Franciyi nabuvayuchi svoyih konkurentiv 1996 roku kompaniya pridbala 41 chastku kompaniyi Cora yaka vinikla kolis iz franshizi Carrefour Kinec 1990 ih strategichni pridbannya Naprikinci 1990 ih u 1998 ta 2000 rokah Carrefour zdijsnila dva klyuchovih pridbannya yaki zrobili kompaniyu najbilshim u Yevropi ta drugim v sviti ritejlerom za velichinoyu Spochatku francuzi pridbali reshtu akcij Modernes SA za 3 mlrd priyednavshi do svoyeyi merezhi ponad 790 torgovih tochok pid brendami Stoc Comod ta Marche Plus Kompaniya pochala planuvati svij nastupnij velikij krok u 1999 roci zrobivshi propoziciyu u 16 5 mlrd svoyemu konkurentu Zasnovana v 1961 roci Polem Ogyustom Galleyem ta Leonor Dyuval Lemonye Promodes spochatku rozvivalas yak merezha gurtovoyi torgivli harchovimi produktami ale z plinom chasu peretvorilasya na odin z najbilshih v sviti operatoriv gipermarketiv supermarketiv ta magaziniv Kerivniki oboh firm protyagom troh tizhniv pracyuvali nad ugodoyu stvorivshi soyuz yakij dozvoliv zalishatisya yim obom konkurentospromozhnimi v cij galuzi Okrim togo sho zlittya zrobilo partneriv najbilshim ritejlerom v Yevropi ta drugim za velichinoyu v sviti ce takozh dalo jomu konkurentnu perevagu nad Wal Mart Stores Inc amerikanskim gigantom yakij shukav veliku merezhu dlya poglinannya z metoyu vihodu na yevropejskij rinok Ugoda bula zavershena na pochatku 2000 roku i yiyi rezultatom stala merezha z 8 800 magaziniv v 26 krayinah i richnoyu viruchkoyu majzhe 65 mlrd dolariv Pislya zlittya dvoh grup vsi gipermarketi Continent u Franciyi zminili svoyu nazvu na Champion Takozh u tomu roci Carrefour ta Oracle stvorili pershij u sviti elektronnij rinok dlya rozdribnoyi torgivli GlobalNetXchange Vidbuvsya zapusk globalnogo planu akcionuvannya priznachenij dlya spivrobitnikiv Carrefour do nogo doluchilisya priblizno 200 000 pracivnikiv 60 vid vsih spivrobitnikiv Z metoyu optimizaciyi vitrat v 2001 roci kompaniya prodala svoyu chastku v Picard Surgeles a v nastupnomu 10 chastku v Z momentu pridbannya Promodes Carrefour zitknuvsya iz zmicnennyam konkurenciyi ta poslablennya prodazhiv na svoyij batkivshini i postupovo yiyi chastka na rinku u Franciyi Ispaniyi ta Braziliyi pochala padati U grudni 2003 roku Pol Luyi Gallej ta jogo druzhina zaginuli v aviakatastrofi oboye predstavlyali interesi rodini Halley najbilshih akcioneriv Carrefour Magazini merezhiGipermarket Carrefour u Bilostoku Polsha Stanom na 31 grudnya 2013 roku merezha Carrefour vklyuchala 10 105 magaziniv vklyuchayuchi torgovi tochki partneriv ta franshizu Region Gipermarketi Supermarketi RazomFranciya 234 949 3 458 138 4 779Ispaniya 172 118 166 0 456Belgiya 45 438 246 0 729Italiya 58 394 654 19 1 125Polsha 88 139 408 0 635Rumuniya 25 81 56 0 162Inshi 87 486 265 0 838Yevropa bez Franciyi 475 1 656 1 795 19 3 945Argentina 77 128 316 0 521Braziliya 200 41 0 0 241Latinska Amerika 277 169 316 0 762Kitaj 236 0 0 0 236Tajvan 62 7 0 0 69Inshi 73 10 0 5 88Aziya 371 17 0 5 88Inshi 64 126 24 12 226Vsogo 1 421 2 917 5 593 174 10 105 Primitka Magrib Serednij Shid ta Dominikanska RespublikaGalereyaViddil ovochiv ta fruktiv Pobutova himiya Cukor Alkogol Korm dlya domashnih tvarin Magazin v municipaliteti Gomets la Vil za 27 km vid Parizhu Magazin v Shanhayi Knizhkova policya v Tomashiv Mazoveckij Polsha Magazin ekspres formatu v ParizhiCikavi faktiTrom sim yam yaki zasnuvali Carrefour Badin Deffore ta Furnye nalezhit lishe 3 akcij kompaniyi prichomu lishe odna sim ya Deffore skladayetsya azh z 70 chleniv Primitki PDF carrefour com angl Arhiv originalu pdf za 21 lyutogo 2015 Procitovano 10 02 2015 fundinguniverse com angl Arhiv originalu za 23 lyutogo 2017 Procitovano 10 02 2015 Sophia Antipolis 10 06 2002 investincotedazur com angl Arhiv originalu za 25 02 2015 Procitovano 25 02 2015 Regine Eveno 24 03 1994 usinenouvelle com fra Arhiv originalu za 13 kvitnya 2019 Procitovano 10 02 2015 PDF carrefour com angl Arhiv originalu pdf za 02 07 2014 Procitovano 10 02 2015 Frederic Pons 29 06 2004 liberation fr fr Liberation Arhiv originalu za 11 lyutogo 2015 Procitovano 11 02 2015 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu CarrefourOficijnij sajt 3 grudnya 2015 u Wayback Machine Carrefour Group angl Istoriya grupi 10 lyutogo 2015 u Wayback Machine na fundinguniverse com 6 sichnya 2015 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ