Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цісарсько королівська артилерія Австро Угорщина нім österreichisch Ungarische Artillerie була складовою частиною Збройни

Цісарсько-королівська артилерія (Австро-Угорщина)

Цісарсько-королівська артилерія (Австро-Угорщина)

Цісарсько-королівська артилерія (Австро-Угорщина) (нім. Österreichisch-Ungarische Artillerie) була складовою частиною Збройних сил Австро-Угорської імперії (нім. Österreichisch-Ungarische Landstreitkräfte).

Поділ артилерії

image
Польова артилерія на меневрах. 1900
image
Польова артилерія на маневрах. 1908
image
100 мм гірська гаубиця
image
70 мм гірська гармата М.99
image
305 мм фортечна мортира
image
120 мм фортечна гармата М.80 на марші
image
Польова артилерія на марші

У мирний час артилерія складалась з:

Польова артилерія

У підрозділах ц.к. артилерії Ландверу польова артилерія складалась з восьми полків польових гармат і восьми полків польових гаубиць, а у к. Ландвері (Гонвед) було вісім полків польових гармат і один мобільний дивізіон кінної артилерії. Основним виробником польових гармат з високими технічними характеристиками була компанія «Шкода» у Плзені. Це дозволило їх використовувати без значних модернізацій до кінця війни, хоча через довоєнну економію на початок війни резерв гармат був доволі обмеженим. До польової артилерії належали: гармати

  • 8 см польова гармата М.99
  • 8-см гармата М.5
  • 8-см польова гармата M. 17
  • 8 см польова гармата М.18
  • 9 см польова гармата M 75/96
  • ( 90 мм М.75 і М.75/90)
  • 10 см польова гармата М.99
  • 104 мм гармата М.15
  • 15 см польова гармата М.94
  • 15 см польова гармата М.14
  • 15 см польова гармата М.15
  • 15 см автогармата М.15/16

гаубиці

міномети

  • 8 см міномет М.15
  • 9 см міномет М.14
  • 9 см міномет М.17
  • 10,5 см міномет М.15
  • 14 см М.15
  • 12 см міномет М.15
  • 12 см міномет М.16
  • 15 см міномет М.15 М. Е.
  • 20 см міномет М.16
  • 22,5 міномет М.15
  • важкі 26-см М.17

Фортечна артилерія

Фортечна артилерія використовувалась на обладнаних позиціях для захисту фортифікацій в час ворожого наступу. На час війни було прийнято на озброєння декілька нових типів важких гармат.

До фортечної і облогової артилерії належали: гармати

гаубиці, мортири

Гірська артилерія

Під час війни гірська артилерія була озброєна доволі різнотиповими гарматами. Доволі значна частка гармат була застарілою без компенсаторів віддачі. На Італійському фронті у Східних Альпах зокрема ще застосовувалась бронзова 65-мм гірська гармата зразка 1861 року.

До гірської артилерії належали: гармати

Технічна артилерія

Технічна артилерія займалась теорією розвитку артилерії, підготовкою артилерійських інженерів. Вони розробляли технічні вимоги для розробки нових артилерійських систем, матеріалів для гарматних цівок, вибухових матеріалів, пороху. Артилерійський арсенал у Відні складався з артилерійської фабрики, складу для необхідних матеріалів, відділу підготовки спеціалістів для виробництва і прийомної комісії вироблених гармат. Фабрика амуніції і артилерійського спорядження знаходилась У Нойштадті, фабрики пороху у Блюменау, Любляни.

Артилерійські полігони

Поміж 1874—1896 роками проводились 4-6 тижневі прискорені курси підготовки артилеристів. З 1896 почали проводити трьохмісячні курси польової артилерії на полігонах біля міст угорського Тата, трансильванських Сібіу, Ліпова. Новий центральний полігон на 6000 гектарах заклало військове міністерство 1901 біля угорського міста Hajmáskér у комітаті Веспрем з казармами для 250 офіцерів, 2200 вояків, 1120 коней. Тут вопробовували польову і фортечну артилерію.

Джерела

  • Łukasz Chrzanowski: Artyleria Austro-Węgierska 1860—1890. FORT, Przemyśl 2008, , (Architectura et ars militaris 16) (поль.)
  • Erwin Anton Grestenberger: K.u.k. Befestigungsanlagen in Tirol und Kärnten 1860—1918. Verlag Österreich u. a., Wien 2000, (нім.)
  • M. Christian Ortner: Die österreichisch-ungarische Artillerie von 1867 bis 1918. Verlag Militaria, Wien 2007, (нім.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cisarsko korolivska artileriya Avstro Ugorshina nim Osterreichisch Ungarische Artillerie bula skladovoyu chastinoyu Zbrojnih sil Avstro Ugorskoyi imperiyi nim Osterreichisch Ungarische Landstreitkrafte Podil artileriyiPolova artileriya na menevrah 1900Polova artileriya na manevrah 1908100 mm girska gaubicya70 mm girska garmata M 99305 mm fortechna mortira120 mm fortechna garmata M 80 na marshiPolova artileriya na marshi U mirnij chas artileriya skladalas z Polovoyi artileriyi Fortechnoyi artileriyi Girskoyi artileriyi Tehnichnoyi artileriyi nim Technische Artillerie artilerijski arsenali Artilerijskih navchalnih zakladiv poligoniv Polova artileriyaU pidrozdilah c k artileriyi Landveru polova artileriya skladalas z vosmi polkiv polovih garmat i vosmi polkiv polovih gaubic a u k Landveri Gonved bulo visim polkiv polovih garmat i odin mobilnij divizion kinnoyi artileriyi Osnovnim virobnikom polovih garmat z visokimi tehnichnimi harakteristikami bula kompaniya Shkoda u Plzeni Ce dozvolilo yih vikoristovuvati bez znachnih modernizacij do kincya vijni hocha cherez dovoyennu ekonomiyu na pochatok vijni rezerv garmat buv dovoli obmezhenim Do polovoyi artileriyi nalezhali garmati 8 sm polova garmata M 99 8 sm garmata M 5 8 sm polova garmata M 17 8 sm polova garmata M 18 9 sm polova garmata M 75 96 90 mm M 75 i M 75 90 10 sm polova garmata M 99 104 mm garmata M 15 15 sm polova garmata M 94 15 sm polova garmata M 14 15 sm polova garmata M 15 15 sm avtogarmata M 15 16 gaubici 10 sm polova gaubicya M 14 15 sm vazhka polova M 14 15 sm vazhka polova gaubicya M 15 24 sm mortira M 98 minometi 8 sm minomet M 15 9 sm minomet M 14 9 sm minomet M 17 10 5 sm minomet M 15 14 sm M 15 12 sm minomet M 15 12 sm minomet M 16 15 sm minomet M 15 M E 20 sm minomet M 16 22 5 minomet M 15 vazhki 26 sm M 17Fortechna artileriyaFortechna artileriya vikoristovuvalas na obladnanih poziciyah dlya zahistu fortifikacij v chas vorozhogo nastupu Na chas vijni bulo prijnyato na ozbroyennya dekilka novih tipiv vazhkih garmat Do fortechnoyi i oblogovoyi artileriyi nalezhali garmati 10 sm bashtova gaubicya T H M9 12 sm garmata M 80 15 sm garmata M 80 18 sm korotka garmata M80 240 mm garmata M16 350 mm korabelni garmati L 45 M 15 35 sm morska garmata L 45 M 16 gaubici mortiri 15 sm mortira M 80 21 sm mortira M 16 18 24 sm mortira M 98 24 sm mortira M 16 30 5 sm mortira M 11 30 5 sm mortira M 16 10 sm bashtova gaubicya T H M9 15 sm bashtova gaubicya 1 380 mm gaubicya M16 42 sm gaubicya M 14 M 16 M 17 Girska artileriyaPid chas vijni girska artileriya bula ozbroyena dovoli riznotipovimi garmatami Dovoli znachna chastka garmat bula zastariloyu bez kompensatoriv viddachi Na Italijskomu fronti u Shidnih Alpah zokrema she zastosovuvalas bronzova 65 mm girska garmata zrazka 1861 roku Do girskoyi artileriyi nalezhali garmati 70 mm girska garmata M 99 75 mm girska garmata M 15 100 mm girska garmata M 99 100 mm girska garmata M 8 10 sm girska garmata M 16 gaubici 100 mm girska gaubicya Tehnichna artileriyaTehnichna artileriya zajmalas teoriyeyu rozvitku artileriyi pidgotovkoyu artilerijskih inzheneriv Voni rozroblyali tehnichni vimogi dlya rozrobki novih artilerijskih sistem materialiv dlya garmatnih civok vibuhovih materialiv porohu Artilerijskij arsenal u Vidni skladavsya z artilerijskoyi fabriki skladu dlya neobhidnih materialiv viddilu pidgotovki specialistiv dlya virobnictva i prijomnoyi komisiyi viroblenih garmat Fabrika amuniciyi i artilerijskogo sporyadzhennya znahodilas U Nojshtadti fabriki porohu u Blyumenau Lyublyani Artilerijski poligoniPomizh 1874 1896 rokami provodilis 4 6 tizhnevi priskoreni kursi pidgotovki artileristiv Z 1896 pochali provoditi trohmisyachni kursi polovoyi artileriyi na poligonah bilya mist ugorskogo Tata transilvanskih Sibiu Lipova Novij centralnij poligon na 6000 gektarah zaklalo vijskove ministerstvo 1901 bilya ugorskogo mista Hajmasker u komitati Vesprem z kazarmami dlya 250 oficeriv 2200 voyakiv 1120 konej Tut voprobovuvali polovu i fortechnu artileriyu DzherelaLukasz Chrzanowski Artyleria Austro Wegierska 1860 1890 FORT Przemysl 2008 ISBN 978 83 923657 7 8 Architectura et ars militaris 16 pol Erwin Anton Grestenberger K u k Befestigungsanlagen in Tirol und Karnten 1860 1918 Verlag Osterreich u a Wien 2000 ISBN 3 7046 1558 7 nim M Christian Ortner Die osterreichisch ungarische Artillerie von 1867 bis 1918 Verlag Militaria Wien 2007 ISBN 978 3 902526 12 0 nim

Дата публікації:
Топ