42-см гаубиця М.14/М.16/М.17 (нім. Küstenhaubitze 42 cm M 14 / M 16 / M 17) належала до важкої фортечної артилерії Австро-Угорської імперії. Планувалось виготовити 8 гаубиць. У міжвоєнний період використовувалась військом Чехословаччини і Вермахтом під час 2-ї світової війни.
42-см гаубиця М14 | |
---|---|
42-см гаубиця на позиції | |
Тип | Гаубиця оборони узережжя |
Походження | Австро-Угорська імперія |
Історія використання | |
На озброєнні | 1915-1919 |
Оператори | Австро-Угорська імперія Чехословаччина Третій Рейх Італія |
Війни | Перша світова війна, Друга світова війна . |
Історія виробництва | |
Розробник | "Шкода" |
Розроблено | 1909- 1914 |
Виробник | "Шкода" |
Виготовлення | 1915-1918 |
Виготовлена кількість | 8 |
Варіанти | 42-см гаубиця М.16, 42-см гаубиця М.17 |
Характеристики | |
Вага | бойова: 105,000 т похідна: |
Довжина | L/15 калібр (6,29 м) |
Обслуга | 27 |
Снаряд | роздільне заряджання, граната 13,4 кг - 16 кг |
Калібр | 420 мм |
Відбій | гідро-пружинний |
Підвищення | від +40° до +70° |
Траверс | 360° |
Темп вогню | 1 постріл на 10-15 хвилин |
Дульна швидкість | 415 м/с - 470 м/с |
Дальність вогню | |
Ефективна | 4,8 км (мін.) |
Максимальна | 14,6 км |
42-см гаубиця М14 у Вікісховищі |
Роботи над гаубицями оборони узбережжя розпочались 1907 року. Перший постріл з прототипу ствола провели 1912 року, а полігонні випробування гаубиці провели 1914 року. Після цього 42-см гаубицю оборони узбережжя М.14 прийняли на озброєння. Лафет гаубиці встановлювали на ложі і бетонному фундаменті. Котлован для нього викопували за 20 годин, бетонування займало 10 днів, монтаж гаубиці за допомогою портального крану 40 годин. Стальне ложе з поворотною шайбою мало довжину 7,5 м, ширину 6,2 м, висоту 1,75 м. Ствол мав клиновий замок, гідравлічно-пружинний противідкатний пристрій. Вага снаряду становила 800-1000 кг з 89,6-104,4 кг тринітротолуолу чи амоналу. Для пострілу використовували один-чотири 51-кг заряди нітроцелюлози. Гаубиця входила до складу батареї з особовим складом з 8 офіцерів, 200 солдат. Безпосередня обслуга складала 27 осіб. При транспортуванні використовували два транспортні прицепи для ствола, лафету, два для ложа та чотири бензо-електричні тягачі Artillerie-Generatorauto M.16, розроблені на фірмі Австро-Даймлер Фердинандом Порше. Коректування стрільби проводили за допомогою телефону з повітряної кулі чи радіо з літака Альбатрос.
До початку війни виготовили одну гаубицю, призначену для встановлення біля бази флоту у Пулі. Другу гаубицю передали до війська, де у січні 1915 вона брала участь в обстрілі російського війська біля м. Тарнів. Надалі її використовували на сербському фронті, влітку 1915 при облозі Модлинської фортеці. На італійському фронті вона була пошкоджена і відправлена на ремонт. Весною 1916 вона використовувалась на італійському фронті. До кінця війни виготовили три гаубиці М.14, чотири М.16 і одну М.17. Від подальшого виробництва гаубиць відмовились через розробку 42-см польової автогаубиці М.16. Також було виготовлено 8 панцирних башт і один резервний ствол.
Гаубиця М.16 мала змінений лафет за зразком лафету 38-см гаубиці М.16, що полегшувало її транспортування. Він складався з 6 частин. Гаубиця М. 17 мала ще більш полегшений лафет, але з закладених 4 гаубиць виготовили лише одну. Для перевезення розібраної гаубиці використовували автопоїзд С-Zug.
Після війни гаубиці потрапили до війська Італії, Чехословаччини, звідки у березні 1939 їх ввели до Вермахту під позначенням 42-cm-Haubitze(t). Брали участь у облозі Ленінграду 1942 року.
Джерело
- Erwin Anton Grestenberger: K.u.k. Befestigungsanlagen in Tirol und Kärnten 1860 – 1918. Verlag Österreich u. a., Wien 2000, .
- Terry Gander, Peter Chamberlain: Enzyklopädie deutscher Waffen 1939–1945. 2. Auflage. Spezialausgabe. Motorbuchverlag, Stuttgart 2006, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
42 sm gaubicya M 14 M 16 M 17 nim Kustenhaubitze 42 cm M 14 M 16 M 17 nalezhala do vazhkoyi fortechnoyi artileriyi Avstro Ugorskoyi imperiyi Planuvalos vigotoviti 8 gaubic U mizhvoyennij period vikoristovuvalas vijskom Chehoslovachchini i Vermahtom pid chas 2 yi svitovoyi vijni 42 sm gaubicya M1442 sm gaubicya na poziciyiTipGaubicya oboroni uzerezhzhyaPohodzhennyaAvstro Ugorska imperiyaIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni1915 1919OperatoriAvstro Ugorska imperiya Chehoslovachchina Tretij Rejh ItaliyaVijniPersha svitova vijna Druga svitova vijna Istoriya virobnictvaRozrobnik Shkoda Rozrobleno1909 1914Virobnik Shkoda Vigotovlennya1915 1918Vigotovlena kilkist8Varianti42 sm gaubicya M 16 42 sm gaubicya M 17HarakteristikiVagabojova 105 000 t pohidna DovzhinaL 15 kalibr 6 29 m Obsluga27Snaryadrozdilne zaryadzhannya granata 13 4 kg 16 kgKalibr420 mmVidbijgidro pruzhinnijPidvishennyavid 40 do 70 Travers360 Temp vognyu1 postril na 10 15 hvilinDulna shvidkist415 m s 470 m sDalnist vognyuEfektivna4 8 km min Maksimalna14 6 km42 sm gaubicya M14 u Vikishovishi Roboti nad gaubicyami oboroni uzberezhzhya rozpochalis 1907 roku Pershij postril z prototipu stvola proveli 1912 roku a poligonni viprobuvannya gaubici proveli 1914 roku Pislya cogo 42 sm gaubicyu oboroni uzberezhzhya M 14 prijnyali na ozbroyennya Lafet gaubici vstanovlyuvali na lozhi i betonnomu fundamenti Kotlovan dlya nogo vikopuvali za 20 godin betonuvannya zajmalo 10 dniv montazh gaubici za dopomogoyu portalnogo kranu 40 godin Stalne lozhe z povorotnoyu shajboyu malo dovzhinu 7 5 m shirinu 6 2 m visotu 1 75 m Stvol mav klinovij zamok gidravlichno pruzhinnij protividkatnij pristrij Vaga snaryadu stanovila 800 1000 kg z 89 6 104 4 kg trinitrotoluolu chi amonalu Dlya postrilu vikoristovuvali odin chotiri 51 kg zaryadi nitrocelyulozi Gaubicya vhodila do skladu batareyi z osobovim skladom z 8 oficeriv 200 soldat Bezposerednya obsluga skladala 27 osib Pri transportuvanni vikoristovuvali dva transportni pricepi dlya stvola lafetu dva dlya lozha ta chotiri benzo elektrichni tyagachi Artillerie Generatorauto M 16 rozrobleni na firmi Avstro Dajmler Ferdinandom Porshe Korektuvannya strilbi provodili za dopomogoyu telefonu z povitryanoyi kuli chi radio z litaka Albatros Do pochatku vijni vigotovili odnu gaubicyu priznachenu dlya vstanovlennya bilya bazi flotu u Puli Drugu gaubicyu peredali do vijska de u sichni 1915 vona brala uchast v obstrili rosijskogo vijska bilya m Tarniv Nadali yiyi vikoristovuvali na serbskomu fronti vlitku 1915 pri oblozi Modlinskoyi forteci Na italijskomu fronti vona bula poshkodzhena i vidpravlena na remont Vesnoyu 1916 vona vikoristovuvalas na italijskomu fronti Do kincya vijni vigotovili tri gaubici M 14 chotiri M 16 i odnu M 17 Vid podalshogo virobnictva gaubic vidmovilis cherez rozrobku 42 sm polovoyi avtogaubici M 16 Takozh bulo vigotovleno 8 pancirnih basht i odin rezervnij stvol Gaubicya M 16 mala zminenij lafet za zrazkom lafetu 38 sm gaubici M 16 sho polegshuvalo yiyi transportuvannya Vin skladavsya z 6 chastin Gaubicya M 17 mala she bilsh polegshenij lafet ale z zakladenih 4 gaubic vigotovili lishe odnu Dlya perevezennya rozibranoyi gaubici vikoristovuvali avtopoyizd S Zug Pislya vijni gaubici potrapili do vijska Italiyi Chehoslovachchini zvidki u berezni 1939 yih vveli do Vermahtu pid poznachennyam 42 cm Haubitze t Brali uchast u oblozi Leningradu 1942 roku DzhereloErwin Anton Grestenberger K u k Befestigungsanlagen in Tirol und Karnten 1860 1918 Verlag Osterreich u a Wien 2000 ISBN 3 7046 1558 7 Terry Gander Peter Chamberlain Enzyklopadie deutscher Waffen 1939 1945 2 Auflage Spezialausgabe Motorbuchverlag Stuttgart 2006 ISBN 3 613 02481 0