Задоровка (біл. Задораўка) — село в Білорусі, у Тереницькій сільській раді Гомельського району Гомельської області.
село Задоровка | ||||
Транслітерація назви | Zadoraŭka | |||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
52°26′53″ пн. ш. 30°38′51″ сх. д. / 52.448055555583° пн. ш. 30.64750000002777952° сх. д.Координати: 52°26′53″ пн. ш. 30°38′51″ сх. д. / 52.448055555583° пн. ш. 30.64750000002777952° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Гомельська | |||
Район | Гомельський | |||
Рада | Тереницька | |||
Засновано | XIX століття | |||
Населення | 7 осіб (2009) | |||
Часовий пояс | ||||
Поштовий індекс | 246145 | |||
Телефонний код | +375-232 | |||
Транспорт, відстані | ||||
До Мінська | ||||
- фізична | 262 км | |||
Задоровка | ||||
Задоровка Задоровка (Гомельська область) | ||||
Географія
Село розташоване за 20 км на захід від Гомеля, за 10 км від залізничної станції Прилад на неелектрифікованій лінії Калинковичі — Гомель. На сході межує із лісом.
На півночі меліоративні канали, з'єднані з річкою Уза (притока річки Сож).
Транспортна мережа
Транспортні зв'язки степовою, потім автомошляхом Жлобин — Гомель. Планування складається із прямолінійної меридіональної вулиці, яка на півночі приєднується до дугоподібної широтної вулиці. Забудова двостороння, дерев'яна, садибного типу.
Історія
За письмовими джерелами відома з початку XIX століття, як село у складі однойменного маєтку у Білицькому повіті Могильовської губернії. У 1847 році у володінні поміщика Микашевського. У 1884 році господар маєтку володів 182 десятинами, а господар другого маєтку, що розташовувався поруч, — 355 десятинами землі, діяв хлібний магазин. Згідно з переписом 1897 року розташовувалися: хлібний магазин, 2 вітряки. У 1909 році 1185 десятин землі, школа, у Телешевської волості Гомельського повіту.
З 8 грудня 1926 року по 30 грудня 1927 року — центр Задоровської сільської ради Уваровицького району Гомельського округу. У 1930 році організований колгосп «Задоровка», працювали вітряк і кузня. Під час німецько-радянської війни у вересні 1943 року німецькі окупанти спалили 80 дворів та вбили 12 мешканців. 37 місцевих мешканців загинули на фронті. У 1959 році у складі колгоспу «Червона площа» (центр — село Телеші).
До 1 серпня 2008 року у складі Телешовської сільської ради.
Населення
Чисельність
- 2009 — 32 мешканці.
Динаміка
|
---|
Примітки
- Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. (DJVU [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.])
- . Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 15 вересня 2011.
- (рос.). 14 жовтня 2009. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 20 квітня 2022.
Література
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zadorovka bil Zadorayka selo v Bilorusi u Terenickij silskij radi Gomelskogo rajonu Gomelskoyi oblasti selo Zadorovka bil ZadoraykaTransliteraciya nazvi ZadoraŭkaOsnovni dani52 26 53 pn sh 30 38 51 sh d 52 448055555583 pn sh 30 64750000002777952 sh d 52 448055555583 30 64750000002777952 Koordinati 52 26 53 pn sh 30 38 51 sh d 52 448055555583 pn sh 30 64750000002777952 sh d 52 448055555583 30 64750000002777952Krayina BilorusOblast GomelskaRajon GomelskijRada TerenickaZasnovano XIX stolittyaNaselennya 7 osib 2009 Chasovij poyas UTC 3 00Poshtovij indeks 246145Telefonnij kod 375 232Transport vidstaniDo Minska fizichna 262 kmZadorovkaZadorovkaZadorovka Gomelska oblast GeografiyaSelo roztashovane za 20 km na zahid vid Gomelya za 10 km vid zaliznichnoyi stanciyi Prilad na neelektrifikovanij liniyi Kalinkovichi Gomel Na shodi mezhuye iz lisom Na pivnochi meliorativni kanali z yednani z richkoyu Uza pritoka richki Sozh Transportna merezhaTransportni zv yazki stepovoyu potim avtomoshlyahom Zhlobin Gomel Planuvannya skladayetsya iz pryamolinijnoyi meridionalnoyi vulici yaka na pivnochi priyednuyetsya do dugopodibnoyi shirotnoyi vulici Zabudova dvostoronnya derev yana sadibnogo tipu IstoriyaZa pismovimi dzherelami vidoma z pochatku XIX stolittya yak selo u skladi odnojmennogo mayetku u Bilickomu poviti Mogilovskoyi guberniyi U 1847 roci u volodinni pomishika Mikashevskogo U 1884 roci gospodar mayetku volodiv 182 desyatinami a gospodar drugogo mayetku sho roztashovuvavsya poruch 355 desyatinami zemli diyav hlibnij magazin Zgidno z perepisom 1897 roku roztashovuvalisya hlibnij magazin 2 vitryaki U 1909 roci 1185 desyatin zemli shkola u Teleshevskoyi volosti Gomelskogo povitu Z 8 grudnya 1926 roku po 30 grudnya 1927 roku centr Zadorovskoyi silskoyi radi Uvarovickogo rajonu Gomelskogo okrugu U 1930 roci organizovanij kolgosp Zadorovka pracyuvali vitryak i kuznya Pid chas nimecko radyanskoyi vijni u veresni 1943 roku nimecki okupanti spalili 80 dvoriv ta vbili 12 meshkanciv 37 miscevih meshkanciv zaginuli na fronti U 1959 roci u skladi kolgospu Chervona plosha centr selo Teleshi Do 1 serpnya 2008 roku u skladi Teleshovskoyi silskoyi radi NaselennyaChiselnist 2009 32 meshkanci Dinamika Zmini naselennyaRik Naselennya Zmina1847 105 1897 499 375 2 1909 536 7 4 1959 223 58 4 2004 49 78 0 2009 32 34 7 PrimitkiNazvy naselenyh punktay Respubliki Belarus Gomelskaya voblasc narmatyyny davednik N A Bagamolnikava i insh pad red V P Lemcyugovaj Mn Tehnalogiya 2006 382 s ISBN 985 458 131 4 DJVU 18 kvitnya 2021 u Wayback Machine Arhiv originalu za 17 grudnya 2014 Procitovano 15 veresnya 2011 ros 14 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2020 Procitovano 20 kvitnya 2022 LiteraturaGarady i vyoski Belarusi Encyklapedyya T 1 kn 1 Gomelskaya voblasc S V Marceley Redkalegiya G P Pashkoy galoyny redaktar i insh Mn BelEn 2004 632s il Tyrazh 4000 ekz ISBN 985 11 0303 9 ISBN 985 11 0302 0