Парк імені Лазаря Глоби — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення, центральний парк міста Дніпро, розташований за адресою: проспект Дмитра Яворницького, 95.
Парк Глоби | ||||
---|---|---|---|---|
Парк імені Лазаря Глоби | ||||
Парк ім. Лазаря Глоби | ||||
48°28′10″ пн. ш. 35°01′49″ сх. д. / 48.46972222002777642° пн. ш. 35.03027778002777382° сх. д.Координати: 48°28′10″ пн. ш. 35°01′49″ сх. д. / 48.46972222002777642° пн. ш. 35.03027778002777382° сх. д. | ||||
Тип | міський парк | |||
Статус | відкритий | |||
Відкрито | 1807 | |||
Колишні назви | Казенний ботанічний сад; Технічний і Міський сади; Парк культури та відпочинку; Сад Фізкультурників; Центральний парк культури та відпочинку ім. Хотаєвича; Парк культури та відпочинку ім. В. Чкалова | |||
Площа | 26 га | |||
Керівна установа | Дніпровська міська рада | |||
Країна | Дніпропетровська область, Дніпро | |||
Розташування | Дніпропетровська область, Дніпро | |||
Адреса | просп. Яворницького, 95 | |||
Парк Глоби Парк Глоби (Україна) | ||||
Парк Лазаря Глоби у Вікісховищі |
Історія
Заснований до 1807 року. Парк є колишнім займищем запорожця Лазаря Глоби, на околиці тодішньої Половиці. Він перебрався сюди після продажу Григорію Потьомкіну свого саду на горі, де зараз знаходиться Потьомкінський палац й парк Шевченка.
У 1795 році спадкоємці Глоби продали ділянку суконній фабриці - найбільшому підприємству нового (Катеринослава). Фруктовий сад на короткий час занепав. У 1805 році, за поданням герцога Рішельє, імператор Олександр І наказав
...верхний сад обратить для развития систематического садоводства в плантациях фруктовых, редких деревьев и растений, дабы снабжать ими Новороссийский край... |
Невдовзі фруктовий сад перетворився на Катеринославський Казенный ботанічний сад, яким керував Адам Гуммель до 1848 року.
У 1817 році Казенный ботанічний сад вивели з центрального підпорядкування. Для його управління було засновано особливий Помологічний Комітет, беззмінним Головою якого з 1820 року був І. М. Інзов. Катеринославський Помологічний комітет діяв до 1843 року. Це була офіційна установа, яка завідувала катеринославськими садами, а згодом одним лише Казенним ботанічним.
Наприкінці 1837 року, із заснуванням Міністерства державного майна Катеринославський казенний сад перейшов у його відання.
У 1842 році з Полтави перевели школу садівництва та назвали її «Катеринославським училищем садівництва другого розряду», яке проіснувало до 1858 року.
Після смерті Інзова, Гуммеля та скасування комітету, сад із великою кількістю висаджених фруктових і лісових дерев, чагарників, сортів квіткових, оранжерейних, городніх, лікарських, олійних і фарбувальних рослин став швидко занепадати. Місто впритул підійшло до Казенного ботанічного саду та стало наступати на його територію. Поступово всі ділянки ботанічного саду, що виходили на міські вулиці, перейшли у приватну власність. У 1870-х роках, на «відвойованих» ділянках саду збудували католицький костел і лютеранську кірху.
Ще наприкінці 1850-х міська влада розділила Казенний ботанічний сад на два окремі сади: Технічний (західна частина нинішнього парку) і Міський (східна). Згодом було викопано став і спущена вода з Озерки. Незважаючи на те, що деякий час Технічний сад був де-не-де малопрохідною, топкою місцевістю, його ділянки здавалися в оренду, розміщувалися дослідні ділянки, оранжереї, знову з'явилася школа садівництва та городництва. Наприкінці 1900 року на північно-східній ділянці саду було збудовано та відкрито зимовий гімнастичний зал «Катеринославського товариства піклування про дітей». Цей будинок використовувався і в спортивних, і в театральних цілях. Технічний сад було повністю облагороджено до літа 1910 року.
Міський сад було відкрито для публіки. На початку 1880-х років його орендував Англійський клуб, а в 1904 році на території саду було збудовано літній театр. Міський сад зазвичай відвідувала публіка «з середніх». Під час революції 1905 року зазвичай спокійний Міський сад перетворився на місце демонстрацій та мітингів.
Влітку 1910 року в обох частинах парку мала місце Південно-російська обласна сільськогосподарська, промислова та кустарна виставка, що тривала 100 днів.
Наприкінці 1920-х два сади об'єднали в один парк, провели його капітальну реконструкцію, перепланували та впорядкували територію, а сам парк назвали «Парком культури та відпочинку». Влаштували виходи на вулиці Гімнастична та Садова, сходи з вулиці Комсомольської. Від проспекту Карла Маркса до вулиці Комсомольської пройшла вулиця . Вона розсікла навпіл територію парку, а фактично пройшла над парком. Спеціальний міст був побудований для цього через паркове озеро. На початку 1930-х парк називався «Сад фізкультурників». У південно-східній частині саду облаштували парашутну вежу. У 1934 році парк було перейменовано на «Центральний парк культури та відпочинку імені Хотаєвича» на честь 1-го секретаря Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У (1933—1937) Менделя Хотаєвича, коли почався культ його особи у місті. Після його арешту й розстрілу у 1937 році парк перейменовано на честь Валерія Чкалова.
У 1936 році, майже за два місяці, була збудована та відкрита у парку дитяча залізниця.
Одразу після звільнення міста розпочалися відновлювальні роботи й у парку. З'явилися нові об'єкти та пам'ятники. У 1948 році встановили погруддя О.Ф. Федорову (демонтовано в лютому 2023 року). У 1949 році з боку площі Горького спорудили центральний вхід до парку, який було виконано у стилі «сталінський ампір». Пропілеї рясно прикрасили символи радянської доби та Перемоги – зірки, барельєфи з фігурами, патріотичні написи. Завершувалося урочисте спорудження арматурами із зображеннями радянського герба та прапорів. Майже відразу за центральним входом, посеред великої круглої квіткової клумби, встановили пам'ятник Сталіну (у парку їх було аж два), які було демонтувано відразу ж після засудження культу особи. На великому та широкому озері спорудили літній дерев'яний театр. Потрапити до літнього театру на озері можна було невеликим пішохідним вигнутим мостом. Той місток був улюбленим місцем для весільних світлин. Вхід на місток був виконаний у вигляді чотирьох колон, пари яких з обох боків з'єднувалися в арку. Обладнали шаховий павільйон, танцювальний майданчик. А по самому озеру можна було кататися на човні без обмеження у часі. Остання реконструкція парку проведена у 70-ті роки.
У 1978 році замість старого "Зеленого театру"на озері було зведено театр-лекторій оригінальної архітектури.
У 1992 році - парку було присвоєне ім'я його засновника, Лазаря Глоби.
Фонтан «Самсон», встановлений у першій половині 1950-х років у центрі східної частини озера, був варіацією знаменитого фонтану («Самсон, що роздирає пащу лева»). Статуя Самсона прикрашала парк Чкалова декілька десятиліть і стала чи не найголовнішою пам'яткою парку. Фонтан обов'язково зображався на листівках і у путівниках 1950–1970-х років. Потім, після реставрації парку в середині 1970-х, скульптура та фонтан зникли… Безумовно, місто та парк втратило чи не головний міський фонтан і одну з найяскравіших пам'яток. На початку 2000-х років поряд з'явилися фонтан і скульптура «Маленький принц».
27 квітня 2012 о 12:45, біля центрального входу в парк, на проспекті Дмитра Яворницького (тоді — проспект Карла Маркса) пролунав вибух — третій з серії терактів. Внаслідок інциденту постраждало троє людей, одного з них було шпиталізовано.
17 серпня 2022 року рішенням Дніпровської міської ради пішохідну алею в парку Глоби назвали на честь Івана Павла II.
Загальна інформація
Парк — один з найстаріших у місті. Постійно діють атракціони, кільцева дитяча залізниця (щороку з травня по вересень), картинг-центр, розташований в західній частині парку.
На ставу у західній його частині розташований Літній театр.
Щороку наприкінці листопада — на початку грудня у східній частині парку встановлюється міська новорічна ялинка.
Галерея
- Озеро восени
- Пам'ятник Лазарю Остаповичу Глобі
- Катамарани на ставку
- Озеро та міст над ним
- Алея Троянд
- Різнокольорові троянди на Алеї Троянд
-
-
-
- Дерев'яний витвір мистецтва
-
-
- Алея Івана Павла ІІ
- Міський ставок
- Літній театр уночі
- Головний вхід
- Вагон вузькоколійки
Примітки
- Перелік об'єктів ПЗФ Дніпропетровської області
- . Архів оригіналу за 18 травня 2008.
- . Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.
- Фоменко А.К., Чабан М. П., Лазебник В. І.,Лізавенко Г. В., Голуб І.С. (2001). Дніпропетровськ: минуле і сучасне (українською) . Дніпропетровськ: ДніпроКнига. с. 243—248.
- Міністр юстиції: підстав для введення надзвичайного стану в Україні немає. BBC News Україна. 27 квітня 2012. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 1 травня 2012.
- У відомому парку Дніпра пішохідну алею назвали на честь Папи Римського. Днепр Инфо (укр.). Процитовано 9 вересня 2022.
Посилання
- http://gorod.dp.ua/afisha/afisha_place.php?place_id=565 [ 24 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- http://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=30 [ 12 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Самотній Кучма і Лазар Глоба серед руїни [ 5 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- История самого старого парка Днепропетровска
- Парки Днепра. Ч.1/3. Имени Лазаря Глобы: от Ботанического сада до планеты Шелезяки.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Park imeni Lazarya Globi park pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya centralnij park mista Dnipro roztashovanij za adresoyu prospekt Dmitra Yavornickogo 95 Park GlobiPark imeni Lazarya GlobiPark im Lazarya Globi48 28 10 pn sh 35 01 49 sh d 48 46972222002777642 pn sh 35 03027778002777382 sh d 48 46972222002777642 35 03027778002777382 Koordinati 48 28 10 pn sh 35 01 49 sh d 48 46972222002777642 pn sh 35 03027778002777382 sh d 48 46972222002777642 35 03027778002777382Tipmiskij parkStatusvidkritijVidkrito1807Kolishni nazviKazennij botanichnij sad Tehnichnij i Miskij sadi Park kulturi ta vidpochinku Sad Fizkulturnikiv Centralnij park kulturi ta vidpochinku im Hotayevicha Park kulturi ta vidpochinku im V ChkalovaPlosha26 gaKerivna ustanovaDniprovska miska radaKrayinaDnipropetrovska oblast DniproRoztashuvannyaDnipropetrovska oblast DniproAdresaprosp Yavornickogo 95Park GlobiPark Globi Ukrayina Park Lazarya Globi u VikishovishiIstoriyaVhid do parku na pochatku HH stolittya Zasnovanij do 1807 roku Park ye kolishnim zajmishem zaporozhcya Lazarya Globi na okolici todishnoyi Polovici Vin perebravsya syudi pislya prodazhu Grigoriyu Potomkinu svogo sadu na gori de zaraz znahoditsya Potomkinskij palac j park Shevchenka U 1795 roci spadkoyemci Globi prodali dilyanku sukonnij fabrici najbilshomu pidpriyemstvu novogo Katerinoslava Fruktovij sad na korotkij chas zanepav U 1805 roci za podannyam gercoga Rishelye imperator Oleksandr I nakazav verhnij sad obratit dlya razvitiya sistematicheskogo sadovodstva v plantaciyah fruktovyh redkih derevev i rastenij daby snabzhat imi Novorossijskij kraj Nevdovzi fruktovij sad peretvorivsya na Katerinoslavskij Kazennyj botanichnij sad yakim keruvav Adam Gummel do 1848 roku U 1817 roci Kazennyj botanichnij sad viveli z centralnogo pidporyadkuvannya Dlya jogo upravlinnya bulo zasnovano osoblivij Pomologichnij Komitet bezzminnim Golovoyu yakogo z 1820 roku buv I M Inzov Katerinoslavskij Pomologichnij komitet diyav do 1843 roku Ce bula oficijna ustanova yaka zaviduvala katerinoslavskimi sadami a zgodom odnim lishe Kazennim botanichnim Naprikinci 1837 roku iz zasnuvannyam Ministerstva derzhavnogo majna Katerinoslavskij kazennij sad perejshov u jogo vidannya U 1842 roci z Poltavi pereveli shkolu sadivnictva ta nazvali yiyi Katerinoslavskim uchilishem sadivnictva drugogo rozryadu yake proisnuvalo do 1858 roku Pislya smerti Inzova Gummelya ta skasuvannya komitetu sad iz velikoyu kilkistyu visadzhenih fruktovih i lisovih derev chagarnikiv sortiv kvitkovih oranzherejnih gorodnih likarskih olijnih i farbuvalnih roslin stav shvidko zanepadati Misto vpritul pidijshlo do Kazennogo botanichnogo sadu ta stalo nastupati na jogo teritoriyu Postupovo vsi dilyanki botanichnogo sadu sho vihodili na miski vulici perejshli u privatnu vlasnist U 1870 h rokah na vidvojovanih dilyankah sadu zbuduvali katolickij kostel i lyuteransku kirhu She naprikinci 1850 h miska vlada rozdilila Kazennij botanichnij sad na dva okremi sadi Tehnichnij zahidna chastina ninishnogo parku i Miskij shidna Zgodom bulo vikopano stav i spushena voda z Ozerki Nezvazhayuchi na te sho deyakij chas Tehnichnij sad buv de ne de maloprohidnoyu topkoyu miscevistyu jogo dilyanki zdavalisya v orendu rozmishuvalisya doslidni dilyanki oranzhereyi znovu z yavilasya shkola sadivnictva ta gorodnictva Naprikinci 1900 roku na pivnichno shidnij dilyanci sadu bulo zbudovano ta vidkrito zimovij gimnastichnij zal Katerinoslavskogo tovaristva pikluvannya pro ditej Cej budinok vikoristovuvavsya i v sportivnih i v teatralnih cilyah Tehnichnij sad bulo povnistyu oblagorodzheno do lita 1910 roku Miskij sad bulo vidkrito dlya publiki Na pochatku 1880 h rokiv jogo orenduvav Anglijskij klub a v 1904 roci na teritoriyi sadu bulo zbudovano litnij teatr Miskij sad zazvichaj vidviduvala publika z serednih Pid chas revolyuciyi 1905 roku zazvichaj spokijnij Miskij sad peretvorivsya na misce demonstracij ta mitingiv Vlitku 1910 roku v oboh chastinah parku mala misce Pivdenno rosijska oblasna silskogospodarska promislova ta kustarna vistavka sho trivala 100 dniv Naprikinci 1920 h dva sadi ob yednali v odin park proveli jogo kapitalnu rekonstrukciyu pereplanuvali ta vporyadkuvali teritoriyu a sam park nazvali Parkom kulturi ta vidpochinku Vlashtuvali vihodi na vulici Gimnastichna ta Sadova shodi z vulici Komsomolskoyi Vid prospektu Karla Marksa do vulici Komsomolskoyi projshla vulicya Vona rozsikla navpil teritoriyu parku a faktichno projshla nad parkom Specialnij mist buv pobudovanij dlya cogo cherez parkove ozero Na pochatku 1930 h park nazivavsya Sad fizkulturnikiv U pivdenno shidnij chastini sadu oblashtuvali parashutnu vezhu U 1934 roci park bulo perejmenovano na Centralnij park kulturi ta vidpochinku imeni Hotayevicha na chest 1 go sekretarya Dnipropetrovskogo oblasnogo komitetu KP b U 1933 1937 Mendelya Hotayevicha koli pochavsya kult jogo osobi u misti Pislya jogo areshtu j rozstrilu u 1937 roci park perejmenovano na chest Valeriya Chkalova U 1936 roci majzhe za dva misyaci bula zbudovana ta vidkrita u parku dityacha zaliznicya Odrazu pislya zvilnennya mista rozpochalisya vidnovlyuvalni roboti j u parku Z yavilisya novi ob yekti ta pam yatniki U 1948 roci vstanovili pogruddya O F Fedorovu demontovano v lyutomu 2023 roku U 1949 roci z boku ploshi Gorkogo sporudili centralnij vhid do parku yakij bulo vikonano u stili stalinskij ampir Propileyi ryasno prikrasili simvoli radyanskoyi dobi ta Peremogi zirki barelyefi z figurami patriotichni napisi Zavershuvalosya urochiste sporudzhennya armaturami iz zobrazhennyami radyanskogo gerba ta praporiv Majzhe vidrazu za centralnim vhodom posered velikoyi krugloyi kvitkovoyi klumbi vstanovili pam yatnik Stalinu u parku yih bulo azh dva yaki bulo demontuvano vidrazu zh pislya zasudzhennya kultu osobi Na velikomu ta shirokomu ozeri sporudili litnij derev yanij teatr Potrapiti do litnogo teatru na ozeri mozhna bulo nevelikim pishohidnim vignutim mostom Toj mistok buv ulyublenim miscem dlya vesilnih svitlin Vhid na mistok buv vikonanij u viglyadi chotiroh kolon pari yakih z oboh bokiv z yednuvalisya v arku Obladnali shahovij paviljon tancyuvalnij majdanchik A po samomu ozeru mozhna bulo katatisya na chovni bez obmezhennya u chasi Ostannya rekonstrukciya parku provedena u 70 ti roki U 1978 roci zamist starogo Zelenogo teatru na ozeri bulo zvedeno teatr lektorij originalnoyi arhitekturi U 1992 roci parku bulo prisvoyene im ya jogo zasnovnika Lazarya Globi Fontan Samson vstanovlenij u pershij polovini 1950 h rokiv u centri shidnoyi chastini ozera buv variaciyeyu znamenitogo fontanu Samson sho rozdiraye pashu leva Statuya Samsona prikrashala park Chkalova dekilka desyatilit i stala chi ne najgolovnishoyu pam yatkoyu parku Fontan obov yazkovo zobrazhavsya na listivkah i u putivnikah 1950 1970 h rokiv Potim pislya restavraciyi parku v seredini 1970 h skulptura ta fontan znikli Bezumovno misto ta park vtratilo chi ne golovnij miskij fontan i odnu z najyaskravishih pam yatok Na pochatku 2000 h rokiv poryad z yavilisya fontan i skulptura Malenkij princ 27 kvitnya 2012 o 12 45 bilya centralnogo vhodu v park na prospekti Dmitra Yavornickogo todi prospekt Karla Marksa prolunav vibuh tretij z seriyi teraktiv Vnaslidok incidentu postrazhdalo troye lyudej odnogo z nih bulo shpitalizovano 17 serpnya 2022 roku rishennyam Dniprovskoyi miskoyi radi pishohidnu aleyu v parku Globi nazvali na chest Ivana Pavla II Zagalna informaciyaPark odin z najstarishih u misti Postijno diyut atrakcioni kilceva dityacha zaliznicya shoroku z travnya po veresen karting centr roztashovanij v zahidnij chastini parku Na stavu u zahidnij jogo chastini roztashovanij Litnij teatr Shoroku naprikinci listopada na pochatku grudnya u shidnij chastini parku vstanovlyuyetsya miska novorichna yalinka GalereyaOzero voseni Pam yatnik Lazaryu Ostapovichu Globi Katamarani na stavku Ozero ta mist nad nim Aleya Troyand Riznokolorovi troyandi na Aleyi Troyand Derev yanij vitvir mistectva Aleya Ivana Pavla II Miskij stavok Litnij teatr unochi Golovnij vhid Vagon vuzkokolijkiPrimitkiPerelik ob yektiv PZF Dnipropetrovskoyi oblasti Arhiv originalu za 18 travnya 2008 Arhiv originalu za 31 sichnya 2019 Procitovano 30 sichnya 2019 Fomenko A K Chaban M P Lazebnik V I Lizavenko G V Golub I S 2001 Dnipropetrovsk minule i suchasne ukrayinskoyu Dnipropetrovsk DniproKniga s 243 248 Ministr yusticiyi pidstav dlya vvedennya nadzvichajnogo stanu v Ukrayini nemaye BBC News Ukrayina 27 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 1 travnya 2012 U vidomomu parku Dnipra pishohidnu aleyu nazvali na chest Papi Rimskogo Dnepr Info ukr Procitovano 9 veresnya 2022 Posilannyahttp gorod dp ua afisha afisha place php place id 565 24 listopada 2010 u Wayback Machine http gorod dp ua history article ru php article 30 12 lyutogo 2009 u Wayback Machine Samotnij Kuchma i Lazar Globa sered ruyini 5 lyutogo 2017 u Wayback Machine Istoriya samogo starogo parka Dnepropetrovska Parki Dnepra Ch 1 3 Imeni Lazarya Globy ot Botanicheskogo sada do planety Shelezyaki