Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Потьомкінський палац — одна з найдавніших будівель Дніпра, пам'ятка архітектури національного значення. Зведений наприкінці XVIII сторіччя як палац князя Григорія Потьомкіна-Таврійського, нині — Палац студентів імені Юрія Гагаріна Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.
| Потьомкінський палац | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Головний фасад Потьомкінського палацу, 2017 рік. | ||||
48°27′38″ пн. ш. 35°04′15″ сх. д. / 48.46083333002777493° пн. ш. 35.07111111002777193° сх. д.Координати: 48°27′38″ пн. ш. 35°04′15″ сх. д. / 48.46083333002777493° пн. ш. 35.07111111002777193° сх. д. | ||||
| Статус | пам'ятка архітектури національного значення | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Дніпро, пл. Шевченка, 1 | |||
| Тип будівлі | палац | |||
| Архітектурний стиль | класицизм | |||
| Автор проєкту | Іван Старов | |||
| Засновник | князь Григорій Потьомкін | |||
| Будівництво | 1786 – 1791 | |||
| Стан | функціонує як Палац студентів ім. Ю. Гагаріна | |||
  Потьомкінський палац (Україна) | ||||
 Потьомкінський палац у Вікісховищі | ||||
Будівництво
Планувався як резиденція генерал-губернатора Новоросійського намісництва князя Григорія Олександровича Потьомкіна-Таврійського. Будівництво було розпочато в 1787 році за проектом архітектора Івана Єгоровича Старова в центрі Катеринослава на горі (згодом названій Соборною) посеред саду, що належав козацькому осавулі Лазарю Глобі і був викуплений в нього Потьомкіним за 3000 рублів (нині — Парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка).
Масштабний проект був виконаний у стилі класицизму. Палац складався з трьох частин: центральної, де розташовувались велика і дві малі зали та бічних крил з лоджіями (галереями і колонадами), в яких були кімнати різного призначення. Головний вхід прикрасив шестиколонний портик з фронтоном. Центральна зала палацу була настільки великою, що в ній міг розміститися цілий полк кінноти. Дванадцять колон підтримували ходовий майданчик другого поверху. Розробляючи проект, Старов ввів Палац до загальної композиції з площею, де зводилися стіни Преображенського собору. Все це в комплексі мало вималювати зовнішність молодого Катеринослава. Головна площа за віссю з'єднувалась з площею палацу, де він був домінуючим об'єктом.
Однією з символік будівлі, на думку доцента (к. т. н.) М. Лошкарьова, був образ орла, який летить, про що свідчить план будівлі, а напрям курс на Херсон заснований на рік пізніше Катеринослава. Злітає «православний орел» з Монастирського острова, де в час Київської Русі був православний монастир.
До будинку вели підземні ходи. Один з них був виявлений у 1914 р. при прокладанні каналізаційних труб. В ньому можна було вільно пересуватись людині у повний зріст. Склепіння складене з цегли XVIII століття. Хід починався навпроти парадного входу і вів на захід паралельно саду, а далі губився в яру. Через нестачу коштів на дослідження ходу з нього було знято тільки невеличкий план, який розміщувався в історичному музеї.
Довкола палацу британським садівником В. Гульдом був розбитий сад в англійському стилі з екзотичними рослинами та ананасовою і лавровою оранжереями. У 1790 році усі основні роботи, зокрема й оздоблення інтер'єрів були завершені. Потьомкін так і не побачив палацу, оскільки знаходився на фронті бойових дій з Османською імперією, а в 1791 році несподівано помер. Будівлю було зведено в 1792 р., через рік після смерті Потьомкіна.
-
![image]()
Палац на малюнку середини ХІХ сторіччя -
![image]()
Імператор Микола ІІ відвідує палац під час Першої світової -
![image]()
Фото 1927 року, палац – Будинок відпочинку ім. Ілліча
Занепад
Практично одразу після завершення будівництва палац було покинуто — внутрішнє оздоблення навіть не було завершене. Протягом 1792—1839 рр. палац поступово руйнувався. Перебуваючи в Катеринославі у 1827 р., російський мемуарист Філіп Філіпович Вігель у своїх «Записках» так описував Потьомкінський палац:
« В расстоянии четверти мили (от места закладки Свято-Преображенского собора), по склонению горы к реке находился Потёмкинский дворец; он состоял из одной залы, которую легко было бы обратить в огромный манеж, да из двух комнат по бокам, из которых каждую можно назвать пребольшой залой, мелких комнат было немного. Всё это без полов, без окон, без дверей и дождь капал сверху сквозь дырявую деревянную крышу. Зато сад при нём содержался в исправности и чистоте. Он сошел вниз вплоть до Днепра и на нём захватывал несколько островов соединенных между собой полусгнившими мостиками.»
Видатний етнограф академік Ізмаїл Ізмаїлович Срєзнєвський у 1832 р. в одному зі своїх листів до матері повідомляв:
«Мы заходили и в развалины Потёмкинского дома. Крыша уже разрушена, полы также, но штукатурка ещё сохранилась, превосходная лепная работа.»
Як свідчив у своїх спогадах член Новоросійської контори іноземних поселень А. М. Фадеєв, що проживав у Катеринославі з 1815 по 1834 рр.:
«На горе города красовались развалины Екатеринославского собора и Потёмкинского дворца. Я застал его уже с поврежденною крышею, без окон, без дверей, одна комната завалена бумагами, составляющими Потёмкинский архив при управлении его Новороссийским краем. Никто об этом архиве не заботился и даже при дворце не нашлось ни одного караульного. Я из любопытства несколько раз рылся в громаде бумаг и находил интересные черновые письма, писанные самим Потёмкиным к разным лицам, переписку его секретарей и проч. Через несколько лет этой груды бумаг, в которой, без сомнения, нашлось бы немало любопытного уже совсем там не существовало, а только клочки их валялись разсеянные по саду, окружающему дворец.»
У 1835 р. палац був спустошений пожежею. В різний час різні архітектори пропонували реконструювати напівзруйновану будівлю під губернські «присутственные места» та семінарію, але до 1839 р. ці проекти лишалися нереалізованими.
Відбудова
У 1837 р. напівзруйнована будівля була передана у володіння міському дворянству. З 1839 р. починається відновлення палацу пристосованого для засідань Губернських дворянських зборів. За свідченням викладача Катеринославської семінарії Григорія Яковича Титова, «Дом этот возобновлён или лучше перестроен, с небольшими изменениями своего прежнего плана. В нём особенно замечательна зала по своей масштабности. При перестройке дома она сокращена или перегорожена стеною; но и теперь служит предметом удивления для всех, кто бывает в ней».
У лютому 1849 р. в приміщенні палацу губернських дворянських зборів з ініціативи директора училища Я. Д. Грахова та губернатора А. Я. Фабра було відкрито «Громадський музеум старовини Катеринославської губернії», що став початком міського історичного музею. Експозиція була зібрана з приватних колекцій ентузіастів Катеринослава: археологічні знахідки краю, нумізматика, добірка старожитностей Греції та Єгипту, художні твори і багато іншого.
З початком Кримської війни (1853—1856) експозицію музею було переведено до Катеринославської класичної чоловічої гімназії, а у приміщенні палацу було розгорнуто шпиталь, яким керував талановитий учень хірурга Пирогова Ілля Бойченко та майстерню пошиву одягу для солдатів. У 1855 р. шпиталь відвідував і сам Микола Пирогов, де оглядав поранених з-під Севастополя. До міста було доставлено 11 тисяч солдатів і офіцерів. Багато з важкопоранених померли і були поховані в братських могилах на кладовищі, яке згодом отримало назву Севастопольське. Також в приміщенні палацу діяли шпиталі під час Першої і Другої світових воєн.
Протягом другої половини ХІХ — початку XX сторіччя в палаці Губернських дворянських зборів проходили: у 1887 р. — виставка на честь 100-річчя закладки міста; у 1899-1903 — відбувались заняття першого міського вишу — Катеринославського Вищого гірничого училища (згодом Катеринославський гірничий інститут);16 січня 1904 року у палаці почала діяльність дворянська каса взаємодопомоги, у 1905 р. — пройшов ХІІІ Археологічний з'їзд, а у 1914 р. — виставка місцевих художників, що дала початок міському художньому музею.
У 1918 р. Потьомкінський палац став першим навчальним корпусом Катеринославського університету, на відкритті якого виступала актриса німого кіно Віра Холодна. У 1920-ті рр. в ньому було відкрито будинок відпочинку Дніпропетровського соцстраху (Будинок відпочинку імені Ілліча). Крайовий комітет охорони матеріальної культури порушив питання перед вищими інстанціями про те, щоб будівлю було передано під зоологічний відділ Крайовому музею.
У 1930-ті рр. палац почали оцінювати як пам'ятку, що перебуває під охороною держави.
У 1943 р., під час відступу німецьких військ, Потьомкінський палац було зруйновано. Від будівлі залишились тільки стіни та колони. Відновлений у 1952 р. за проектом архітекторів А. Баранського, С. Глушкова та інженера А. Мучника. Розробку проєкту відновлення палацу під Палац культури для студентів було розпочато у 1949 році "Дніпротранспроєктом" Головний архітектор А.В. Баранський.
Палац студентів імені Юрія Гагаріна
Відбудований палац було перетворено на перший у СРСР міжвишівський Палац студентів міста. У 1961 р. палацу присвоєно ім'я першого космонавта Юрія Гагаріна. В будинку культури діяли вокальні, театральні, музичні та інші художні колективи, що заохочували до культури десятки тисяч студентів міста.
Через осідання ґрунту, що загрожувало руйнацією фундаменту та потреби у відновленні архітектурно-ліпного декору, у 1985 р. було розпочато реконструкцію. Керував роботами архітектор І. К. Трикоз. У 1990 р., в зв'язку з економічними труднощами, обласна рада профспілок звернулася до вишів з проханням допомогти завершити реконструкцію палацу. На прохання відгукнувся Дніпропетровський державний університет, спільними зусиллями ректорату та профкому якого, за підтримки Дніпропетровської обласної державної адміністрації реконструкцію було завершено. У результаті обласна рада профспілок передала палац ДДУ. В реставраційних роботах брали участь 16 міст СРСР. Так, люстри за ескізами ХІХ ст. виготовляв Ленінградський кришталевий завод, бригада з Івано-Франківська клала паркет, а майстри зі Львова та Москви — мармур. Урядом України палац було віднесено до пам'яток архітектури України, надавши номер 1061[].
У 1993 р. Палац студентів ДДУ було урочисто відкрито. В 1997 р. в ньому було відкрито галерею «Гетьмани України», а 2005 р. — музей історії Дніпропетровського національного університету. У 2003 р. на Всеукраїнському огляді-конкурсі культурно-освітніх закладів Палац студентів отримав І-ше місце як найкращий культурно-освітній заклад України.
У 2010 р. студентками факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства, кафедри образотворчого дизайну виконано розпис стелі. Обрана тема — «Пори року». У 2011 р. у музеї музичних інструментів палацу виставлено на огляд Флейту Пана (ІІІ тис. до н. е.) подаровану професором історичного факультету Іриною Федорівною Ковальовою. У 2014 р. розпочато проведення театралізованих екскурсій по всіх залах Палацу студентів.
У 2015 р. палац долучився до всесвітньої акції «Ніч музеїв». Того ж року в одній з підвальних камер палацу було відкрито експозицію знахідок археологічної експедиції ДНУ ім. О. Гончара під керівництвом професора І. Ф. Ковальової.
У червні 2017 палац став однією з основних локацій фестивалю аудіовізуального мистецтва та нових медіа .
Примітки
- Кочергін Ігор, Старостін В. (2020). Символ міста. Найстаріший палац (українською) . Дніпро: Герда. с. 28, 70, 92, 97. ISBN .
- Яворницкий, Д. (1989). История города Екатеринослава (рос.) . Днепропетровск: "Промінь". с. с. 149.
{{}}:|pages=має зайвий текст () - Яворницкий, Д. (1989). История города Екатеринослава (рос.) . Днепропетровск: "Промінь". с. 150.
- Яворницкий, Д. (1989). История города Екатеринослава (рос.) . Днепропетровск: "Промінь". с. 151.
Джерела
1. Вельчева К. Серія Дніпропетровськ. Палац студентів ДНУ http: // artvertep. com /chop / lystivki
2. Губернське місто Катеринослав (1776—1880) Ч. 1. http: // gorod. dp. ua /history/
3. Губернське місто Катеринослав (1776—1880) Ч.2. http: // gorod. dp. ua / history/
4. Дніпропетровський історичний музей ім. Д. І. Яворницького http: // zubitky. in. ua / uk /
5. Історія Палацу студентів ДНУ ім. О. Гончара http: // palace. dnu. dp. ua / palace / history
6. Козар П. На Дніпрельстан через пороги (довідник екскурсантам) // Козар П. На Дніпрельстан через пороги. Вибране — Дніпропетровськ: Ук О ІМА -прес. 2000.
7. Палац Потьомкіна. Дніпропетровськ http: // igotovordl. com / ua/
8. Потьомкінський палац http: // kolokray. com. / uk/
9. Потьомкінський палац (Дніпропетровськ) Г. О. Потьомкін. Історична довідка http: // muzeum. dp. ua /articles 0338 html.
10. У Дніпропетровську відбудують меморіальний храм http: // www. religion. in. ua.
11. Яворницкий Д. История города Екатеринослава — Днепропетровск: «Проминь». 1989.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Potomkinskij palac odna z najdavnishih budivel Dnipra pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Zvedenij naprikinci XVIII storichchya yak palac knyazya Grigoriya Potomkina Tavrijskogo nini Palac studentiv imeni Yuriya Gagarina Dniprovskogo nacionalnogo universitetu imeni Olesya Gonchara Potomkinskij palacGolovnij fasad Potomkinskogo palacu 2017 rik 48 27 38 pn sh 35 04 15 sh d 48 46083333002777493 pn sh 35 07111111002777193 sh d 48 46083333002777493 35 07111111002777193 Koordinati 48 27 38 pn sh 35 04 15 sh d 48 46083333002777493 pn sh 35 07111111002777193 sh d 48 46083333002777493 35 07111111002777193Statuspam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennyaStatus spadshinipam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaDnipro pl Shevchenka 1Tip budivlipalacArhitekturnij stilklasicizmAvtor proyektuIvan StarovZasnovnikknyaz Grigorij PotomkinBudivnictvo1786 1791Stanfunkcionuye yak Palac studentiv im Yu GagarinaPotomkinskij palac Ukrayina Potomkinskij palac u VikishovishiBudivnictvoPlanuvavsya yak rezidenciya general gubernatora Novorosijskogo namisnictva knyazya Grigoriya Oleksandrovicha Potomkina Tavrijskogo Budivnictvo bulo rozpochato v 1787 roci za proektom arhitektora Ivana Yegorovicha Starova v centri Katerinoslava na gori zgodom nazvanij Sobornoyu posered sadu sho nalezhav kozackomu osavuli Lazaryu Globi i buv vikuplenij v nogo Potomkinim za 3000 rubliv nini Park kulturi ta vidpochinku im T G Shevchenka Masshtabnij proekt buv vikonanij u stili klasicizmu Palac skladavsya z troh chastin centralnoyi de roztashovuvalis velika i dvi mali zali ta bichnih kril z lodzhiyami galereyami i kolonadami v yakih buli kimnati riznogo priznachennya Golovnij vhid prikrasiv shestikolonnij portik z frontonom Centralna zala palacu bula nastilki velikoyu sho v nij mig rozmistitisya cilij polk kinnoti Dvanadcyat kolon pidtrimuvali hodovij majdanchik drugogo poverhu Rozroblyayuchi proekt Starov vviv Palac do zagalnoyi kompoziciyi z plosheyu de zvodilisya stini Preobrazhenskogo soboru Vse ce v kompleksi malo vimalyuvati zovnishnist molodogo Katerinoslava Golovna plosha za vissyu z yednuvalas z plosheyu palacu de vin buv dominuyuchim ob yektom Odniyeyu z simvolik budivli na dumku docenta k t n M Loshkarova buv obraz orla yakij letit pro sho svidchit plan budivli a napryam kurs na Herson zasnovanij na rik piznishe Katerinoslava Zlitaye pravoslavnij orel z Monastirskogo ostrova de v chas Kiyivskoyi Rusi buv pravoslavnij monastir Do budinku veli pidzemni hodi Odin z nih buv viyavlenij u 1914 r pri prokladanni kanalizacijnih trub V nomu mozhna bulo vilno peresuvatis lyudini u povnij zrist Sklepinnya skladene z cegli XVIII stolittya Hid pochinavsya navproti paradnogo vhodu i viv na zahid paralelno sadu a dali gubivsya v yaru Cherez nestachu koshtiv na doslidzhennya hodu z nogo bulo znyato tilki nevelichkij plan yakij rozmishuvavsya v istorichnomu muzeyi Dovkola palacu britanskim sadivnikom V Guldom buv rozbitij sad v anglijskomu stili z ekzotichnimi roslinami ta ananasovoyu i lavrovoyu oranzhereyami U 1790 roci usi osnovni roboti zokrema j ozdoblennya inter yeriv buli zaversheni Potomkin tak i ne pobachiv palacu oskilki znahodivsya na fronti bojovih dij z Osmanskoyu imperiyeyu a v 1791 roci nespodivano pomer Budivlyu bulo zvedeno v 1792 r cherez rik pislya smerti Potomkina Palac na malyunku seredini HIH storichchya Imperator Mikola II vidviduye palac pid chas Pershoyi svitovoyi Foto 1927 roku palac Budinok vidpochinku im IllichaZanepadKoloni u vestibyuli palacu Praktichno odrazu pislya zavershennya budivnictva palac bulo pokinuto vnutrishnye ozdoblennya navit ne bulo zavershene Protyagom 1792 1839 rr palac postupovo rujnuvavsya Perebuvayuchi v Katerinoslavi u 1827 r rosijskij memuarist Filip Filipovich Vigel u svoyih Zapiskah tak opisuvav Potomkinskij palac V rasstoyanii chetverti mili ot mesta zakladki Svyato Preobrazhenskogo sobora po skloneniyu gory k reke nahodilsya Potyomkinskij dvorec on sostoyal iz odnoj zaly kotoruyu legko bylo by obratit v ogromnyj manezh da iz dvuh komnat po bokam iz kotoryh kazhduyu mozhno nazvat prebolshoj zaloj melkih komnat bylo nemnogo Vsyo eto bez polov bez okon bez dverej i dozhd kapal sverhu skvoz dyryavuyu derevyannuyu kryshu Zato sad pri nyom soderzhalsya v ispravnosti i chistote On soshel vniz vplot do Dnepra i na nyom zahvatyval neskolko ostrovov soedinennyh mezhdu soboj polusgnivshimi mostikami Vidatnij etnograf akademik Izmayil Izmayilovich Sryeznyevskij u 1832 r v odnomu zi svoyih listiv do materi povidomlyav My zahodili i v razvaliny Potyomkinskogo doma Krysha uzhe razrushena poly takzhe no shtukaturka eshyo sohranilas prevoshodnaya lepnaya rabota Yak svidchiv u svoyih spogadah chlen Novorosijskoyi kontori inozemnih poselen A M Fadeyev sho prozhivav u Katerinoslavi z 1815 po 1834 rr Na gore goroda krasovalis razvaliny Ekaterinoslavskogo sobora i Potyomkinskogo dvorca Ya zastal ego uzhe s povrezhdennoyu krysheyu bez okon bez dverej odna komnata zavalena bumagami sostavlyayushimi Potyomkinskij arhiv pri upravlenii ego Novorossijskim kraem Nikto ob etom arhive ne zabotilsya i dazhe pri dvorce ne nashlos ni odnogo karaulnogo Ya iz lyubopytstva neskolko raz rylsya v gromade bumag i nahodil interesnye chernovye pisma pisannye samim Potyomkinym k raznym licam perepisku ego sekretarej i proch Cherez neskolko let etoj grudy bumag v kotoroj bez somneniya nashlos by nemalo lyubopytnogo uzhe sovsem tam ne sushestvovalo a tolko klochki ih valyalis razseyannye po sadu okruzhayushemu dvorec U 1835 r palac buv spustoshenij pozhezheyu V riznij chas rizni arhitektori proponuvali rekonstruyuvati napivzrujnovanu budivlyu pid gubernski prisutstvennye mesta ta seminariyu ale do 1839 r ci proekti lishalisya nerealizovanimi VidbudovaVestibyul palacu U 1837 r napivzrujnovana budivlya bula peredana u volodinnya miskomu dvoryanstvu Z 1839 r pochinayetsya vidnovlennya palacu pristosovanogo dlya zasidan Gubernskih dvoryanskih zboriv Za svidchennyam vikladacha Katerinoslavskoyi seminariyi Grigoriya Yakovicha Titova Dom etot vozobnovlyon ili luchshe perestroen s nebolshimi izmeneniyami svoego prezhnego plana V nyom osobenno zamechatelna zala po svoej masshtabnosti Pri perestrojke doma ona sokrashena ili peregorozhena stenoyu no i teper sluzhit predmetom udivleniya dlya vseh kto byvaet v nej U lyutomu 1849 r v primishenni palacu gubernskih dvoryanskih zboriv z iniciativi direktora uchilisha Ya D Grahova ta gubernatora A Ya Fabra bulo vidkrito Gromadskij muzeum starovini Katerinoslavskoyi guberniyi sho stav pochatkom miskogo istorichnogo muzeyu Ekspoziciya bula zibrana z privatnih kolekcij entuziastiv Katerinoslava arheologichni znahidki krayu numizmatika dobirka starozhitnostej Greciyi ta Yegiptu hudozhni tvori i bagato inshogo Z pochatkom Krimskoyi vijni 1853 1856 ekspoziciyu muzeyu bulo perevedeno do Katerinoslavskoyi klasichnoyi cholovichoyi gimnaziyi a u primishenni palacu bulo rozgornuto shpital yakim keruvav talanovitij uchen hirurga Pirogova Illya Bojchenko ta majsternyu poshivu odyagu dlya soldativ U 1855 r shpital vidviduvav i sam Mikola Pirogov de oglyadav poranenih z pid Sevastopolya Do mista bulo dostavleno 11 tisyach soldativ i oficeriv Bagato z vazhkoporanenih pomerli i buli pohovani v bratskih mogilah na kladovishi yake zgodom otrimalo nazvu Sevastopolske Takozh v primishenni palacu diyali shpitali pid chas Pershoyi i Drugoyi svitovih voyen Protyagom drugoyi polovini HIH pochatku XX storichchya v palaci Gubernskih dvoryanskih zboriv prohodili u 1887 r vistavka na chest 100 richchya zakladki mista u 1899 1903 vidbuvalis zanyattya pershogo miskogo vishu Katerinoslavskogo Vishogo girnichogo uchilisha zgodom Katerinoslavskij girnichij institut 16 sichnya 1904 roku u palaci pochala diyalnist dvoryanska kasa vzayemodopomogi u 1905 r projshov HIII Arheologichnij z yizd a u 1914 r vistavka miscevih hudozhnikiv sho dala pochatok miskomu hudozhnomu muzeyu U 1918 r Potomkinskij palac stav pershim navchalnim korpusom Katerinoslavskogo universitetu na vidkritti yakogo vistupala aktrisa nimogo kino Vira Holodna U 1920 ti rr v nomu bulo vidkrito budinok vidpochinku Dnipropetrovskogo socstrahu Budinok vidpochinku imeni Illicha Krajovij komitet ohoroni materialnoyi kulturi porushiv pitannya pered vishimi instanciyami pro te shob budivlyu bulo peredano pid zoologichnij viddil Krajovomu muzeyu U 1930 ti rr palac pochali ocinyuvati yak pam yatku sho perebuvaye pid ohoronoyu derzhavi U 1943 r pid chas vidstupu nimeckih vijsk Potomkinskij palac bulo zrujnovano Vid budivli zalishilis tilki stini ta koloni Vidnovlenij u 1952 r za proektom arhitektoriv A Baranskogo S Glushkova ta inzhenera A Muchnika Rozrobku proyektu vidnovlennya palacu pid Palac kulturi dlya studentiv bulo rozpochato u 1949 roci Dniprotransproyektom Golovnij arhitektor A V Baranskij Palac studentiv imeni Yuriya GagarinaKolonada golovnogo fasadu najkrashe zberezhenij element originalnogo viglyadu palacu Vidbudovanij palac bulo peretvoreno na pershij u SRSR mizhvishivskij Palac studentiv mista U 1961 r palacu prisvoyeno im ya pershogo kosmonavta Yuriya Gagarina V budinku kulturi diyali vokalni teatralni muzichni ta inshi hudozhni kolektivi sho zaohochuvali do kulturi desyatki tisyach studentiv mista Cherez osidannya gruntu sho zagrozhuvalo rujnaciyeyu fundamentu ta potrebi u vidnovlenni arhitekturno lipnogo dekoru u 1985 r bulo rozpochato rekonstrukciyu Keruvav robotami arhitektor I K Trikoz U 1990 r v zv yazku z ekonomichnimi trudnoshami oblasna rada profspilok zvernulasya do vishiv z prohannyam dopomogti zavershiti rekonstrukciyu palacu Na prohannya vidguknuvsya Dnipropetrovskij derzhavnij universitet spilnimi zusillyami rektoratu ta profkomu yakogo za pidtrimki Dnipropetrovskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi rekonstrukciyu bulo zaversheno U rezultati oblasna rada profspilok peredala palac DDU V restavracijnih robotah brali uchast 16 mist SRSR Tak lyustri za eskizami HIH st vigotovlyav Leningradskij krishtalevij zavod brigada z Ivano Frankivska klala parket a majstri zi Lvova ta Moskvi marmur Uryadom Ukrayini palac bulo vidneseno do pam yatok arhitekturi Ukrayini nadavshi nomer 1061 utochniti U 1993 r Palac studentiv DDU bulo urochisto vidkrito V 1997 r v nomu bulo vidkrito galereyu Getmani Ukrayini a 2005 r muzej istoriyi Dnipropetrovskogo nacionalnogo universitetu U 2003 r na Vseukrayinskomu oglyadi konkursi kulturno osvitnih zakladiv Palac studentiv otrimav I she misce yak najkrashij kulturno osvitnij zaklad Ukrayini U 2010 r studentkami fakultetu ukrayinskoyi j inozemnoyi filologiyi ta mistectvoznavstva kafedri obrazotvorchogo dizajnu vikonano rozpis steli Obrana tema Pori roku U 2011 r u muzeyi muzichnih instrumentiv palacu vistavleno na oglyad Flejtu Pana III tis do n e podarovanu profesorom istorichnogo fakultetu Irinoyu Fedorivnoyu Kovalovoyu U 2014 r rozpochato provedennya teatralizovanih ekskursij po vsih zalah Palacu studentiv U 2015 r palac doluchivsya do vsesvitnoyi akciyi Nich muzeyiv Togo zh roku v odnij z pidvalnih kamer palacu bulo vidkrito ekspoziciyu znahidok arheologichnoyi ekspediciyi DNU im O Gonchara pid kerivnictvom profesora I F Kovalovoyi U chervni 2017 palac stav odniyeyu z osnovnih lokacij festivalyu audiovizualnogo mistectva ta novih media PrimitkiKochergin Igor Starostin V 2020 Simvol mista Najstarishij palac ukrayinskoyu Dnipro Gerda s 28 70 92 97 ISBN 978 617 7639 52 6 Yavornickij D 1989 Istoriya goroda Ekaterinoslava ros Dnepropetrovsk Promin s s 149 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Yavornickij D 1989 Istoriya goroda Ekaterinoslava ros Dnepropetrovsk Promin s 150 Yavornickij D 1989 Istoriya goroda Ekaterinoslava ros Dnepropetrovsk Promin s 151 Dzherela1 Velcheva K Seriya Dnipropetrovsk Palac studentiv DNU http artvertep com chop lystivki 2 Gubernske misto Katerinoslav 1776 1880 Ch 1 http gorod dp ua history 3 Gubernske misto Katerinoslav 1776 1880 Ch 2 http gorod dp ua history 4 Dnipropetrovskij istorichnij muzej im D I Yavornickogo http zubitky in ua uk 5 Istoriya Palacu studentiv DNU im O Gonchara http palace dnu dp ua palace history 6 Kozar P Na Dniprelstan cherez porogi dovidnik ekskursantam Kozar P Na Dniprelstan cherez porogi Vibrane Dnipropetrovsk Uk O IMA pres 2000 7 Palac Potomkina Dnipropetrovsk http igotovordl com ua 8 Potomkinskij palac http kolokray com uk 9 Potomkinskij palac Dnipropetrovsk G O Potomkin Istorichna dovidka http muzeum dp ua articles 0338 html 10 U Dnipropetrovsku vidbuduyut memorialnij hram http www religion in ua 11 Yavornickij D Istoriya goroda Ekaterinoslava Dnepropetrovsk Promin 1989 Portal Arhitektura Portal Kultura eliti Portal Klasicizm