Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кашмірський султанат 1339 1589 роки мусульманська держава в Індії зі столицею в Срінагарі яка прийшла на зміну індуїстсь

Кашмірський султанат

Кашмірський султанат

Кашмірський султанат (1339—1589 роки) — мусульманська держава в Індії зі столицею в Срінагарі, яка прийшла на зміну індуїстській державі Лохара. Протягом усього існування боролася проти Делійського султанату, Чагатайського улусу. Зрештою султанат було підкорено військами Великих Моголів.

Кашмірський султанат
image image
 1339 – 1589 image image
Столиця Срінагар
Мови кашмірі
фарсі
Релігії іслам
кашмірський шиваїзм
Форма правління монархія
султан
бадшах		 Шах-Мір
Історичний період Середньовіччя
 - Засновано 1339
 - Ліквідовано 1589
Сьогодні є частиною image Індія

Історія

Династія Сваті (Шах-Міри)

З 1010-х років Кашмір зазнавав нападів мусульманських правителів, спочатку Газневідів, згодом Гурідів. Втім, правителі династії Лохара зуміли зберегти кордони Кашміра недоторканими. Лише сусідні племена вимушені були навернутися на іслам. Подальші спроби делійського султанату підкорити Кашмір також виявилися невдалими. Водночас проповідники ісламу стали проникати до володінь Лохара. Основу їх становили різні навернуті індуси-кашмірці, а також найманці-мусульмани, яких називали турушка, оскільки більшість їх були тюркського походження.

З 1320 року починається нове послаблення династії Лохара. В результаті Рінчан, принц з Ладаху, стає чоловіком Котадеви, правительки Кашміра. Невдовзі, намагаючись заручитися підтримкою Делійського султанату, переходить в іслам, отримавши ім'я «Садр ад-Дін Шах». Але у 1323 році гине внаслідок повстання шиваїстів. Втім, уже у 1339 році Шах-Мір, міністр-мусульманин при дворі Рінчана, влаштував заколот, внаслідок якого захопили владу. Для зміцнення своєї влади він планував оженитися на Котадеві, але та наклала на себе руки. Шах-Мір утворив Кашмірський султанат, де став панувати під іменем «Шамс ад-Дін Шах». Перша династія султанів Кашміру називалася Сваті, оскільки Шах-Мір походив з гірського регіону Сват (сучасний Пакистан).

Протягом 1340—1360-х років вдавалося вправно маневрувати між делійським султанатом і Чагатайським улусом, які вели тривалі й запеклі війни між собою. Завдяки цьому кордонів Кашмірського султанату не зачіпали. Своєю чергою володарі з династії сваті приділяли більше уваги розбудові міст, поліпшенню господарювання.

У 1399 році до кордонів султанату підійшли війська чагатайського еміра Тимура. На вимогу останнього султан Сікандар-шах I сплатив величезну данину, пограбувавши індуїстські храми. 1400 року вперше впроваджено джизью для немусульман, що спочатку поповнило скарбницю, а зрештою призвело до загострення релігійних відносин.

Піднесення султанату припадає на час панування султана Зайн аль-Абідіна, який відродив військову та економічну потугу. За його наказом стали карбуватися перші срібні монети з іменем султана. Невдовзі після його смерті у 1470 році почалася боротьба за трон. В результаті феодали гірських місцевостей стали фактично незалежними, не визнавали влади султана. З 1526 року відбувається вторгнення військ імперії Великих Моголів.

У 1533 році війська Кашміру зазнали поразки від армії Яркентського ханства на чолі із Султан Саїд-ханом, яке підкорило султанат. Втім, у 1534 році після відходу намісника — еміра Мірзи Мухаммед-Гайдара — до ханства влада династії Сваті була відновлена. 1540 року було підкорено військами великих Моголів. Влада султанів з династії сваті фактично припинилася. Вони лише номінально були правителями при намісниках Моголів, але повалення падишаха Хумаюна того ж року дозволило султану Назук-шаху посилити свій вплив, але цьому зрештою завадив Мірза Мухаммед Гайдар, намісник Великих Моголів, який фактично перетворився на незалежного володаря Кашміра. Втім, у 1551 році після смерті останнього султану Ібрагім-шаху вдалося знову відновити реальне правління. Проте вже у 1555 році влада перейшла до місцевих феодалів, а 1561 року династію Сваті остаточно повалено.

Династія Чаків

З 1480-х років, користуючись слабкість та нездарістю султанів династії Сваті, значного впливу на управління державою набули еміри племені чак, які стали обіймати найважливіші адміністративні та військові посади. 1538 року зумів фактично перебрати влади на себе. 1540 року підтримали вторгнення могольських військ. З 1551 року виступили проти намірів султанів відновити свою владу. З 1555 році фактично на власний розсуд змінювали володарів. Зрештою у 1561 році Газі-хан повалив Хабіб-шаха, заснувавши власну династію.

Протягом початку правління династії Чаків вдалося зміцнити владу султанів, організовано зовнішні походи з метою розширення володінь та отримання багатої здобичі. Втім значний військовий похід, спрямований на підкорення Західного Тибету, виявився невдалим. З 1563 року починається боротьба за трон, що тривала до 1570 році. Попри це Хусейн-шах I прийняв титул бадшаха (на кшталт падишаха або імператора). 1570 року Алі-шаху II вдалося стабілізувати ситуацію.

У 1586 році проти султанату виступило військо Великих Моголів. Ситуацію погіршували повстання феодалів та боротьба за трон. Втім військо Кашміру чинило спротив до 1589 року, коли останнього султана Якуб-шаха було повалено й відправлено до Біхару. Після цього Кашмірський султанат припинив існування, увійшов до складу Імперії Великих Моголів як суба.

Султани

Династія Сваті (Шах-Міри)

Династія Чаків

Державний устрій

Султанат складався з областей Кашмірської долини, Джамму, Раджурі, Пунч, Бхадра, Ченаб і Кішварв, Ладакх і Балтістан, Кашан-Ганга і Пахлі. Султану належала вища військова, цивільна та судова влада. Втім, він безпосередньо керував лише областю Срінагар і Кашмірською долиною. В інших областях перебували васальні феодали-мусульмани або місцеві раджі, що керували за старовинними законами. Вони лише сплачували до султанської скарбниці певну данину та спрямовували свої військові загони до султанського війська. За діяльних та впливових султанів владу ніхто не оскаржував. З послабленням центральної влади місцеві феодали перетворилися на практично незалежних володарів.

Економіка

Податки

За перших султанів було скасовано численні податки та здирництва, впроваджено податок в 1/6 вирощеної продукції. Втім після відновлення економіки султанату податок було збільшено до 1/2, але згодом зменшено до 1/4, й нарешті до 1/7 (за правління султана Зайн аль-Абідіна). також мусульмани сплачували податок закат, а немусульмани — джизью, які було скасовано Зайн аль-Абідіном.

Більшість монет, що карбувалися були мідними, свинцевими або латунними. Лише з середини XV ст. стали карбували золоті та срібні. Вони поділялися наступним чином:

  • 1 бахагані — 12 динарів
  • 1 пунчху — 2 бахагані
  • 1 хат — 4 пунчху
  • 1 сасун — 10 хатів
  • 1 лакх — 100 сасунів
  • 1 крор — 100 лакхів/10 000 000 динарів

Сільське господарство

Основною галуззю було сільське господарство. Здійснювалися іригаційні заходи (відкрито канали в Закурі та Мартанді), висушувалися болота, створювалися штучні сади на озерах, що збільшено обсяги оброблюваної землі, підвищило її врожайність. Вирощували насамперед рис, а також пшеницю, ячмінь, бобові, льон, мак, бавовну, фрукти овочі. Значний зиск султанська скарбниця мала від чималих площ шафрану. В значних обсягах вирощувалася велика рогата худоба.

Ремесла

Міста Срінагар, Анантнаг, Сопур, Бандіпур, Шопсіан, Зайнгір являли собою значні центри ремісництва. Виготовляли відомий кашемір (набуло промислових обсягів з 1380-х років), шовкові, бавовняні, шерстяні тканини і одяг, шкіряні вироби, килими, опахала, віяла, папір, пап'є-маше, скло, килими, лаки, здійснювали різьблення по дереву та камінню, плетення з верби.

Торгівля

Зовнішня торгівля велася з Тибетом, Китаєм, індійськими державами до Бенгалії та Малабару, Бутаном, еміратами Персії, Чагатайським улусом, згодом Державою Тимуридів, Ак-Коюнлу, Яркентським ханством, Бухарським еміратом і Хівінським ханством. Торговельний шлях йшов перед пешаварський та зоджильський перевали. Внутрішня торгівля також мала значний обсяг, оскільки в різних місцевостях та долинах виготовляли або вирощували специфічну продукцію. основними покупцями були селяни та містяни з середніх шарів суспільства. Торгівлю здійснювали державні та приватні купці. Для нормальної торгівлі в містах споруджено було базари і караван-сараї. Своєю чергою кашмірські купці мали представництва в Непалі, Бенгалії, Гуджараті та Тибеті.

Імпортували коштовне каміння, мускус, перські килими, китайський шовк, цукор, спеції, мідь, золото, срібло, сіль.

Культура

Релігійна політика

Релігійна політика перших султанів династії Сваті відрізнялася терпимістю, що дозволяла цілком співіснувати ісламу з більш поширеним кашмірським шиваїзмом й частково буддизмом. Допускалися шлюби між мусульманами і індуськими жінками, часто в політичних цілях. Індуси, що перейшли в іслам відзначали свої традиційні свята, зберігали звичаї і одяг.

З 1380-х років під упливом прихильників тарикату Накшбанді починається боротьба з шиваїзмом та іншими формами індуїзму, розпочинається політика насильницької ісламізації. Індуїстські храми руйнувалися і розкрадалися. З каменю зруйнованих храмів зводилися мечеті. Брахмани здійснювали масові самогубства, в результаті яких загинули тисячі людей. Зібрані священні індуїстські книги звезли на озеро Дал і втопили в місці, на якому після побудували греблю. По всій країні були заборонені алкоголь, музика, азартні ігри, індуїстські свята. В результаті значна частина населення султанату була навернута на іслам. У 1420-х роках відбувається поступове повернення до віротерпимості.

Будівництво

Значний вплив на архітектуру часів султанату мав перський стиль. З часів султан Сікандар-шаха I часто зводилися мечеті та гробниці, що були виготовлені цілком у деревині або з цегельними чи кам'яними стінами та ісламськими арками, але з дерев'яною стійкою покрівлею, перекритою квадратним балдахіном з витягнутим похилою покрівлею, подібним у формі до вершини (chattrāvali) гімалайської ступи, яку використовували як мінарет. Стиль з'являється у багатьох будівлях, зокрема в мечеті Мадані або Маддін Шах в Задібалі, Джама-Маджид в Срінагарі (найбільша мечеть Кашміра), яку спочатку була заснована під час султана Зейна аль-Абідіна, але згодом багато разів перебудовано. Винятком є гробниця матері Зейна аль-Абідіна, яка являє собою цегляну споруду, що складається з восьмикутної двошарової куполоподібної камери з 4 меншими двошаровими куполами над 3 квадратними камерами та входами.

Джерела

  • Hermann Goetz; The Beginnings of Mediaeval Art in Kashmir//Journal of the University of Bombay 21/2, 1952, pp. 63–106.
  • Zutshi, N. K. (1976), Sultan Zain-ul-Abidin of Kashmir: an age of enlightenment, Nupur Prakashan, p. 7
  • Sharma, R. S. (1992), A Comprehensive History of India, Orient Longmans, p. 628,
  • P.N.K Bamzai, Cultural and Political History of Kashmir, Vol. 2, Delhi, 1994, P506-507
  • Ramesh C. Agrawal, Kashmir and Its Monumental Glory, New Delhi, 1998.
  • Hasan, Mohibbul (2005). Kashmir Under the Sultans (Reprinted ed.). Delhi: Aakar Books. p. 325. .
  • M.L Kapoor, Kingdom of Kashmir, Gulshan Books, Srinagar, 2005
  • Gupta, Jyoti Bhusan Das (6 December 2012), Jammu and Kashmir, Springer,

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kashmirskij sultanat 1339 1589 roki musulmanska derzhava v Indiyi zi stoliceyu v Srinagari yaka prijshla na zminu induyistskij derzhavi Lohara Protyagom usogo isnuvannya borolasya proti Delijskogo sultanatu Chagatajskogo ulusu Zreshtoyu sultanat bulo pidkoreno vijskami Velikih Mogoliv Kashmirskij sultanat1339 1589Stolicya SrinagarMovi kashmiri farsiReligiyi islam kashmirskij shivayizmForma pravlinnya monarhiyasultan badshah Shah MirIstorichnij period Serednovichchya Zasnovano 1339 Likvidovano 1589Sogodni ye chastinoyu IndiyaIstoriyaDinastiya Svati Shah Miri Z 1010 h rokiv Kashmir zaznavav napadiv musulmanskih praviteliv spochatku Gaznevidiv zgodom Guridiv Vtim praviteli dinastiyi Lohara zumili zberegti kordoni Kashmira nedotorkanimi Lishe susidni plemena vimusheni buli navernutisya na islam Podalshi sprobi delijskogo sultanatu pidkoriti Kashmir takozh viyavilisya nevdalimi Vodnochas propovidniki islamu stali pronikati do volodin Lohara Osnovu yih stanovili rizni navernuti indusi kashmirci a takozh najmanci musulmani yakih nazivali turushka oskilki bilshist yih buli tyurkskogo pohodzhennya Z 1320 roku pochinayetsya nove poslablennya dinastiyi Lohara V rezultati Rinchan princ z Ladahu staye cholovikom Kotadevi pravitelki Kashmira Nevdovzi namagayuchis zaruchitisya pidtrimkoyu Delijskogo sultanatu perehodit v islam otrimavshi im ya Sadr ad Din Shah Ale u 1323 roci gine vnaslidok povstannya shivayistiv Vtim uzhe u 1339 roci Shah Mir ministr musulmanin pri dvori Rinchana vlashtuvav zakolot vnaslidok yakogo zahopili vladu Dlya zmicnennya svoyeyi vladi vin planuvav ozhenitisya na Kotadevi ale ta naklala na sebe ruki Shah Mir utvoriv Kashmirskij sultanat de stav panuvati pid imenem Shams ad Din Shah Persha dinastiya sultaniv Kashmiru nazivalasya Svati oskilki Shah Mir pohodiv z girskogo regionu Svat suchasnij Pakistan Protyagom 1340 1360 h rokiv vdavalosya vpravno manevruvati mizh delijskim sultanatom i Chagatajskim ulusom yaki veli trivali j zapekli vijni mizh soboyu Zavdyaki comu kordoniv Kashmirskogo sultanatu ne zachipali Svoyeyu chergoyu volodari z dinastiyi svati pridilyali bilshe uvagi rozbudovi mist polipshennyu gospodaryuvannya U 1399 roci do kordoniv sultanatu pidijshli vijska chagatajskogo emira Timura Na vimogu ostannogo sultan Sikandar shah I splativ velicheznu daninu pograbuvavshi induyistski hrami 1400 roku vpershe vprovadzheno dzhizyu dlya nemusulman sho spochatku popovnilo skarbnicyu a zreshtoyu prizvelo do zagostrennya religijnih vidnosin Pidnesennya sultanatu pripadaye na chas panuvannya sultana Zajn al Abidina yakij vidrodiv vijskovu ta ekonomichnu potugu Za jogo nakazom stali karbuvatisya pershi sribni moneti z imenem sultana Nevdovzi pislya jogo smerti u 1470 roci pochalasya borotba za tron V rezultati feodali girskih miscevostej stali faktichno nezalezhnimi ne viznavali vladi sultana Z 1526 roku vidbuvayetsya vtorgnennya vijsk imperiyi Velikih Mogoliv U 1533 roci vijska Kashmiru zaznali porazki vid armiyi Yarkentskogo hanstva na choli iz Sultan Sayid hanom yake pidkorilo sultanat Vtim u 1534 roci pislya vidhodu namisnika emira Mirzi Muhammed Gajdara do hanstva vlada dinastiyi Svati bula vidnovlena 1540 roku bulo pidkoreno vijskami velikih Mogoliv Vlada sultaniv z dinastiyi svati faktichno pripinilasya Voni lishe nominalno buli pravitelyami pri namisnikah Mogoliv ale povalennya padishaha Humayuna togo zh roku dozvolilo sultanu Nazuk shahu posiliti svij vpliv ale comu zreshtoyu zavadiv Mirza Muhammed Gajdar namisnik Velikih Mogoliv yakij faktichno peretvorivsya na nezalezhnogo volodarya Kashmira Vtim u 1551 roci pislya smerti ostannogo sultanu Ibragim shahu vdalosya znovu vidnoviti realne pravlinnya Prote vzhe u 1555 roci vlada perejshla do miscevih feodaliv a 1561 roku dinastiyu Svati ostatochno povaleno Dinastiya Chakiv Z 1480 h rokiv koristuyuchis slabkist ta nezdaristyu sultaniv dinastiyi Svati znachnogo vplivu na upravlinnya derzhavoyu nabuli emiri plemeni chak yaki stali obijmati najvazhlivishi administrativni ta vijskovi posadi 1538 roku zumiv faktichno perebrati vladi na sebe 1540 roku pidtrimali vtorgnennya mogolskih vijsk Z 1551 roku vistupili proti namiriv sultaniv vidnoviti svoyu vladu Z 1555 roci faktichno na vlasnij rozsud zminyuvali volodariv Zreshtoyu u 1561 roci Gazi han povaliv Habib shaha zasnuvavshi vlasnu dinastiyu Protyagom pochatku pravlinnya dinastiyi Chakiv vdalosya zmicniti vladu sultaniv organizovano zovnishni pohodi z metoyu rozshirennya volodin ta otrimannya bagatoyi zdobichi Vtim znachnij vijskovij pohid spryamovanij na pidkorennya Zahidnogo Tibetu viyavivsya nevdalim Z 1563 roku pochinayetsya borotba za tron sho trivala do 1570 roci Popri ce Husejn shah I prijnyav titul badshaha na kshtalt padishaha abo imperatora 1570 roku Ali shahu II vdalosya stabilizuvati situaciyu U 1586 roci proti sultanatu vistupilo vijsko Velikih Mogoliv Situaciyu pogirshuvali povstannya feodaliv ta borotba za tron Vtim vijsko Kashmiru chinilo sprotiv do 1589 roku koli ostannogo sultana Yakub shaha bulo povaleno j vidpravleno do Biharu Pislya cogo Kashmirskij sultanat pripiniv isnuvannya uvijshov do skladu Imperiyi Velikih Mogoliv yak suba SultaniDinastiya Svati Shah Miri Shams ad Din shah I 1339 1342 Dzhamshid shah 1342 1344 Ala ad Din shah 1344 1355 Shahab ad Din shah 1355 1373 Kutb ad Din shah 1373 1389 Sikandar shah I 1389 1413 Ali shah I 1413 1420 Zajn al Abidin 1420 1470 Gajdar shah 1470 1472 Gasan shah 1472 1484 Muhammed shah 1484 1486 vpershe Fatih shah 1486 1493 vpershe Muhammed shah 1493 1505 vdruge Fatih shah 1505 1514 vdruge Muhammed shah 1514 1515 vtretye Fatih shah 1515 1517 vtretye Sikandar shah II 1517 Muhammed shah 1517 1528 vchetverte Ibragim shah 1528 1529 vpershe Nazuk shah 1529 1530 vpershe Muhammed shah 1530 1537 vp yate Shams ad Din shah II 1537 1540 Ismayil shah 1540 vpershe Nazuk shah 1540 1552 vdruge Ibragim shah 1552 1555 vdruge Ismayil shah 1555 1557 vdruge Habib shah 1557 1561 Dinastiya Chakiv Gazi shah 1561 1563 Husejn shah I 1563 1570 Ali shah II 1570 1579 Yusuf shah 1578 1579 vpershe Lohar shah 1579 1580 Yusuf shah 1580 1586 vdruge Yakub shah 1586 vpershe Husejn shah II 1586 Yakub shah 1586 1588 vdrugeDerzhavnij ustrijSultanat skladavsya z oblastej Kashmirskoyi dolini Dzhammu Radzhuri Punch Bhadra Chenab i Kishvarv Ladakh i Baltistan Kashan Ganga i Pahli Sultanu nalezhala visha vijskova civilna ta sudova vlada Vtim vin bezposeredno keruvav lishe oblastyu Srinagar i Kashmirskoyu dolinoyu V inshih oblastyah perebuvali vasalni feodali musulmani abo miscevi radzhi sho keruvali za starovinnimi zakonami Voni lishe splachuvali do sultanskoyi skarbnici pevnu daninu ta spryamovuvali svoyi vijskovi zagoni do sultanskogo vijska Za diyalnih ta vplivovih sultaniv vladu nihto ne oskarzhuvav Z poslablennyam centralnoyi vladi miscevi feodali peretvorilisya na praktichno nezalezhnih volodariv EkonomikaPodatki Za pershih sultaniv bulo skasovano chislenni podatki ta zdirnictva vprovadzheno podatok v 1 6 viroshenoyi produkciyi Vtim pislya vidnovlennya ekonomiki sultanatu podatok bulo zbilsheno do 1 2 ale zgodom zmensheno do 1 4 j nareshti do 1 7 za pravlinnya sultana Zajn al Abidina takozh musulmani splachuvali podatok zakat a nemusulmani dzhizyu yaki bulo skasovano Zajn al Abidinom Bilshist monet sho karbuvalisya buli midnimi svincevimi abo latunnimi Lishe z seredini XV st stali karbuvali zoloti ta sribni Voni podilyalisya nastupnim chinom 1 bahagani 12 dinariv 1 punchhu 2 bahagani 1 hat 4 punchhu 1 sasun 10 hativ 1 lakh 100 sasuniv 1 kror 100 lakhiv 10 000 000 dinarivSilske gospodarstvo Osnovnoyu galuzzyu bulo silske gospodarstvo Zdijsnyuvalisya irigacijni zahodi vidkrito kanali v Zakuri ta Martandi visushuvalisya bolota stvoryuvalisya shtuchni sadi na ozerah sho zbilsheno obsyagi obroblyuvanoyi zemli pidvishilo yiyi vrozhajnist Viroshuvali nasampered ris a takozh pshenicyu yachmin bobovi lon mak bavovnu frukti ovochi Znachnij zisk sultanska skarbnicya mala vid chimalih plosh shafranu V znachnih obsyagah viroshuvalasya velika rogata hudoba Remesla Mista Srinagar Anantnag Sopur Bandipur Shopsian Zajngir yavlyali soboyu znachni centri remisnictva Vigotovlyali vidomij kashemir nabulo promislovih obsyagiv z 1380 h rokiv shovkovi bavovnyani sherstyani tkanini i odyag shkiryani virobi kilimi opahala viyala papir pap ye mashe sklo kilimi laki zdijsnyuvali rizblennya po derevu ta kaminnyu pletennya z verbi Torgivlya Zovnishnya torgivlya velasya z Tibetom Kitayem indijskimi derzhavami do Bengaliyi ta Malabaru Butanom emiratami Persiyi Chagatajskim ulusom zgodom Derzhavoyu Timuridiv Ak Koyunlu Yarkentskim hanstvom Buharskim emiratom i Hivinskim hanstvom Torgovelnij shlyah jshov pered peshavarskij ta zodzhilskij perevali Vnutrishnya torgivlya takozh mala znachnij obsyag oskilki v riznih miscevostyah ta dolinah vigotovlyali abo viroshuvali specifichnu produkciyu osnovnimi pokupcyami buli selyani ta mistyani z serednih shariv suspilstva Torgivlyu zdijsnyuvali derzhavni ta privatni kupci Dlya normalnoyi torgivli v mistah sporudzheno bulo bazari i karavan sarayi Svoyeyu chergoyu kashmirski kupci mali predstavnictva v Nepali Bengaliyi Gudzharati ta Tibeti Importuvali koshtovne kaminnya muskus perski kilimi kitajskij shovk cukor speciyi mid zoloto sriblo sil KulturaReligijna politika Religijna politika pershih sultaniv dinastiyi Svati vidriznyalasya terpimistyu sho dozvolyala cilkom spivisnuvati islamu z bilsh poshirenim kashmirskim shivayizmom j chastkovo buddizmom Dopuskalisya shlyubi mizh musulmanami i induskimi zhinkami chasto v politichnih cilyah Indusi sho perejshli v islam vidznachali svoyi tradicijni svyata zberigali zvichayi i odyag Z 1380 h rokiv pid uplivom prihilnikiv tarikatu Nakshbandi pochinayetsya borotba z shivayizmom ta inshimi formami induyizmu rozpochinayetsya politika nasilnickoyi islamizaciyi Induyistski hrami rujnuvalisya i rozkradalisya Z kamenyu zrujnovanih hramiv zvodilisya mecheti Brahmani zdijsnyuvali masovi samogubstva v rezultati yakih zaginuli tisyachi lyudej Zibrani svyashenni induyistski knigi zvezli na ozero Dal i vtopili v misci na yakomu pislya pobuduvali greblyu Po vsij krayini buli zaboroneni alkogol muzika azartni igri induyistski svyata V rezultati znachna chastina naselennya sultanatu bula navernuta na islam U 1420 h rokah vidbuvayetsya postupove povernennya do viroterpimosti Budivnictvo Znachnij vpliv na arhitekturu chasiv sultanatu mav perskij stil Z chasiv sultan Sikandar shaha I chasto zvodilisya mecheti ta grobnici sho buli vigotovleni cilkom u derevini abo z cegelnimi chi kam yanimi stinami ta islamskimi arkami ale z derev yanoyu stijkoyu pokrivleyu perekritoyu kvadratnim baldahinom z vityagnutim pohiloyu pokrivleyu podibnim u formi do vershini chattravali gimalajskoyi stupi yaku vikoristovuvali yak minaret Stil z yavlyayetsya u bagatoh budivlyah zokrema v mecheti Madani abo Maddin Shah v Zadibali Dzhama Madzhid v Srinagari najbilsha mechet Kashmira yaku spochatku bula zasnovana pid chas sultana Zejna al Abidina ale zgodom bagato raziv perebudovano Vinyatkom ye grobnicya materi Zejna al Abidina yaka yavlyaye soboyu ceglyanu sporudu sho skladayetsya z vosmikutnoyi dvosharovoyi kupolopodibnoyi kameri z 4 menshimi dvosharovimi kupolami nad 3 kvadratnimi kamerami ta vhodami DzherelaHermann Goetz The Beginnings of Mediaeval Art in Kashmir Journal of the University of Bombay 21 2 1952 pp 63 106 Zutshi N K 1976 Sultan Zain ul Abidin of Kashmir an age of enlightenment Nupur Prakashan p 7 Sharma R S 1992 A Comprehensive History of India Orient Longmans p 628 ISBN 978 81 7007 121 1 P N K Bamzai Cultural and Political History of Kashmir Vol 2 Delhi 1994 P506 507 Ramesh C Agrawal Kashmir and Its Monumental Glory New Delhi 1998 Hasan Mohibbul 2005 Kashmir Under the Sultans Reprinted ed Delhi Aakar Books p 325 ISBN 978 81 87879 49 7 M L Kapoor Kingdom of Kashmir Gulshan Books Srinagar 2005 Gupta Jyoti Bhusan Das 6 December 2012 Jammu and Kashmir Springer ISBN 978 94 011 9231 6

Дата публікації:
Топ