Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нікулін Батько Посада Діти Мати Дружина Чоловік Микола Миколайович Нік

Нікулін Микола Миколайович

Нікулін Микола Миколайович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нікулін.

Микола Миколайович Нікулін
Николай Николаевич Никулин
image
Сержант Нікулін, фото після 15 січня 1943
Сержант Нікулін, фото після 15 січня 1943
Народився7 квітня 1923(1923-04-07)
село Погорелка, Мологський повіт, Ярославської губернії, РРФСР
Помер19 березня 2009(2009-03-19) (85 років)
Санкт-Петербург, Росія
ПохованняСмоленське православне кладовище
Країнаimage СРСР, image Росія
Діяльністьмистецтвознавець
Alma materІсторичний факультет Ленінградського університету
Галузьмистецтвознавство
ЗакладДержавний Ермітаж
Вчене званняпрофесор, член-кореспондент РАМ
Науковий ступінькандидат наук
Відомі учніКлименко Раїса Григорівна
Війнанімецько-радянська війна
Військове званнясержант
Відомий завдяки:
науковій діяльності в галузі мистецтвознавства та як письменник
Нагороди




image image
image image
image
Медаль «За оборону Ленінграда»
image
Медаль «За визволення Варшави»
image
Медаль «За взяття Берліна»
image Нікулін Микола Миколайович у Вікісховищі

Микола Миколайович Нікулін (рос. Николай Николаевич Никулин; 7 квітня 1923(19230407), село Погорелка, Мологський повіт Ярославської губернії — 19 березня 2009, Санкт-Петербург) — радянський та російський мистецтвознавець, провідний науковий співробітник і член Ученої ради Державного Ермітажу. Спеціалізувався на західноєвропейському мистецтві, зокрема Північному Відродженні та живопису Нідерландів.

Учасник Другої світової війни, письменник, член-кореспондент Російської академії мистецтв (1991).

Ранні роки

Народився 7 квітня 1923 в селі Погорелка Мологського повіту Ярославської губернії (нині — Рибинського району Ярославської області). Походив з родини корінних російських інтелігентів. У 1927 сім'я Нікуліних оселилася в Ленінграді, згодом пішов до школи на Мойці, а в 1941 закінчив десятий клас середньої школи.

Війна

З початком німецько-радянської війни, 27 червня 1941, добровільно записався в ополчення. Був направлений до школи зв'язківців.

У листопаді 1941 опинився на Волховському фронті у 883-му корпусному артилерійському полку, згодом перейменованому в 13-й гвардійський. У його складі брав участь у наступі під Волховом, в боях під Кірішами, Погост'єм та у Погостінському мішку. Влітку 1943 у складі першого батальйону 1067-го полку 311-ї стрілецької дивізії брав участь у Мгінській наступальній операції. Із вересня 1943 воював у 48-й гвардійській артилерійській бригаді. Брав участь у боях за станцію Медведь, міста Псков, Тарту, Лібава. На початку 1945 частина була перекинута під Варшаву, звідки рушила на Данціґ. Перемогу зустрів у Берліні у званні гвардії сержанта.

Під час війни закінчив снайперські курси, був командиром відділення автоматників, коригувальником артилерійського вогню та навідником 45-мм протитанкової гармати, старшиною санітарної роти. Брав участь у прориві та знятті блокади Ленінграду. Отримав чотири легких поранень та одну контузію.

За проявлену на війні мужність нагороджено орденами Вітчизняної війни I ступеня (1985), Червоної Зірки (28 травня 1945), двома медалями «За відвагу» (29 червня та 14 серпня 1944), медалями «За оборону Ленінграда», «За визволення Варшави», «За взяття Берліна» та іншими нагородами.

Повоєнний період

Після демобілізації у листопаді 1945 поступив на історичний факультет Ленінградського Державного університету. Тодішній ректор Мавродін дозволив Нікуліну, що запізнився до вступної компанії, здати іспити.

Під час навчання особливий вплив на нього справив історик мистецтва, художній критик та мистецтвознавець М. М. Пунін. Микола Нікулін виявився серед небагатьох студентів, хто наважився підтримати вчителя в найважчий для нього період. Починаючи з 4-го курсу університету долучався до роботи в Державному Ермітажі як екскурсовод. У 1950 з відзнакою закінчив університет.

Робота в Ермітажі та творча діяльність

Із серпня 1949 працює в Державному Ермітажі. Спочатку у науково-просвітницькому відділі — був екскурсоводом. У 1950 вступив до аспірантури Ермітажу. 1954 стає науковим співробітником одного з провідних наукових відділів — відділу західноєвропейського мистецтва, згодом зберігачем колекції нідерландської живопису. 1957 успішно закінчив аспірантуру при Ермітажі та захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства на тему: «Деякі проблеми творчості Пітера Брейгеля Старшого». Учень та колега мистецтвознавців — В. Ф. Левінсона-Лессінга, М. В. Доброклонського та інших.

Починаючи з 1965, викладав на факультеті теорії та історії мистецтв, а пізніше керував кафедрою в Інституті живопису, скульптури та архітектури ім. І. Рєпіна, мав учнів.

Автор та співавтор близько 200 наукових статей, каталогів та альбомів з мистецтва Західної Європи XV—XVIII ст, серед яких фундаментальний каталог нідерландської колекції, що вийшов у видавництві «Аврора» у 1972, а також «Німецький та австрійський живопис XV—XVIII століть»; організатор багатьох виставок з живопису.

У вільний час захоплювався книгами та старовинною музикою.

Публікації

М. М. Нікулін автор понад 160 статей, книг, каталогів, підручників та навчальних посібників, серед них:

  • «Деталі картин Ермітажу. Пейзаж в західноєвропейському живопису XV—XVI століть» (1959)
  • «Нотатки про творчість Пітера Брейгеля Старшого» (1961)
  • «Рогір ван дер Вейден. Лука, який малює Мадонну» (1964)
  • «Нідерландський живопис XV—XVI століть в Ермітажі». Нарис-путівник (1973)
  • «Золоте століття нідерландського живопису» (1981)
  • «Нідерландське мистецтво XV—XVI століть в музеях СРСР» (1987)
  • «Німецьке мистецтво в Ермітажі» (1987)
  • «Антон Рафаель Менгс» (1989)
  • «Німецький та австрійський живопис XV—XVIII століть». Ермітаж (1989)
  • «Якоб Філіпп Хаккерт» (1998)

Також його перу належать численні статті у наукових журналах різних країн.

Книга «Воспоминания о войне»

image
«Если бы немцы заполнили наши штабы шпионами, а войска диверсантами, если бы было массовое предательство и враги разработали бы детальный план развала нашей армии, они не достигли бы того эффекта, который был результатом идиотизма, тупости, безответственности начальства и беспомощной покорности солдат»

М. М. Нікулін

У 1975 Микола Миколайович написав книгу «Спогади про війну» (рос. «Воспоминания о войне»). За рівнем впливу на читача ця книга стоїть в ряду з найкращими антивоєнними творами світової літератури.

image Мої записки не призначалися для публікації. Це лише спроба звільнитися від минулого… Я звернувся до паперу, щоб вишкребти із закутків пам'яті гидоту, що глибоко там засіла, каламуть і свинство, щоб звільнитися від спогадів, які пригнічують мене. Спроба напевно безуспішна, безнадійна… Ці записки глибоко особисті, написані для себе, а не для стороннього ока, і від цього вкрай суб'єктивні. image

— Із передмови автора

Наприкінці 1990-х років фрагменти книги опублікував петербурзький військово-історичний журнал «Новый Часовой». Тяжко хворий Нікулін, незважаючи на вмовляння близьких та колег, категорично відмовлявся публікувати її повністю. Пізніше він погодився і Ермітаж у 2007 та 2008 раках випустив мемуари двома малими тиражами. Незважаючи на це, книга справила в суспільстві враження бомби, що розірвалася.

image …тихий і витончений професор, виступає як жорсткий та жорстокий мемуарист. Він написав книгу про Війну. Книгу сувору й страшну. Читати її боляче. Боляче тому, що в ній дуже неприємна правда. Істина про війну складається з різних правд. Вона в кожного своя. У кого — радісна, у кого — трагічна, у кого — повна божественного сенсу, у кого — банально порожня. Але для того, щоб нести людям свою особисту правду, треба мати на це право. image

— Михайло Борисович Піотровський, із передмови до 2-го видання «Воспоминания о войне». Видавництво Державного Ермітажу

Останні роки

Все життя був безпартійним. Жив у маленький квартирі на околиці міста. Останні місяці не виходив з дому, майже не вставав з ліжка, почуваючи себе дуже погано, говорив насилу. Помер 19 березня 2009 у Санкт-Петербурзі, похований на Смоленському кладовищі.

Сім'я

  • батько — Нікулін Микола Олександрович (1886—1931), народився в Бєлгороді, закінчив природне відділення фізико-математичного та юридичного факультетів Санкт-Петербурзький Імператорський університет, під час Першої світової війни служив фельдшером, потім був вчителем у Рибинський волості
  • мати — Нікуліна (Вауліна) Лідія Сергіївна (1886—1978), випускниця Бестужевських курсів
  • дружина — Григор'єва Ірина Сергіївна (1930 року нар.), завідувач відділенням малюнка у відділі історії західноєвропейського мистецтва Ермітажу
  • син — Нікулін Володимир Миколайович (1959 р. нар.), працює в Інституті ядерної фізики РАН
  • дочка — Нікуліна Лідія Миколаївна (1961 р. нар.)
  • Чотири онуки

Див. також

Посилання

image Зовнішні зображення
image Нагородний лист від 6 травня 1945 перша та друга сторінки
image З бойовими нагородами
image Обкладинка спогадів

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 27 червня 2013.
  2. Мойка — річка в Санкт-Петербурзі.
  3. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 25 березня 2013.
  4. Сайт glory.rin.ru
  5. Сайт «Ермітаж 250»
  6. Син Франца Юлієвича Левінсона-Лессинга
  7. . Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 25 березня 2013.
  8. . Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 25 березня 2013.
  9. Сайт «DELFI»
  10. Сайт Партії Яблуко
  11. Сайт «Електронна бібліотека Олександра Білоусенко»
  12. Ірина Григор'єва. Із рибинського кола

Джерела з інтернету та література

  • Николай Николаевич Никулин «ВОСПОМИНАНИЯ О ВОЙНЕ» 2-е видання. СПб. Видавництво Державного Ермітажу. 2008
  • Наші багнети на висотах Синявина, наші полки подо Мгой
  • Деякі з робіт Нікуліна
  • Коментар Дмитра Ломоносова до книги «Воспоминания о войне» на livejournal
  • «Воспоминания о войне». Правда російського солдата Українська правда, Історична правда
  • «Правда про війну окопника Ніколая Нікуліна» Високий Вал
  • Нікулін М. М.
  • На зустрічі в Петербурзі з вдовою Миколи Нікуліна
  • «Історія музею. Микола Миколайович Нікулін». Фільм з авторської програми М. Б. Піотровського «Мій Ермітаж». YouTube

Виноски

  1. У фільмі про М.М. Нікуліна з авторської програми М.Б. Піотровського «Мій Ермітаж», Михайло Борисович пригадує, що Нікулін, починаючи з 1960-х років, в анкетах перестав писати учасник Великої Вітчизняної війни — замінивши цей термін на Друга світова війна.
  2. Доброволець — людина, що за власним бажанням, добровільно, стала до діючої армії або узявся за власною згодою за якусь справу. Близьке за змістом поняття — волонтер.
  3. Мгінська наступальна операція (22 липня—22 серпня 1943) — наступальна операція радянських військ Ленінградського та Волховського фронтів. Мета — розгромити німецьку 18-ту армію, не допустити перекидання військ супротивника на центральну ділянку радянсько-німецького фронту для дій під Курськом, відновити контроль над Кіровською залізницею, тим самим забезпечити міцний залізничний зв'язок Ленінграда з країною. В результаті запеклих боїв радянські війська не зуміли виконати всі поставлені перед початком операції завдання і лінія фронту в районі Мгінського виступу залишилася практично незмінною.
  4. На солдатському жаргоні за величезний ризик для обслуги швидкої загибелі або поранення була прозвана — «Прощай Родина».
  5. Михайло Борисович Піотровський (рос. Михаил Борисович Пиотровский; нар. 9 грудня 1944, Єреван, Вірменська РСР) — радянський та російський вчений-сходознавець, директор Державного Ермітажу.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nikulin Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Mikola Mikolajovich NikulinNikolaj Nikolaevich NikulinSerzhant Nikulin foto pislya 15 sichnya 1943 Serzhant Nikulin foto pislya 15 sichnya 1943Narodivsya7 kvitnya 1923 1923 04 07 selo Pogorelka Mologskij povit Yaroslavskoyi guberniyi RRFSRPomer19 bereznya 2009 2009 03 19 85 rokiv Sankt Peterburg RosiyaPohovannyaSmolenske pravoslavne kladovisheKrayina SRSR RosiyaDiyalnistmistectvoznavecAlma materIstorichnij fakultet Leningradskogo universitetuGaluzmistectvoznavstvoZakladDerzhavnij ErmitazhVchene zvannyaprofesor chlen korespondent RAMNaukovij stupinkandidat naukVidomi uchniKlimenko Rayisa GrigorivnaVijnanimecko radyanska vijnaVijskove zvannyaserzhantVidomij zavdyaki naukovij diyalnosti v galuzi mistectvoznavstva ta yak pismennikNagorodiMedal Za oboronu Leningrada Medal Za vizvolennya Varshavi Medal Za vzyattya Berlina Nikulin Mikola Mikolajovich u Vikishovishi Mikola Mikolajovich Nikulin ros Nikolaj Nikolaevich Nikulin 7 kvitnya 1923 19230407 selo Pogorelka Mologskij povit Yaroslavskoyi guberniyi 19 bereznya 2009 Sankt Peterburg radyanskij ta rosijskij mistectvoznavec providnij naukovij spivrobitnik i chlen Uchenoyi radi Derzhavnogo Ermitazhu Specializuvavsya na zahidnoyevropejskomu mistectvi zokrema Pivnichnomu Vidrodzhenni ta zhivopisu Niderlandiv Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni pismennik chlen korespondent Rosijskoyi akademiyi mistectv 1991 Ranni rokiNarodivsya 7 kvitnya 1923 v seli Pogorelka Mologskogo povitu Yaroslavskoyi guberniyi nini Ribinskogo rajonu Yaroslavskoyi oblasti Pohodiv z rodini korinnih rosijskih inteligentiv U 1927 sim ya Nikulinih oselilasya v Leningradi zgodom pishov do shkoli na Mojci a v 1941 zakinchiv desyatij klas serednoyi shkoli VijnaZ pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 27 chervnya 1941 dobrovilno zapisavsya v opolchennya Buv napravlenij do shkoli zv yazkivciv U listopadi 1941 opinivsya na Volhovskomu fronti u 883 mu korpusnomu artilerijskomu polku zgodom perejmenovanomu v 13 j gvardijskij U jogo skladi brav uchast u nastupi pid Volhovom v boyah pid Kirishami Pogost yem ta u Pogostinskomu mishku Vlitku 1943 u skladi pershogo bataljonu 1067 go polku 311 yi strileckoyi diviziyi brav uchast u Mginskij nastupalnij operaciyi Iz veresnya 1943 voyuvav u 48 j gvardijskij artilerijskij brigadi Brav uchast u boyah za stanciyu Medved mista Pskov Tartu Libava Na pochatku 1945 chastina bula perekinuta pid Varshavu zvidki rushila na Dancig Peremogu zustriv u Berlini u zvanni gvardiyi serzhanta Pid chas vijni zakinchiv snajperski kursi buv komandirom viddilennya avtomatnikiv koriguvalnikom artilerijskogo vognyu ta navidnikom 45 mm protitankovoyi garmati starshinoyu sanitarnoyi roti Brav uchast u prorivi ta znyatti blokadi Leningradu Otrimav chotiri legkih poranen ta odnu kontuziyu Za proyavlenu na vijni muzhnist nagorodzheno ordenami Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 1985 Chervonoyi Zirki 28 travnya 1945 dvoma medalyami Za vidvagu 29 chervnya ta 14 serpnya 1944 medalyami Za oboronu Leningrada Za vizvolennya Varshavi Za vzyattya Berlina ta inshimi nagorodami Povoyennij periodPislya demobilizaciyi u listopadi 1945 postupiv na istorichnij fakultet Leningradskogo Derzhavnogo universitetu Todishnij rektor Mavrodin dozvoliv Nikulinu sho zapiznivsya do vstupnoyi kompaniyi zdati ispiti Pid chas navchannya osoblivij vpliv na nogo spraviv istorik mistectva hudozhnij kritik ta mistectvoznavec M M Punin Mikola Nikulin viyavivsya sered nebagatoh studentiv hto navazhivsya pidtrimati vchitelya v najvazhchij dlya nogo period Pochinayuchi z 4 go kursu universitetu doluchavsya do roboti v Derzhavnomu Ermitazhi yak ekskursovod U 1950 z vidznakoyu zakinchiv universitet Robota v Ermitazhi ta tvorcha diyalnistIz serpnya 1949 pracyuye v Derzhavnomu Ermitazhi Spochatku u naukovo prosvitnickomu viddili buv ekskursovodom U 1950 vstupiv do aspiranturi Ermitazhu 1954 staye naukovim spivrobitnikom odnogo z providnih naukovih viddiliv viddilu zahidnoyevropejskogo mistectva zgodom zberigachem kolekciyi niderlandskoyi zhivopisu 1957 uspishno zakinchiv aspiranturu pri Ermitazhi ta zahistiv disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata mistectvoznavstva na temu Deyaki problemi tvorchosti Pitera Brejgelya Starshogo Uchen ta kolega mistectvoznavciv V F Levinsona Lessinga M V Dobroklonskogo ta inshih Pochinayuchi z 1965 vikladav na fakulteti teoriyi ta istoriyi mistectv a piznishe keruvav kafedroyu v Instituti zhivopisu skulpturi ta arhitekturi im I Ryepina mav uchniv Avtor ta spivavtor blizko 200 naukovih statej katalogiv ta albomiv z mistectva Zahidnoyi Yevropi XV XVIII st sered yakih fundamentalnij katalog niderlandskoyi kolekciyi sho vijshov u vidavnictvi Avrora u 1972 a takozh Nimeckij ta avstrijskij zhivopis XV XVIII stolit organizator bagatoh vistavok z zhivopisu U vilnij chas zahoplyuvavsya knigami ta starovinnoyu muzikoyu PublikaciyiM M Nikulin avtor ponad 160 statej knig katalogiv pidruchnikiv ta navchalnih posibnikiv sered nih Detali kartin Ermitazhu Pejzazh v zahidnoyevropejskomu zhivopisu XV XVI stolit 1959 Notatki pro tvorchist Pitera Brejgelya Starshogo 1961 Rogir van der Vejden Luka yakij malyuye Madonnu 1964 Niderlandskij zhivopis XV XVI stolit v Ermitazhi Naris putivnik 1973 Zolote stolittya niderlandskogo zhivopisu 1981 Niderlandske mistectvo XV XVI stolit v muzeyah SRSR 1987 Nimecke mistectvo v Ermitazhi 1987 Anton Rafael Mengs 1989 Nimeckij ta avstrijskij zhivopis XV XVIII stolit Ermitazh 1989 Yakob Filipp Hakkert 1998 Takozh jogo peru nalezhat chislenni statti u naukovih zhurnalah riznih krayin Kniga Vospominaniya o vojne Esli by nemcy zapolnili nashi shtaby shpionami a vojska diversantami esli by bylo massovoe predatelstvo i vragi razrabotali by detalnyj plan razvala nashej armii oni ne dostigli by togo effekta kotoryj byl rezultatom idiotizma tuposti bezotvetstvennosti nachalstva i bespomoshnoj pokornosti soldat M M Nikulin U 1975 Mikola Mikolajovich napisav knigu Spogadi pro vijnu ros Vospominaniya o vojne Za rivnem vplivu na chitacha cya kniga stoyit v ryadu z najkrashimi antivoyennimi tvorami svitovoyi literaturi Moyi zapiski ne priznachalisya dlya publikaciyi Ce lishe sproba zvilnitisya vid minulogo Ya zvernuvsya do paperu shob vishkrebti iz zakutkiv pam yati gidotu sho gliboko tam zasila kalamut i svinstvo shob zvilnitisya vid spogadiv yaki prignichuyut mene Sproba napevno bezuspishna beznadijna Ci zapiski gliboko osobisti napisani dlya sebe a ne dlya storonnogo oka i vid cogo vkraj sub yektivni Iz peredmovi avtora Naprikinci 1990 h rokiv fragmenti knigi opublikuvav peterburzkij vijskovo istorichnij zhurnal Novyj Chasovoj Tyazhko hvorij Nikulin nezvazhayuchi na vmovlyannya blizkih ta koleg kategorichno vidmovlyavsya publikuvati yiyi povnistyu Piznishe vin pogodivsya i Ermitazh u 2007 ta 2008 rakah vipustiv memuari dvoma malimi tirazhami Nezvazhayuchi na ce kniga spravila v suspilstvi vrazhennya bombi sho rozirvalasya tihij i vitonchenij profesor vistupaye yak zhorstkij ta zhorstokij memuarist Vin napisav knigu pro Vijnu Knigu suvoru j strashnu Chitati yiyi bolyache Bolyache tomu sho v nij duzhe nepriyemna pravda Istina pro vijnu skladayetsya z riznih pravd Vona v kozhnogo svoya U kogo radisna u kogo tragichna u kogo povna bozhestvennogo sensu u kogo banalno porozhnya Ale dlya togo shob nesti lyudyam svoyu osobistu pravdu treba mati na ce pravo Mihajlo Borisovich Piotrovskij iz peredmovi do 2 go vidannya Vospominaniya o vojne Vidavnictvo Derzhavnogo ErmitazhuOstanni rokiVse zhittya buv bezpartijnim Zhiv u malenkij kvartiri na okolici mista Ostanni misyaci ne vihodiv z domu majzhe ne vstavav z lizhka pochuvayuchi sebe duzhe pogano govoriv nasilu Pomer 19 bereznya 2009 u Sankt Peterburzi pohovanij na Smolenskomu kladovishi Sim yabatko Nikulin Mikola Oleksandrovich 1886 1931 narodivsya v Byelgorodi zakinchiv prirodne viddilennya fiziko matematichnogo ta yuridichnogo fakultetiv Sankt Peterburzkij Imperatorskij universitet pid chas Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv feldsherom potim buv vchitelem u Ribinskij volosti mati Nikulina Vaulina Lidiya Sergiyivna 1886 1978 vipusknicya Bestuzhevskih kursiv druzhina Grigor yeva Irina Sergiyivna 1930 roku nar zaviduvach viddilennyam malyunka u viddili istoriyi zahidnoyevropejskogo mistectva Ermitazhu sin Nikulin Volodimir Mikolajovich 1959 r nar pracyuye v Instituti yadernoyi fiziki RAN dochka Nikulina Lidiya Mikolayivna 1961 r nar Chotiri onukiDiv takozhSpisok naukovciv sho pracyuvali v ErmitazhiPosilannyaZovnishni zobrazhennyaNagorodnij list vid 6 travnya 1945 persha ta druga storinkiZ bojovimi nagorodamiObkladinka spogadivPrimitki Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 27 chervnya 2013 Mojka richka v Sankt Peterburzi Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 25 bereznya 2013 Sajt glory rin ru Sajt Ermitazh 250 Sin Franca Yuliyevicha Levinsona Lessinga Arhiv originalu za 4 grudnya 2008 Procitovano 25 bereznya 2013 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2014 Procitovano 25 bereznya 2013 Sajt DELFI Sajt Partiyi Yabluko Sajt Elektronna biblioteka Oleksandra Bilousenko Irina Grigor yeva Iz ribinskogo kola Dzherela z internetu ta literatura Nikolaj Nikolaevich Nikulin VOSPOMINANIYa O VOJNE 2 e vidannya SPb Vidavnictvo Derzhavnogo Ermitazhu 2008 Nashi bagneti na visotah Sinyavina nashi polki podo Mgoj Deyaki z robit Nikulina Komentar Dmitra Lomonosova do knigi Vospominaniya o vojne na livejournal Vospominaniya o vojne Pravda rosijskogo soldata Ukrayinska pravda Istorichna pravda Pravda pro vijnu okopnika Nikolaya Nikulina Visokij Val Nikulin M M Na zustrichi v Peterburzi z vdovoyu Mikoli Nikulina Istoriya muzeyu Mikola Mikolajovich Nikulin Film z avtorskoyi programi M B Piotrovskogo Mij Ermitazh YouTubeVinoski U filmi pro M M Nikulina z avtorskoyi programi M B Piotrovskogo Mij Ermitazh Mihajlo Borisovich prigaduye sho Nikulin pochinayuchi z 1960 h rokiv v anketah perestav pisati uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni zaminivshi cej termin na Druga svitova vijna Dobrovolec lyudina sho za vlasnim bazhannyam dobrovilno stala do diyuchoyi armiyi abo uzyavsya za vlasnoyu zgodoyu za yakus spravu Blizke za zmistom ponyattya volonter Mginska nastupalna operaciya 22 lipnya 22 serpnya 1943 nastupalna operaciya radyanskih vijsk Leningradskogo ta Volhovskogo frontiv Meta rozgromiti nimecku 18 tu armiyu ne dopustiti perekidannya vijsk suprotivnika na centralnu dilyanku radyansko nimeckogo frontu dlya dij pid Kurskom vidnoviti kontrol nad Kirovskoyu zalizniceyu tim samim zabezpechiti micnij zaliznichnij zv yazok Leningrada z krayinoyu V rezultati zapeklih boyiv radyanski vijska ne zumili vikonati vsi postavleni pered pochatkom operaciyi zavdannya i liniya frontu v rajoni Mginskogo vistupu zalishilasya praktichno nezminnoyu Na soldatskomu zhargoni za velicheznij rizik dlya obslugi shvidkoyi zagibeli abo poranennya bula prozvana Proshaj Rodina Mihajlo Borisovich Piotrovskij ros Mihail Borisovich Piotrovskij nar 9 grudnya 1944 Yerevan Virmenska RSR radyanskij ta rosijskij vchenij shodoznavec direktor Derzhavnogo Ermitazhu

Дата публікації:
Топ