Фло́ра (лат. Flora) — римська богиня, культ якої був поширений у Середній Італії, особливо серед сабінів. Ім'я богині пов'язане зі словом flos (род. відм. floris) — «квітка», яке виводять від праіндоєвропейського кореня *bhle- («квітнути», «цвісти»). Ототожнюється з давньогрецькою німфою Хлоридою.
Флора Flora | |
---|---|
«Флора». Картина Александра Росліна (колись приписували Е. Віже-Лебрен), XVIII ст. , Бордо | |
Міфологія | Римська |
Значення імені | «Квітуча» |
В інших культурах | Хлорида |
Місцевість | Середня Італія, Древній Рим |
Чоловік | Зефір |
Свята на честь | флоралії |
Частина від | римська міфологія |
Медіафайли у Вікісховищі |
У сабінян Флора була богинею квітів, розквіту, весни і польових плодів; на честь неї був названий місяць, що відповідав квітню або травню (mese Flusare або mensis Floralis). В античному мистецтві Флора зображували дівчиною або молодою жінкою, увінчаною квітами. Таке її зображення стало поширеним сюжетом у мистецтві нового часу. Від імені богині походить ботанічний термін — флора (рослинність).
Богиня Флора подібна божествам вмираючої природи, що відроджується, турбується про землеробство або рослинність загалом. Такі боги звичайні для міфологій і релігій народів, що живуть або жили на територіях, для природи яких характерна сезонність.
За переказами, Тит Тацій поставив їй у Римі вівтар; крім того, існував особливий фламін, що керував її культом (лат. flamen Floralis), і їй приносили жертви арвальські брати. Якщо найдавніші списки свят не містять згадки про свято на честь Флори, то це пояснюється тим, що воно, подібно до інших аграрних свят, було рухомим (feriae conceptivae). Імовірно, це свято спочатку справляли наприкінці квітня або на початку травня, але згодом було витіснене іграми на честь Флори — «флораліями» (ludi Florales), заснування яких датоване 238 р. до н. е., коли був освячений храм Флори.
З 173 до н. е. року ігри святкували раз на рік; за часів Цезаря святкування тривало шість днів. З тих фактів, що будівництво храму і заснування ігор були приписані Сивілиними книгами, а самі флоралії відрізнялися розпущеним характером, можна зробити висновок, що культ Флори мав грецьке походження.
Посилання
- Флора // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Flo ra lat Flora rimska boginya kult yakoyi buv poshirenij u Serednij Italiyi osoblivo sered sabiniv Im ya bogini pov yazane zi slovom flos rod vidm floris kvitka yake vivodyat vid praindoyevropejskogo korenya bhle kvitnuti cvisti Ototozhnyuyetsya z davnogreckoyu nimfoyu Hloridoyu Flora Flora Flora Kartina Aleksandra Roslina kolis pripisuvali E Vizhe Lebren XVIII st BordoMifologiyaRimskaZnachennya imeni Kvitucha V inshih kulturahHloridaMiscevistSerednya Italiya Drevnij RimCholovikZefirSvyata na chestfloraliyiChastina vidrimska mifologiya Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Flora znachennya U sabinyan Flora bula bogineyu kvitiv rozkvitu vesni i polovih plodiv na chest neyi buv nazvanij misyac sho vidpovidav kvitnyu abo travnyu mese Flusare abo mensis Floralis V antichnomu mistectvi Flora zobrazhuvali divchinoyu abo molodoyu zhinkoyu uvinchanoyu kvitami Take yiyi zobrazhennya stalo poshirenim syuzhetom u mistectvi novogo chasu Vid imeni bogini pohodit botanichnij termin flora roslinnist Boginya Flora podibna bozhestvam vmirayuchoyi prirodi sho vidrodzhuyetsya turbuyetsya pro zemlerobstvo abo roslinnist zagalom Taki bogi zvichajni dlya mifologij i religij narodiv sho zhivut abo zhili na teritoriyah dlya prirodi yakih harakterna sezonnist Za perekazami Tit Tacij postaviv yij u Rimi vivtar krim togo isnuvav osoblivij flamin sho keruvav yiyi kultom lat flamen Floralis i yij prinosili zhertvi arvalski brati Yaksho najdavnishi spiski svyat ne mistyat zgadki pro svyato na chest Flori to ce poyasnyuyetsya tim sho vono podibno do inshih agrarnih svyat bulo ruhomim feriae conceptivae Imovirno ce svyato spochatku spravlyali naprikinci kvitnya abo na pochatku travnya ale zgodom bulo vitisnene igrami na chest Flori floraliyami ludi Florales zasnuvannya yakih datovane 238 r do n e koli buv osvyachenij hram Flori Z 173 do n e roku igri svyatkuvali raz na rik za chasiv Cezarya svyatkuvannya trivalo shist dniv Z tih faktiv sho budivnictvo hramu i zasnuvannya igor buli pripisani Sivilinimi knigami a sami floraliyi vidriznyalisya rozpushenim harakterom mozhna zrobiti visnovok sho kult Flori mav grecke pohodzhennya PosilannyaFlora Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Slovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok