Флоралії (лат. ludi florales) — у Стародавньому Римі свято римської богині весни Флори, яке відзначалося з 28 квітня по 3 травня (за юліанським календарем). Флоралії вважаються одними з найстаріших офіційних свят стародавнього Риму введеними ще Титом Тацієм.
На фестивалі зазвичай панувала розпусна, спрямована на задоволення атмосфера. На відміну від багатьох інших давньоримських фестивалів, ігри Флори мали плебейський характер.
Флоралії | |
---|---|
"Флоралія". Картина італійського художника Просперо П'ятті[(1899) | |
Офіційна назва | ludi Florales |
Місце | Римська Республіка, Римська Імперія |
Ким святкується | римляни |
Початок | 28 квітня |
Закінчення | 3 травня |
Святкування | оголені танці, театральні вистави, гладіаторські бої, циркові заходи, прикраса людей і меблів квітами |
Флоралії у Вікісховищі |
Флора
Основна стаття: Флора
Флора є однією з найдавніших богинь римської міфології та була однією з п'ятнадцяти божеств, які мали свого власного державного верховного жерця, Flamen Florialis . Давньоримська богиня квітів, розквіту, весни та польових плодів. Ототожнювалася з грецькою богинею (німфою) Хлоридою. За легендою, розказаною Овідієм, на Флору, груди якої випромінювали квіти, що поширювалися околицями, перетворилася земляна німфа Хлорида, яку переслідував бог західного вітру Фавоній (що відповідав давньоримському Зефіру).
Храми Флори
Ігри на честь Флори були засновані у 238 до н. е. році, коли було освячено храм Флори (за іншими відомостями — у 241 році до н. е.). Цей храм знаходився поруч із Великим цирком — найбільшим римським іподромом. Святилище італійської Flora rustica на римському пагорбі Квіриналі було, ймовірно, не храмом (aedes sacra), а вівтарем (sacellum). З 173 до н. е. роки Флоралії стали постійним святом, їх святкували раз на рік; за часів Гая Юлія Цезаря (I століття до н. е.) святкування тривало шість днів, з 28 квітня по 3 травня.
Історичні відомості
Наприкінці III — на початку II століття до н. е. в римському релігійному календарі кількість свят істотно збільшилася, при цьому з'явилося багато нових свят, а ті, що проводилися і раніше, стали регулярними . До таких «старих» свят належали і флоралії: або з 240, або з 238 року до нашої ери ігри на честь богині стали проводитися регулярно (при цьому в 238 році до нашої ери було освячено храм Флори). З 173 до н. е. року флоралії стали відомими і шанованими іграми (за іншими відомостями— стали постійним святом). Відомі флоралії, влаштовані 55 року до н. е. тодішнім едилом Гаєм Мессієм, на яких серед інших був присутній і Катон Молодший. Традиційно вважалося, що організацією флоралій займалися винятково плебейські едили, виходячи з того, що це було плебейське свято, проте пізніше цю точку зору поставили під сумнів. Можливо, в організації флоралій брали участь як плебейські, так і курульні едили — так само, як і в організації цереалій, святкувань на честь «спорідненої» Флорі — Керери, богині врожаю і родючості.
Традиція святкування
Під час флоралій двері прикрашалися квітковими вінками, а жителі Риму прикрашали свій одяг квітами. Жінки під час флоралій ходили в різнокольорових сукнях, що було заборонено в інший час. До програми флоралій входили театралізовані вистави, виступи танцюристів, мімів, а також танці з роздяганням, що виконувалися гетерами. Під час флоралій, як і під час будь-яких інших свят у Стародавньому Римі, лунала музика, люди співали і танцювали. Атмосфера свята відрізнялася розкутістю і розгулом. Овідій так описував початок флоралій: «Богиня (Флора) йде у своїх вінках різнокольорових: // Сцена відкрита знову вольностям жартів соромних».
Примітки
- William Warde Fowler, The Roman Festivals of the Period of the Republic (London, 1908), p. 92.
- Телин А. Е. Cura ludorum римских эдилов: [арх. 4 марта 2020] // Проблемы истории, филологии, культуры. — 2011. — № 1 (31). — С. 10—23.
- Flora // Реальный словарь классических древностей / авт.-сост. Ф. Любкер ; Под редакцией членов Общества классической филологии и педагогики Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885.
- Kurt Latte, Römische Religionsgeschichte , 1960, Leipzig.
- H.H. Scullard, Festivals and Ceremonies of the Roman Republic (Cornell University Press, 1981), p. 110.
- Татаринцева Е. А. Эмоциональная атмосфера на массовых весенних праздниках у древних народов: [арх. 4 февраля 2020] // Аналитика культурологии. — 2013. — № 27. — С. 143—147.
- Овидий. Фасты // Элегии и малые поэмы / Пер. с латин. / Сост. и предисл. М. Гаспарова ; Коммент. и ред. пер. М. Гаспарова и С. Ошерова. — М. : Худож. лит., 1973. — С. 235—372. — 525 с. — (Б-ка античной литературы. Рим). — OCLC 843024653.
Зовнішні посилання
Encyclopædia Romana: Floralia
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Floraliyi lat ludi florales u Starodavnomu Rimi svyato rimskoyi bogini vesni Flori yake vidznachalosya z 28 kvitnya po 3 travnya za yulianskim kalendarem Floraliyi vvazhayutsya odnimi z najstarishih oficijnih svyat starodavnogo Rimu vvedenimi she Titom Taciyem Na festivali zazvichaj panuvala rozpusna spryamovana na zadovolennya atmosfera Na vidminu vid bagatoh inshih davnorimskih festivaliv igri Flori mali plebejskij harakter Floraliyi Floraliya Kartina italijskogo hudozhnika Prospero P yatti 1899 Oficijna nazva ludi FloralesMisce Rimska Respublika Rimska ImperiyaKim svyatkuyetsya rimlyaniPochatok 28 kvitnyaZakinchennya 3 travnyaSvyatkuvannya ogoleni tanci teatralni vistavi gladiatorski boyi cirkovi zahodi prikrasa lyudej i mebliv kvitami Floraliyi u VikishovishiFloraOsnovna stattya Flora Flora ye odniyeyu z najdavnishih bogin rimskoyi mifologiyi ta bula odniyeyu z p yatnadcyati bozhestv yaki mali svogo vlasnogo derzhavnogo verhovnogo zhercya Flamen Florialis Davnorimska boginya kvitiv rozkvitu vesni ta polovih plodiv Ototozhnyuvalasya z greckoyu bogineyu nimfoyu Hloridoyu Za legendoyu rozkazanoyu Ovidiyem na Floru grudi yakoyi viprominyuvali kviti sho poshiryuvalisya okolicyami peretvorilasya zemlyana nimfa Hlorida yaku peresliduvav bog zahidnogo vitru Favonij sho vidpovidav davnorimskomu Zefiru Hrami FloriIgri na chest Flori buli zasnovani u 238 do n e roci koli bulo osvyacheno hram Flori za inshimi vidomostyami u 241 roci do n e Cej hram znahodivsya poruch iz Velikim cirkom najbilshim rimskim ipodromom Svyatilishe italijskoyi Flora rustica na rimskomu pagorbi Kvirinali bulo jmovirno ne hramom aedes sacra a vivtarem sacellum Z 173 do n e roki Floraliyi stali postijnim svyatom yih svyatkuvali raz na rik za chasiv Gaya Yuliya Cezarya I stolittya do n e svyatkuvannya trivalo shist dniv z 28 kvitnya po 3 travnya Istorichni vidomostiNaprikinci III na pochatku II stolittya do n e v rimskomu religijnomu kalendari kilkist svyat istotno zbilshilasya pri comu z yavilosya bagato novih svyat a ti sho provodilisya i ranishe stali regulyarnimi Do takih starih svyat nalezhali i floraliyi abo z 240 abo z 238 roku do nashoyi eri igri na chest bogini stali provoditisya regulyarno pri comu v 238 roci do nashoyi eri bulo osvyacheno hram Flori Z 173 do n e roku floraliyi stali vidomimi i shanovanimi igrami za inshimi vidomostyami stali postijnim svyatom Vidomi floraliyi vlashtovani 55 roku do n e todishnim edilom Gayem Messiyem na yakih sered inshih buv prisutnij i Katon Molodshij Tradicijno vvazhalosya sho organizaciyeyu floralij zajmalisya vinyatkovo plebejski edili vihodyachi z togo sho ce bulo plebejske svyato prote piznishe cyu tochku zoru postavili pid sumniv Mozhlivo v organizaciyi floralij brali uchast yak plebejski tak i kurulni edili tak samo yak i v organizaciyi cerealij svyatkuvan na chest sporidnenoyi Flori Kereri bogini vrozhayu i rodyuchosti Tradiciya svyatkuvannya Pid chas floralij dveri prikrashalisya kvitkovimi vinkami a zhiteli Rimu prikrashali svij odyag kvitami Zhinki pid chas floralij hodili v riznokolorovih suknyah sho bulo zaboroneno v inshij chas Do programi floralij vhodili teatralizovani vistavi vistupi tancyuristiv mimiv a takozh tanci z rozdyagannyam sho vikonuvalisya geterami Pid chas floralij yak i pid chas bud yakih inshih svyat u Starodavnomu Rimi lunala muzika lyudi spivali i tancyuvali Atmosfera svyata vidriznyalasya rozkutistyu i rozgulom Ovidij tak opisuvav pochatok floralij Boginya Flora jde u svoyih vinkah riznokolorovih Scena vidkrita znovu volnostyam zhartiv soromnih PrimitkiWilliam Warde Fowler The Roman Festivals of the Period of the Republic London 1908 p 92 Telin A E Cura ludorum rimskih edilov arh 4 marta 2020 Problemy istorii filologii kultury 2011 1 31 S 10 23 Flora Realnyj slovar klassicheskih drevnostej avt sost F Lyubker Pod redakciej chlenov Obshestva klassicheskoj filologii i pedagogiki F Gelbke L Georgievskogo F Zelinskogo V Kanskogo M Kutorgi i P Nikitina SPb 1885 Kurt Latte Romische Religionsgeschichte 1960 Leipzig H H Scullard Festivals and Ceremonies of the Roman Republic Cornell University Press 1981 p 110 Tatarinceva E A Emocionalnaya atmosfera na massovyh vesennih prazdnikah u drevnih narodov arh 4 fevralya 2020 Analitika kulturologii 2013 27 S 143 147 Ovidij Fasty Elegii i malye poemy Per s latin Sost i predisl M Gasparova Komment i red per M Gasparova i S Osherova M Hudozh lit 1973 S 235 372 525 s B ka antichnoj literatury Rim OCLC 843024653 Zovnishni posilannyaEncyclopaedia Romana Floralia