Гробниця Фірдоусі (перс. آرامگاه فردوسی ) — меморіальний комплекс з білого мармуру, що розташований в місті Тус, в провінції Хорасан-Резаві в Ірані. Присвячений великому перському поетові, «батьку перської мови» Хакиму Абулькасиму Мансуру Гасану Фірдоусі Тусі.
Гробниця Фірдоусі | |
Названо на честь | Фірдоусі[1] |
---|---|
Країна | Іран |
Адміністративна одиниця | d |
Місце розташування | Тус |
Висота над рівнем моря | 1002 м[2] |
Джерело натхнення | Гробниця Кира[1] |
З матеріалу | мармур[1] і фаянс[1] |
Архітектор | d[1] і d[1] |
Архітектурний стиль | d[1] |
Дата офіційного відкриття | 1934[1] і 1969[1] |
Статус спадщини | d[3] |
Довжина або відстань | 16 м[1] |
Ширина | 16 м[1] |
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента | d |
Гробниця Фірдоусі у Вікісховищі |
Координати: 36°29′10″ пн. ш. 59°31′03″ сх. д. / 36.48613055558332974° пн. ш. 59.5175388889166612° сх. д.
Розташування
Гробниця Фірдоусі знаходиться в Тусі, за 25 кілометрів на північний захід від Мешхеда (столиці провінції Хорасан-Резаві) між двома селами — Тус-е Софалі та Есламіє.
Опис
Комплекс побудований у стилі традиційного перського саду «чахарбаг» (перс. چهارباغ ). У центрі саду знаходиться споруда, більша частина якої виготовлена з білого мармуру. Її можна розділити на фундамент та кубічну конструкцію на ньому, прикрашену з кожного боку колонами, рельєфами зі сценами із « Шахнаме» та уривками з поеми. Використано традиційний шрифт перської каліграфії — насталік. Гробниця також прикрашена квітковими орнаментами.
Тіло поета лежить під верхньою частиною конструкції. Гробниця має дванадцять сходинок, що ведуть від нижньої точки фундаменту до початку кубічної конструкції.
Унікальною особливістю конструкції є той факт, що за архітектурними характеристиками вона нагадує гробницю Кира Великого у Пасаргадах. Ця схожість навмисна, тому що таким чином архітектор повинен був наблизити конструкцію до традиційного стилю епохи Ахеменідів. Кожна сторона гробниці прикрашена висіченим у ній фаравахаром — символом зороастризму.
Внутрішні стіни гробниці прикрашені головними сценами із героїчного епосу «Шахнаме». Внутрішнє оздоблення мавзолею було створено архітектором Ферідуном Садекі. Він спроектував високореалістичні сюжети, використовуючи статуї та рельєфи героїв поеми. Богатир Рустам бере участь майже на всіх сценах, зображених на стінах.
Безпосередньо на мармуровій могилі Фірдоусі вибиті рядки перською мовою, що описують внесок поета в перську літературу. Тут також є дати народження і смерті Фірдоусі та дата побудови мавзолею.
Історія
Фірдоусі — видатний перський поет, автор знаменитого героїчного епосу «Шахнаме» помер 1020 року в Тусі — там, де народився. Визнання до нього прийшло вже після смерті. Протягом дев'яти століть Фірдоусі мав дуже скромний мавзолей: один із правителів династії Газневідів наказав побудувати невеликий храм у саду будинку, де дочка Фірдоусі поховала батька. Пізніше Абдулла-хан II (1533—1598) наказав провести роботи з відновлення цього храму.
На початку XX століття уряд Ірану почав усвідомлювати важливість національної ідентичності для управління державою з такою багатою історією.
У 1934 році уряд Рези Шаха Пехлеві визнав культурну і літературну важливість Фірдоусі й ухвалив рішення про побудову монументального мавзолею на його честь. Главою проєкту виступив іранський архітектор Хадж Хоссейн Лурзаде, який на той момент вже створив величезну кількість архітектурних шедеврів в Ірані, таких як палац шаха в Рамсарі, мечеть імама Хусейна та частина ансамблю Мармурового палацу.
На урочисту церемонію відкриття мавзолею, що збіглася з тисячоліттям Фірдоусі, було запрошено величезну кількість поетів з різних країн, у тому числі з Таджикистану, Індії, Німеччини, Франції, Великої Британії тощо. Пізніше за кошти, зібрані іранськими вченими, було зведено пам'ятник поетові, який знаходиться на іншому боці меморіального комплексу, навпроти гробниці.
Через деякий час архітектор Карім Тахерзаде дещо змінив первісний вигляд культурного об'єкта: куполоподібна форма гробниці змінилася на сучасний дизайн (форма паралелепіпеда). Це було зроблено спеціально: таким чином стиль гробниці Фірдоусі був наближений до стилю архітектури Ахеменідської династії, а саме до гробниці Кира Великого в Пасаргадах. Представник зороастрійської партії Ірану в Меджлісі Кейхосров Шахрок особливо активно просував ідею відродження класичного архітектурного стилю Ахаменідів та Сасанідів.
Династія Пехлеві використала образ Фірдоусі як фактор, здатний просувати культурний престиж Ірану у світовій спільноті. Через таку експлуатацію шахом гробниця опинилася на межі руйнування революціонерами у 1979 році. Проте непоправного не сталося.
Примітки
- https://iranicaonline.org/articles/ferdowsi-iii
- GeoNames — 2005.
- https://iranarchpedia.ir/entry/16425
- آرامگاه فردوسی توس [ 12 травня 2013 у Wayback Machine.]آرامگاه فردوسی توس |
- . Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 7 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 7 березня 2022.
- بانیمسعود، امیر، معماری معاصر ایران: در تکاپوی بین سنت و مدرنیته، تهران: هنر معماری قرن، چاپ یکم: ۱۳۸۸؛ ص ۲۱۸
- . Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 12 червня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grobnicya Firdousi pers آرامگاه فردوسی memorialnij kompleks z bilogo marmuru sho roztashovanij v misti Tus v provinciyi Horasan Rezavi v Irani Prisvyachenij velikomu perskomu poetovi batku perskoyi movi Hakimu Abulkasimu Mansuru Gasanu Firdousi Tusi Grobnicya FirdousiNazvano na chestFirdousi 1 Krayina IranAdministrativna odinicyadMisce roztashuvannyaTusVisota nad rivnem morya1002 m 2 Dzherelo nathnennyaGrobnicya Kira 1 Z materialumarmur 1 i fayans 1 Arhitektord 1 i d 1 Arhitekturnij stild 1 Data oficijnogo vidkrittya1934 1 i 1969 1 Status spadshinid 3 Dovzhina abo vidstan16 m 1 Shirina16 m 1 Kategoriya Vikishovisha dlya inter yera elementad Grobnicya Firdousi u Vikishovishi Koordinati 36 29 10 pn sh 59 31 03 sh d 36 48613055558332974 pn sh 59 5175388889166612 sh d 36 48613055558332974 59 5175388889166612 Panoramnij vid na grobnicyu FirdousiRoztashuvannyaGrobnicya Firdousi znahoditsya v Tusi za 25 kilometriv na pivnichnij zahid vid Meshheda stolici provinciyi Horasan Rezavi mizh dvoma selami Tus e Sofali ta Eslamiye OpisKompleks pobudovanij u stili tradicijnogo perskogo sadu chaharbag pers چهارباغ U centri sadu znahoditsya sporuda bilsha chastina yakoyi vigotovlena z bilogo marmuru Yiyi mozhna rozdiliti na fundament ta kubichnu konstrukciyu na nomu prikrashenu z kozhnogo boku kolonami relyefami zi scenami iz Shahname ta urivkami z poemi Vikoristano tradicijnij shrift perskoyi kaligrafiyi nastalik Grobnicya takozh prikrashena kvitkovimi ornamentami Tilo poeta lezhit pid verhnoyu chastinoyu konstrukciyi Grobnicya maye dvanadcyat shodinok sho vedut vid nizhnoyi tochki fundamentu do pochatku kubichnoyi konstrukciyi Unikalnoyu osoblivistyu konstrukciyi ye toj fakt sho za arhitekturnimi harakteristikami vona nagaduye grobnicyu Kira Velikogo u Pasargadah Cya shozhist navmisna tomu sho takim chinom arhitektor povinen buv nabliziti konstrukciyu do tradicijnogo stilyu epohi Ahemenidiv Kozhna storona grobnici prikrashena visichenim u nij faravaharom simvolom zoroastrizmu Vnutrishni stini grobnici prikrasheni golovnimi scenami iz geroyichnogo eposu Shahname Vnutrishnye ozdoblennya mavzoleyu bulo stvoreno arhitektorom Feridunom Sadeki Vin sproektuvav visokorealistichni syuzheti vikoristovuyuchi statuyi ta relyefi geroyiv poemi Bogatir Rustam bere uchast majzhe na vsih scenah zobrazhenih na stinah Bezposeredno na marmurovij mogili Firdousi vibiti ryadki perskoyu movoyu sho opisuyut vnesok poeta v persku literaturu Tut takozh ye dati narodzhennya i smerti Firdousi ta data pobudovi mavzoleyu IstoriyaFirdousi vidatnij perskij poet avtor znamenitogo geroyichnogo eposu Shahname pomer 1020 roku v Tusi tam de narodivsya Viznannya do nogo prijshlo vzhe pislya smerti Protyagom dev yati stolit Firdousi mav duzhe skromnij mavzolej odin iz praviteliv dinastiyi Gaznevidiv nakazav pobuduvati nevelikij hram u sadu budinku de dochka Firdousi pohovala batka Piznishe Abdulla han II 1533 1598 nakazav provesti roboti z vidnovlennya cogo hramu Na pochatku XX stolittya uryad Iranu pochav usvidomlyuvati vazhlivist nacionalnoyi identichnosti dlya upravlinnya derzhavoyu z takoyu bagatoyu istoriyeyu U 1934 roci uryad Rezi Shaha Pehlevi viznav kulturnu i literaturnu vazhlivist Firdousi j uhvaliv rishennya pro pobudovu monumentalnogo mavzoleyu na jogo chest Glavoyu proyektu vistupiv iranskij arhitektor Hadzh Hossejn Lurzade yakij na toj moment vzhe stvoriv velicheznu kilkist arhitekturnih shedevriv v Irani takih yak palac shaha v Ramsari mechet imama Husejna ta chastina ansamblyu Marmurovogo palacu Na urochistu ceremoniyu vidkrittya mavzoleyu sho zbiglasya z tisyacholittyam Firdousi bulo zaprosheno velicheznu kilkist poetiv z riznih krayin u tomu chisli z Tadzhikistanu Indiyi Nimechchini Franciyi Velikoyi Britaniyi tosho Piznishe za koshti zibrani iranskimi vchenimi bulo zvedeno pam yatnik poetovi yakij znahoditsya na inshomu boci memorialnogo kompleksu navproti grobnici Cherez deyakij chas arhitektor Karim Taherzade desho zminiv pervisnij viglyad kulturnogo ob yekta kupolopodibna forma grobnici zminilasya na suchasnij dizajn forma paralelepipeda Ce bulo zrobleno specialno takim chinom stil grobnici Firdousi buv nablizhenij do stilyu arhitekturi Ahemenidskoyi dinastiyi a same do grobnici Kira Velikogo v Pasargadah Predstavnik zoroastrijskoyi partiyi Iranu v Medzhlisi Kejhosrov Shahrok osoblivo aktivno prosuvav ideyu vidrodzhennya klasichnogo arhitekturnogo stilyu Ahamenidiv ta Sasanidiv Dinastiya Pehlevi vikoristala obraz Firdousi yak faktor zdatnij prosuvati kulturnij prestizh Iranu u svitovij spilnoti Cherez taku ekspluataciyu shahom grobnicya opinilasya na mezhi rujnuvannya revolyucionerami u 1979 roci Prote nepopravnogo ne stalosya Primitkihttps iranicaonline org articles ferdowsi iii GeoNames 2005 d Track Q830106 https iranarchpedia ir entry 16425 آرامگاه فردوسی توس 12 travnya 2013 u Wayback Machine آرامگاه فردوسی توس Arhiv originalu za 14 sichnya 2022 Procitovano 7 bereznya 2022 Arhiv originalu za 23 veresnya 2017 Procitovano 7 bereznya 2022 بانی مسعود امیر معماری معاصر ایران در تکاپوی بین سنت و مدرنیته تهران هنر معماری قرن چاپ یکم ۱۳۸۸ ص ۲۱۸ Arhiv originalu za 14 sichnya 2022 Procitovano 12 chervnya 2022