РГД-33 (Ручна граната Дьяконова зразка 1933 року, рос. Ручная Граната Дьяконова обр. 1933 года) — радянська ручна осколкова протипіхотна дистанційна наступально-оборонна граната РГД-33 розроблена в 1933 році конструктором на основі наступальної гранати зразка 1914/30 років («пляшкової бомби»).
РГД-33 | |
---|---|
Тип | Ручна граната |
Походження | СРСР |
Історія використання | |
На озброєнні | 1933 — 1942 |
Оператори | СРСР Третій Райх |
Війни | Битва на озері Хасан Бої на Халхин-Голі Зимова війна Німецько-радянська війна |
Історія виробництва | |
Розробник | |
Розроблено | 1933 |
Виготовлення | 1933 — 1942 |
Виготовлена кількість | ~50 000 000 |
Характеристики | |
Вага | 495 г (без оборонного кожуха) |
Довжина | 191 мм |
Діаметр | 52 мм |
Наповнення | тротил / амонал / пікринова кислота |
Вага наповнення | 140 г |
Механізм детонації | Гримуча ртуть |
РГД-33 у Вікісховищі |
Перебувала на озброєнні Радянської армії з 1933 року до 1942 року (значні запаси гранат були використані в 1941 році на початку німецько-радянської війни), коли вона була замінена простішою й дешевшою у виробництві РГ-42.
Конструкція
РГД-33 виготовлялися штампуванням з листової сталі. Споряджалися литим і пресованим тротилом, в роки німецько-радянської війни споряджалася різними сурогатами (наприклад амоналом). Дальність розльоту осколків корпусу — 15 метрів, оборонного чохла — близько 30 метрів. При вибуху гранати з «кожухом» утворюється до 2400 осколків. Окремі осколки (деталі рукоятки, ударно-спускового механізму) можуть летіти на дальність до 100 метрів. РГД-33 випускалася різноманітними заводами, майстернями тощо. Ці екземпляри могли мати відхилення за формою і розмірами. Наприклад, під час оборони Севастополя в місті вироблялись гранати, поверх заряду яких замість стрічки з осколковою нарізкою намотувався сталевий дріт.
Граната постачалася у війська в розібраному вигляді — окремо в ящиках лежали рукоятки з вмонтованими в них ударно-спусковим механізмом, окремо корпуси з зарядом вибухової речовини і окремо запал. При отриманні гранати на руки солдат прикручував рукоятку до корпусу (після цього рукоятку від гранати відокремити ставало неможливим) і складав у сумку для гранат. Запал боєць зберігав окремо.
При підготовці гранати до бою необхідно було посунути запобіжну чеку вліво і, утримуючи гранату за корпус лівою рукою, потягнути правою рукою зовнішню трубку рукоятки на себе і повернути вправо, звести ударник, і відпустити. Потім слід було посунути запобіжну чеку на рукоятці вправо так, щоб чека закрила собою червону крапку на рукоятці. Граната стає на запобіжний звід. Потім слід було відкрити отвір у верхній частині корпусу, опустити туди запал і знову закрити його. З цього моменту граната була готова до застосування.
Для застосування гранати необхідно було посунути вліво запобіжну чеку так, щоб знову відкрилася червона крапка на рукоятці. Після цього граната кидалась у ціль. При бажанні чеку можна було знову посунути на запобіжний звід.
Граната мала цікаву систему запобігання — при кидку спрацьовував інерційний механізм, який змушував ударник наколоти капсуль і через 3,5-4 сек відбувався вибух. Якщо кидка не було, то граната залишалася на бойовому зводі.
Потужний заряд вибухової речовини забезпечував гранаті хорошу фугасну і осколкову дію. Проте підготовка гранати до застосування вимагала виконання занадто багатьох дій. В умовах воєнного часу, коли значна частина бійців не була належним чином навчена, застосування гранати РГД-33 становило для них значні труднощі. Крім того, іноді потрібно підірвати гранату без кидка, наприклад, засовуючи її в оборонну споруду противника, в люк танка тощо. РГД-33 цього не дозволяла, тому для спрацьовування ударника був потрібний енергійний кидок. Складність ударно-спускового механізму, який вимагав кваліфікованих робітників, точної обробки деталей не дозволяла налагодити масове виробництво гранат у воєнний час.
В інструкції 1938 року для стрільців давалась порада використовувати зв'язку з трьох-п'яти гранат як протитанкову. Однак така зв'язка при великій вазі (1800 - 3000 гр.) мала явно недостатній заряд вибухової речовини (600—1000 гр.) для того, щоб вразити танк. Вибух зв'язки на даху танка рідко заподіював йому істотної шкоди. Вгадати ж момент кидка для вибуху зв'язки під гусеницею було нереально. Пляшки з бензином або з самозаймистою рідиною були ефективнішими, тому що палаючий бензин, який затікав всередину танка, міг спричинити в ньому пожежу.
Оператори
- СРСР — до початку Другої світової війни РГД-33 була наймасовішою гранатою Червоної армії. Проте в 1942 році їх виробництво було припинено через складність виробництва в воєнний час.
- Третій Райх — трофейні РГД-33 перебували на озброєнні Вермахту під назвою Handgranate 337 (r).
Джерела
- Советская ручная граната РГД-33 (рос.)
- Ручная осколочная граната РГД-33 (рос.)
- РГД-33 — ручная граната (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
RGD 33 Ruchna granata Dyakonova zrazka 1933 roku ros Ruchnaya Granata Dyakonova obr 1933 goda radyanska ruchna oskolkova protipihotna distancijna nastupalno oboronna granata RGD 33 rozroblena v 1933 roci konstruktorom na osnovi nastupalnoyi granati zrazka 1914 30 rokiv plyashkovoyi bombi RGD 33TipRuchna granataPohodzhennyaSRSRIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni1933 1942OperatoriSRSR Tretij RajhVijniBitva na ozeri Hasan Boyi na Halhin Goli Zimova vijna Nimecko radyanska vijnaIstoriya virobnictvaRozrobnikRozrobleno1933Vigotovlennya1933 1942Vigotovlena kilkist 50 000 000HarakteristikiVaga495 g bez oboronnogo kozhuha Dovzhina191 mmDiametr52 mmNapovnennyatrotil amonal pikrinova kislotaVaga napovnennya140 gMehanizm detonaciyiGrimucha rtutRGD 33 u Vikishovishi Perebuvala na ozbroyenni Radyanskoyi armiyi z 1933 roku do 1942 roku znachni zapasi granat buli vikoristani v 1941 roci na pochatku nimecko radyanskoyi vijni koli vona bula zaminena prostishoyu j deshevshoyu u virobnictvi RG 42 KonstrukciyaRGD 33 vigotovlyalisya shtampuvannyam z listovoyi stali Sporyadzhalisya litim i presovanim trotilom v roki nimecko radyanskoyi vijni sporyadzhalasya riznimi surogatami napriklad amonalom Dalnist rozlotu oskolkiv korpusu 15 metriv oboronnogo chohla blizko 30 metriv Pri vibuhu granati z kozhuhom utvoryuyetsya do 2400 oskolkiv Okremi oskolki detali rukoyatki udarno spuskovogo mehanizmu mozhut letiti na dalnist do 100 metriv RGD 33 vipuskalasya riznomanitnimi zavodami majsternyami tosho Ci ekzemplyari mogli mati vidhilennya za formoyu i rozmirami Napriklad pid chas oboroni Sevastopolya v misti viroblyalis granati poverh zaryadu yakih zamist strichki z oskolkovoyu narizkoyu namotuvavsya stalevij drit RGD 33 v oboronnomu kozhusi Granata postachalasya u vijska v rozibranomu viglyadi okremo v yashikah lezhali rukoyatki z vmontovanimi v nih udarno spuskovim mehanizmom okremo korpusi z zaryadom vibuhovoyi rechovini i okremo zapal Pri otrimanni granati na ruki soldat prikruchuvav rukoyatku do korpusu pislya cogo rukoyatku vid granati vidokremiti stavalo nemozhlivim i skladav u sumku dlya granat Zapal boyec zberigav okremo Pri pidgotovci granati do boyu neobhidno bulo posunuti zapobizhnu cheku vlivo i utrimuyuchi granatu za korpus livoyu rukoyu potyagnuti pravoyu rukoyu zovnishnyu trubku rukoyatki na sebe i povernuti vpravo zvesti udarnik i vidpustiti Potim slid bulo posunuti zapobizhnu cheku na rukoyatci vpravo tak shob cheka zakrila soboyu chervonu krapku na rukoyatci Granata staye na zapobizhnij zvid Potim slid bulo vidkriti otvir u verhnij chastini korpusu opustiti tudi zapal i znovu zakriti jogo Z cogo momentu granata bula gotova do zastosuvannya Dlya zastosuvannya granati neobhidno bulo posunuti vlivo zapobizhnu cheku tak shob znovu vidkrilasya chervona krapka na rukoyatci Pislya cogo granata kidalas u cil Pri bazhanni cheku mozhna bulo znovu posunuti na zapobizhnij zvid Granata mala cikavu sistemu zapobigannya pri kidku spracovuvav inercijnij mehanizm yakij zmushuvav udarnik nakoloti kapsul i cherez 3 5 4 sek vidbuvavsya vibuh Yaksho kidka ne bulo to granata zalishalasya na bojovomu zvodi Potuzhnij zaryad vibuhovoyi rechovini zabezpechuvav granati horoshu fugasnu i oskolkovu diyu Prote pidgotovka granati do zastosuvannya vimagala vikonannya zanadto bagatoh dij V umovah voyennogo chasu koli znachna chastina bijciv ne bula nalezhnim chinom navchena zastosuvannya granati RGD 33 stanovilo dlya nih znachni trudnoshi Krim togo inodi potribno pidirvati granatu bez kidka napriklad zasovuyuchi yiyi v oboronnu sporudu protivnika v lyuk tanka tosho RGD 33 cogo ne dozvolyala tomu dlya spracovuvannya udarnika buv potribnij energijnij kidok Skladnist udarno spuskovogo mehanizmu yakij vimagav kvalifikovanih robitnikiv tochnoyi obrobki detalej ne dozvolyala nalagoditi masove virobnictvo granat u voyennij chas V instrukciyi 1938 roku dlya strilciv davalas porada vikoristovuvati zv yazku z troh p yati granat yak protitankovu Odnak taka zv yazka pri velikij vazi 1800 3000 gr mala yavno nedostatnij zaryad vibuhovoyi rechovini 600 1000 gr dlya togo shob vraziti tank Vibuh zv yazki na dahu tanka ridko zapodiyuvav jomu istotnoyi shkodi Vgadati zh moment kidka dlya vibuhu zv yazki pid guseniceyu bulo nerealno Plyashki z benzinom abo z samozajmistoyu ridinoyu buli efektivnishimi tomu sho palayuchij benzin yakij zatikav vseredinu tanka mig sprichiniti v nomu pozhezhu OperatoriSRSR do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni RGD 33 bula najmasovishoyu granatoyu Chervonoyi armiyi Prote v 1942 roci yih virobnictvo bulo pripineno cherez skladnist virobnictva v voyennij chas Tretij Rajh trofejni RGD 33 perebuvali na ozbroyenni Vermahtu pid nazvoyu Handgranate 337 r DzherelaSovetskaya ruchnaya granata RGD 33 ros Ruchnaya oskolochnaya granata RGD 33 ros RGD 33 ruchnaya granata ros