Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
РГ-14 (Ручна граната зразка 1914 року, рос. Ручная граната образца 1914 года) — ручна осколкова граната створена російським конструктором в 1914 році на основі його ж гранати РГ-12.
| РГ-14 | |
|---|---|
 | |
| Тип | ручна протипіхотна граната |
| Походження |  Російська імперія |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1914-1930 |
| Оператори | Російська імперія СРСР |
| Війни | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Радянсько-польська війна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | |
| Розроблено | 1914 |
| Характеристики | |
| Вага | 0,7—0,72 кг |
| Довжина | 200—235 мм |
| Діаметр | 57-59 мм |
| Наповнення | амонал/тринітротолуол/пікринова кислота |
| Вага наповнення | 0,3 — 0,4 кг |
Механізм детонації | час горіння запалу — 4 секунди |
Історія
Перед самим початком Першої світової війни удосконалив конструкцію своєї гранати зразка 1912 року (РГ-12) і на озброєння російської армії надійшла граната зраз. 1914 р. (РГ-14).
Використання
У роки Першої світової війни ручна граната РГ-14 стала основною в військах російської армії. Повсякденно фронту було потрібно значне число таких гранат. Тому до виготовлення гранат було підключено велику кількість російських державних і приватних підприємств. Спорядження гранат велося на Охтенському і Самарському заводах. З березня 1916 року випуск гранат зразка 1914 року почав Троїцький завод, який був спроектований, побудований і працював під керівництвом Рдултовського.
Незважаючи на введення важких фугасних гранат для руйнування дротових загороджень, для тих же цілей пристосовували і осколкові ручні гранати. Гранату зразка 1914 р. посилювали — на неї надягався додатковий заряд в циліндричній жерстяній оболонці і прикріплялися шнури з тягарцями, так що загальна маса заряду досягала 1,65 кг, а гранати — 2,05 кг. Такі гранати іменували «комбінованими». Щоб зробити прохід шириною 6-7 м потрібно 4-8 гранат для засіки і 20-36 — для дротяної мережі.
Гранатомети для РГ-14
Цікаві були спроби створення різних гранатометів під ручні гранати. В середині 1915 року надвірний радник Макаров запропонував переробляти трофейні австрійські гвинтівки Манліхера для метання гранат зразку 1914 року. Ствол гвинтівки обрізався, на зріз наварювалась трубка (мортирка) калібром по рукоятці гранати — близько 35 мм. Кінець важеля гранати обрізався на 6,4 мм для проходу в мортирку, на рукоятку надягався обтюратор. Постріл проводився холостим патроном на 100—170 кроків. Скорострільність становила 3-4 постріли в хвилину.
11 000 перероблених гранат з вересня 1915 року по березень 1916 року були випробувані в військах Південно-Західного фронту і отримали позитивну оцінку. Хоча Артилерійський комітет Головного Артилерійського Управління поставився до цієї зброї скептично, зважаючи на гостру необхідність Петроградському Арсеналу було дано замовлення на переробку 20 000 ручних гранат, а Петроградському патронного заводу — на холості 8-мм патрони. До весни 1917 року замовлені гранати були вислані на Південно-Західний фронт і «повністю витрачені». При тривалій затримці поставки рушничних гранат сурогатна зброя Макарова зіграла свою роль.
Спосіб «метання ручних гранат обр. 1914 р. з мортирки» для російської трилінійної гвинтівки запропонував 4 лютого 1916 року і поручик Косценіч. Але Артком відкинув цю пропозицію, пославшись на розгляд способу Макарова.
Цікаву конструкцію «відцентрової пращі» запропонував в середині 1915 р. лаборант Л. В. Курчевський — згодом відомий конструктор безвідкотних артилерійських систем. На кінці довгої штанги, яка оберталась, в замку кріпилася РГ-14, штанга приводилась в рух рукояткою. При натисканні на педаль замок розмикався, причому кут вильоту і дальність метання визначалися за допомогою особливого сектора. «Праща» була типовою імпровізацією «окопної війни», і в січні 1916 її відхилили — по дальності, потужності снаряда і купчастості вона помітно поступалася мінометів, які почали на той час надходити у війська.
До травня 1915 року війська отримали 155 720 од. РГ-14, до серпня 1915 року було вироблено 780 336 цих гранат. До грудня 1916 року було здано 10 403 368 РГ-14.
Граната зразка 1914 року перебувала на озброєнні Імператорської, а потім і Червоної армії до 1930 року. Граната широко використовувалася в бойових діях в роки Першої світової війни і в громадянській війні.
Конструкція
За конструкцією РГ-14 принципово не відрізнялася від гранати зразка 1912 року, але зміни в конструкції все-таки були.
Граната зразка 1912 року не мала додаткового детонатора. У гранаті зразка 1914 р. при спорядженні її тротилом або іншими вибуховими речовинами застосовували додатковий детонатор з пресованого тетрилу, однак при спорядженні амоналом додатковий детонатор не застосовувався. Спорядження гранат різними типами вибухових речовин призвело до розкиду їх вагових характеристик: граната споряджена тротилом важила 720 г, іншими — 716—717 г.
У виробництві гранати використовувалися різні матеріали. Жерсть застосовувалася для виготовлення корпусу, рукоятки, воронки і решітки, з латуні робилися — чека, дистанційна трубка, зі сталі — зачіп, бойова пружина, пружина відтягнення, з червоної міді — заклепки, трубочки, малий капсуль, капсуль-детонатор. Конструкція ручної гранати зразка 1914 року складалася з бляшаної оболонки, ударного механізму, заряду, осколків і запалу. Жерстяна оболонка складалася з корпусу з кришкою, воронки, рукоятки і жерстяної накладки, під якою розташовувався ударний механізм. Корпус гранати мав циліндричну форму з горловиною. Довжина корпусу — 104,5 мм, довжина рукоятки — 112 мм, діаметр рукоятки — 30-35 мм. Для виготовлення корпусу використовувалася біла жерсть.
Між зарядом і оболонкою містилося дві решітки товщиною в 1 мм з хрестоподібними прорізами, які давали під час вибуху гранати близько 230—250 дрібних, але досить забійних осколків практично квадратної форми. Для спорядження гранат в ході їх серійного виготовлення застосовувалися такі вибухові речовини: амонал, мелітін, тротил і пікринова кислота. Тротилу в гранаті було 400—410 г, мелітіну — 307 г. Дальність ураження живої сили гранатами РГ-14 перших зразків становив 4-5 кроків, основного серійного зразка — від 6 до 12 кроків. Розліт окремих осколків — до 30-50 кроків. Ударний механізм гранати складався з ударника з курком, бойової пружини, муфти, прикріпленою до оболонки і чеки. В один кінець ударника наглухо була вставлена сталева загартована голка, інший її кінець мав головку, за яку захоплювався зачіп відтягнення, що обертався на осі і був забезпечений спіральної пружиною. Як додатковий запобіжник гранати на рукоятку надягалось кільце, що охоплювало своєю вузькою частиною відтягнення, а широким кінцем прилеглий до латунного упору, який вправлений в рукоятку. Запал гранати складався з алюмінієвої запальної трубки і капсули-детонатори. Поздовжній канал запальний трубки і її обидва коліна, прилеглі до малого капсулі і до трубки, для передачі вогню від малого капсуля до дистанційного складу заповнювалися стопіном. Виходи цього каналу закупорювалися шматочками фібри або пробки, замазувалися мастикою і покривалися лаком. Час затримки РГ-14 становив близько 4 сек. На припаяний до кришки наперсток був щільно надягнутий детонатор, після чого кришка припаюють до корпусу гранати. Розплавлена вибухова речовина вливалася з боку рукоятки в оболонку, де і тверднула. Після припаювання дна до рукоятки розривний заряд ставав герметично закупореним всередині оболонки і надійно зберігався в польових умовах і в арсеналах.
Граната зберігалася без запалу і зі спущеним ударником. Перед кидком боєць повинен був поставити гранату на запобіжник і зарядити її. Перше означало: зняти кільце, відтягнути ударник, втопити важіль в рукоятці (зачіп важеля захоплював головку ударника), поставити запобіжну чеку поперек віконця курка і знову надягнути кільце на рукоятку і важіль. Друге — зрушити кришку воронки і вставити запал довгим плечем в воронку, коротким — в жолоб і зафіксувати запал кришкою.
Для кидка граната затискалась в руці, кільце зсовувалось вперед, а запобіжна чека зсовувалась великим пальцем вільної руки. При цьому важіль стискав пружину і відводив зачепом ударник назад. Бойова пружина стискалася між муфтою і курком. При кидку важіль віджимався, бойова пружина штовхала ударник, і той наколював бойком капсуль-запальник. Вогонь по нитках стопіном передавався затримному складу, а потім — до капсуля-детонатора, який підривав розривний заряд.
Примітки
- Борис Прибылов. «Немцы очень их не любят…». Ручные гранаты Русской армии в первую мировую войну // журнал «Калашников», № 3, 2010. стр.62-68
Джерела
- (рос.)
- Ручная граната Рдултовского образца 1914 года (рос.)
- Пулемёт, бомбомёт, миномет и ручные гранаты. Их описание и обращение с ними. — М.: Издание Центр. Управления Всеобщего Военного Обучения и Формирования Красных рез. частей Всерос. Гл. Штаба., 1919. — 39 с.(рос.)
- А. А. Благонравов, М. В. Гуревич. Боеприпасы стрелкового вооружения. Патроны, ручные и ружейные гранаты. Их устройство. — Л.: Издание военно-технической академии РККА имени тов. Дзержинского., 1932. — 210 с. — 1000 экз.(рос.)
- Б. В. Прибылов, Е. Н. Кравченко. Ручные и ружейные гранаты. — М.: «Арктика 4Д», 2008. — 776 с. — 3000 экз.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
RG 14 Ruchna granata zrazka 1914 roku ros Ruchnaya granata obrazca 1914 goda ruchna oskolkova granata stvorena rosijskim konstruktorom v 1914 roci na osnovi jogo zh granati RG 12 RG 14Tipruchna protipihotna granataPohodzhennyaRosijska imperiyaIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni1914 1930OperatoriRosijska imperiya SRSRVijniPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Radyansko polska vijnaIstoriya virobnictvaRozrobnikRozrobleno1914HarakteristikiVaga0 7 0 72 kgDovzhina200 235 mmDiametr57 59 mmNapovnennyaamonal trinitrotoluol pikrinova kislotaVaga napovnennya0 3 0 4 kgMehanizm detonaciyichas gorinnya zapalu 4 sekundiIstoriyaPered samim pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni udoskonaliv konstrukciyu svoyeyi granati zrazka 1912 roku RG 12 i na ozbroyennya rosijskoyi armiyi nadijshla granata zraz 1914 r RG 14 Vikoristannya U roki Pershoyi svitovoyi vijni ruchna granata RG 14 stala osnovnoyu v vijskah rosijskoyi armiyi Povsyakdenno frontu bulo potribno znachne chislo takih granat Tomu do vigotovlennya granat bulo pidklyucheno veliku kilkist rosijskih derzhavnih i privatnih pidpriyemstv Sporyadzhennya granat velosya na Ohtenskomu i Samarskomu zavodah Z bereznya 1916 roku vipusk granat zrazka 1914 roku pochav Troyickij zavod yakij buv sproektovanij pobudovanij i pracyuvav pid kerivnictvom Rdultovskogo Nezvazhayuchi na vvedennya vazhkih fugasnih granat dlya rujnuvannya drotovih zagorodzhen dlya tih zhe cilej pristosovuvali i oskolkovi ruchni granati Granatu zrazka 1914 r posilyuvali na neyi nadyagavsya dodatkovij zaryad v cilindrichnij zherstyanij obolonci i prikriplyalisya shnuri z tyagarcyami tak sho zagalna masa zaryadu dosyagala 1 65 kg a granati 2 05 kg Taki granati imenuvali kombinovanimi Shob zrobiti prohid shirinoyu 6 7 m potribno 4 8 granat dlya zasiki i 20 36 dlya drotyanoyi merezhi Granatometi dlya RG 14 Cikavi buli sprobi stvorennya riznih granatometiv pid ruchni granati V seredini 1915 roku nadvirnij radnik Makarov zaproponuvav pereroblyati trofejni avstrijski gvintivki Manlihera dlya metannya granat zrazku 1914 roku Stvol gvintivki obrizavsya na zriz navaryuvalas trubka mortirka kalibrom po rukoyatci granati blizko 35 mm Kinec vazhelya granati obrizavsya na 6 4 mm dlya prohodu v mortirku na rukoyatku nadyagavsya obtyurator Postril provodivsya holostim patronom na 100 170 krokiv Skorostrilnist stanovila 3 4 postrili v hvilinu 11 000 pereroblenih granat z veresnya 1915 roku po berezen 1916 roku buli viprobuvani v vijskah Pivdenno Zahidnogo frontu i otrimali pozitivnu ocinku Hocha Artilerijskij komitet Golovnogo Artilerijskogo Upravlinnya postavivsya do ciyeyi zbroyi skeptichno zvazhayuchi na gostru neobhidnist Petrogradskomu Arsenalu bulo dano zamovlennya na pererobku 20 000 ruchnih granat a Petrogradskomu patronnogo zavodu na holosti 8 mm patroni Do vesni 1917 roku zamovleni granati buli vislani na Pivdenno Zahidnij front i povnistyu vitracheni Pri trivalij zatrimci postavki rushnichnih granat surogatna zbroya Makarova zigrala svoyu rol Sposib metannya ruchnih granat obr 1914 r z mortirki dlya rosijskoyi trilinijnoyi gvintivki zaproponuvav 4 lyutogo 1916 roku i poruchik Koscenich Ale Artkom vidkinuv cyu propoziciyu poslavshis na rozglyad sposobu Makarova Cikavu konstrukciyu vidcentrovoyi prashi zaproponuvav v seredini 1915 r laborant L V Kurchevskij zgodom vidomij konstruktor bezvidkotnih artilerijskih sistem Na kinci dovgoyi shtangi yaka obertalas v zamku kripilasya RG 14 shtanga privodilas v ruh rukoyatkoyu Pri natiskanni na pedal zamok rozmikavsya prichomu kut vilotu i dalnist metannya viznachalisya za dopomogoyu osoblivogo sektora Prasha bula tipovoyu improvizaciyeyu okopnoyi vijni i v sichni 1916 yiyi vidhilili po dalnosti potuzhnosti snaryada i kupchastosti vona pomitno postupalasya minometiv yaki pochali na toj chas nadhoditi u vijska Do travnya 1915 roku vijska otrimali 155 720 od RG 14 do serpnya 1915 roku bulo virobleno 780 336 cih granat Do grudnya 1916 roku bulo zdano 10 403 368 RG 14 Granata zrazka 1914 roku perebuvala na ozbroyenni Imperatorskoyi a potim i Chervonoyi armiyi do 1930 roku Granata shiroko vikoristovuvalasya v bojovih diyah v roki Pershoyi svitovoyi vijni i v gromadyanskij vijni KonstrukciyaZa konstrukciyeyu RG 14 principovo ne vidriznyalasya vid granati zrazka 1912 roku ale zmini v konstrukciyi vse taki buli Granata zrazka 1912 roku ne mala dodatkovogo detonatora U granati zrazka 1914 r pri sporyadzhenni yiyi trotilom abo inshimi vibuhovimi rechovinami zastosovuvali dodatkovij detonator z presovanogo tetrilu odnak pri sporyadzhenni amonalom dodatkovij detonator ne zastosovuvavsya Sporyadzhennya granat riznimi tipami vibuhovih rechovin prizvelo do rozkidu yih vagovih harakteristik granata sporyadzhena trotilom vazhila 720 g inshimi 716 717 g U virobnictvi granati vikoristovuvalisya rizni materiali Zherst zastosovuvalasya dlya vigotovlennya korpusu rukoyatki voronki i reshitki z latuni robilisya cheka distancijna trubka zi stali zachip bojova pruzhina pruzhina vidtyagnennya z chervonoyi midi zaklepki trubochki malij kapsul kapsul detonator Konstrukciya ruchnoyi granati zrazka 1914 roku skladalasya z blyashanoyi obolonki udarnogo mehanizmu zaryadu oskolkiv i zapalu Zherstyana obolonka skladalasya z korpusu z krishkoyu voronki rukoyatki i zherstyanoyi nakladki pid yakoyu roztashovuvavsya udarnij mehanizm Korpus granati mav cilindrichnu formu z gorlovinoyu Dovzhina korpusu 104 5 mm dovzhina rukoyatki 112 mm diametr rukoyatki 30 35 mm Dlya vigotovlennya korpusu vikoristovuvalasya bila zherst Mizh zaryadom i obolonkoyu mistilosya dvi reshitki tovshinoyu v 1 mm z hrestopodibnimi prorizami yaki davali pid chas vibuhu granati blizko 230 250 dribnih ale dosit zabijnih oskolkiv praktichno kvadratnoyi formi Dlya sporyadzhennya granat v hodi yih serijnogo vigotovlennya zastosovuvalisya taki vibuhovi rechovini amonal melitin trotil i pikrinova kislota Trotilu v granati bulo 400 410 g melitinu 307 g Dalnist urazhennya zhivoyi sili granatami RG 14 pershih zrazkiv stanoviv 4 5 krokiv osnovnogo serijnogo zrazka vid 6 do 12 krokiv Rozlit okremih oskolkiv do 30 50 krokiv Udarnij mehanizm granati skladavsya z udarnika z kurkom bojovoyi pruzhini mufti prikriplenoyu do obolonki i cheki V odin kinec udarnika nagluho bula vstavlena staleva zagartovana golka inshij yiyi kinec mav golovku za yaku zahoplyuvavsya zachip vidtyagnennya sho obertavsya na osi i buv zabezpechenij spiralnoyi pruzhinoyu Yak dodatkovij zapobizhnik granati na rukoyatku nadyagalos kilce sho ohoplyuvalo svoyeyu vuzkoyu chastinoyu vidtyagnennya a shirokim kincem prileglij do latunnogo uporu yakij vpravlenij v rukoyatku Zapal granati skladavsya z alyuminiyevoyi zapalnoyi trubki i kapsuli detonatori Pozdovzhnij kanal zapalnij trubki i yiyi obidva kolina prilegli do malogo kapsuli i do trubki dlya peredachi vognyu vid malogo kapsulya do distancijnogo skladu zapovnyuvalisya stopinom Vihodi cogo kanalu zakuporyuvalisya shmatochkami fibri abo probki zamazuvalisya mastikoyu i pokrivalisya lakom Chas zatrimki RG 14 stanoviv blizko 4 sek Na pripayanij do krishki naperstok buv shilno nadyagnutij detonator pislya chogo krishka pripayuyut do korpusu granati Rozplavlena vibuhova rechovina vlivalasya z boku rukoyatki v obolonku de i tverdnula Pislya pripayuvannya dna do rukoyatki rozrivnij zaryad stavav germetichno zakuporenim vseredini obolonki i nadijno zberigavsya v polovih umovah i v arsenalah Granata zberigalasya bez zapalu i zi spushenim udarnikom Pered kidkom boyec povinen buv postaviti granatu na zapobizhnik i zaryaditi yiyi Pershe oznachalo znyati kilce vidtyagnuti udarnik vtopiti vazhil v rukoyatci zachip vazhelya zahoplyuvav golovku udarnika postaviti zapobizhnu cheku poperek vikoncya kurka i znovu nadyagnuti kilce na rukoyatku i vazhil Druge zrushiti krishku voronki i vstaviti zapal dovgim plechem v voronku korotkim v zholob i zafiksuvati zapal krishkoyu Dlya kidka granata zatiskalas v ruci kilce zsovuvalos vpered a zapobizhna cheka zsovuvalas velikim palcem vilnoyi ruki Pri comu vazhil stiskav pruzhinu i vidvodiv zachepom udarnik nazad Bojova pruzhina stiskalasya mizh muftoyu i kurkom Pri kidku vazhil vidzhimavsya bojova pruzhina shtovhala udarnik i toj nakolyuvav bojkom kapsul zapalnik Vogon po nitkah stopinom peredavavsya zatrimnomu skladu a potim do kapsulya detonatora yakij pidrivav rozrivnij zaryad PrimitkiBoris Pribylov Nemcy ochen ih ne lyubyat Ruchnye granaty Russkoj armii v pervuyu mirovuyu vojnu zhurnal Kalashnikov 3 2010 str 62 68Dzherela ros Ruchnaya granata Rdultovskogo obrazca 1914 goda ros Pulemyot bombomyot minomet i ruchnye granaty Ih opisanie i obrashenie s nimi M Izdanie Centr Upravleniya Vseobshego Voennogo Obucheniya i Formirovaniya Krasnyh rez chastej Vseros Gl Shtaba 1919 39 s ros A A Blagonravov M V Gurevich Boepripasy strelkovogo vooruzheniya Patrony ruchnye i ruzhejnye granaty Ih ustrojstvo L Izdanie voenno tehnicheskoj akademii RKKA imeni tov Dzerzhinskogo 1932 210 s 1000 ekz ros B V Pribylov E N Kravchenko Ruchnye i ruzhejnye granaty M Arktika 4D 2008 776 s 3000 ekz ros