Кедров Михайло Сергійович (12 лютого 1878 — 28 жовтня 1941) — революціонер, чекіст, засновник і організатор перших концтаборів.
Михайло Сергійович Кедров | |
---|---|
Народження | 12 лютого 1878 Москва, Російська імперія |
Смерть | 28 жовтня 1941 (63 роки) селище Барбош, Куйбишевська область |
Країна | СРСР |
Освіта | Імператорський Московський університет (Не закінчивши) |
Роки служби | 1905—1920 |
Партія | КПРС |
Член | Всесоюзне товариство старих більшовиків |
Нагороди | |
Кедров Михайло Сергійович у Вікісховищі |
Ранні роки
Син нотаріуса. У 1897 році вступив на Юридичний факультет Московського університету, який не закінчив, був виключений в 1899 році за революційну діяльність. У 1900–1902 роках навчався в Демидівському юридичному ліцеї (Ярославль), звідки був вигнаний «за проведення антиурядової сходки студентів». У 1901 році вступив в РСДРП, більшовик. Свою частину батьківської спадщини (близько 100 тисяч рублів золотом) передав партії. Одружився з Ольгою Дидрикіль, яка народила йому сина Боніфатія — майбутнього вченого. Сестра Ольги Дидрикіль Ніна була дружиною революціонера М. І. Подвойського (який навчався в Демидівському ліцеї в один час з Кедровим), а інша сестра, Августа стала матір'ю діяча органів держбезпеки А. Х. Артузова.
Працював в Нижньогородській, Ярославській, Сімферопольській парторганізаціях. У 1904 році брав участь у підкопі в Таганську в'язницю. У жовтні 1905 року організовував робочі дружини в Костромі. Під час Московського повстання займався постачанням повсталих зброєю.
Після поразки революції був агентом ЦК РСДРП з розповсюдження партійної літератури. Керував петербурзьким книжковим видавництвом «Зерно», в якому друкував роботи В. І. Леніна. Був заарештований і трохи більше двох років провів у фортеці «за приналежність до соціал-демократичної робітничої партії».
У 1912 році емігрував до Швейцарії. Підтримував контакти з Леніним. Слухав лекції з медицини в університетах Берна і Лозанни. У 1916 році за завданням ЦК повернувся в Росію, під виглядом лікаря працював на Кавказькому фронті.
У березні-квітні 1917 року голова Ради в Шеріфхані (північна Персія). З травня 1917 член Військової організації при ЦК РСДРП(б) і Всеросійського бюро більшовицьких організацій в Петрограді, редактор газети «Солдатська правда». Створив газети «Робітник і солдат» і «Солдат».
З листопада 1917 року член колегії Наркомату у військових справах РРФСР, комісар з демобілізації російської армії. У серпні-вересні 1918 року командувач військами Північно-Східного ділянки загонів завіси.
В органах внутрішніх справ
З вересня 1918 начальник Військового відділу ВЧК. Після того, як у в грудні 1918 року Військовий контроль і Військовий відділ ВЧК були об'єднані в Особливий відділ ВЧК — начальник Особливого відділу. 1 січня 1919 Кедров видав наказ, в якому повідомлялося про створення Особливого відділу. Наказувалось об'єднати повсюдно органи Військового контролю та військові відділи ЧК і утворити особливі відділи фронтів, армій, військових округів і губерній.
У 1918 році Кедров, спільно з А. В. Ейдуком, займався створенням перших концтаборів і реалізацією політики «червоного терору» в Північній області: Архангельська, Вологодська, Вятська губернії, Карелія. Кедровим були «засновані» концтабори в Холмогорах, Ухті, Архангельську, Котласі, Соль-Вичегодську, Вологді, Нар'ян-Марі, Лодейному Полі.
У травні 1921-го поблизу с. Холмогори був організований концтабір, де в перший же рік від холоду і хвороб загинуло близько 8000 чоловік.
Одночасно з березня 1919 член колегії ВЧК. З травня 1919 особливоуповноважений ВЧК у Вологді, потім на Південному та Західному фронтах. Неодноразово керував комісіями з перевірки (та чищення) різних державних установ. З кінця 1919 голова Всеросійської комісії з поліпшення санітарного стану Республіки.
У березні 1920 року призначений членом спеціальної урядової комісії з розслідування злодіянь інтервентів і білогвардійців на Півночі. Прибувши на Соловецькі острови, Кедров ліквідував Соловецький монастир, заславши його керівництво. У 1921–1924 роках уповноважений Ради Праці і Оборони з рибної промисловості Південного Каспію і уповноважений ВЧК по Каспію. З 1924 року працював у ВРНГ і Наркоматі охорони здоров'я.
У 1926–1927 роках молодший помічник прокурора Окремої військової прокуратури Верховного суду СРСР. У 1928 році очолював оргкомітет Всесоюзної Спартакіади 1928 року. У 1931–1934 роках член президії Держплану СРСР, керував сектором оборони Держплану. З 1934 року директор Військово-санітарного інституту. У 1936–1937 роках старший науковий співробітник нейрохірургічного інституту.
Влітку 1937 був заарештований, утримувався в Лефортовській в'язниці НКВД. Свою провину не визнав, незважаючи на жорстокі тортури і побиття. На суді 9 липня 1941 Військовою колегією Верховного суду СРСР був виправданий. Незважаючи на виправдувальний вирок, Л. П. Берія дав особисту вказівку не випускати Кедрова з в'язниці. 27 жовтня 1941 Кедров (теж за особистим наказом Берії) разом з іншими заарештованими був вивезений в селище Барбош Куйбишевської області та 28 жовтня 1941 там розстріляний.
Посмертно реабілітований у середині 1950-х років.
Посилання
- Кедров на сайті «Хронос» [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Кедров на сайті «protivpytok.org» [ 1 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kedrov Mihajlo Sergijovich 12 lyutogo 1878 28 zhovtnya 1941 revolyucioner chekist zasnovnik i organizator pershih konctaboriv Mihajlo Sergijovich KedrovNarodzhennya12 lyutogo 1878 1878 02 12 Moskva Rosijska imperiyaSmert28 zhovtnya 1941 1941 10 28 63 roki selishe Barbosh Kujbishevska oblastKrayina SRSROsvitaImperatorskij Moskovskij universitet Ne zakinchivshi Roki sluzhbi1905 1920PartiyaKPRSChlenVsesoyuzne tovaristvo starih bilshovikivNagorodi Kedrov Mihajlo Sergijovich u VikishovishiRanni rokiSin notariusa U 1897 roci vstupiv na Yuridichnij fakultet Moskovskogo universitetu yakij ne zakinchiv buv viklyuchenij v 1899 roci za revolyucijnu diyalnist U 1900 1902 rokah navchavsya v Demidivskomu yuridichnomu liceyi Yaroslavl zvidki buv vignanij za provedennya antiuryadovoyi shodki studentiv U 1901 roci vstupiv v RSDRP bilshovik Svoyu chastinu batkivskoyi spadshini blizko 100 tisyach rubliv zolotom peredav partiyi Odruzhivsya z Olgoyu Didrikil yaka narodila jomu sina Bonifatiya majbutnogo vchenogo Sestra Olgi Didrikil Nina bula druzhinoyu revolyucionera M I Podvojskogo yakij navchavsya v Demidivskomu liceyi v odin chas z Kedrovim a insha sestra Avgusta stala matir yu diyacha organiv derzhbezpeki A H Artuzova Pracyuvav v Nizhnogorodskij Yaroslavskij Simferopolskij partorganizaciyah U 1904 roci brav uchast u pidkopi v Tagansku v yaznicyu U zhovtni 1905 roku organizovuvav robochi druzhini v Kostromi Pid chas Moskovskogo povstannya zajmavsya postachannyam povstalih zbroyeyu Pislya porazki revolyuciyi buv agentom CK RSDRP z rozpovsyudzhennya partijnoyi literaturi Keruvav peterburzkim knizhkovim vidavnictvom Zerno v yakomu drukuvav roboti V I Lenina Buv zaareshtovanij i trohi bilshe dvoh rokiv proviv u forteci za prinalezhnist do social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi U 1912 roci emigruvav do Shvejcariyi Pidtrimuvav kontakti z Leninim Sluhav lekciyi z medicini v universitetah Berna i Lozanni U 1916 roci za zavdannyam CK povernuvsya v Rosiyu pid viglyadom likarya pracyuvav na Kavkazkomu fronti U berezni kvitni 1917 roku golova Radi v Sherifhani pivnichna Persiya Z travnya 1917 chlen Vijskovoyi organizaciyi pri CK RSDRP b i Vserosijskogo byuro bilshovickih organizacij v Petrogradi redaktor gazeti Soldatska pravda Stvoriv gazeti Robitnik i soldat i Soldat Z listopada 1917 roku chlen kolegiyi Narkomatu u vijskovih spravah RRFSR komisar z demobilizaciyi rosijskoyi armiyi U serpni veresni 1918 roku komanduvach vijskami Pivnichno Shidnogo dilyanki zagoniv zavisi V organah vnutrishnih spravZ veresnya 1918 nachalnik Vijskovogo viddilu VChK Pislya togo yak u v grudni 1918 roku Vijskovij kontrol i Vijskovij viddil VChK buli ob yednani v Osoblivij viddil VChK nachalnik Osoblivogo viddilu 1 sichnya 1919 Kedrov vidav nakaz v yakomu povidomlyalosya pro stvorennya Osoblivogo viddilu Nakazuvalos ob yednati povsyudno organi Vijskovogo kontrolyu ta vijskovi viddili ChK i utvoriti osoblivi viddili frontiv armij vijskovih okrugiv i gubernij U 1918 roci Kedrov spilno z A V Ejdukom zajmavsya stvorennyam pershih konctaboriv i realizaciyeyu politiki chervonogo teroru v Pivnichnij oblasti Arhangelska Vologodska Vyatska guberniyi Kareliya Kedrovim buli zasnovani konctabori v Holmogorah Uhti Arhangelsku Kotlasi Sol Vichegodsku Vologdi Nar yan Mari Lodejnomu Poli U travni 1921 go poblizu s Holmogori buv organizovanij konctabir de v pershij zhe rik vid holodu i hvorob zaginulo blizko 8000 cholovik Odnochasno z bereznya 1919 chlen kolegiyi VChK Z travnya 1919 osoblivoupovnovazhenij VChK u Vologdi potim na Pivdennomu ta Zahidnomu frontah Neodnorazovo keruvav komisiyami z perevirki ta chishennya riznih derzhavnih ustanov Z kincya 1919 golova Vserosijskoyi komisiyi z polipshennya sanitarnogo stanu Respubliki U berezni 1920 roku priznachenij chlenom specialnoyi uryadovoyi komisiyi z rozsliduvannya zlodiyan interventiv i bilogvardijciv na Pivnochi Pribuvshi na Solovecki ostrovi Kedrov likviduvav Soloveckij monastir zaslavshi jogo kerivnictvo U 1921 1924 rokah upovnovazhenij Radi Praci i Oboroni z ribnoyi promislovosti Pivdennogo Kaspiyu i upovnovazhenij VChK po Kaspiyu Z 1924 roku pracyuvav u VRNG i Narkomati ohoroni zdorov ya U 1926 1927 rokah molodshij pomichnik prokurora Okremoyi vijskovoyi prokuraturi Verhovnogo sudu SRSR U 1928 roci ocholyuvav orgkomitet Vsesoyuznoyi Spartakiadi 1928 roku U 1931 1934 rokah chlen prezidiyi Derzhplanu SRSR keruvav sektorom oboroni Derzhplanu Z 1934 roku direktor Vijskovo sanitarnogo institutu U 1936 1937 rokah starshij naukovij spivrobitnik nejrohirurgichnogo institutu Vlitku 1937 buv zaareshtovanij utrimuvavsya v Lefortovskij v yaznici NKVD Svoyu provinu ne viznav nezvazhayuchi na zhorstoki torturi i pobittya Na sudi 9 lipnya 1941 Vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR buv vipravdanij Nezvazhayuchi na vipravduvalnij virok L P Beriya dav osobistu vkazivku ne vipuskati Kedrova z v yaznici 27 zhovtnya 1941 Kedrov tezh za osobistim nakazom Beriyi razom z inshimi zaareshtovanimi buv vivezenij v selishe Barbosh Kujbishevskoyi oblasti ta 28 zhovtnya 1941 tam rozstrilyanij Posmertno reabilitovanij u seredini 1950 h rokiv PosilannyaKedrov na sajti Hronos 18 travnya 2015 u Wayback Machine ros Kedrov na sajti protivpytok org 1 lipnya 2015 u Wayback Machine ros