Василенко Анатолій Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Василенко.

Анато́лій Петро́вич Василе́нко (нар. 7 листопада 1938, село Нижня Ланна, Полтавська область, УРСР, СРСР — 8 червня 2022, Київ, Україна) — радянський і український графік, карикатурист, оформлювач дитячих книжок. Заслужений художник УРСР (1977). Член НСХУ (1997). Народний художник України (11.03.2005).

Василенко Анатолій Петрович
Народження	7 листопада 1938(1938-11-07) Нижня Ланна, Карлівський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	8 червня 2022(2022-06-08) (83 роки)
	Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука
Діяльність	графік, карикатурист, ілюстратор
Працівник	Перець
Член	Національна спілка художників України
Нагороди

Біографічні відомості

Василенко Анатолій Петрович народився 7 листопада 1938 року в селі Нижня Ланна Карлівського району на Полтавщині. Малював з дитинства, а першу карикатуру намалював на двоюрідного брата Івана. У двадцять років працював на цукровому заводі і почав створювати сатиричні замальовки для газети місцевої профспілки.

Освіта середня. 1959 року навчався в Миргородському керамічному технікумі, у 1960—1961 роках — у . У цей же час почав співпрацювати з журналом «Перець», де працював і дотепер як художник і член редколегії.

Був головним художником журналу для дітей «Перченя». Років із тридцять співпрацював з газетою «Сільські вісті», також працював у журналах «Барвінок», «Малятко», , «Вітчизна», «Дніпро», «Ранок».

Оформив до 100 книжок, зокрема:: Я. Стельмаха («Якось у чужому лісі», 1980; «Голодний, Злий і Дуже Небезпечний», 2000), В. Нестайка («Тореадори з Васюківки», 1973; «Незнайомець з тринадцятої квартири, або Злодії шукають потерпілого», 1977; «Незвичайні пригоди в лісовій школі», 1981; «Пригоди журавлика», 1986; «Незнайомка в Країні Сонячних Зайчиків», 1988), П. Глазового («Веселі казки», 1990; «Архетипи», 2003), А. Крижанівського («Інтерв'ю з колоритним дідом», 1983; «Томагавки і макогони», 1990), Ю. Ячейкіна («Мої та чужі таємниці», 1989; усі — Київ), а також власні; автор малюнків до української народної казки «Котигорошко» (1979).

Випустив багато коміксів (мальописів) у співавторстві з різними авторами (наприклад, Ю. Ярмиш, «Весела мандрівка», «Летімо до Арктики!»), а також власні — «Пригоди кота Чорнолапенка», «Пригоди Тимка-Звіролова», «Країна чарівників» та ін.

За сюжетами двох авторських книжок Анатолія Петровича було зроблено лялькові фільми «Петрик у Космосі» та «Тимко-звіролов».

У 2012 році у видавництві «Форум» вийшов проілюстрований ним тритомник афоризмів генерального директора страхової компанії «NGS» Анатолія Чубинського «Великі думки у малому форматі», де було використано понад 300 ілюстрацій майстра.

Проілюстрував близько трьохсот книг для дітей та дорослих. Мав конкурсні нагороди: Бронзову медаль виставки «Сатира у боротьбі за мир» (Москва, 1983). Лауреат конкурсу «Художник та друкарство України» (2000)..

Мешкав у Києві. Серед нинішніх ЗМІ А. Василенко співпрацював з журналом «Кореспондент», газетою «Kyiv Post», деякий час малював для «НВ».

Помер в своїй квартирі у Києві 8 червня 2022 року.

Примітки

1. Помер відомий український графік-карикатурист Анатолій Василенко, Главком, 09.06.2022
2. . Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 27 грудня 2013.
3. Киівська організація Національної Спілки художників України
4. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про відзначення державними нагородами України працівників редакції газети "Сільські вісті", м. Київ (Документ 467/2005, поточна редакція — Прийняття від 11.03.2005)
5. . amnesia.in.ua. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 11 квітня 2019.
6. . Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 22 лютого 2013.
7. nv.ua: На 84 році життя у Києві помер легендарний український художник і карикатурист Анатолій Василенко (10 червня 2022)
8. The Kyiv Independent: Renowned Ukrainian cartoonist Anatoliy Vasylenko dies at 83 (June 9, 2022, by Daria Shulzhenko)

Джерела

• Василенко Анатолій Петрович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 99. — .
• Володимир Бондаренко. Котячі шедеври від народного художника Василенка.//Українське слово: газета.№ 15—16,11—24 квітня 2020 р.,с.20

Посилання

• Карикатури у «Перці», ілюстрації до «Тореадорів з Васюківки»: помер відомий український графік Анатолій Василенко// Радіо Свобода, 9 червня 2022 року, Процитовано 10 червня 2022 року
• Карлівська централізована бібліотечна система: Анатолій Петрович Василенко. ЧАРІВНИК СМІХУ (Бібліографічний покажчик)
• Власні книжки Анатолія Василенка на Читанці [ 24 квітня 2011 у Wayback Machine.]
• Книжки з ілюстраціями Анатолія Василенка на Читанці [ 19 березня 2015 у Wayback Machine.]
• Діафільм художника Анатолія Василенка [ 10 січня 2019 у Wayback Machine.]
• Перченя. Збірка для дітей. Бібліотека "Перця" № 141. Київ, Радянська Україна, 1970.
• Федір Маківчук. Свині не винні. Бібліотека "Перця" № 158. Київ, Радянська Україна, 1972.
• Василь Шукайло. Соловей на службі. Бібліотека "Перця" № 279. Київ, Радянська Україна, 1984.
• Олександр Лук'яненко. Добрий пірат Джон. Легенди чужого краю. Бібліотека "Перця" № 325. Київ, Радянська Україна, 1987.
• Микола Петренко. Лакмусова стрічка. Бібліотека "Перця" № 389. Київ, Радянська Україна, 1991.
• Анатолій Василенко. Дошкульним олівцем. Графічні нотатки про суспільні непорядки. Київ, 2018.