Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бу до Орлове цька село Черкаського району Черкаської області в Україні у складі Мліївської сільської громади Розташоване

Будо-Орловецька

Будо-Орловецька

Бу́до-Орлове́цька — село Черкаського району Черкаської області в Україні, у складі Мліївської сільської громади. Розташоване за 15 км від міста Городище та за 13 км від залізничної станції Цвіткове. Населення — 417 осіб (на 2010 рік).

село Будо-Орловецька
image
Країна image Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Громада Мліївська сільська громада
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване початок XVII століття
Населення 417 осіб (на 1 січня 2010 року)
Поштовий індекс 19514
Телефонний код +380 4734
Географічні дані
Географічні координати 49°17′53″ пн. ш. 31°37′02″ сх. д. / 49.29806° пн. ш. 31.61722° сх. д. / 49.29806; 31.61722Координати: 49°17′53″ пн. ш. 31°37′02″ сх. д. / 49.29806° пн. ш. 31.61722° сх. д. / 49.29806; 31.61722
Середня висота
над рівнем моря 		145 м
Водойми річка Балаклійка
Відстань до
обласного центру 		35,5 (фізична) км
Відстань до
районного центру 		15 км
Найближча залізнична станція Цвіткове
Відстань до
залізничної станції 		13 км
Місцева влада
Адреса ради с. Мліїв
Староста Коваленко Людмила Олександрівна
Карта
image
image
Будо-Орловецька
image
image
Будо-Орловецька
Мапа

Історія

Поблизу села виявлено поселення трипільської культури (IV—III тисячоліття до н. е.), ранньоскіфське (VII—VI століття до н. е.) та ранньослов'янське городище (VII—VIII століття н. е.).

Село засноване на початку XVII століття. Перша частина назви походить від назви примітивної будови в лісі для виварювання поташу, смоли, дьогтю, деревного вугілля. Друга частина — територіальне розташування поблизу села Орловця. У 1625 році воно згадується як «Будище» і належало , який знаходився за три версти від Старосілля над Ірдинським болотом. Під час повстань у цьому краї Ірдинський монастир було зовсім розорено, а повної руйнації він зазнав близько 1709 року. На місці старого монастирського саду з 1773 році почав будуватися . Монастирю належали поселення Будище, Старосілля та інші угіддя.

У 1825 році в Буді-Орловецькій збудовано поташний завод. Пізіше був відкритий завод черепичних форм для цукру.

У середині 19 століття за даними Лаврентія Похилевича в селі мешкало 883 православних, 9 римокатоликів і 14 євреїв. Приходська церква була дерев'яна, 7-го класу, в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці, побудована в 1792 році на місці старої, 1750-го року побудови.

До Жовтневого перевороту село належало поміщику Меренгу, у якого було 2 250 десятин землі, а на 1 466 осіб селян припадало 527 десятин.

У 1929 році, під час примусової колективізації, було створено колгосп імені Шевченка, який у 1958 році перейменовано в імені Жданова, а на початку 1990-х — у КСП «Зоря».

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках. Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 32 жителі села.

Під час радянсько-німецької війни на фронт пішов 221 житель села, з них 140 загинуло, 51 нагороджено орденами і медалями. На їх честь в селі споруджено обеліск Слави.

23 грудня 1943 року в бою за село дивізіоном 10-го артилерійського полку 7-ї гвардійської повітрянодесантної дивізії було знищено три танки "Пантера", 4 бронетранспортери, три 76-мм гармати, дев'ять дзотів, до 200 німецьких солдат і офіцерів. Підрозділ відбив 3 ворожі контратаки. За керівництво дивізіоном гвардії капітан Михайло Звєрєв був нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня.

У 1969 році у селі побудовано цегельний завод, який щоденно виробляв 25 тисяч доброякісної цегли.

Станом на 1972 рік в селі мешкало 1 114 чоловік. Працювала восьмирічна школа, у якій навчалося 126 учнів, клуб на 250 місць, бібліотека з фондом 9,3 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт. Колгосп імені Жданова, що обробляв 1 179 га землі, у тому числі 999 га орної. Виробничим напрямом колгоспу було вирощування зернових культур та м'ясо-молочне тваринництво.

Сучасність

У селі працюють установи: сільський центр культури та дозвілля, сільська бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт тільки по четвергам, відділення зв'язку, сільська рада, працює одна торговельна точка і це все.

Автобус до Сміли відправляється тільки із сусіднього села, а до Городища тільки кожної п'ятниці або разом зі школярами, коли вони їдуть на навчання.

Працює в селі ТОВ «Приват-Агро Черкаси», яке орендує земельні частки (паї) громадян та державні землі сільської ради. Також орендуються багаторічні насадження (садки) площею 33,93 га. Ставки мають площу в 18,1 га.

Відомі люди

В селі народились:

Див. також

Примітки

Будо-Орловецька
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Теми у Вікіджерелах?
Проєкт
image Проєкт
  1. . Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 4 жовтня 2010.
  2. . Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 2 листопада 2010.
  3. maps.vlasenko.net [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
  4. . Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 21 квітня 2012.
  5. рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
  6. Буда-Орловецька. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  7. http://pres-centr.ck.ua/person/12943/[недоступне посилання з червня 2019]

Література

Посилання

  • Будо-Орловецька на who-is-who.com.ua[недоступне посилання з лютого 2019]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bu do Orlove cka selo Cherkaskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti v Ukrayini u skladi Mliyivskoyi silskoyi gromadi Roztashovane za 15 km vid mista Gorodishe ta za 13 km vid zaliznichnoyi stanciyi Cvitkove Naselennya 417 osib na 2010 rik selo Budo OrloveckaKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Cherkaskij rajonGromada Mliyivska silska gromadaOblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni daniZasnovane pochatok XVII stolittyaNaselennya 417 osib na 1 sichnya 2010 roku Poshtovij indeks 19514Telefonnij kod 380 4734Geografichni daniGeografichni koordinati 49 17 53 pn sh 31 37 02 sh d 49 29806 pn sh 31 61722 sh d 49 29806 31 61722 Koordinati 49 17 53 pn sh 31 37 02 sh d 49 29806 pn sh 31 61722 sh d 49 29806 31 61722Serednya visota nad rivnem morya 145 mVodojmi richka BalaklijkaVidstan do oblasnogo centru 35 5 fizichna kmVidstan do rajonnogo centru 15 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya CvitkoveVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 13 kmMisceva vladaAdresa radi s MliyivStarosta Kovalenko Lyudmila OleksandrivnaKartaBudo OrloveckaBudo OrloveckaMapaIstoriyaPoblizu sela viyavleno poselennya tripilskoyi kulturi IV III tisyacholittya do n e rannoskifske VII VI stolittya do n e ta rannoslov yanske gorodishe VII VIII stolittya n e Selo zasnovane na pochatku XVII stolittya Persha chastina nazvi pohodit vid nazvi primitivnoyi budovi v lisi dlya vivaryuvannya potashu smoli dogtyu derevnogo vugillya Druga chastina teritorialne roztashuvannya poblizu sela Orlovcya U 1625 roci vono zgaduyetsya yak Budishe i nalezhalo yakij znahodivsya za tri versti vid Starosillya nad Irdinskim bolotom Pid chas povstan u comu krayi Irdinskij monastir bulo zovsim rozoreno a povnoyi rujnaciyi vin zaznav blizko 1709 roku Na misci starogo monastirskogo sadu z 1773 roci pochav buduvatisya Monastiryu nalezhali poselennya Budishe Starosillya ta inshi ugiddya U 1825 roci v Budi Orloveckij zbudovano potashnij zavod Pizishe buv vidkritij zavod cherepichnih form dlya cukru U seredini 19 stolittya za danimi Lavrentiya Pohilevicha v seli meshkalo 883 pravoslavnih 9 rimokatolikiv i 14 yevreyiv Prihodska cerkva bula derev yana 7 go klasu v im ya Pokrova Presvyatoyi Bogorodici pobudovana v 1792 roci na misci staroyi 1750 go roku pobudovi Do Zhovtnevogo perevorotu selo nalezhalo pomishiku Merengu u yakogo bulo 2 250 desyatin zemli a na 1 466 osib selyan pripadalo 527 desyatin U 1929 roci pid chas primusovoyi kolektivizaciyi bulo stvoreno kolgosp imeni Shevchenka yakij u 1958 roci perejmenovano v imeni Zhdanova a na pochatku 1990 h u KSP Zorya Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SSSR 1932 1933 ta 1946 1947 rokah Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 32 zhiteli sela Pid chas radyansko nimeckoyi vijni na front pishov 221 zhitel sela z nih 140 zaginulo 51 nagorodzheno ordenami i medalyami Na yih chest v seli sporudzheno obelisk Slavi 23 grudnya 1943 roku v boyu za selo divizionom 10 go artilerijskogo polku 7 yi gvardijskoyi povitryanodesantnoyi diviziyi bulo znisheno tri tanki Pantera 4 bronetransporteri tri 76 mm garmati dev yat dzotiv do 200 nimeckih soldat i oficeriv Pidrozdil vidbiv 3 vorozhi kontrataki Za kerivnictvo divizionom gvardiyi kapitan Mihajlo Zvyeryev buv nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupenya U 1969 roci u seli pobudovano cegelnij zavod yakij shodenno viroblyav 25 tisyach dobroyakisnoyi cegli Stanom na 1972 rik v seli meshkalo 1 114 cholovik Pracyuvala vosmirichna shkola u yakij navchalosya 126 uchniv klub na 250 misc biblioteka z fondom 9 3 tisyach knig feldshersko akusherskij punkt Kolgosp imeni Zhdanova sho obroblyav 1 179 ga zemli u tomu chisli 999 ga ornoyi Virobnichim napryamom kolgospu bulo viroshuvannya zernovih kultur ta m yaso molochne tvarinnictvo SuchasnistU seli pracyuyut ustanovi silskij centr kulturi ta dozvillya silska biblioteka feldshersko akusherskij punkt tilki po chetvergam viddilennya zv yazku silska rada pracyuye odna torgovelna tochka i ce vse Avtobus do Smili vidpravlyayetsya tilki iz susidnogo sela a do Gorodisha tilki kozhnoyi p yatnici abo razom zi shkolyarami koli voni yidut na navchannya Pracyuye v seli TOV Privat Agro Cherkasi yake orenduye zemelni chastki payi gromadyan ta derzhavni zemli silskoyi radi Takozh orenduyutsya bagatorichni nasadzhennya sadki plosheyu 33 93 ga Stavki mayut ploshu v 18 1 ga Vidomi lyudiV seli narodilis Pogribnij Danilo Kononovich 1896 1965 Geroj Radyanskogo Soyuzu Rudenko Andron Pilipovich 1919 2015 kavaler 4 h medalej Za vidvagu pohovanij Sinchak Anatolij Anatolijovich 1972 2015 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PrimitkiBudo Orlovecka u sestrinskih VikiproyektahPortal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Proyekt Cherkashina Arhiv originalu za 25 kvitnya 2012 Procitovano 4 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 21 grudnya 2011 Procitovano 2 listopada 2010 maps vlasenko net 30 veresnya 2007 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 9 listopada 2011 Procitovano 21 kvitnya 2012 ros doref Pohilevich L Skazaniya o naselennyh mѣstnostyah Kievskoj gubernii K 1864 Buda Orlovecka Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 nedostupne posilannya http pres centr ck ua person 12943 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim PosilannyaBudo Orlovecka na who is who com ua nedostupne posilannya z lyutogo 2019

Дата публікації:
Топ